Рішення

від 24.02.2020 по справі 1.380.2019.006888

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006888

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Львівської обласної ради Інформаційні системи Край про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська область, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Львівської обласної ради Інформаційні системи Край (місцезнаходження: 79008, Львівська область, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 19159986) (далі - відповідач, КП ЛОР Інформаційні системи Край ), в якому просить стягнути з КП ЛОР Інформаційні системи Край штрафні санкції за неподання розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до бюджету у сумі 9123,27 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що станом на 19.09.2019 у відповідача виник податковий борг по штрафних санкціях за неподання розрахунків частини чистого прибутку, що становить 9123,27 грн. Як зазначає позивач такий борг виник на підставі: податкових повідомлень-рішень №0158391225 від 27.11.2017 на суму 1190,00 грн., №0084671225 від 05.04.2018 на суму 1020,00 грн., №0000331225 від 05.01.2018 на суму 3250,00 грн., №0139591225 від 18.06.2018 на суму 1020,00 грн. та пені на суму 2696,70 грн. Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвалою судді від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами 15.01.2020.

Ухвалою від 15.01.2020 суд відклав розгляд справи на 27.01.2020.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві, ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі повернулася з відміткою поштового відділення на конверті від 22.01.2020 про повернення у зв`язку із іншими причинами, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, а саме немає .

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач - КП ЛОР Інформаційні системи Край зареєстрований як юридична особа та внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з кодом ЄДРПОУ 19159986, місцезнаходження: 79008, Львівська область, м.Львів, вул.Винниченка, 18.

Згідно з інформацією щодо розрахункових рахунків КП ЛОР Інформаційні системи Край (код ЄДРПОУ 19159986) станом на 20.09.2019 у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків. (а.с.10)

Згідно з довідкою Головного управління ДФС у Львівській області №422/9/13-01-51-08 від 18.09.2019 податковий борг по штрафних санкціях за неподання розрахунків частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств КП ЛОР Інформаційні системи Край становить 9123,27 грн. та виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0158391225 від 27.11.2017 на суму 1190,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №1497/13-01-12-25/19159986 від 15.11.2017 (залишок несплаченої суми 1136,57 грн.);

- податкового повідомлення-рішення №0084671225 від 05.04.2018 на суму 1020,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №516/13-01-12-25/19159986 від 22.03.2018;

- податкового повідомлення-рішення №0000331225 від 05.01.2018 на суму 3250,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №1661/13-01-12-25/19159986 від 18.12.2017;

- податкового повідомлення-рішення №0139591225 від 18.06.2018 на суму 1020,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №1455/13-01-12-25/19159986 від 07.06.2018.

Окрім цього, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені законодавством строки грошового зобов`язання, контролюючим органом нараховано пеню, яка облікується за платежем 21010300 - частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств у сумі 2696,70 грн.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.1 п.9 ст.69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами.

Відповідно до п.17 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету, належить до доходів Державного бюджету.

Пунктом 1 ст.11 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21.09.2006 №185-V (далі - Закон № 185-V) встановлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України Украерорух відповідно до Закону України Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів , державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств Міжнародний дитячий центр Артек і Український дитячий центр Молода гвардія ) та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі - Порядок № 138).

Пунктом 2 Порядку №138, встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 3 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 (далі - Розрахунок). Звітним періодом для подання Розрахунку є: перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів визначено у статтях 9-10 цього Кодексу.

Частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету унітарними підприємствами, не входить до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів), визначеного статями 9 та10 Податкового кодексу України.

Водночас, зважаючи на положення Порядку №138, частина чистого прибутку є обов`язковим до сплати державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями платежем.

За змістом п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до п.41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Положеннями п. 40.1 статті 40 Податкового кодексу України передбачено, що Розділ ІІ Адміністрування податків, зборів, платежів визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи (до яких, згідно з статтею 41 Податкового кодексу України віднесено й органи доходів і зборів).

Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 16 лютого 2011 року Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету на контролюючі органи покладено обов`язок забезпечення відповідно до законодавства здійснення контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів доходів за кодом бюджетної класифікації 21010100 (частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету відповідно до закону), а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів.

Водночас, згідно пп. 19-1.1.45 п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів віднесено звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, в силу вимог наведених вище положень законодавства та враховуючи обставину законодавчо передбаченого у податкових органів повноваження здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, податковий орган наділений повноваженням щодо звернення до суду з позовом про стягнення частини чистого прибутку (доходу), що сплачується державними унітарними підприємствами до державного бюджету. Такі завдання неможливо забезпечити без права звернення до суду з позовом про стягнення частини чистого прибутку, у разі, якщо контролюючим органом буде встановлено не правильна або не своєчасна його сплата.

Правова позиція в подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 №2а-8123/12/1270, від 23.07.2019 №2340/4069/18, від 01.08.2018 №826/19797/16, від 31.01.2019 №819/25/18, від 18.09.2019 №520/1919/19.

На підставі долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість по штрафних санкціях за неподання розрахунків частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств КП ЛОР Інформаційні системи Край становить 9123,27 грн. та виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0158391225 від 27.11.2017 на суму 1190,00 грн., №0084671225 від 05.04.2018 на суму 1020,00 грн., №0000331225 від 05.01.2018 на суму 3250,00 грн., №0139591225 від 18.06.2018 на суму 1020,00 грн. та пені на суму 2696,70 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті та штрафні санкції застосовані у зв`язку з неподанням відповідачем розрахунків частини чистого прибутку підприємства у встановленому законодавством порядку.

Як слідує з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.

Отже, предметом стягнення в даному випадку є не самостійно визначені відповідачем у відповідних розрахунках суми чистого прибутку, що підлягають сплаті до бюджету, а донараховані податковим органом грошові зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями за неподання таких розрахунків.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначено строки сплати до бюджету визначених податковим органом сум штрафних (фінансових) санкцій, а також наслідки для відповідача у разі несплати таких.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів сплати визначених податковим органом сум штрафних (фінансових) санкцій, відтак, вказані суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

У разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в т.ч. і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання протягом 60 днів після винесення платнику податків податкової вимоги.

Однак, як слідує з матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області не було надіслано КП ЛОР Інформаційні системи Край податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Доказів протилежного станом на час розгляду справи суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що податковим органом не виконано умов щодо надіслання на адресу КП ЛОР Інформаційні системи Край податкової вимоги про сплату боргу, відтак у позивача на даний час відсутнє право на стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Львівської обласної ради Інформаційні системи Край про стягнення платежу - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 02.03.2020

Суддя Р.І. Кузан