Рішення

від 02.03.2020 по справі 640/7024/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Київ № 640/7024/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест (далі-позивач/ТОВ Укрбалтінвест ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 1/ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2/ДФСУ) в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві №1051474/35254755 від 15.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладеної №16 від 21.12.2018; рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг №5240/35254755/2 від 28.01.2019 року про залишення скарги на рішення №1051474/35254755 від 15.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 21.12.2018 без задоволення, а саме рішення без змін та зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №16 від 21.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві №1051473/35254755 від 15.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладеної №17 від 21.12.2018; рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг №5226/35254755/2 від 28.01.2019 року про залишення скарги на рішення №1051473/35254755 від 15.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 21.12.2018 без задоволення, а саме рішення без змін та зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №17 від 21.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві №1052629/35254755 від 16.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладеної №20 від 26.12.2018; рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг №5093/35254755/2 від 28.01.2019 року про залишення скарги на рішення №1052629/35254755 від 16.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 26.12.2018 без задоволення, а саме рішення без змін та зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №20 від 26.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві №1058056/35254755 від 23.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладеної №21 від 26.12.2018; рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг №7619/35254755/2 від 07.02.2019 року про залишення скарги на рішення №1058056/35254755 від 23.01.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 26.12.2018 без задоволення, а саме рішення без змін та зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №21 від 26.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві №1069506/35254755 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладеної №23 від 28.12.2018; рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг №12389/35254755/2 від 28.01.2019 року про залишення скарги на рішення №1069506/35254755 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 28.12.2018 без задоволення, а саме рішення без змін та зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №23 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом в порушення норм чинного законодавства прийнято оскаржувані рішення, якими відмовлено позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідачі проти позову заперечили із посиланням на те, що діяли в межах наданих їм Законом повноважень, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування було прийнято на основі п.п.201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України і зумовлене відсутністю у позивача первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, згідно якої виписані вказана податкова накладна.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕНТОК ГРУП (покупець) укладено договір поставки №08-10/18.

За умовами вказаного договору постачальник зобов`язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах та в порядку, що передбачений цим договором. Предметом договору є товар, конкретний перелік та ціна якого будуть визначені у накладних та/або рахунках. Загальна сума договору складає суму всіх накладних. Ціна та товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію товару відповідно до накладених та/або рахунків. Покупець зобов`язується розрахуватися за товар, сплативши 100% вартості відповідної партії товару у якості попередньої оплати.

Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест було здійснено постачання товару, що підтверджується рахунками на оплату №52 від 19.12.2018 року, №В.11911 від 20.12.2018 року, №58 від 22.12.2018 року, №59 від 26.12.2018 року, №В.11866 від 17.12.2018 року, №63 від 27.12.2018 року, №В.11933 від 22.12.2018 року, товаро-транспортними накладними №Р30 від 22.12.2018 року, №Р12202 від 22.12.2018 року, №Р32 від 26.12.2018 року, №Р122605 від 26.12.2018 року, №Р33 від 27.12.2018 року, №Р122702 від 27.12.2018 року, Р31 від 26.12.2018 року, №122011 від 20.12.2018 року, №Р35 від 28.12.2018 року, №122205 від 22.12.2018 року, видатковими накладними №30 від 22.12.2018 року, №РН-122202 від 22.03.2018 року, №32 від 26.12.2018 року, №РН-122605 від 26.12.2018 року, №33 від 27.12.2018 року, №РН-122702 від 27.12.2018 року, №31 від 26.12.2018 року, №РН-122011 від 20.12.2018 року, №35 від 28.12.2018 року, №РН-122205 від 22.12.2018 року; а Товариством з обмеженою відповідальністю Ренток груп здійснило оплату за поставлений товар, що підтверджується виписками по рахунку та платіжними дорученнями №33 від 21.12.2018 року на суму 113 115,92 грн., №49 від 22.12.2018 року на суму 98 361,66 грн., №34 від 21.12.2018 року на суму 143 437, 20 грн., №50 від 26.12.2018 року на суму 124 728,00 грн., №34 від 26.12.2018 року на суму 188 673,60 грн., №53 від 27.12.2018 року на суму 164 064,00 грн., №35 від 26.12.2018 року на суму 171 875,16 грн., №54 від 28.12.2018 року на суму 149 456,40 грн., №39 від 29.12.2018 року на суму 173 990,40 грн., №62 від 08.01.2019 року на суму 142 476,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Укрбалтінвест , відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні №16 від 21.12.2018 року на суму 113 115,91 грн., №17 від 21.12.2018 року на суму 143 437,20 грн., №20 від 26.12.2018 року на суму 188 673,60 грн., №21 від 26.12.2018 року на суму 171 875,16 грн., №23 від 28.12.2018 року на суму 173 990,40 грн.

