УХВАЛА
03 березня 2020 р. м. ХарківСправа № 520/9967/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Жигилія С.П.,
Суддів Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/9967/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року задоволено позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/9967/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору в розмірі - 1 493,58 грн.
Роз`яснено, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
До канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням ДПС у Харківській області нарочно подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків на 30 календарних днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що в строк, встановлений судом відсутня можливість сплатити судовий збір внаслідок відсутності на рахунку відповідача таких коштів (до клопотання додано копію довідки від 09.01.2020 року №9/20-40-13-31) та у зв`язку з повідомленнями Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 04.02.2020 року №4351/9/, від 14.02.2020 № 6371/9/, від 14.02.2020 року №6374/9/ про припинення виконання платіжних доручень (копії повідомлень додано до клопотання). Також, вказано, що ГУ ДПС у Харківській області має намір усунути недоліки поданої апеляційної скарги зі сплати судового збору якнайшвидше, після отримання відповідного фінансування, та оригінал платіжного доручення про сплату суми судового збору у необхідному обсязі невідкладно буде направлено до Другого апеляційного адміністративного суду.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.
Слід вказати, що додана до клопотання копія довідки від 09.01.2020 року №9/20-40-13-31 вказує на відсутність коштів для сплати судового збору станом на дату складання такої довідки, тобто станом на 09.01.2020 року. Разом з тим, надана копія довідки не свідчать про наявність перешкод для сплати Головним управлінням ДПС у Харківській області судового збору по даній справі станом на час подання даного клопотання (27.02.2020 року) та неможливість вчасного та повного виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року.
Крім того, надані до клопотання копії повідомлень ГУ ДКС України у Харківській області щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів від 04.02.2020 року №4351/9/, від 14.02.2020 № 6371/9/, від 14.02.2020 року №6374/9/, також, не підтверджує відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору станом на дату подання клопотання - 27.02.2020 року.
Вказаними повідомленнями зазначено про необхідність надати інформацію, пов`язану з виконанням рішення про стягнення коштів, у термін до 5 робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення, і на цей період припинено виконання платіжних доручень.
Разом з тим, станом на дату подання даного клопотання (27.02.2020 року) вказаний строк сплив.
Інших обставин, окрім відсутності коштів, в даному клопотанні не наведено.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Тобто, лише відсутність коштів для сплати судового збору та наявність заборгованості по виконавчим листам без вжиття відповідних заходів, у строк, встановлений ухвалою суду не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Копію ухвали від 28.01.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області - 13.02.2020 року.
Таким чином, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 24.02.2020 року.
На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у строк, встановлений судом, з урахуванням 5-денного строку, встановленого ст.298 КАС України, відповідачем не було виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/9967/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис)В.Б. Русанова Т.С. Перцова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2020 |
Оприлюднено | 03.03.2020 |
Номер документу | 87956309 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Жигилій С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні