Постанова

від 23.02.2020 по справі 18/513/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Справа № 18/513/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вх.№376П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 (повний текст складено суддею Киричуком О.А. 15.10.2019 у приміщенні господарського суду Полтавської області) у справі №18/513/12, винесену за результатами розгляду скарги стягувача - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №59435738 щодо виконання наказу у справі №18/513/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер Агро", м.Полтава,

про стягнення 463736,87 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 у справі №18/513/12 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 задоволено частково; 2) визнано неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59435738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 щодо винесення постанови від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"; 3) визнано за період з 05.07.2019 по 14.08.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12; 4) у частині вимог про визнання незаконною (скасування) Постанови Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" - провадження по скарзі закрито.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, господарський суд мотивував її тим, що станом на момент розгляду даної скарги постанова Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" скасована начальником Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області, тому предмет спору у частині визнання її неправомірною та скасування відсутній, а відтак у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закрив провадження у справі у частині вимог скарги про визнання незаконною (скасування) постанови Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019. Щодо вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, які виразились у винесені постанови від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 24.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", а також про визнання за період із 05.07.2019 по 14.08.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання вищевказаного наказу господарського суду Полтавської області, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та які б свідчили про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу, господарський суд зазначив, що державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем у період з 05.06.2019 (наступна дата після відкриття виконавчого провадження) по 14.08.2019 вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією, а тому дійшов висновку про обґрунтованість вимог скаржника про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області віл 04.06.2012 у справі №18/513/12.

Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі №18/513/12 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі пункті 2, 3 частини 3 ст.258, ст.259 та частин 2, 6 ст.260 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 апеляційну скаргу повернуто Київському відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

26.12.2020 заявник повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 у справі №18/513/12.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження №60118190, до складу якого входять: -виконавче провадження №54727737, відкрите на виконання наказу №911/2417/14 від 08.08.2014; - виконавче провадження №55674461, відкрите на виконання виконавчого листа №2а-1670/6190/12 від 16.11.2012; - виконавче провадження №59453738, відкрите на виконання виконавчого листа №18/513/12 від 04.06.2012, виданого господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ Торговий дім Інтер-Агро на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс курсову різницю у розмірі 122518,58 грн, пеню у розмірі 17352,98 грн, 3% річних у розмірі 2435,00 грн, інфляційні у розмірі 3600,00 грн, штраф у розмірі 315797,70 грн, 32000,00 грн витрат на послуги адвоката, 9234,08 витрат по сплаті судового збору. Виконавчий документ із заявою зареєстрований у журналі загальної вхідної кореспонденції 03.07.2019. Постановою державного виконавця від 04.07.2019 відкрито виконавче провадження, що не є порушенням частини 5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження : виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження за вихідним номером 36033. Виконавчі провадження №54727737 та №55674461 відкриті відповідно 18.09.2017, 30.01.2018, копії постанов у відповідності до вимог ст.28 Закону України Про виконавче провадження направлені сторонам. У межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем проводилася низка виконавчих дій: державним виконавцем на адресу реєструючих право власності установ направлено запити для виявлення майна боржника. Постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 19.09.2017 накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника. Згідно з актом державного виконавця від 04.10.2017 боржник за вказаною адресою у виконавчому провадженні, не знаходився. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником не зареєстроване. Згідно з відомостями ДФС про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями у боржника є рахунки, відкриті у банківських установах. 19.10.2017 накладено арешт на кошти боржника, однак згідно з відомостями банківських установ, кошти на розрахункових рахунках боржника відсутні. Державним виконавцем направлялися запити до відповідних установи щодо наявності/відсутності у боржника щодо майна, цінних паперів, участі у приватизації об`єктів малої приватизації та великої приватизації державного майна, основних засобів, амортизацію (знос), про площі, валові збори і врожайність сільськогосподарських культур. Неодноразово державним виконавцем направлялися виклики керівнику боржника для надання пояснень та сплаті боргу, однак до відділу ДВС останній так і не з`явився. 15.04.2019 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за вих.№58324. З метою повторної перевірки майнового стану боржника, державний виконавець 05.07.2019 здійснив вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документів: м.Полтава, вул.Жовтнева, 46. Згідно з актом державного виконавця боржник за вказаною адресою не знаходиться. 23.07.2019 до виконавчої служби від ТОВ Компанія Ніко-Тайс надійшла скарга на дії державного виконавця. Державним виконавцем повторно відправлено постанову про відкриття виконавчого провадження стягувача за вих.№38781. Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.09.2019 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 20.09.2019 державним виконавцем повторно направлено запити до реєструючих право власності установ. Згідно з відомостями з відповідних реєстрів право власності на майно, установи за боржником не значиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 поновлено заявнику апеляційної скарги строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 у справі №18/513/12. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.02.2020 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 19.02.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

11.02.2020 ТОВ Компанія Ніко-Тайс надало до суду відзив (вх.№1305) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу у відповідності до вимог ст.238 Господарського процесуального кодексу України. Чинним законодавством передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Ураховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватися цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст.2 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження. Періодичність перевірок майнового стану боржника чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово та посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №915/1294/13. ТОВ Компанія Ніко-Тайс неодноразово направлялося на адресу Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, однак державний виконавець у вказаному виконавчому провадженні належних, повних та об`єктивних дій не вчинив, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства. Висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин є обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши свої права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Крім того, державний виконавець не був позбавлений можливості звернутись до компетентних органів з метою встановлення усіх необхідних ідентифікуючих даних/відомостей про керівника боржника з метою подальшого вжиття заходів як то притягнення до кримінальної відповідальності та обмеження у праві виїзду за кордон. Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення усіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена чинним законодавством. Наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені в інформації про виконавче провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними. Фактично наказ господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 перебував на примусовому виконанні більше місяця, що об`єктивно не надавало можливості здійснити належним чином у повному обсязі та всебічно заходи примусового виконання у виконавчому провадження №59453738.

У судове засідання заявник апеляційної скарги та представники сторін не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.174-180, том 3).

24.02.2020 представник ТОВ Компанія Ніко-Тайс електронною поштою надав клопотання (вх.№1807), в якому зазначає, що повністю підтримує правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд розглянути справу за відсутності представника товариства, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників інших учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.05.2012 у справі №18/513/12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Інтер Агро" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" курсову різницю у розмірі 122518,58 грн, пеню у розмірі 17352,98 грн, 3% річних у розмірі 2435,00 грн, інфляційних нарахувань 3600,00 грн, штраф у розмірі 315797,70 грн, 32000,00 грн витрат на послуги адвоката та 9234,08 грн витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання зазначеного рішення від 17.05.2012 господарським судом Полтавської області 04.06.2012 видано наказ у справі №18/513/12.

Постановою державного виконавця від 12.06.2017 ВП №45599136 на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ - наказ №18/513/12, виданий 04.06.2012, повернуто стягувачу.

Постановою державного виконавця від 04.07.2019 відкрито виконавче провадження №59453738 про примусове виконання наказу №18/513/12 від 04.06.2012.

Постановою державного виконавця від 01.08.2019 ВП №59453738 встановлено, що на виконанні відділу перебуває декілька виконавчих документів щодо стягнення з одного боржника, тому, керуючись ст.30 Закону України Про виконавче провадження приєднано виконавче провадження №59453738 з примусового виконання провадження наказу №18/513/12, виданого 04.06.2012, до зведеного виконавчого провадження №58972792, яке веде Київський ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області (а.с.117-118, том 1).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 14.08.2019 у ВП №59453738, керуючись ст.30 Закону України Про виконавче провадження виведено виконавче провадження №59453738 з примусового виконання наказу №18/513/12, виданого 04.06.2012 із зведеного виконавчого провадження №58972792, як веде Київський ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області (а.с.122-123, том 1).

Постановою державного виконавця від 14.08.2019 у ВП №59453738 встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано, згідно з відомостями ТСЦ транспортних засобів за боржником не зареєстровано, державним виконавцем накладено арешт на усе нерухоме майно та нерухоме майно боржника. Згідно з відомостями ДФС про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями у боржника є рахунки, відкриті в банківських установах. Для забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчого документу державним виконавцем у порядку ст.56 Закону України Про виконавче провадження 19.10.2017 накладено арешт на кошти боржника, однак згідно з відомостями банківських установ, кошти на розрахункових рахунках боржника відсутні. Згідно з відповіддю Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області техніка в межах Полтавської області відсутня, Управління Держпраці у Полтавській області проінформувало про відсутність майна, зареєстрованого за ТОВ Торговий дім Інтер-Агро , згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, товариство відсутнє. У Фонді державного майна відсутня інформація стосовно участі ТОВ Торговий дім Інтер-Агро у приватизації об`єктів малої та великої приватизації державного майна, Головне управління статистики у Полтавській області повідомило про те, що ТОВ Торговий дім Інтер-Агро не подавало до органів державної статистики Полтавської області статистичну звітність про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) та про площі, валові збори і врожайність сільськогосподарських культур, відсутні відомості у єдиному реєстрі довіреностей. Згідно з актом державного виконавця боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не знаходиться. Для забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Керуючись пунктом 2 частини 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повернуто стягувачу.

04.09.2019 стягувач - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії та бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, в якій просив: - визнати неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.062012 у справі №18/513/12, які виразились у винесені постанови від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 24.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"; - визнати незаконною (скасувати) постанову Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"; - визнати за період із 05.07.2019 по 14.08.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та які були б спрямовані та свідчили про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12.

В обґрунтування скарги заявник зазначав, що наказ господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 04.07.2019 по 14.08.2019 належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось. Натомість, 23.08.2019 на адресу скаржника (стягувача) надійшла постанова Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржником неодноразово було направлено на адресу Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, проте виконавча служба належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 не вчинила, зокрема, за період із 05.07.2019 (наступна дата після відкриття виконавчого провадження) по 14.08.2019 (дата завершення виконавчого провадження) Київським ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - наказу господарського Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12: не здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів; належним чином та у строки, не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не вчинено дій щодо встановлення та підтвердження факту наявності у власності (у володінні чи користуванні) боржника належного йому майна та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання; не вчинено дій щодо встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності тощо. Вказане є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, які визначають порядок та строки здійснення перевірки майнового стану боржника.

За приписами ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Згідно зі ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебувало зведене виконавче провадження №60118190 до складу якого входило, зокрема, виконавче провадження №59453738 відкрите на виконання виконавчого листа №18/513/12 від 04.06.2012, виданого господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" на користь ТОВ "Компанія "Ніко- Тайс" курсову різницю у розмірі 122518,58 гривень, пеню у розмірі 17352,98 гривні, 3 % річних у розмірі 2435,00 гривень, інфляційні у розмірі 3600,00 гривень, штраф у розмірі 315797,70 гривень, 32000,00 гривень витрат на послуги адвоката, 9234,08 гривень витрат по сплаті судового збору.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що державним виконавцем були здійснені виконавчі дії у межах зведеного виконавчого провадження, а саме: державним виконавцем на адресу реєструючих право власності установ направлено запити для виявлення майна боржника. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Згідно з відповідями ДФС про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами-підприємцями у боржника є рахунки, відкриті у банківських установах. Відповідно до відповіді Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області техніка у межах Полтавської області відсутня, Управління Держпраці у Полтавській області проінформувало про відсутність стосовно майна, зареєстрованого за ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро", згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серед власників, які володіють значними пакетами акцій.

Втім, матеріали справи містять копії виконавчих документів з виконання наказу №911/2417/14 від 08.08.2014 та запитів державного виконавця до банків та установ щодо майна, техніки, рахунків, цінних паперів, аграрних розписок тощо стосовно ТОВ ТД Інтер-Агро в інших виконавчих провадженнях за іншими наказами, датовані періодом 2017-2019 років.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника від 19.09.2017 ВП №54727737 при примусовому виконанні наказу №911/2417/14 від 08.08.2014 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Як свідчать матеріали справи, постановою від 19.09.2019 ВП №59453738 начальника Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у зв`язку зі знаходженням скарги ТОВ Компанія Ніко-Тайс 04.09.2019 до господарського суду Полтавської області щодо невиконання рішення суду при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.09.2019 встановлено, що державним виконавцем перевірка майнового стану не здійснена у повному обсязі, зокрема, не направлені запити до установ, зазначених у клопотанні стягувача. У зв`язку з чим постанова про повернення виконавчого документу винесена передчасно. Керуючись абзацом 4 частини 3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження скасовано документ постанова про повернення виконавчого провадження документа стягувачу від 14.08.2019, що видала ОСОБА_1 . при примусовому виконанні наказу №18/513/12 від 04.06.2012, виданого господарським судом Полтавської області про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Інтер-Агро" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" заборгованості, зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження №59453738 у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

19.09.2019 постановою державного виконавця про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження у ВП №59453738 об`єднано виконавчі провадження №54727737, №55674461, №594537738 у зведене виконавче провадження №60118190.

Також державним виконавцем здійснено запити до установ, зазначених у клопотанні стягувача, датовані 20.09.2019.

Згідно з частиною 3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки станом на момент розгляду даної скарги, постанова Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" скасована начальником Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмет спору в частині визнання зазначеної постанови неправомірною та її скасування, а тому на підставі пункту 2 частини 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України правомірно закрив провадження з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність державної виконавчої служби у частині вимог про визнання незаконною (скасування) постанови Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 14.08.2019 про повернення наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 про примусове виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, при винесені постанови від 14.08.2019 про повернення вищезазначеного наказу суду стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", а також про визнання у період із 05.07.2019 по 14.08.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання спірного наказу, а саме: порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій із урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання зазначеного наказу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частин 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, періодичність проведення перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки повинні вчинятись державним виконавцем систематично.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №911/167/17.

Спірним періодом у даному виконавчому провадженні є період із 05.07.2019 (наступна після відкриття виконавчого провадження) по 14.08.2019 (дата завершення виконавчого провадження).

Матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем періодично та систематично проводились перевірки до суду не подано. Також у матеріалах оскарження відсутні докази на підтвердження того, що держаним виконавцем за період з 05.07.2019 (наступна після відкриття виконавчого провадження) по 14.08.2019 вчинені наступні виконавчі дії: 05.07.2019 здійснив вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: м.Полтава, вул.Жовтнева, 46.

Усі інші дії, що стосуються запитів до установ щодо майнового стану боржника здійснювалися державним виконавцем у 2017 році за іншим виконавчим провадженням та у 2019 році після прийняття постанови від 19.09.2019 ВП №59453738 за результатами перевірки законності виконавчого провадження від 19.09.2019, якою, зокрема, встановлено, що державним виконавцем перевірка майнового стану не здійснена у повному обсязі, не направлені запити до установ, зазначених у клопотанні стягувача, у зв`язку з чим постанова про повернення виконавчого документу винесена передчасно та скасована.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах оскарження відсутні будь-які докази на підтвердження здійснення передбачених законом заходів державним виконавцем у межах саме зведеного провадження №60118190, на чому наполягає державний виконавець, та у межах зведеного провадження №58972792. Усі заходи, проведені державним виконавцем протягом 2017-2019 років, були здійснені у виконавчому провадженні №54727737 за іншим наказом №922/2417/14 від 08.08.2014, а тому усі посилання на те, що державним виконавцем належним чином виконано примусові дії щодо стягнення заборгованості з боржника на користь стягувача за наказом №18/513/12 від 04.06.2012 у ВП №59453738 є необгрунтованими.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем несвоєчасно та не у повній мірі вжито усіх необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ТОВ Компанія Ніко-Тайс неодноразово направляло на адресу Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, проте дані клопотання державним виконавцем залишені без реагування, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем у період з 05.07.2019 (наступна дата після відкриття виконавчого провадження) по 14.08.2019 вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією.

Колегія суддів з урахуванням норм пунктів 1,4 статі 8 Закону України "Про виконавче провадження", Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, якими передбачено обов`язок державного виконавця щодо внесення відомостей про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень у виконавчому провадженню, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738 щодо виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі 18/513/12 у частині вимог про визнання за період із 05.07.2019 по 14.08.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №59453738 щодо примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.06.2012 у справі №18/513/12, щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій та при винесенні постанови про повернення вказаного наказу господарського суду стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Зокрема, у рішенні №2-р(II)/2019 від 15.05.2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України, дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

При цьому слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (частини 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження").

Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищенаведене, господарський суд обґрунтовано частково задовольнив скаргу ТОВ Компанія Ніко-Тайс на дії та бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС міста Полтави ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №59453738.

Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, винесена ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не убачає.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 у справі №18/513/12 - без змін.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд; -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.10.2019 у справі №18/513/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.03.2020.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов