Ухвала

від 28.02.2020 по справі 202/1397/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 202/1397/19

провадження № 51-1109 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» на ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Вересень Плюс» на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 121019040000000140, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 14 лютого 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Адвоката ОСОБА_4 , не погоджуючись з рішенням Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про його перегляд у касаційному порядку, посилаючись на неврахування суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення положень ст. ст. 7, 9 КПК України, ст. 55 Конституції України, Рішень Європейського суду з прав людини «Котія проти України», «Зосімов проти України», «Кузьменко проти України», «Сокуренко і Стригун проти України», положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно з ч. 6 ст. 399 КПК України, ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності тих видів рішень слідчого судді, які не включені до статті 309 КПК України.

Постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якоювідмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, до вказаного переліку не входить.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ст.309, ч.4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд залишив поза увагою практику Європейського суду з прав людини, загальні засади кримінального провадження, положення Конституції України, якими забезпечується право на апеляційне оскарження, є необгрунтованими.

За змістом кримінального процесуального закону,загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням порушення конституційних прав на апеляційний перегляд справи, як про це йдеться в касаційній скарзі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (Рішення у справі "Скорик проти України" від 08 січня 2008 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя і порушенням конституційних прав, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

На підставі наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість оскарження ухвали слідчого судді про повернення тимчасово вилученого майна в апеляційному порядку.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2ст. 428 КПКУкраїни, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» на ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3