Рішення

від 02.03.2020 по справі 280/5497/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2020 року Справа № 280/5497/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Туяк О.К., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Михайлівської сільської ради (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул.Слободчикова, буд.17; код ЄДРПОУ 04353238)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Михайлівської сільської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 14.05.2019 про розгляд питання щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2321584000:10:004:0016, площею 0,1000 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) та визнання таким, що втратив чинність Договір оренди землі №36 від 08.08.2009 укладений між попереднім власником нерухомого майна - ОСОБА_2 як орендарем та відповідачем у зв`язку із переходом права власності на нежитлову будівлю літ. а, прибудову літ. а, прибудову літ. а1,

2) зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 14.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з переходом до нього права власності на нежитлову будівлю, 14.05.2019 він звернувся до Михайлівської сільської ради із заявою про переоформлення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована придбана нежитлова будівля, однак відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні не прийняв жодного рішення за результатами розгляду його заяви, чим допустив протиправну бездіяльність. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.11.2019 позовну заяву, залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.12.2019.

16.12.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№53000), у якому зазначив, що заява ОСОБА_1 від 14.05.2019 не розглядалась у зв`язку з тим, що при реєстрації вказаної заяви позивачу в усній формі пояснено про не надання до заяви необхідних правоустановчих документів. Звертає увагу, що позивач 29.08.2019 знову звернувся до Михайлівської сільської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки, долучивши до заяви схему розташування земельної ділянки, копії документів, що посвідчують право власності на майно та копію паспортних даних. 02.09.2019 позивачу надано відповідь про те, що виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради зазначене питання буде розглянуто після долучення до заяви витягу з нормативної оцінки про земельну ділянку, копії технічного паспорту БТІ. На теперішній час зазначені документі не подані до Михайлівської сільської ради, тому доводи позивача про протиправну бездіяльність відповідача є безпідставними та необґрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.12.2019 провадження у справі зупинено, призначено наступне підготовче засідання на 06.02.2020.

Ухвалою суду від 06.02.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06.02.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.02.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.02.2020.

25.02.2020 позивачем подано клопотання про часткову відмову від позовних вимог.

У судове засідання представники сторін не з`явились, 25.02.2020 звернулись до суду із заявами про розгляд справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 02.03.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткову відмову від позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, розгляд справи здійснено у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши надані письмові докази, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.05.2019 ОСОБА_1 придбала у гр. ОСОБА_2 нежитлову будівлю літ.А загальною площею 39,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 1.3. вищезазначеного договору нежитлова будівля розташована на земельній ділянці: форма власності - комунальна; загальна площа 0,1000 га; цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид користування - для розташування металевого торгівельного павільйону та шиномонтажу; експлікація земельних угідь: всього земель - 0,1000 га; кадастровий номер 2321584000:10:004:0016.

Згідно із відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 07.05.2019 позивачем зареєстроване право власності на вказану нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 .

У зв`язку з переходом права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 ., 14.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив переоформити договір оренди земельної ділянки, а договір оренди землі, серія та номер 36, видавник 08.08.2009 Михайлівська сільська рада за ОСОБА_2 , визнати таким, що втратив чинність.

Вказана заява 14.05.2019 була прийнята Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради та зареєстрована за вх.№199/02-06-06, про що свідчить відбиток штампу на заяві.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що за результатом розгляду заяви позивача від 14.05.2019 не було прийнято рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного Кодексу України).

За змістом статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 6 вказаного закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Абзацом 2 статті 16 Закону України Про оренду землі обумовлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як зазначено у частині 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1, 2 статті 59 Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, питання регулювання земельних відносин вирішуються сільською, селищною, міською радою у спосіб прийняття рішення на пленарному засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, спірну заяву про переоформлення договору оренди земельної ділянки отримано Михайлівською сільською радою 14.05.2019 та зареєстровано за вхідним номером 199/02-06-06.

Проте, відповідачем вказану заяву на розгляд на пленарне засідання сільської ради не винесено, жодного рішення за результатами розгляду заяви не прийнято.

За таких обставин, оскільки матеріали справи свідчать, що Михайлівська сільська рада не прийняла жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 14.05.2019, за відсутності доказів протилежного, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності в діях відповідача протиправної бездіяльності.

З метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Михайлівську сільську раду розглянути заяву позивача від 14.05.2019 та прийняти відповідне рішення в межах повноважень.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської сільської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019 за вхідним номером 199/02-06-06.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2019 за вхідним номером 199/02-06-06 та прийняти відповідне рішення в межах повноважень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської сільської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Михайлівська сільська рада, місцезнаходження: 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с.Михайлівка, вул.Слободчикова, буд.17; код ЄДРПОУ 04353238.

Повне судове рішення складено 02.03.2020.

Суддя М.О. Семененко