Рішення

від 02.03.2020 по справі 826/6177/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Київ № 826/6177/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СКАНТІ УКРАЇНА до Головного управління ДФС у м. Києві Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СКАНТІ УКРАЇНА (далі також - позивач, ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА , Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2018 №0004012615 і №0004022615.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546 про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ Форс Лайн за період з 01.12.2015 по 31.01.2016, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Позивач стверджує, що господарські операції вчинені між ним та його контрагентами-постачальником товарів (ТОВ Форс Лайн ) у період грудень 2015 року - січень 2016 року є реальними, підтверджуються всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами. Придбані у постачальника товари були оприбутковані та використані ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА у своїй господарській діяльності (реалізовані третім особам за усними та письмовими договорами). На переконання позивача наведені у тексті акта перевірки посилання та зауваження контролюючого органу є безпідставними, жодним чином не спростовують товарність зазначених господарських операцій. Крім того, позивач посилався на наявність обставин порушення контролюючим органом вимог пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 відкрито провадження у справі №826/6177/18 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2019 до участі у даній справі в якості співвідповідача було залучено Головне управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДПС у м. Києві).

16.05.2018 та 24.01.2020 від представників відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву з додатковими матеріалами. Свої заперечення проти позову відповідачі мотивували тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА , результати якої оформлено актом від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546, виявлено заниження позивачем задекларованих до сплати де державного бюджету сум податку на прибуток і податку на додану вартість. А саме контролюючим органом встановлено відображення ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА у бухгалтерському та податковому обліках результатів по фінансово-господарських операціях з постачальником товарів ТОВ Форс Лайн . Поряд з цим відповідно до отриманої податкової інформації стосовно ТОВ Форс Лайн та зі змісту вироку Солом`янського районного суду м. Києва у кримінальній справі №760/14661/17-к перевіряючі дійшли висновку про відсутність можливості встановити походження товарів, що їх було реалізовано ТОВ Форс Лайн на адресу ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА , а також про нереальність досліджуваних господарських операцій в цілому. Такі висновки акта перевірки, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, відповідач вважає законними та обґрунтованими.

Разом з даними відзивом відповідачі надали суду наступні матеріали: копію письмового запиту ГУ ДФС ум. Києві від 09.06.2017 №15850/10/26-15-14-01-02 на адресу ТОВ Сканті Україна щодо надання пояснень та документів, копію листа-відповіді ТОВ СКАНТІ УКРАЇНА вих. №LD-177/06-17 від 21.06.2017, роздруківку облікової картки ТОВ Форс Лайн , копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 04.08.2016, копію наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23.02.2018 №2956 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Сканті Україна (код 39774549) , копію повідомлення про проведення перевірки (вих. №87/26-15-14-01-02 від 26.02.2018), документальні докази надсилання та/або вручення поштою на адресу позивача зазначених вище письмового запиту, наказу про призначення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, а також акта перевірки і податкових повідомлень-рішень, копію супровідного листа Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2018 з доданою до нього копією вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 20.11.2017 у кримінальній справі №760/14661/17-к.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповіді на такі відзиви, де зауважив, що надані відповідачами докази не доводять правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Додатково представник позивач подав до суду оригінали банківських виписок по розрахунковому рахунку ТОВ Сканті Україна за періоди 2015 і 2016 років.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.06.2017 ГУ ДФС у м. Києві надіслало на поштову адресу ТОВ Сканті Україна письмовий запит від 09.06.2017 №15850/10/26-15-14-01-02 Про надання інформації (пояснень т її документального підтвердження) . Так, в тексті цього листа контролюючий орган посилаючись на обставину виявлення факту, що свідчить про недостовірність визначення ТОВ Сканті Україна даних у поданих за звітні періоди грудень 2015 року і січень 2016 року податкових деклараціях з податку на додану вартість в частині визначення податкового кредиту по фінансово-господарських операціях з ТОВ Форс Лайт (ідентифікаційний код 40047945) просив позивача подати у встановлений законом термін засвідчені копії документів, які стосуються господарських відносин з ТОВ Форс Лайн за періоди грудень 2015 року і січень 2016 року, а також у випадку реалізації придбаних товарів від названого суб`єкта господарювання, - також засвідчені копії документів по операціях з реалізації. Вказаний письмовий запит отримано уповноваженою особою ТОВ Сканті Україна 13.06.2017, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0411617854953.

