Постанова

від 02.03.2020 по справі 660/447/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 березня 2020 року

м.Харків

справа № 660/447/19

провадження № 22-ц/818/1279/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Бровченка І.О., Кругової С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2019 року, постановлене під головуванням судді Штих Т.В., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 17 жовтня 2019 року), -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 07 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС про зобов`язання в десятиденний строк сплатити в повному обсязі єдиний внесок на рахунок Державної фіскальної служби України. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов`язання виконання дій зарахування страхового стажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС у повному обсязі, а саме: в десятиденний строк сплатити за нього єдиний внесок за період з липня 2012 року по травень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2015 року шляхом внесення 7 572 грн. на рахунок Державної фіскальної служби України. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська зарахувати йому страховий стаж за вищевказаний період роботи. Позивач просив також стягнути з відповідача судові витрати.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає доведеним факт того, що у період з липня 2012 року по травень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2015 року він працював у ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС на підставі трудових договорів. Проте відповідачем не було перераховано єдиного внеску на рахунок Державної фіскальної служби України, що позбавило його страхового стажу за цей період. ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для зобов`язання товариства вчинити дії щодо сплатити в повному обсязі за нього єдиного внеску за період з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року шляхом внесення 7572 гривень на рахунок Державної фіскальної служби України, а також наявні підстави для зобов`язання УПФ України в Ленінському районі м. Луганська зарахувати йому страховий стаж за вищевказаний період роботи. При цьому позивач зазначає, що підстав для закриття провадження у справі немає.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є недоведеними та необгрунтованими. А вимоги позивача до УПФ України в Ленінському районі м. Луганська не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов`язання вчинити дії.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з липня 2012 року по травень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2015 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС . За цей час роботодавцем нараховувалась та сплачувалась йому заробітна плата, а також вираховувались страхові внески згідно чинного законодавства. Проте 24 березня 2019 року йому стало відомо, що за час роботи на підприємстві страхувальником не було перераховано єдиний внесок на рахунок Державної фіскальної служби України, що позбавило його страхового стажу за цей період. У зв`язку з цим позивач просив зобов`язати ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС в десятиденний строк сплатити в повному обсязі за нього єдиний внесок за період з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року, шляхом внесення 7572 гривень на рахунок Державної фіскальної служби України, а також зобов`язати УПФ України в Ленінському районі м. Луганська зарахувати йому страховий стаж за період роботи з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року.

Відповідно до ст.253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Виключно Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Відповідно до абз. 1, 2 ст.1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи; - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці .

Згідно з ч.9 ст.9 Закону обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Положеннями ч.2, 4, 5, 8 ст.9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 2 ст.20 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Матеріали справи містять копії строкових трудових договорів від 12 липня 2012 року (строком дії до 20 грудня 2012 року), від 12 січня 2013 року (строком дії до 31 травня 2013 року), від 10 грудня 2013 року (строком дії до 30 серпня 2014 року), від 08 вересня 2014 року (строком дії до 30 грудня 2014 року), від 05 січня 2015 року (строком дії до 23 лютого 2015 року), укладені між ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС та ОСОБА_1 (а.с. 6-9). Умовами вказаних договорів передбачено, що працівник приймається роботодавцем на строкову роботу для виконання конкретної роботи.

Разом з тим вказані договори належним чином не посвідчені, надані позивачем лише в копіях.

Крім того, факт укладення трудового договору не свідчить про виникнення між сторонами трудових правовідносин, а саме: чи приступив позивач до виконання трудових обов`язків, чи виконував роботу протягом зазначеного у договорі строку та чи здійснювалась оплата за виконану роботу.

Недоведеність наявності між сторонами трудових правовідносин унеможливлює зобов`язання ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС сплатити за позивача єдиний внесок за період з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року, шляхом внесення коштів на рахунок Державної фіскальної служби України.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належних та допустимих доказів того, що між ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС та ОСОБА_1 були наявні трудові правовідносини у період з липня 2012 року по травень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2015 року, - позивачем суду не надано.

Трудові правовідносини виникають за наявності певних умов, а саме: з моменту, коли працівник уклав з власником чи підприємством трудовий договір, приступив до виконання своїх трудових обов`язків, отримував заробітну плату.

Факт укладення трудового договору не є достатньою підставою для зобов`язання відповідача вчинити дії щодо сплатити в повному обсязі за ОСОБА_1 єдиного внеску за період з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року шляхом внесення коштів на рахунок Державної фіскальної служби України.

Висновок суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність позовних вимог до ТОВ Керуюча компанія МЕГАДОНБАС , - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до УПФ України в Ленінському районі міста Луганська, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обгрунтовуючи позовні вимоги до УПФ України в Ленінському районі міста Луганська, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати УПФ України в Ленінському районі м. Луганська зарахувати йому страховий стаж за період роботи з липня 2012 по травень 2013 та з січня 2014 по лютий 2015 року.

У таких правовідносинах УПФ України в Ленінському районі міста Луганська є суб`єктом владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом функцій.

Такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки підпадає під юрисдикцію адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.О. Бровченко

С.С. Кругова