Постанова

від 03.03.2020 по справі 1.380.2019.001300

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001300 пров. № А/857/1227/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Довгої О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

від відповідачів - Маліновська Н.І., Партика Н.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019р. про повернення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служба у справах дітей Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування наказів, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Гулик А.Г., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 19.12.2019р., м.Львів; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019р. повернуто ОСОБА_1 без розгляду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служба у справах дітей Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування наказів, спонукання до вчинення певних дій (Т.2, а.с.137-138).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив заявник ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (Т.2, а.с.147-156).

Відповідачем Управлінням Служба у справах дітей Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.194-203).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для прийняття судом в порядку ч.2 ст.167 КАС України процесуального рішення про повернення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слугували наступні обставини.

Рішенням суду від 04.12.2019р. вирішено питання щодо стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу (за заявою позивача від 06.08.2019р.) та вказано, що судові витрати стягнення зі сторін не підлягають.

З огляду на викладене, заява позивача про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу від 09.12.2019р. є очевидно безпідставною, оскільки стосується питання, яке вже вирішене судом.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 05.08.2019р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., а також встановити п`ятиденний термін після ухвалення рішення суду для подання доказів сплати витрат на правничу допомогу (Т.2, а.с.34-38).

До вказаної заяви позивачем долучені підтверджуючі документи (Т.2, а.с.39-46).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2019р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.1, а.с.115-129).

При цьому, судом наголошено на тому, що через відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, правові підстави для стягнення судових витрат є відсутніми.

Після вирішення спору позивач скерував 09.12.2019р. до суду заяву, в якій просив стягнути з відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 грн. (Т.2, а.с.133-136).

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За наведених обставин, з огляду на результат вирішення спору, подана позивачем ОСОБА_1 заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому підставно повернута судом заявнику без розгляду.

Водночас, виходячи з системного аналізу приписів ст.ст.139, 143 КАС України, слідує, що вирішення питання розподілу судових витрат здійснюється за загальним правилом, яке викладено в ч.1 ст.139 КАС України.

Зокрема, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, результат вирішення спору перебуває в безпосередньому зв`язку із можливістю повернення на користь позивача понесених судових витрат.

У випадку відмови у задоволенні заявленого позову позивач самостійно несе тягар сплати судових витрат, при цьому, за загальним правилом, такі йому не відшкодовуються.

Звідси, подача позивачем заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу після винесення судового рішення, яким в позові відмовлено, не переслідує мети реального відшкодування понесених судових витрат і носить формальний характер (при цьому, копія такої заяви долучена до матеріалів справи і може бути врахована в разі зміни розподілу судових витрат судом вищої інстанції).

Водночас, підстави для винесення додаткового рішення по справі в силу ст.252 КАС України є відсутніми, оскільки суд першої інстанції вирішив питання про судові витрати по справі.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для повернення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 1.380.2019.001300 на підставі ч.2 ст.167 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019р. про повернення без розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі № 1.380.2019.001300 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький О. І. Довга Дата складення повного судового рішення: 03.03.2020р.