Рішення

від 19.02.2020 по справі 520/12279/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 р. № 520/12279/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Ярещенко В.В.,

представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" (62456, Харківська обл., Харківський район, смт. Буди, вул. Шевченка, буд. 50, ЄДРПОУ 41501429 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704 ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001431411 від 08.08.2019 р., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області;

- стягнути з Відповідача на користь ТОВ «ГРАВІКОН» сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 25.06.2019 по 02.07.2019 ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ГРАВІКОН" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРО-ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 41291790) за травень, вересень, жовтень 2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників. За результатом перевірки складено акт №2348/20-40-14-11-10/41501429 від 09.07.2019 р., за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001431411 від 08.08.2019 року, позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та не обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований Харківською районною державною адміністрацією Харківської області від 04.08.2017 року № 10741020000068498. Товариство перебуває на податковому обліку з 07.08.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі направлення від 24.06.2019 року № 6030 Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 24.06.2019 року № 4456 проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Гравікон" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРО-ПРОЕКТ2 за травень, вересень, жовтень 2018 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників.

Результати перевірки оформлені актом №2348/20-40-14-11-10/41501429 від 09.07.2019 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 50000 грн. за травень 2018 року та 121459 грн. за жовтень 2018 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.08.2019 року № 00001431411, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосовано суму штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 459,00 грн.

Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стала податкова інформація інших податкових органів відносно контрагентів позивача, з яким підприємство позивача мало господарські взаємовідносини у перевіряємому періоді, та як наслідок судження про нереальність вказаних взаємовідносин.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Євро Проект" (код ЄДРПОУ 41291790).

03.05.2018 року між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "Євро-Проект" укладено письмовий правочину формі договору №3/05 купівлі-продажу, предметом якого є передача ТОВ "Євро-Проект" у власність ТОВ "Гравікон" товару, найменування, кількість та ціни якого вказуються в Специфікаціях.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 3/05 купівлі-продажу, передача ТОВ "Євро-Проект" у власність ТОВ "Гравікон" ємності під паливо об`ємом 14 м 3 , в кількості 2 шт. та ємність під паливо об`ємом 75 м 3 , в кількості 1 шт.

На момент укладення вказаного вище правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - директор Шуліка Олександр Васильович, від контрагента - директор Курбак Валерій Олегович. Потреба в укладенні згаданих правочинів обумовлена необхідністю у використанні палива ля роботи асфальтобетонного заводу та випуску асфальтобетону.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з купівлі-продажу ємностей під паливо, які оформлені видатковою накладною № 1 від 16 травня 2018 року на суму 75 000.00 грн. , в тому числі ПДВ 12 500,00 грн.), видатковою накладною № 2 від 16 травня 2018 року на суму 75 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 12 500,00 грн.), видаткова накладна № 3 від 24 травня 201 8 року на суму 150 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 25 000,00 грн.).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 1521 Придбання основних засобів . Фізичне переміщення товару підтверджується товаро-транспортною накладною № 18/05 від 18 травня 2018 року (перевізник ТОВ БЕРГОНІ ГРУП ; замовник ТОВ ГРАВІКОН : вантажовідправник: ТОВ ЄВРО-ПРОЕКТ ; вантажоодержувач: ТОВ ГРАВІКОН ; автомобіль DAF АА1163ТЕ; причіп НОМЕР_1 ; пункт навантаження: м. Чоп, Закарпатська обл.; пункт розвантаження: смт. Буди, Харківська обл., вул. Шевченка 50) та товаро-транспортною накладною № 25/05 від 25 травня 2018 року (перевізник ТОВ БЕРГОНІ ГРУП ; замовник ТОВ ГРАВІКОН ; вантажовідправник: ТОВ ЄВРО-ПРОЕКТ ; вантажоодержувач: ТОВ ГРАВІКОН ; автомобіль DAF АА1163ТЕ; причіп НОМЕР_1 ; пункт навантаження: м. Івано Франківськ; пункт розвантаження: смт. Буди, Харківська обл., вул. Шевченка 50).