22.06.2017 ТОВ Сканті Україна подало до канцелярії ГУ ДФС у м. Києві лист Щодо надання відповіді на запит (вих. №LD-177/06-17 від 21.06.2017), у тексті якого надало пояснення щодо укладення між Товариством і ТОВ Форс Лайн договору купівлі-продажу від 06.11.2015 №4 та виконання сторонами умов такого договору, з посиланням на первинні документи, які при цьому були оформлені сторонами. Також ТОВ Сканті Україна пояснило, що перед укладанням вказаного договору з ТОВ Форс Лайн , Товариство здійснило перевірку контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За наслідками такої перевірки Товариство встановило, що директором ТОВ Форс Лайн є ОСОБА_1 та останнє є платником податку на додану вартість. До цього листа від 21.06.2017 ТОВ Сканті Україна додало наступні документи: засвідчені копії договору купівлі-продажу №4 від 06.11.2015 та первинних документів по операціях з ТОВ Форс Лайн (видаткових накладних, рахунків на оплату, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківських виписок ), лист щодо здійснення постачання товару без надання товарно-транспортних накладних, засвідчені копії фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за періоди 2015 рік та 1-ий квартал 2016 року, засвідчені копії оборотно-сальдових відомостей по субрахунку 281 рахунку бухгалтерського обліку за січень і грудень 2015 року.

23.02.2018 начальником ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ за №2956 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Сканті Україна (код 39774549) , який разом із повідомленням про проведення перевірки (вих. №87/26-15-14-01-02 від 26.02.2018) були 26.02.2018 надіслані рекомендованим листом на поштову адресу ТОВ Сканті Україна . Такі документи були вручені 27.02.2018 уповноваженому представнику ТОВ Сканті Україна . Наведені обставини представником позивача у тексті поданої позовної заяви не заперечуються.

За змістом наказу від 23.02.2018 №2956 відповідачем 1 відповідно до норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та у зв`язку із наданням ТОВ Сканті Україна пояснень на письмовий запит ГУ ДФС ум. Києві від 09.06.2017 №15850/10/26-15-14-01-02, вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Сканті Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Форс Лайн (ідентифікаційний код 40047945) за грудень 2015 року та січень 2016 року, тривалістю 5 робочих днів з 28.02.2018.

У період з 28.02.2018 по 05.03.2018 працівниками ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Сканті Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ Форс Лайн за період з 01.12.2015 по 31.01.2016, за результатом якої складений акт від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546 (далі також - акт перевірки).

Згідно розд. V Висновок цього акта перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні ТОВ Сканті Україна податку на прибуток на загальну суму 114 811 грн. (в т.ч. за 2015 рік - 57 203 грн., за 2016 рік - 57 608 грн.);

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні ТОВ Сканті Україна податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за періоди грудень 2014 року на суму 87 697 грн. і січень 2016 року на суму 39 871 грн.

За змістом розд. ІІІ Описова частина акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним: в ході проведення перевірки достовірності відображених показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2015 і 2016 роки, податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди грудень 2015 року і січень 2016 року встановлено, що між ТОВ Сканті Україна (як покупцем) та ТОВ Форс Лайн (як постачальником) був укладений договір купівлі-продажу №4 від 04.11.2015, що зі сторони продавця підписаний ОСОБА_1 . Предметом цього договору визначено поставку товару - отладочних модулів, комплектуючих виробів, вимірювальних приладів, електронних компонентів.

За змістом наданих ТОВ Сканті Україна до контролюючого органу документів, товар оприбутковано на підставі оформлених ТОВ Форс Лайн видаткових накладних за переліком, що наведено у додатку 4 до акта перевірки, всього: за грудень 2015 року - на загальну суму 438 487,30 грн., крім того ПДВ - 87 697,46 грн.; за січень 2016 року - на загальну суму 199 356,10 грн., крім того ПДВ - 39 871,22 грн. При цьому, виписані постачальником на адресу перевіряємого платника податкові накладні містили відомості про код УКТ ЗЕД, що дало підстави для висновку про імпортне походження товарів.

Оприбутковані товари частково були реалізовані ТОВ Сканті Україна на адреси інших суб?єктів господарювання та списані на собівартість в грудні 2015 року - на суму 317 797 грн. та протягом 2016 року - на суму 320 046 грн.

Розрахунки між названими товариствами здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ Сканті Україна перерахувало на банківський рахунок ТОВ Форс Лайн загальну суму коштів 765 412,08 грн. (в т.ч. ПДВ - 127 568,68 грн.).

Поряд з цим, дослідивши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ Форс Лайн контролюючий орган з?ясував, що назване Товариство було зареєстроване як юридична особа та взято на податковий облік в органах ДФС з 05.10.2015. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Форс Лайн , видане 01.11.2015, було анульоване 25.05.2017 з причини не подання декларацій та відсутності поставок. Директором ТОВ Форс Лайн упродовж перевіряємого періоду значився ОСОБА_1 . Податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року та січень 2016 року подані до органу ДФС, як такі що підписані ОСОБА_1 Остання податкова звітність ТОВ Форс Лайн з податку на додану вартість подана до органу ДФС за період квітень 2016 року.

Також перевіряючим стало відомо, що: ТОВ Форс Лайн не подавало до органів ДФС та органів статистики за 2015 - 2016 роки звіти за формою №ДФ, баланс, звіт про фінансовий результат, податкову звітність щодо наявних ресурсів (транспорту, земельної ділянки); згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних з моменту реєстрації по дату акта перевірки ТОВ Форс Лайн не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв?язку, не придбавало канцелярські засоби; за даними автоматизованої інформаційної системи Податковий блок ТОВ Форс Лайн за весь період своєї діяльності не здійснювало імпорт товарів. Водночас за наслідками аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних перевіряючі за період з 01.12.2015 по 31.01.2016 встановили, що реалізовані на адресу ТОВ Сканті Україна товари ТОВ Форс Лайн придбало у ТОВ Конкістор (ідентифікаційний код 39937191, дата та період реєстрації платником ПДВ з 01.09.2015 по 27.06.2017). У свою чергу ТОВ Конкістор за період з 01.11.2015 по 31.05.2016 сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Тревел СМТ за номенклатурою зовсім інших товарів. При цьому, ТОВ Конкістор товари, що були реалізовані ТОВ Форс Лайн за даними податкової звітності, попередньо самотужки не імпортувало.

Крім того, перевіряючими виявлено наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту вироку Солом?янського райнного суду м. Києва у кримінальній справі №760/14661/17-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу. Зокрема, за змістом цього вироку районного суду обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та пояснив, що він за грошову винагороду та без наміру здійснюючи підприємницьку діяльність підписав реєстраційні та установчі документи з метою перереєстрації ТОВ Форс Лайн на своє ім?я. Згідно наказу ТОВ Форс Лайн його було призначено директором, однак наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність він не мав та ніякі фінансові документи ніколи не підписував.

З огляду на наведені обставини перевіряючі дійшли висновків про відсутність можливості встановити походження товарів, що оприбутковані ТОВ Сканті Україна як такі, що отримані від ТОВ Форс Лайн , та про нереальність задекларованих ТОВ Форс Лайн господарських операцій з продажу товарів. У взаємозв?язку з цим перевіряючі кваліфікували обліковані ТОВ Сканті Україна в бухгалтерському обліку товари від ТОВ Форс Лайн , як такі, що були отримані ним безоплатно від невстановлених осіб, а витрати на перерахування коштів в оплату таких товарів, - як надану ТОВ Форс Лайн безповоротну фінансову допомогу.

Не погоджуючись із правомірністю таких висновків контролюючого органу ТОВ Сканті Україна подало до ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення (вих. №LD-62/03-18 від 22.03.2018) на акт перевірки від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546.

Своїм листом від 02.04.2018 №13358/10/26-15-14-01-02 відповідач 1 повідомив ТОВ Сканті Україна про залишення висновків акта перевірки без змін.

04.04.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення форми Р :

- за №0004022615, яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 129 213 грн. (в т.ч. за основним платежем - 114 811 грн., за штрафними санкціями - 14 402 грн.);

- за №0004012615, яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 159 460 грн. (в т.ч. за основним платежем - 127 568 грн., за штрафними санкціями - 31 892 грн.).

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення від 04.04.2018 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 Дохід та 16 Витрати , що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та від 31.12.1999 №318.

Зокрема, за змістом п. 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Згідно з п. 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, п. 11, 12 і 15 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

До складу загальновиробничих витрат включаються, в т.ч. інші витрати.

Крім того, за змістом норм п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV.

Оглянувши наявні у справі матеріали суд встановив, що 06.11.2015 між ТОВ Сканті Україна (як покупцем), в особі директора Кучеренко О.О., та ТОВ ТОВ Форс Лайн (як продавцем), в особі директора ОСОБА_1, укладено договір купівлі-продажу №4. За умовами цього договору продавець зобов?язується поставити та передати у власність покупця новий товар (а саме: отладочні модулі, комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, електронні компоненти, зазначені у видаткових накладних або у рахунках-фактурах), а покупець, у свою чергу, - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця. Передача товару здійснюється не пізніше 30-ти діб з моменту зарахування погодженої суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Передача товару покупцеві здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 23, оф. 1026. Кожну партію товару продавець супроводжує наступними документами: рахунком-фактурою, видатковою накладною. Право власності на переданий товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами видаткових накладних.

При цьому, вимоги до якості та маркування поставляємого товару, питання щодо порядку перевірки покупцем товару, що надійшов від покупця за кількістю та якістю, сторонами в рамках зазначеного договору узгоджені не були.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором купівлі-продажу позивач надав суду копії наступних документів: видаткових накладних, рахунків на оплату, виписок банку по розрахунковому рахунку ТОВ Сканті Україна та оборотно-сальдові відомість по субрахунку 281 Товари на складі рахунку бухгалтерського обліку 28 за період грудень 2015 року - січень 2016 року.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що видаткові накладні від імені ТОВ Форс Лайн були підписані директором ОСОБА_1 . Що ж стосується оформлених ТОВ Форс Лайн рахунків на оплату партій товарів, то ці документи не містили такі обов`язкові реквізити для первинного документу як місце складання, відомості про особу (посаду, П.І.Б.), відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, що у свою чергу не дає можливості ідентифікувати особу, що їх підписала.

Додатково в якості документального підтвердження реалізації спірних товарів позивач подав до суду копії договорів купівлі-продажу, укладених у 2015 році між ТОВ Сканті Україна (як продавцем) і іншими суб?єктами господарської діяльності-покупцями (ПП Артон , ТОВ РКС-Навігація , ПП НВФ Тандем ) з продажу аналогічного асортименту товарів, а також оформлених згідно зазначених договорів та усних угод з іншими особами первинних документів (видаткових накладних, рахунків на оплату, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей).

Разом з тим, судом встановлено, що вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №760/14661/17-к ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 ( Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців ) Кримінального кодексу України, і призначено покарання у вигляді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі пункту в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році . За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказаний вирок районного суду набрав законної сили з 20.12.2017 та в подальшому скасований не був.

Зі змісту вироку Солом`янського районного суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №760/14661/17-к (копія якого з відміткою про набрання законної сили надана відповідачем 1 до матеріалів справи) вбачається, що в ході розгляду цієї кримінальної справи районний суд встановив, що ОСОБА_1 на початку листопада 2015 року, більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена, в денний час доби, у невстановленому місці, зустрівся з невстановленою слідством особою на ім?я Артем з приводу внесення в документи, які відповідно подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей за грошову винагороду. Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою на ім?я Артем, обвинувачений ( ОСОБА_1 ) з корисливих спонукань, погодився на вказану пропозицію.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав невстановленій особі копії своїх паспорту та облікової картки платника податків, яка на підставі вказаних документів, виготовила договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Форс лайн (код ЄДРПОУ 40047945) від 05.11.2015, протокол Загальних Зборів Учасників Товариства від 05.11.2015, наказ № 3 від 06.11.2015 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора, реєстраційні картки про внесення змін до відомостей про юридичну особа ТОВ Форс лайн , які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 06.11.2015, Статут ТОВ Форс лайн та довіреність від імені ОСОБА_1 як керівника ТОВ Форс лайн на представлення інтересів ТОВ Форс лайн від 06.11.2015.

05.11.2015 за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим слідством особою, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на пр. Перемоги в м. Києві біля станції метро Шулявська підписав надані йому невстановленою досудовим слідством особою на ім?я Артем договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Форс лайн від 05.11.2015 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 протокол № 3 Загальних Зборів Учасників ТОВ Форс лайн (код ЄДРПОУ 40047945) від 05.11.2015, наказ № 3 від 06.11.2015 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора, реєстраційні картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб- підприємців та на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 06.11.2015, Статут ТОВ Форс лайн та довіреність від імені ОСОБА_1 як керівника ТОВ Форс лайн на представлення інтересів ТОВ Форс лайн від 06.11.2015, в які внесені неправдиві відомості, щодо призначення на посаду директора ТОВ Форс лайн ОСОБА_1 , придбання ним 100% частки статутного капіталу ТОВ Форс лайн та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

На час підписання ОСОБА_1 вищезазначених документів, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону продаються для проведення державної перереєстрації ТОВ Форс лайн , оскільки ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи, домовились, що директором і засновником підприємства буде призначено ОСОБА_1 і він в подальшому до діяльності ТОВ Форс лайн не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Форс лайн будуть займатися інші особи.

06.11.2015 року на підставі підписаних обвинуваченим документів ТОВ Форс лайн перереєстровано у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом?янського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1073 107 0001 029816.

За свої злочинні дії ОСОБА_1 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім?я Артем грошову винагороду у розмірі 2 000 грн.

Дії ОСОБА_1 призвели до того, що невстановлені слідством особи отримавши реєстраційні документи ТОВ Форс лайн , а також печатку, здійснювали діяльність з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Присутній у судовому засіданні у кримінальній справі обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, та пояснив, що знайомий запропонував за грошову винагороду підписати документи про перереєстрацію ТОВ Форс лайн , договір купівлі-продажу, статут вказаного підприємства. Згідно наказу його було призначено директором ТОВ Форс лайн , але наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність не мав, ніякі фінансові документи ніколи не підписував.

Таким чином, в рамках кримінальної справи №760/1446/17-к районним судом було встановлено відсутність у ОСОБА_1 , який за реєстраційними документами значився директором ТОВ Форс Лайн , волевиявлення здійснювати від імені названої юридичної особи підприємницьку діяльність та, що він жодні первинні документи як керівник ТОВ Форс Лайн не підписував.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У контексті з наведеними суд вважає, що податкові накладні та видаткові накладні, що стали підставами для формування податкового кредиту та витрат, у випадку їх заповнення не уповноваженими особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними (первинними) документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та до прямих матеріальних витрат у складі виробничої собівартості продукції є безпідставними.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №823/128/16 (№К/9901/25140/18), від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (№К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (№К/9901/541/18), а також у постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14.03.2017 у справі №21-1513а16.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв`язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв`язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та витрати у складі прямих матеріальних витрат у складі виробничої собівартості продукції.

Отже, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, на думку суду, є обґрунтованими та не спростовуються наданими позивачем документами, а тому збільшення контролюючим органом позивачу сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість і податку на прибуток є правомірним, а підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2018 відсутні.

Надаючи правову оцінку правомірності доводів позивача про порушення відповідачем 1 законодавчо визначеної процедури під час призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Сканті України , результати якої оформлено актом від 13.03.2018 №128/26-15-14-01-02/39774546, суд зазначає наступне.

У тексті поданого позову позивач послався на відсутність у ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для призначення згаданої вище документальної позапланової невиїзної dsl перевірки позивача з мотиву, що ТОВ Сканті України разом з листом №LD-177/06-1 від 21/06/2017 у встановлений строк надало контролюючому органу необхідні пояснення та копії підтверджуючих документів.

Відповідно до пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Також указаною нормою визначено перелік підстав, наявність яких зумовлює надсилання платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин письмового запиту про подання інформації, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Статтею 78 ПК України регламентовано порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, за змістом пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності в т.ч. такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, за змістом наведених вище положень, виявлена контролюючим органом недостовірність даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях, може бути підставою для призначення позапланової перевірки платника податків, однак лише у тому випадку, коли сумніви, які виникли у податкового органу, не були усунуті наданими платником податків поясненнями та їх документальним підтвердженням. У свою чергу, прийняттю контролюючим органом наказу про проведення перевірки має передувати відповідний письмовий запит контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження, і невиконання такого запиту платником податків.

Зі змісту запиту ГУ ДФС у м. Києві від 09.06.2017 №15850/10/26-15-14-01-02 вбачається, що контролюючим органом виявлено факт, який свідчать про недотримання ТОВ Сканті Україна норм ПК України, Закону №996-ХIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, внаслідок визначення податкового кредиту за взаємовідносинами з контрагентом-постачальником - ТОВ Форс Лайн за звітні періоди грудень 2015 року і січень 2016 року на відповідні суми ПДВ. Таким фактом, з точки зору контролюючого органу, є внесення до облікової картки суб?єкта фіктивного підприємництва - платника податку ТОВ Форс Лайн відомостей про проведення допиту директора та засновника ТОВ Форс Лайн ОСОБА_1 , в якому зафіксовано пояснення особи щодо непричетності останнього до ведення діяльності підприємства.

Копії таких облікової картки та протоколу допиту свідка від 04.08.2016 наявні у матеріалах даної справи.

Надіслання позивачу запиту про надання інформації переслідувало певну мету - перевірити факти щодо його господарської діяльності з контрагентом, про якого стало відомо контролюючому органу, на предмет порушення позивачем податкового законодавства.

За таких обставин, враховуючи, що запит відповідача 1 відповідав вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що не заперечується позивачем, суд дійшов висновку, що у платника податку (позивача) виник обов`язок щодо надання інформації та її документального підтвердження.

22.06.2017 ТОВ Сканті України у відповідь на письмовий запит від 09.06.2017 №15850/10/26-15-14-01-02 надало письмові пояснення та копії наявних у нього первинних а інших документів.

У контексті з цим, суд зазначає, що зі змісту норми пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №810/1048/17.

В розглядуваному випадку суд погоджуються із позицією контролюючого органу про те, що змістом наданих позивачем пояснень і документів сумніви, що виникли у органу ДФС після отримання інформації про ймовірне порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з ТОВ Форс Лайн , не спростовувалися. У зв?язку з цим у ГУ ДФС у м. Києві виникли законні підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача.

При цьому, суд враховує те, що позивач будучи обізнаним про зміст наказу від 23.02.2018 №2956 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Сканті Україна як до початку проведення такої перевірки, так і після реалізації контролюючим органом результатів здійснення цієї перевірки, не оскаржив в судовому порядку вказаний наказ з наведеного мотиву.

Стосовно обгрунтованості посилання позивача на недотримання відповідачем 1 вимог абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України (в силу останнього контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків), то такі спростовуються наявними матеріалами справи. А саме в останньому абзаці розд. І Вступна частина акта перевірки зафіксовано, що розглядувана документальна перевірка ТОВ Сканті України з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Форс Лайн проводиться органом ДФС вперше. Протилежного сторонами в ході розгляду даної судової справи сторонами суду не було доведено.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СКАНТІ УКРАЇНА до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок