Рішення

від 06.08.2007 по справі 9/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/171

06.08.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВВІ»

До                  Закритого акціонерного товариства «Атоменергопром»

Про                        стягнення 142000,00 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:       Собакарьов І.В.. –довіреність № б/н від 01.08.07 р.

Від відповідача:   не з»явився.

Обставини  справи:

Позов заявлений про стягнення з відповідача 80000,00 грн. основного боргу та 62400,00 грн. штрафу відповідно до Договору № 83/11-01 надання послуг від 19.01.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 р. порушено провадження по справі № 9/171 та призначено її розгляд на 06.08.2007 р.

03.08.2007 р. відповідач подав до суду відзив на позов № б/н від 01.08.2007 р., відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову у зв»язку з односторонньою відмовою ТОВ «ІВВІ»укласти додаткову угоду до договору № 83/11-01 від 19.01.06 р. про відстрочення строку погашення заборгованості в сумі 80000,00 грн.

Позивач в судовому засіданні подав довідку № б/н від 03.08.2007 р. про те, що станом на 03.08.2007 р. у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; пояснення на відзив № 03.08.2007 р.; довідки Головного управління статистики у м. Києві № 13-5062 від 01.08.2007 р. та № 13-5063 від 01.08.2007 р. про знаходження позивача та відповідача у  ЄДРПОУ станом на 01.08.2007 р.

Позивач в судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та визначив календарний термін сплати штрафу з 05.02.2007 р. по 10.07.2007 р. (156 днів).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Поштове відправлення з ухвалою суду від 23.07.2007 р. відповідачем отримано 27.07.2007 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 040840, яке знаходиться в матеріалах справи. Причини неявки відповідача в судове засідання 06.08.2007 р. суду не відомі.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України судом визначається ціна позову:

- у позовній заяві позивач зазначив ціну позову 142000,00 грн.;

- вимога про стягнення фактично складає 142400,00 грн. (80000,00 грн. заборгованість та 62400,00 грн. штраф).

Таким чином, дійсна ціна позову складає 142400,00 грн.

Саме із вищезазначеної ціни позову позивачем сплачено держмито за подання позову платіжним дорученням №142 від 26.04.2007 р. на суму 1116,00 грн. та платіжним дорученням № 31229 від 06.07.2007 р. на суму 308,00 грн.

                                      19.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВВІ»(позивачем) визначеним як Виконавець, та Закритим акціонерним товариством «Атоменергопром»(відповідачем), визначеним як Замовник, був укладений Договір № 83/11-01 надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов»язався виконати, а відповідач прийняти та оплатити роботи по поставці колісних пар до залізничних вагоно-цистерн у кількості 8 (восьми) штук (надалі за текстом –«Роботи»), виходячи із розрахунку –вартість однієї колісної пари до вагоно-цистерни складає 10000,00 грн. (надалі за текстом  - «Договір»).

           Відповідно до п. 1.2 Договору вартість виконаних Робіт Замовник (відповідач) зобов»язався оплатити у розмірі та у строки, узгоджені в Договорі.

           Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що оплата Робіт Замовником (відповідачем) здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця (позивача) оплати у розмірі 100 % вартості Робіт за партію вагоно-цистерн на протязі 3-х банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт.

          Згідно з п. 6.2 Договору Замовник (відповідач), у разі несвоєчасної оплати за виконані Роботи, сплачує штраф у розмірі 0,5 % від загальної суми за кожен день прострочки.

На твердження позивача, ним на виконання договірних зобов»язань були виконані роботи по поставці колісних пар до залізничних вагоно-цистерн на загальну суму 80000,00 грн., що підтверджується Актом № 1 виконання робіт по договору надання послуг № 83/11-01 від 19.01.06 р., копія знаходиться в матеріалах справи (надалі за текстом –«Акт виконаних робіт»).

Відповідач, в порушення п. 5.1 Договору, не оплатив вищезазначені Роботи на суму 80000,00 грн. на протязі 3-х банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт та станом на час подання позову до суду вказану заборгованість не погасив.

Тому, на думку позивача, до примусового стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості за виконані роботи по поставці колісних пар до залізничних вагоно-цистерн у розмірі 80000,00 грн. та 62400,00 грн. штрафу на підставі п. 6.2 Договору за період з 06.02.2007 р. по 10.07.2007 р.(155 днів).

           Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом –«ГПК України»), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Між сторонами по справі укладений договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а, тому саме він та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України (надалі за текстом –«ЦК України») визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати.

          Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

 Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі за текстом –«ГК України»), договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

 Судом встановлено, що фактично на виконання умов укладеного Договору позивач здійснив для відповідача Роботи, що підтверджується наданим позивачем Актом виконаних робіт, який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками сторін.

 Вищезазначений Акт виконаних робіт приймається судом у якості належного доказу надання позивачем послуг за Договором та прийняття їх відповідачем.

Відповідач належним чином не виконав зобов»язання за Договором, оскільки, в порушення умов п. 5.1 Договору, оплату наданих позивачем послуг на підставі Акту виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість останнього перед позивачем за спірним Договором на суму 80000,00 грн. (основний борг).

03.08.2007 р. відповідач подав до суду відзив на позов № б/н від 01.08.2007 р., відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову у зв»язку з односторонньою відмовою ТОВ «ІВВІ»укласти додаткову угоду до договору № 83/11-01 від 19.01.06 р. про відстрочення строку погашення заборгованості в сумі 80000,00 грн.

Викладене відповідачем у відзиві на позов № б/н від 01.08.2007 р. заперечення проти позовних вимог у зв»язку з односторонньою відмовою ТОВ «ІВВІ»(позивача) укласти додаткову угоду до договору № 83/11-01 від 19.01.06 р. про відстрочення строку погашення заборгованості в сумі 80000,00 грн. не визнається судом в якості підстави для відмови у позові, оскільки відповідно до ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору та останнє є правом, а не обов»язком сторони, в т.ч. і щодо укладання додаткової угоди до договору № 83/11-01 від 19.01.06 р. про відстрочення строку погашення заборгованості в сумі 80000,00 грн.

Інших заперечень щодо позовних вимог відповідачем у відзиві не наведено та до суду не подано і не надіслано, а з відзиву на позов судом вбачається, що відповідач фактично визнає підставним наявність та обґрунтованість боргу у сумі 80000,00 грн., оскільки останній мав намір тільки відстрочити сплату цього боргу.

За таких обставин, позов в частині основного боргу та у вищезазначеній сумі визнається судом обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

При цьому ст. 549 ЦК України поряд із визначенням неустойки закріплює дефініції понять «штраф»та «пеня». Аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку, що «неустойка»є родовим, а «штраф»і «пеня»- видовими щодо неї поняттями.  

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

           Відповідно до п. 6.2 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати за виконані Роботи, Замовник (відповідач) сплачує штраф у розмірі 0,5 % від загальної суми за кожен день прострочки.

           З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що позивачем визначений до стягнення штраф у вигляді пені та за період з 05.02.2007 р. по 10.07.2007 р. (156 днів), уточнений позивачем в судовому засіданні щодо календарного терміну.  

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Наведене свідчить, що вимоги позивача про стягнення 62400,00 грн. пені за період з 05.02.2007 р. по 10.07.2007 р. (156 днів) із розрахунку 0,5 % від загальної суми за кожен день прострочки визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково у сумі 5663,56 грн. та за період з 09.02.2007 р. по 10.07.2007 р. (152 дні), застосовуючи п. 5.1 Договору та враховуючи діючу на спірний період облікову ставку Національного банку України (8,5% ) :    80000,00 грн. х 17 х 152 : 365 : 100= 5663,56 грн.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 56736,44 грн. (62400,00 грн. –5663,56 грн. = 56736,44 грн.) відповідачу належить відмовити на підставі ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

           Керуючись ст. ст. 193, 230 ГК України,

             ст. 525, 526, 530, 549, 611, 629, 901-906 ЦК України,

             ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України,

             ст. ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Атоменергопром»(03127, м. Київ, вул. пр-т 40-річчя Жовтня, 120/1; код ЄДРПОУ 25283884; р/р 26001301002334 в АКБ «Трансбанк»м. Києва, МФО 300089), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВВІ»(01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5, оф. 11; код ЄДРПОУ 32198929; р/р 26001120123980 в Відділенні № 1 Банку «Фінанси і кредит»м. Києва, МФО 300131) 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5663 (п»ять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 56 коп. пені,  856 (вісімсот п»ятдесят шість) грн. 63 коп. державного мита та 70 (сімдесят) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині  позову відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М.Жирнов

Дата підписання 10.08.2007 р.

Суддя                                                                                                        М.Г.Хоменко