Згідно отриманих квитанцій від 03.01.2019, 14.01.2019 документ прийнято, зупинено реєстрацію податкових накладних. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стали "виявлені помилки, а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивачем 11.01.2019, 14.01.2019, 21.01.2019, 01.02.2019 було направлено на адресу ДФСУ пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК.

Рішеннями комісії ГУ ДФС у м. Києві від 15.01.2019 №1051474/35254755, від 15.01.2019 №1051473/35254755, від 16.01.2019 №1052629/35254755, від 23.01.2019 №1058056/35254755, від 06.02.2019 №1069506/35254755 ТОВ Укрбалтінвест відмовлено у реєстрації податкових накладних №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДФС України було подано скарги на рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 28.01.2019 №5240/35254755/2, від 28.01.2019 №5226/35254755/2, від 28.01.2019 №5093/35254755/2, від 07.02.2019 №7619/35254755/2, від 04.03.2019 №12389/35254755/2 скаргу платника залишено без задоволення, а рішення Комісії ДФС - без змін.

Позивач, вважаючи вищевказані рішення протиправними, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.пп. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, позивачем подано до контролюючого органу податкові накладні №16 від 21.12.2018 року на суму 113 115,91 грн., №17 від 21.12.2018 року на суму 143 437,20 грн., №20 від 26.12.2018 року на суму 188 673,60 грн., №21 від 26.12.2018 року на суму 171 875,16 грн., №23 від 28.12.2018 року на суму 173 990,40 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями від 03.01.2019, 14.01.2019 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, оскільки вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеного пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність Податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно з п.7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до п.13 зазначеного Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, пояснення також розкривають зміст господарської операції позивача, та було надано додатково документи на підтвердження господарської операції.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що і рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2019 №1051474/35254755, від 15.01.2019 №1051473/35254755, від 16.01.2019 №1052629/35254755, від 23.01.2019 №1058056/35254755, від 06.02.2019 №1069506/35254755 відмовлено у реєстрації податкових накладних №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи, як такі, що були направлені до контролюючого органу разом з поясненнями для розблокування зупиненої податкової накладної, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не підтвердив документально наявність Критеріїв ризиковості платника податку - позивача.

Відтак, суд зазначає, що відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено протилежне.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018 підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 21.12.2018, №17 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 23.01.2019, №23 від 28.12.2018 подану датою її фактичного надходження.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань розгляду скарг, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту Порядок), згідно з пунктом 1 якого розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктом 13 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Відповідно до вимог пункту 15, 17 Порядку рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності - на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржувані рішення Комісії з питань розгляду скарг 28.01.2019 №5240/35254755/2, від 28.01.2019 №5226/35254755/2, від 28.01.2019 №5093/35254755/2, від 07.02.2019 №7619/35254755/2, від 04.03.2019 №12389/35254755/2 не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушує права свободи та інтереси ТОВ Укрбалтінвест у сфері публічно - правових відносин.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України 28.01.2019 №5240/35254755/2, від 28.01.2019 №5226/35254755/2, від 28.01.2019 №5093/35254755/2, від 07.02.2019 №7619/35254755/2, від 04.03.2019 №12389/35254755/2 про залишення скарг без задоволення, а рішення без змін, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав чи обов`язків, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв`язку із чим суд частково задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №100 від 12.04.2019 року позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 19 210,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у межах вказаної суми.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, ЄДРПОУ 35254755) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1051474/35254755 від 15.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 21.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест №16 від 21.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1051473/35254755 від 15.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 21.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест №17 від 21.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1052629/35254755 від 16.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 26.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест №20 від 26.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1058056/35254755 від 23.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 26.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

9. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест №21 від 26.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1069506/35254755 від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест №23 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12. В іншій частині позовних вимог відмовити.

13. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, ЄДРПОУ 35254755) судові витрати в сумі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

14. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбалтінвест (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, ЄДРПОУ 35254755) судові витрати в сумі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко