Рішення

від 05.02.2020 по справі 200/13362/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 р. Справа№200/13362/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у нарахуванні індексації грошової виплати за часткову втрату працездатності, отриману в результаті захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС в період проходження військової служби, зобов`язання нарахувати з часу звернення до управління з відповідною заявою та щомісячно виплачувати грошову компенсацію за втрату працездатності в результаті професійного захворювання, з врахуванням проведеної індексації.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, якому встановлено 25% втрати працездатності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії.

В липні 2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації із заявою про проведення індексації щомісячної грошової виплати за часткову втрату працездатності, однак, листом від 01 серпня 2019 року №Л-12-5.1-6.2 відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що відшкодування втраченого заробітку, який мали особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ушкодження здоров`я відповідно до п.8 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не віднесено до об`єктів індексації.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідачем порушуються вимоги постанови КМУ №1078 від 17 липня 2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення .

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

11 грудня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до листа Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2011 року № 1010/136-11 відшкодування втраченого заробітку, який мали особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ушкодження здоров`я відповідно до п. 8 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не віднесено до об`єктів індексації.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року розгляд справи відкладено до 05 лютого 2020 року.

30 січня 2020 року на електрону адресу суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи без його участі.

Позивач про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 , особа з інвалідністю третьої групи відповідно до довідки № НОМЕР_3 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках категорії 2 відповідно до посвідчення № НОМЕР_4 .

Наказом від 31 березня 2004 року №378/6 призначено виплачувати ОСОБА_1 відшкодування шкоди у зв`язку з втратою працездатності внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01 квітня 2004 року безстроково.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради із заявою від 09 липня 2019 року про проведення індексації грошової виплати у зв`язку з стійкою втратою працездатності, отриманої внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказана заява була прийнята відповідачем 17 липня 2019 року.

Листом управління від 01 серпня 2019 року №Л-12-5.1-6.2 повідомило про те, що відшкодування втраченого заробітку, який мали особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ушкодження здоров`я відповідно до п.8 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не віднесено до об`єктів індексації.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регулюються Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 796 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2 надається така гарантована державою компенсація як відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров`я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв`язку з виконанням робіт, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією.

Відповідно до ст. 67 Закону № 796, що регулює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати

Разом з тим, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 3 липня 1991 року №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон № 1282).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті. Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат. Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону №1282).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), відповідно до підпункту 6 пункту 2 якого, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

пенсії;

стипендії;

оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;

допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.

Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Індексація страхових виплат від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Сума індексації пенсій та щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей у разі підвищення їх розмірів розраховується як різниця між сумою індексації, визначеною до 11 жовтня 2017 р., та сумою підвищення цих виплат до повного погашення суми індексації відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Суд зазначає, що передбачена пунктом 8 частини першої статті 21 Закону № 796-ХІІ компенсація за своєю природою є спеціальною соціальною виплатою, яка здійснюється за рахунок держави з метою відшкодування особі частини доходу, втраченого особою внаслідок стійкого зниження працездатності. Така виплата має щомісячний (систематичний) характер. При цьому за своїм призначенням ця компенсація виконує таку ж функцію, як і суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, про необхідність індексації якої прямо вказано у пункті 2 Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що щомісячна грошова виплата у зв`язку з частковою втратою працездатності, отриманої внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період проходження військової служби, є об`єктом індексації.

Суд не приймає посилання представника відповідача на лист Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2011 року № 1010/136-11 оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний характер.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відмова у проведенні індексації грошової виплати у зв`язку із втратою працездатності, що отримана в результаті захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період проходження військової служби, що викладена у листі від 01 серпня 2019 року №Л-12-5.1-6.2 є протиправною.

Разом з цим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплачувати грошову компенсацію за втрату працездатності в результаті професійного захворювання з врахуванням проведеної індексації, задоволенню не підлягають, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може , має право , за власної ініціативи , дбає , забезпечує , веде діяльність , встановлює , визначає , на свій розсуд . Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об`єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов`язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб`єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправною відмову у проведенні індексації грошової виплати у зв`язку із втратою працездатності, що отримана в результаті захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що викладена у листі від 01 серпня 2019 року №Л-12-5.1-6.2 та зобов`язання повторно розглянути заяву від 09 липня 2019 року про проведення індексації грошової виплати у зв`язку з стійкою стратою працездатності, отриманої внаслідок професійного захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації у проведенні ОСОБА_1 індексації грошової виплати у зв`язку із втратою працездатності, що отримана в результаті захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що викладена у листі від 01 серпня 2019 року №Л-12-5.1-6.2.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (місцезнаходження: м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 25953563) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 09 липня 2019 року позивача про проведення індексації грошової виплати у зв`язку з стійкою стратою працездатності, отриманої внаслідок професійного захворювання пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 05 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко