Рішення

від 19.02.2020 по справі 640/9661/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Київ № 640/9661/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвокат Ярошенко О.О.;

представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області - Скрипка В.В.

Адвокат Ярошенко Олена Олексіївна звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах ОСОБА_1 з позовом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві від 20.07.2018, яким скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 06.06.2016 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Російської Федерації;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області поновити дію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду 70.710,00грн.;

- стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 70.710,00 грн.;

- стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.073,60 грн.;

- стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 67.320,00 грн.

Ухвалами суду: від 10.07.2019 - відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано строк для подання заяв по суті; від 26.12.2019 - витребувано докази в Оболонського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та у Головного територіального управління юстиції у місті Києві; від 28.01.2020 - з метою дотримання прав сторін призначено судове засідання; від 17.02.2020 - закрито провадження у справі №640/9661/19 у частині позовних вимог про зобов`язання Центрального регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України, до складу якого входить - Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ", до структури якого входить - Відділ прикордонної служби "Бориспіль-1", повернути паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судове засідання відкладалось за клопотанням представника відповідача в зв`язку з фізичним станом представник. Судом проголошено вступну та резолютивну частин рішення.

В обґрунтування позовних вимог адвокат Ярошенко О.О. зазначила, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 20.07.2018 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 06.06.2016 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. За твердженням представника, процедура перевірки документів мала відбуватись на етапі подачі документів, а не після надання громадянства особі, ОСОБА_1 не повідомляли про скасування рішення про оформлення набуття громадянства як це передбачено вимогами пункту 97 "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень", затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, позивачем надано усі необхідні документи для оформлення набуття громадянства за територіальним походженням, зокрема витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.01.2016 №00060975815 громадянки ОСОБА_3 , баби позивача. У позовній заяві адвокат зазначила, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства стало підставою відмови у перетинанні 11.05.2019 Державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 , чим завдано моральної та матеріальної шкоди, що виразилося у неправомірному позбавленні позивача можливості здійснення туристичної поїздки в країну Танзанія , за яку він сплатив 70.710,00 грн.

Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі уповноваженого представника подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються, в їх задоволенні представник просить відмовити. На думку представника, позивач набув громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, оскільки факт видачі витягу від 05.01.2016 №00060975815, який підтверджує народження баби позивача на території України 11.08.1928, Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві не підтверджено. У відзиві також зазначається про те, що повідомлення про скасування рішення про оформлення громадянства України направлялося ОСОБА_1 на адресу, вказану в його особовій справі, однак оскільки позивач за указаною адресою не проживав та не інформував про її зміну, то таке повідомлення було повернуто відповідачу.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління міграційної служби у місті Києві із заявою від 12.04.2016 680/16 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. До заяви було додано: зобов`язання припинити іноземне громадянство, копії паспорта, свідоцтв про шлюб баби, про смерть баби, про народження матері заявника, про шлюб батьків, про народження заявника.

З метою підтвердження набуття громадянства України за територіальним походженням позивачем було подано копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.01.2016 № 00060975815 , в якому міститься інформація, що за параметрами запиту " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 " у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис: реєстрація актового запису про шлюб - 16 листопада 2011 года 13:47:38 под №000550878752 реєстратором Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану м. Артемівськ Донецької області.

У витязі зазначено:

номер 542, дата складання - 19 липня 1949 року, орган, що склав актовий запис - Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану м. Артемівськ Донецької області;

відомості про чоловіка: прізвище до і після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_6 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Артемівськ, Донецька область, національність - росіянин;

відомості про наречену: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Артемівськ, Донецька область, національність - росіянка.

Вказаний витяг сформовано та підписано керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану Ткачук Надією Сергіївною.

На підставі поданих ОСОБА_1 документів 06.06.2016 прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" позивачу в адміністративній справі.

Відповідачем проведено додаткову перевірку щодо отримання ОСОБА_1 . громадянства України, під час якої до Головного управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві, у відповідь на запит, надійшов лист Оболонського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.06.2018 №6576/16.7-09, зі змісту якого убачається, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян витягу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 05.01.2016 №00060975815 не виявлено.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві 20.07.2018 складено довідку від 20.07.2018 про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Російської Федерації.

У довідці зазначено, що позивач набув громадянства України за територіальним походженням на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, а саме інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України". Довідка підписана заступником начальника ГУ ДМС України в місті Києві В. В. Пономаренко.

Завідуючим сектором громадянства Приголовкіним В.Г. підготовлено подання 7/2018 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .

На підставі подання 7/2018 прийнято рішення від 20.07.2018 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 06.06.2016 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме інші неправдиві відомості, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України".

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України від 18.01.2001" №2235-ІІІ (зі змінами).

Пунктом 2 статті Закону України "Про громадянство України" встановлено, що громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Як уже зазначалось, підставою для прийняття рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 слугував витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.01.2016 №00060975815.

У витязі зазначено, що за параметрами запиту " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 " у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис: реєстрація актового запису про шлюб - 16 листопада 2011 года 13:47:38 под №000550878752 реєстратором Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану м. Артемівськ Донецької області. У витязі зазначено відомості про актовий запис: номер 542, дата складання - 19 липня 1949 року, орган, що склав актовий запис - Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану м. Артемівськ Донецької області, відомості про чоловіка: прізвище до і після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_6 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Артемівськ, Донецька область, національність - росіянин; відомості про наречену: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Артемівськ, Донецька область, національність - росіянка.

Згідно із статтею 21 Закону України "Про громадянство України" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою офіційного з`ясування обставин справи щодо подання позивачем недостовірних даних ухвалою суду від 26.12.2019 витребувано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 16.01.2020 №00025243768 серії АМІ в„– 410889 (вх. №03-14/7584/20 від 21.01.2020) (т. 2, а.с. 28).

Указаний витяг містить інформацію щодо реєстрації актового запису про шлюб:

- актовий запис зареєстровано у Реєстрі 30 жовтня 2012 року 10:06:45 за №00084527865 реєстратором Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області;

- відомості про актовий запис: номер - 40, дата складання - 21 січня 1950 року, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, дата державної реєстрації шлюбу - 21 січня 1950 ;

- відомості про нареченого: прізвище до і після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_6 , дата народження - 1926 р., місце народження - м. Новосибірськ, національність - росіянин;

- відомості про наречену: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_3 , дата народження - 1928 р., місце народження - Україна, м. Артемівськ, національність - росіянка.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , виданого 11.02.2005 відділом ЗАЦСу центрального району міста Новосибірська управління по справам ЗАЦС Новосибірської області, місце народження ОСОБА_3 - місто Артемівськ Донецької області. (т. 1, а.с. 53, 231-233).

У судовому засідання 19.02.2020 за клопотанням представника позивача було долучено до матеріалів справи копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00017346104 від 19.11.2016, у якому за параметрами пошуку "реєстраційний номер актового запису: 00084527865" внесено такі відомості: актовий запис зареєстровано у Реєстрі 30 жовтня 2012р. 10:06:45 за №00084527865 реєстратором Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області; відомості про актовий запис: номер - 40, дата складання - 21 січня 1950 р., орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області; відомості про чоловіка: прізвище до і після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_6 ; відомості про наречену: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , ім`я, по-батькові - ОСОБА_3 . Вказаний витяг серії НОМЕР_6 надано Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на запит ОСОБА_12 ; заява №149/3.2-06-166 від 16.11.2016.

У судовому засідання 19.02.2020 представник відповідача зазначив, що у витягах з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відомостей про бабу позивача міститься не однакова інформація, а тому доводи позивача про наявність підстав для задоволення позову не можуть бути враховані судом.

Отже, з аналізу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.01.2016 №00060975815, наданого позивачем для отримання громадянства України, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно актового запису про шлюб від 16.01.2020 №00025243768 серії АМІ в„–410889 , витребовуваного судом ухвалою від 26.12.2019, убачається, що інформація, на підставі якої ОСОБА_1 надано громадянство України в частині відомостей про народження баби позивача - ОСОБА_3 в м. Артемівську Донецької області - дублюється. Тобто інформація, яка слугувала підставою надання громадянства України позивачу міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

У судовому засідання 19.02.2020 представник відповідача зазначив, що у витягах з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відомостей про бабу позивача міститься не однакова інформація, а тому доводи позивача про наявність підстав для задоволення позову не можуть бути враховані судом.

Суд констатує, що витяг поданий позивачем, витяг отриманий судом та витяг поданий адвокатом містять відмінності, зокрема: номери актового запису є різними - 542, 40, 40; місце народження ОСОБА_6 - м. Артемівськ, м. Новосибірськ , не зазначено; прізвище баби - ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 .

Наведені відмінності не спростовують факту зафіксованого в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища баби позивача. Щодо прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , то на думку суду в даному випадку йдеться про транслітерацію російського прізвища українською мовою, що також не спростовую відповідних обставин.

З метою організації виконання Закону України "Про громадянство України" Указом Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" від 27.03.2001 №215 (у редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006), затверджено "Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень".

Вказаним Порядком встановлено: територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України (пункт 93); територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Під час перевірки документів щодо поновлення особи у громадянстві України, крім перевірки відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, територіальний орган Державної міграційної служби України також перевіряє у межах своєї компетенції відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається (пункт 94).

Під час вирішення питання про набуття позивачем громадянства України територіальний орган не висловив зауважень що поданого позивачем витягу від 05.01.2016 №00060975815. Під час повторної, додаткової перевірки суб`єкт владних повноважень обмежився лише встановленням обставини видання/невидання Оболонським районним у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві позивачу вказаного витягу. Водночас, поданий позивачем витяг містить прізвище посадової особи, яка його формувала - Ткачук Надія Сергіївна , дату та годину формування витягу - 05.01.2016 16:31:51, серію та номер АМЕ 429066, QR-код.

На думку суду, якщо у відповідача виник сумнів щодо наявності в позивача підстав для набуття громадянства, необхідно було встановити відповідні обставини щодо баби позивача. Лист Оболонського районним у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 29.06.2018 №6576/16.7-09 про невидання позивачу витягу від 05.01.2016 №00060975815 не є достатнім доказом для висновку про подання ним недостовірних відомостей, що могло бути підставою для позбавлення громадянства.

Отже, висновки відповідача про набуття громадянства ОСОБА_1 шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме інші неправдиві відомості, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України" є необґрунтованим, спростовується дослідженими судом доказами.

Представником позивача заявлено вимогу про зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області поновити дію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 88 "Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №52 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001): паспорт для виїзду за кордон може бути вилучено (у тому числі тимчасово) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженим суб`єктом у разі його використання з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення, проведення службової перевірки щодо оформлення з порушеннями вимог законодавства або в інших випадках, передбачених законодавством (абзац перший); під час вилучення паспорта складається акт про його вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта для виїзду за кордон, зразки яких затверджуються МВС (абзац другий); вилучений працівником уповноваженого суб`єкта паспорт разом з актом про його вилучення передається не пізніше наступного робочого дня згідно з актом приймання-передачі до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який знищує його в порядку, встановленому у пунктах 92-94 цього Порядку, або проводить службову перевірку (абзац третій); вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт зберігається у територіальному органі/ територіальному підрозділі ДМС, закордонній дипломатичній установі до прийняття рішення про визнання його недійсним і подальшого анулювання та знищення в порядку, встановленому у пунктах 92-95 цього Порядку, або повернення заявнику (абзац четвертий).

Згідно із підпунктом п`ятим абзацу першого пункту 89 цього Порядку паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі припинення особою громадянства України.

Як убачається з матеріалів справи, в протоколі вилучення (затримання) документа від 11.05.2019 заступником начальника відділу - начальником 1-го відіпс впс "Бориспіль-1" капітаном Литвиненко С.П., у присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за інформацією ГУ ДМС у м.Києві від 10.04.2019 перебуває на обліку втрачених, викрадених, оголошених не дійсними паспортних документів та підлягає вилученню. Після вилучення вказаний паспорт направлено до ОКПП "Київ", місто Бориспіль 7 (т. 1, а.с.43).

Листом від 21.05.2019 №8101.4-18643/81.3-19 відповідач повідомив представника позивача, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 17.06.2016 Оболонським РВ ГУ ДМС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1 визнано недійсним та таким, що підлягає вилученню і знищенню на підставі пункту 89 "Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон".

Отже, вимога позивача про зобов`язання поновити дію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 не підлягає задоволенню у зв`язку з вилученням паспорту для анулювання та знищення у зв`язку з втратою позивачем громадянства України.

Представником позивача також заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 97 "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Як убачається з рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, 11.05.2019 у ППр "Бориспіль" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено в перетинанні кордону на підставі статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 №3857-XII з причини того, що в ОСОБА_1 відсутній дійсний паспортний документ на право виїзду громадянина України за кордон (т. 1, а.с. 39-40).

Рішення про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 06.06.2016 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 прийнято 20.07.2018.

З моменту отримання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк зобов`язаний був повідомити позивача про таке рішення із зазначенням причин його прийняття.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 , намагання його повідомити про скасування рішення про оформлення набуття ним громадянства України. За результатами первинної перевірки документів ОСОБА_1 для оформлення набуття громадянства України було направлено відповідні документи для розгляду та прийняття рішення про оформлення набуття громадянства без жодних зауважень чи застережень збоку територіального органу ДМС України (лист №6/725 від 12.04.2016) (т.1, а.с. 218). Водночас рішення про позбавлення громадянства прийнято зі спливом більше двох років.

На думку суду, такі дії відповідача свідчать про його недобросовісність під вирішення важливого для позивача питання громадянства. Не місять матеріали судової справи доказів повідомлення про розгляд його питання під повторної перевірки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували звернення відповідача до правоохоронних органів для встановлення фактів набуття ОСОБА_1 громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей чи факту неналежного виконання службових обов`язків відповідними посадовими особами.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

З огляду на таку поведінку суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 70710,00 грн., оскільки саме внаслідок протиправного рішення про позбавлення позивача громадянства в нього було вилучено закордонний паспорт та відмовлено в перетині кордону. При цьому суд ураховує, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд його питання компетентним органом щодо громадянства, доказів повідомлення про позбавлення громадянства.

Внаслідок наведеного позивачу завдано шкоду, що становить витрати понесені позивачем на оплату за туристичну поїздку в країну Танзанія (т. 1, а.с. 75-77). Указані витрати підтверджуються розрахунковими квитанціями для готівкових розрахунків від 07.05.2019 №К66/190507-1, кошти за якими було внесено позивачем на підставі договору на туристичне обслуговування від 07.05.2019 №К66/190507-1 (т. 1, а.с.55-69).

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 70710,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до пункту третього Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 цієї Постанови визначено, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №464/3789/17 суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам

Позивачем не обґрунтовано розмір заявленої моральної шкоди, не вказано яких саме фізичних чи моральних страждань він зазнав. У позові зазначено про зазнання позивачем психологічного потрясіння через отриману інформацію про вилучення паспорта, однак позов не містить розрахунку за таку моральну шкоду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 70710,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 67320,00 грн.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт перший); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт другий).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 01.03.2019 №01/03-2019 та акт №ОУ-00000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.2020 (том 1 а.с. 26-36, том 2 а.с.73).

Сторонами договору про надання правової допомоги №01/03-2019 від 01.03.2019 зазначено ОСОБА_1 (сторона 1), ТОВ "Правова група "Трохимець та партнери" (сторона 2) та адвокатське бюро "Олени Ярошенко" (сторона 3).

Розділом 3 договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 №01/03-2019 врегульовано між сторонами вартість послуг та порядок розрахунків. Зокрема: розрахунки за надані послуги з правової допомоги проводяться шляхом перерахування стороною 1 грошових коштів на банківські рахунки сторони 2 відповідно до виставлених рахунків за надані послуги, що підтверджені актами виконаних робіт, та/або у вигляді авансових платежів (пункт 3.3); розрахунки між стороною 2 та стороною 3 за надані послуги з правової допомоги стороною 3 стороні 1 проводяться шляхом перерахування стороною 2 грошових коштів на банківські рахунки сторони 3 відповідно до виставлених рахунків за надані послуги, що підтверджені актами виконаних робіт, та/або у вигляді авансових платежів.

Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 №01/03-2019 передбачено, що надані за цим договором послуги з правової допомоги стороні 1 підтверджуються тристороннім актом виконаних робіт. Крім цього, пункт 4.3 договору визначає, що сторона 2 направляє стороні 1 тристоронній акт виконаних робіт, в який включає надані послуги з правової допомоги за певний період, певний обсяг наданих послуг або остаточне виконання робіт за договором.

Як убачається із матеріалів справи, стороною 1 та стороною 3 підписано акт №ОУ-00000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.2020 всупереч вимогам договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 №01/03-2019, оскільки зазначений акт не підписано стороною 2 договору - ТОВ "Правова група "Трохимець та партнери". Також акт здачі-прийняття не містить відомостей щодо видів та кількості наданих послуг з правової допомоги за певний період.

За змістом договору від 01.03.2019 №01/03-2019 належним розрахунком за умовами договору є перерахування ОСОБА_1 грошових коштів на банківські рахунки ТОВ "Правова група "Трохимець та партнери" відповідно до рахунків за надані послуги, що підтверджені актами виконаних робіт, та/або у вигляді авансових платежів.

Однак матеріали справи не містять ні авансових платежів, ні тристоронніх актів виконаних робіт.

Отже, вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 67320,00 задоволенню не підлягає.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір: 768,40 грн. - квитанція від 31.05.2019 №ПН589; 768,40 грн. - квитанція від 31.05.2019 №ПН594; 768,40 грн. - квитанція від 31.05.2019 №ПН592; 768,40 грн. - квитанція від 31.05.2019 №ПН525.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог (однієї вимоги немайнового характеру), присудженню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 20 липня 2018 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 06 червня 2016 року щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 70710,00 грн. (сімдесят тисяч сімсот десять гривень 00 копійок) з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 67320,00 грн. (шістдесят сім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок) з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя В.А. Донець