Ухвала

від 01.03.2020 по справі 320/1511/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2020 року справа № 320/1511/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №240/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44590289 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602526 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602536 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44592601 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602538 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602542 від 13.12.2018;

- скасувати рішення головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав Управління розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Аврамченко Сніжани Сергіївни №45286477 від 30.01.2019, в частині скасування:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44590289 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602526 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602536 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №44592601 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602538 від 13.12.2018;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602542 від 13.12.2018;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити в Державному реєстрі речових прав записи про право власності №29426333, запис про іпотеку №29437610, запис про обтяження №29437620, запис про право власності №29428489, запис про іпотеку №29437623, запис про обтяження №29437627.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Так, згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно із статтею третьою цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2; у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Також відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.

Відповідно до частин 2, 4 та 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, питання про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, повинен вирішувати суд. Зазначення позивачем у позовній заяві третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, судом розцінюється як клопотання позивача про залучення таких третіх осіб до участі в справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач у позовній заяві зазначає як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кан компані", Товариство з обмеженою відповідальністю "Блекбренд сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ценадар торг", та на стороні відповідача: Приватне підприємство Фірма "АМН Транс".

Натомість у позовній заяві позивачем не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, що своєю чергою є обставиною, яка перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відтак позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід належним чином обґрунтувати, на яких підставах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача, належить залучити до участі у справі.

Із позовної заяви, в тексті якої не згадується Товариство з обмеженою відповідальністю "Блекбренд сервіс", не вбачається також, яким чином рішення у даній справі вплине на права чи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Блекбренд сервіс".

Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи або як окреме клопотання), із обґрунтуванням, на яких підставах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вказаних у позовній заяві, на стороні позивача або відповідача, належить залучити до участі у справі, а також яким чином рішення у даній справі вплине на права чи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Блекбренд сервіс".

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати всі заповнені сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;

- надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи або як окреме клопотання), із обґрунтуванням, на яких підставах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вказаних у позовній заяві, на стороні позивача або відповідача, належить залучити до участі у справі, а також яким чином рішення у даній справі вплине на права чи інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Блекбренд сервіс".

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.