Постанова від 20.02.2020 по справі 444/1724/16-ц

Справа № 444/1724/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/3186/19 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Іванової О.О.

з участю ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2019 року у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 - Добушовського Ореста Васильовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність матеріально-правових підстав - існування права власності ОСОБА_3 на спрну земельну ділянку, що підтверджено довідкою Надичівської сільської ради від 15 квітня 2019 року.

Вказує, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 постіно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , прийняв спадщину після його смерті та фактично продовжує вести батьківське господарство, доглядає худобу, обробляє землю та сад і до сьогоднішнього дня.

На думку скаржника через незаконні дії ОСОБА_1 за сприяння Державної нотаріальної контори у Жовківському районі тільки спадкоємиці ОСОБА_7 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а іншого спадкоємця, який прийняв спадщину було усунено від спадкування.

Зазначає, що в данному випадку має місце помилка при видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_7 без залучення до спадкування ОСОБА_8 , оскільки правовідносини спадкування виникли на підставі тільки одного акту - довідки сільської ради.

Просить ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2019 року скасувати та постанови нову ухвалу, якою його заяву задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, поясненняпредставників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 на її заперечення, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що рішенням Жовківського районного суду від 20 листопада 2017 року по справі №444/1724/16-ц позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні належною їй садибою за адресою: АДРЕСА_1 , а також належною їй земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 2500 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0014, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4308 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0015, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0, 2500 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0014, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 0, 4308 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0015, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно збудованої господарської будівлі з гаражем за рахунок ОСОБА_3 .

В провадженні державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Дорота В.В. перебуває виконавче провадження №57347981 за виконавчим листом №444/1724/16-ц від 20 листопада 2017 року, виданим на підставі вищезгаданого рішення.

Адвокат боржника Кудь Зенона Петровича - ОСОБА_5 звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 57344981 за виконавчим листом № 444/1724/16-ц від 20.11.2017 р., виданим Жовківським районним судом Львівської області про зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку та знесення самочинно збудованої господарської будівлі з гаражем за рахунок ОСОБА_3 правонаступником ОСОБА_9 .

В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 , прийняв спадщину після його смерті та фактично продовжує вести батьківське господарство, доглядає худобу, обробляє землю та сад і до сьогоднішнього дня. Однак, на думку заявника через незаконні дії ОСОБА_1 та за сприяння Державної нотаріальною контори у Жовківському районі тільки спадокоємиці ОСОБА_7 було видано свідоцтва про право нас спадщину за законом на:

-земельну ділянку площею 0,43 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0015 від 14 серпня 2015 року;

- -земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4622786400:04:005:0014 від 14 вересня 2015 року, які знаходяться в селі Звертів Жовківського району Львівської області;

- 1/2 житлового будинку, загальною площею 63,3 кв.м, з відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться на АДРЕСА_1 - від 04 лютого 2015 року, а іншого спадкоємця, який прийняв спадщину було усунено від спадкування.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 березня 2019 року у справі № 554/8230/17, провадження № 61-24542 св18.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржником та його адвокатом не наведено підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню , а наявність ще одного не вирішеного судового спору між сторонами, у відповідності до чинного процесуального законодавства, не є підставою для задоволення вказаної заяви та не свідчить про відсутність обов`язку боржника за судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 02 березня 2020 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.