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 153 від З червня 2018 року на загальну суму 8 625,00 грн. (в тому числі ПДВ 1 437.50 грн.), № 154 від 23 червня 2018 року на загальну суму 8 625,00 грн. (в тому числі ПДВ 1 437,50 грн.), № 155 від 23 червня 318 року на загальну суму 17 250,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 875,00 грн.), № 262 від 27 серпня 2018 оку на загальну суму 66 375,00 грн. (в тому числі ПДВ 11 062,50 грн.), № 263 від 27 серпня 2018 року на загальну суму 132 750,00 грн. (в тому числі ПДВ 22 125,00 грн.), № 264 від 27 серпня 2018 року на загальну суму 66 375,00 грн. (в тому числі ПДВ 11 062,50 грн.).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме використовується для палива, яке необхідно для роботи асфальтобетонного заводу та випуску асфальтобетону.

Крім того, суд зазначає, що 06 серпня 2018 року між позивачем (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРО-ПРОЕКТ (в якості продавця) укладено письмовий правочин у формі договору № 06/08/18 купівлі-продажу, предметом якого є передача ТОВ ЄВРО-ПРОЕКТ у власність ТОВ "ГРАВІКОН товару, найменування, кількість та ціни якого вказуються в Специфікаціях.

Відповідно до специфікації №1 від 06.08.2018 року до договору №06/08/18 купівлі-продажу було поставлено блок-контейнер 7*2,5*2,5 м (кількість 2 шт.), блок-контейнер 9*2,5*2,5 м (кількість 1 т.), блок-контейнер 3*2,5*2,5 м (кількість 1 шт.).

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме від поивача - Шуліка О.В. від контрагента - ОСОБА_1 В.О.

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена господарською діяльністю позивача.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з відповідачем, які оформлені видатковою накладною №ЕП00000026 від 17.09.2018 року на суму 176 000,00 грн., видатковою накладною № ЕП00000027 від 17.09.2018 року суму 74 270,00 грн., видатковою накладною №ЕП00000028 від 17.09.2018 року на суму 275 280,00 грн., видатковою накладною №ЕП00000032 від 01.10.2018 року на суму 112 200.00 грн., видатковою накладною №ЕП00000033 від 01.10.2018 року на суму 92 000,00 грн., тобто на загальну суму 728 750,00 грн. (в тому числі ПДВ 121 458,33 грн.).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 1521 (придбання _ основних засобів ).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними: № 2/1 від 17.09.2018 року (перевізник ТОВ "БЕРГОНІ ГРУП", замовник ТОВ "ГРАВИКОН" , вантажовідправник: ТОВ " ЄВРО-ПРОЕКТ", вантажоодержувач: ТОВ "ГРАВІКОН", автомобіль DAF АА1163ТЕ, причіп НОМЕР_1 , пункт навантаження: м.Харків, вул. Гагаріна, буд. 23, пункт розвантаження: смт. Буди, Харківська область, вул. Шевченка, 50); № 1 від 01.10.2018 р. (перевізник ТОВ "БЕРГОНІ ГРУП", замовник ТОВ "ГРАВИКОН" , вантажовідправник: ТОВ " ЄВРО-ПРОЕКТ", вантажоодержувач: ТОВ "ГРАВІКОН", автомобіль DAF АА1163ТЕ, причіп НОМЕР_1 , пункт навантаження: м.Харків, вул. Гагаріна, буд. 23, пункт розвантаження: смт. Буди, Харківська область, вул. Шевченка, 50); № 2 від 17.09.2018 р. (перевізник ТОВ "БЕРГОНІ ГРУП", замовник ТОВ "ГРАВИКОН" , вантажовідправник: ТОВ "ЄВРО-ПРОЕКТ", вантажоодержувач: ТОВ "ГРАВІКОН", автомобіль DAF АА1163Е, причіп НОМЕР_1 , пункт навантаження: м.Харків, вул. Гагаріна, буд. 23, пункт розвантаження: смт. Буди, Харківська область, вул. Шевченка, 50).

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням № 2 від 23.10.2018 р., платіжним дорученням № 26 від 13.12.2018 р., № 363 від 17.10.2018 р. на загальну суму 728 750,00 грн. (в тому числі ПДВ - 121 458,33 грн.).

В подальшому придбаний товар використовувався позивачем для здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У віповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагентів позивача - суд відхиляє, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом сума грошового зобов`язання є необґрунтованою, та як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 08.08.2019 р. № 00001431411 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 459,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІКОН" (62456, Харківська обл., Харківський район, смт. Буди, вул. Шевченка, буд. 50, ЄДРПОУ 41501429 ) у розмірі 2 571,89 грн. (дві тисячі п`ятсот сімдесят одна гривня 89 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2020 року.

Суддя Рубан В.В.