Рішення

від 10.02.2020 по справі 160/12308/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Справа № 160/12308/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

06 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача 2: Державної податкової служби України в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (ЄДРПОУ 39389296) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом №81 від 16.10.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) від 28.10.2019 №1315957/39389296 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 11.10.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (код ЄДРПОУ 39389296) датою її фактичного отримання Державною податковою службою України.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання вимог Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №18 від 11.10.2019 року та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. 18 жовтня 2019 року Позивачем була отримана квитанція № 1 від 18.10.2019 року згідно з якою реєстрацію податкової накладної №18 від 11.10.2019 року зупинено з формулюванням, що реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач направив до контролюючого органу письмове повідомлення та копії документів, однак рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - №1315957/39389296 від 28.10.2019 в реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року було відмовлено з підстав ненадання платником податків копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки.

На думку позивача, дане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно носить суперечливу інформацію, з якої неможливо встановити підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Крім того, позивачем звертається увага суду, на ті обставини, що внесення ТОВ НАФТА ПАРТНЕР до реєстру ризикових платників податків відбулось згідно витягу з протоколу засідання комісії ГУДПС у Дніпропетровській області № 81 від 16.10.2019 року, при цьому податковим органом не зазначено жодного з критеріїв ризикованості.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду уточнюючої позовної заяви із зазначенням номеру та дати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (ЄДРПОУ 39389296) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом, відповідно до кількості сторін; оригіналу або належним чином завіреної копії спірного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про внесення ТОВ НАФТА ПАРТНЕР до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом.

13 грудня 2019 року на виконання ухвали суду позивачем було подано уточнюючий позов.

Крім того, ухвалою від 13 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ НАФТА ПАРТНЕР про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 13.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Справу призначено до розгляду на 13.012020 року на15:00 год.

13 січня 2020 року представником Відповідача 1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що згідно протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 81 від 16.10.2019 року ТОВ НАФТА ПАРТНЕР внесено до переліку ризикових платників податків на підставі інформації, яка свідчить про невідповідність придбаних та реалізованих ТОВ НАФТА ПАРТНЕР товарних позицій, не встановлення походження реалізованого ТОВ НАФТА ПАРТНЕР товару та відсутність наявних у підприємства основних засобів для здійснення господарської діяльності.

Що стосується оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2019 №1315957/39389296 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено що позивачем направлено податкові накладні на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних. У зв`язку з відповідністю платника податку показникам оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, про що позивача було повідомлено відповідними квитанціями. В подальшому платник податку направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, які було розглянуто Комісією, яка вирішує питання про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, комісією було прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. На думку відповідача-1, оскаржуване рішення є правомірним та такими, що відповідає нормам діючого законодавства, а вимоги позивача - безпідставними та необґрунтованими.

Також, 13 січня 2019 року надійшов відзив від представника Відповідача 2 - Державної податкової служби України, в якому він зазначає, що вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117.

Крім того, до початку розгляду справи, 13 січня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з отриманням відзиву від відповідачів, розгляд справи відкладено на 13.00 годину 24 січня 2020 року.

21 січня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив Відповідача 1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач спростовуючи доводи наведені у відзиві, вказує на те, що фактично Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, при вирішені питання про віднесення ТОВ НАФТА ПАРТНЕР до ризикових платників податків враховано лише інформацію відповідного структурного підрозділу, яка завідомо неправдива та не відповідає дійсним обставинам справи.

Що стосується доводів Відповідача 1 стосовно законності оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2019 №1315957/39389296 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначає, що позивачем на адресу податкового органу надано вичерпний перелік документів, а посилання Відповідача 1 на неналежне оформлення платіжного доручення не спростовує факту перерахування грошових коштів. А щодо палива реалізованого ФОП ОСОБА_1 за ціною 19.09 грн (без ПДВ) то воно було придбане у ПП Укрпалетсистем за ціною 18,25 грн (без ПДВ) що також спростовує доводи позивача у цій частині.

Також 21 січня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив Відповідача2 Державної податкової служби України, в якому зазначає, що саме внаслідок дій Відповідача 2 було зупинено реєстрацію податкової накладної. Крім того скарга на рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2019 №1315957/39389296 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних направлена на адресу ДПС України, рішенням комісії з питань розгляду скарг ДПС України № 41813/39389296/2 від 15.11.2019 року залишена без задоволення, а тому доводи Відповідача-2 про те, що вимоги до нього є похідними є необґрунтованими.

У судовому засіданні 24 січня 2020 року оголошена перерва до 05.02.2019 до 08:45 год.

У судовому засіданні 05 лютого 2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позові підстав. Представник відповідача 1 підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову. Задля надання сторонами письмових пояснень оголошена перерва до 10.02.2019 до 08:15 год.

Сторони у судове засідання 10 лютого 2020 року не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.09.2014 року (номер запису 1 232 102 0000 003778).

Позивач, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ НАФТА ПАРТНЕР є: Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Судом встановлено, що ТОВ НАФТА ПАРТНЕР зареєстроване у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового за № 366 від 13.02.2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ НАФТА ПАРТНЕР (Покупець) та ПП Укрпалетсистем (Продавець), укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 13/02/19 від 04.02.2019 року (далі - Договір № 13/02/19).

В процесі здійснення господарської діяльності між ТОВ НАФТА ПАРТНЕР (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець), укладено Договір поставки нафтопродуктів № 104/19 від 10 жовтня 2019 року (далі - Договір № 104/19), у відповідності до умов якого Продавець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі поставити Покупцю товар, партіями, в кількості і по ціні, обумовленій сторонами та зазначеній в рахунках фактурах (або видаткових накладних).

Згідно пункту 4.3 Договіру № 104/19 Покупець в разі згоди на постачання йому заявленого товару за ціною, вказаною постачальником в рахунку на передоплату, здійснює в строк вказаний в п.4.4 даного договору, оплату товару попереднім платежем в повному обсязі. Рахунок постачальника на передоплату є підставою для перерахування попередньої оплати за товар.

10 жовтня 2019 року ТОВ НАФТА ПАРТНЕР виписано на адресу ФОП ОСОБА_1 рахунок фактуру № СФ-000411 для проведення попередньої оплати за товар, а саме: за паливо у кількості 4070 літрів на загальну суму 93 235,56 грн. ( в т.ч. ПДВ).

11 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 виконуючи умови договору №104/19, перерахувало на адресу ТОВ НАФТА ПАРТНЕР грошові кошти у розмірі 93 235,56 грн. ( в т.ч. ПДВ) з призначенням платежу: оплата за паливо згідно рахунку № СФ-000411 10 жовтня 2019 р.

Товар на замовлення ФОП ОСОБА_1 був придбаний та отриманий у ПП Укрпалетсистем відповідно до Договору № 13/02/19 на підставі накладної ПММ №Н06-2277 від 15 жовтня 2019 року, транспортування товару здійснене на підставі ТТН № 2703 УПС/06 від 15 жовтня 2019 року, а оплата здійснена на підставі платіжного доручення № 929 від 10 жовтня 2019 року на підставі рахунку № 20741 від 10 жовтня 2019 року.

Поставка товару замовнику ФОП ОСОБА_1 відбулась 15 жовтня 2019 року, відповідно до видаткової накладної № РН-0000413 від 15 жовтня 2019 року, транспортування товару здійснене на підставі ТТН № РН-0000413 від 15 жовтня 2019 року

На виконання вимог податкового законодавства ТОВ НАФТА ПАРТНЕР на адресу ФОП ОСОБА_1 було складено податкову накладну № 18 від 11.10.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних .

18 жовтня 2019 року Позивачем було отримано квитанцію № 1, згідно з якою реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено з формулюванням, що реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач згідно повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 4 від 23 жовтня 2019 року, направив до контролюючого органу письмові повідомлення та копії документів на підтвердження реальності правочинів.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були прийнято рішення №1315957/39389296 від 28.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме вказано, що відсутні ТТН на придбання тютюнової продукції.

Не погодившись з вказаним рішенням позивачем 28.10.2019 року було подано скаргу до ДПС України. Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДПС України №41813/39389296/2 від 15.11.2019 року скарга позивача залишена без задоволення.

Також судом встановлено, що згідно з Протоколом засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 81 від 16.10.2019 року, ТОВ НАФТА ПАРТНЕР за результатами розгляду фінансово - господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, позивача внесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Вважаючи рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, а також рішення щодо внесення до переліку ризикових платників протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) закріплено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пунктів 13-14 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДПС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДПС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДПС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДПС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку № 117).

В силу приписів пункту 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01.

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій, судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про зупинення реєстрації податкових накладних у зв`язку із тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

При цьому податковим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

За змістом підпункту 1.6 пункту 1 вказаного листа ДПС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах,крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДПС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДПС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-19) лист Міністерства фінансів України від 06 серпня 2019 року №26010-06-5/20111, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13, суд не може вважати належним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, оскільки з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується саме Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01. Зворотного відповідачем суду не повідомлено, а судом самостійно не встановлено.

Отже, вказані критерії затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДПС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірних рішень правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДПС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Отже, вказаний лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

В даному випадку судом встановлено, що податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, що є передумовою прийняття безпідставних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС) та комісії центрального рівня (ДПС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у відповідності до пункту 21 Порядку № 117, є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ НАФТА ПАРТНЕР подавалось до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як підставу відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів.

Отже, позиція Відповідача-1 щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено достатніх причин відмови в реєстрації податкової накладної, складених ТОВ НАФТА ПАРТНЕР .

Крім того, у разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, є таким, що прийнято передчасно.

Встановлений пунктом 23 Порядку № 117 строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 15 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

На підставі викладеного, судом встановлено протиправність прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до пункту 28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд, зважаючи, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають скасуванню, приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі спірні податкові накладні датами їх фактичного отримання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні датою їх направлення, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 28 Постанови № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд, зважаючи, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають скасуванню то, відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (ЄДРПОУ 39389296) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом №81 від 16.10.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах 18.09.2018 у справі №818/398/15, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Суд також звертає увагу, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, внесення до Журналу ризикових платників податку ІТС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності підприємств критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 5763,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 999 від 05 грудня 2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2881,50 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Малиновського, буд. 3-А, кв.11; код ЄДРПОУ 39389296), до Відповідача 1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17А; код ЄДРПОУ 43145015), Відповідача 2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2019 №1315957/39389296 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 11.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 11.10.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (код ЄДРПОУ 39389296) датою її фактичного отримання Державною податковою службою України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (код ЄДРПОУ 39389296) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1440,75 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривен сімдесят п`ять копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА ПАРТНЕР (код ЄДРПОУ 39389296) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1440,75 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривен сімдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева