Рішення

від 26.02.2020 по справі 904/6286/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6286/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиба Т.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 869,68 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Костриба Т.В., довіреність № 121 від 27.01.2020 року, свідоцтво № 000175 від 09.06.2018 року, адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість нестачі вантажу у розмірі 118 869,68 грн.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (118 869,68 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.01.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 16.01.2020 року.

Приймаючи до уваги необхідність витребувати додаткові докази до матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо проведення судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 06.02.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 27.02.2020 року о 11:20 год.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930011151924, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані виявленою позивачем нестачею кам`яного вугілля у вагонах №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 55341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838 під час перевезення вантажу за накладними №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статях 110, 113, 129, 133 Статуту залізниць України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копії комерційних актів;

- копії накладних;

- копія довідки про вартість вантажу.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що позивачем не надано до матеріалів справи достовірних доказів правомірності вчинення передаточного напису та вартості нестачі вантажу. Довідки про вартість втраченого вантажу не містять інформації про кількість і вартість відправленого товару, а містять лише інформацію про ціну за 1 тону вугілля.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини:

- здійснення відповідачем перевезення вантажів за залізничними накладними №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427;

- наявність або відсутність вагової недостачі продукції у вагонах №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838;

- вартість вагової недостачі вантажу у вагонах №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838;

- наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу у вагонах №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838 та підстав для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.

Позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги та які входять до предмета доказування в даній справі, надано: залізничні накладні №№ 50627322, 50627439, 50628338, 50628312, 50627397, 50636109, 50639152, 50636117, 50636133, 50638287, 50666742; комерційні акти №453105/233, №453105/234, № 453105/235, № 453105/236, №453105/237 від 12.07.2019, №493102/102/245, №493102/102/246 від 13.07.2019, №453105/238, №453105/239, № 453105/240 від 15.07.2019; довідки про вартість вугільної продукції.

У липні 2019 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснило відправлення вагонів, зокрема №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838 навантажених кам`яним вугіллям згідно залізничних накладних №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Придніпровська ТЕС.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі - Статут) Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

Відповідно до положень статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

За результатами проведеної на підставі статті 24 Статуту Залізниць України перевірки маси вантажів у спірних відправках, залізницею були складені комерційні акти: №453105/241, №453105/242, № 453105/243, № 453105/244, №453105/247, №453105/248, №453105/249, № 453105/250.

Так, згідно з комерційним актом №453105/241 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №56871759 виявилось нетто - 67150 кг, що менше вантажного документу на 3250 кг, та №53526505 виявилось нетто - 65400 кг, що менше вантажного документу на 3400 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/242 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53451233 виявилось нетто - 65700 кг, що менше вантажного документу на 3200 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/243 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №56040678 виявилось нетто - 66550 кг, що менше вантажного документу на 2850 кг, №53571931 виявилось нетто - 66200 кг, що менше вантажного документу на 2400 кг, №53545968 виявилось нетто - 65850 кг, що менше вантажного документу на 3150 кг, №56169766 виявилось нетто - 65600 кг, що менше вантажного документу на 3400 кг, та №63160964 виявилось нетто - 68750 кг, що менше вантажного документу на 950 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/244 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56067838 виявилось нетто - 66300 кг, що менше вантажного документу на 3400 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/247 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №60357258 виявилось нетто - 67350 кг, що менше вантажного документу на 2550 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/248 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних ваг їх вагонів №63523807 виявилось нетто - 67850 кг, що менше вантажного документу на 1750 кг, №62008008 виявилось нетто -67550 кг, що менше вантажного документу на 2250 кг, №55341267 виявилось нетто

- 67650 кг, що менше вантажного , документу на 2350 кг, №56958325 виявилось нетто - 66000 кг, що менше вантажного документу на 2600 кг, №56131782 виявилось нетто - 66800 кг, що менше вантажного документу на 2000 кг, №63950307 виявилось нетто - 6665С кг, що менше вантажного документу на 2950 кг, та №63424261 виявилось нетто -|67600 кг, що менше вантажного документу на 1900 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справи їй. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом №453105/249 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №61654521 виявилось нетто - 66200 кг, що менше вантажного документу на 3300 кг, №53501433 виявилось нетто -66250 кг, що менше вантажного документу на 2250 кг, та №62199765 виявилось нетто - 66650 кг, що менше вантажного документу на 2750 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;

Згідно з комерційним актом З Г°453105/250 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних ваз ах вагонів №62468434 виявилось нетто - 67000 кг, що менше вантажного документу на 2600 кг, №63813836 виявилось нетто -68050 кг, що менше вантажного документу на 1650 кг, №56115272 виявилось нетто - 66400 кг, що менше вантажного документу на 2000 кг та №60724838 виявилось нетто - 68350 кг, що менше вантажного документу на 1150 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони з вугіллям кам`яним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні вантажів у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива.

З огляду на те, що кам`яне вугілля є твердим мінеральним паливом і у залізничних накладних №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427 відсутні відомості щодо прийняття залізницею до перевезення вантажу у вологому стані (зазначено граничний показник вологості до 12%, 16%), суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення відповідальної недостачі вугілля з урахуванням норми недостачі, яка становить 1% маси, - для мінерального палива.

Таким чином, відповідальна недостача вугілля під час перевезення становить:

- у вагоні №56871759 становить (3250-704) 2546 кг або 2,546 т;

- у вагоні №53526505 становить (3400-688) 2712 кг або 2,712 т;

- у вагоні №53451233 становить (3200-689) 2511 кг або 2,511 т;

- у вагоні №56040678 становить (2850-694) 2156 кг або 2,156 т;

- у вагоні №53571931 становить (2400-686) 1714 кг або 1,714 т;

- у вагоні №53545968 становить (3150-690) 2460 кг або 2,460 т;

- у вагоні №56169766 становить (3400-690) 2710 кг або 2,710 т;

- у вагоні №63160964 становить (950-697) 253 кг або 0,253 т;

- у вагоні №56067838 становить (3400-697) 2703 кг або 2,703 т;

- у вагоні №60357258 становить (2550-699) 1851 кг або 1,851 т;

- у вагоні №63523807 становить (1750-696) 1054 кг або 1,054 т;

- у вагоні №62008008 становить (2250-698) 1552 кг або 1,552 т;

- у вагоні №55341267 становить (2350-700) 1650 кг або 1,650 т;

- у вагоні №56958325 становить (2600-686) 1914 кг або 1,914 т;

- у вагоні №56131782 становить (2000-688) 1312 кг або 1,312 т;

- у вагоні №63950307 становить (2950-696) 2254 кг або 2,254 т;

- у вагоні №63424261 становить (1900-695) 1205 кг або 1,205 т;

- у вагоні №61654521 становить (3300-695) 2605 кг або 2,605 т;

- у вагоні №53501433 становить (2250-685) 1565 кг або 1,565 т;

- у вагоні №62199765 становить (2750-694) 2056 кг або 2,056 т;

- у вагоні №62468434 становить (2600-696) 1904 кг або 1,904 т;

- у вагоні №63813836 становить (1650-697) 953 кг або 0,953 т;

- у вагоні №56115272 становить (2000-684) 1316 кг або 1,316 т;

- у вагоні №60724838 становить (1150-695) 455 кг або 0,455 т.

Вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати складає 118 869,68 грн., у тому числі:

- у вагонах №568711759 та №53526505 по накладній №50667260 від 13.07.2019 - 2588,11 грн. з ПДВ;

- у вагоні №53451233 по накладній №50669480 від 14.07.2019 -2713,85 грн. з ПДВ;

- у вагонах №56040678, №53571931, №53545968, №56169766 та №63160964 по накладній №50679596 від 14.07.2019 - 2779,62 грн. з ПДВ;

- у вагоні №56067838: по накладній №50679604 від 14.07.2019 - 2779,62 грн. з ПДВ;

- у вагоні №60357258 по накладній №50740927 від 19.07.2019 - 2742,05 грн. з ПДВ;

- у вагонах №63523807, №62008008, №553341267, №56958325, №56131782, №63950307 та №63424261 по накладній №50740521 від 19.07.2019 - 2742,05 грн. з ПДВ;

- у вагонах №61654521, №53501433 та №62199765 по накладній №50766419 від 21.07.2019 - 2816,11 грн., з ПДВ;

- у вагонах №62468434, №63813836, №56115272 та №60724838 по накладній №50766427 від 21.07.2019 - 2699,48 грн. з ПДВ.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля кам`яного з відповідача у розмірі 118 869,68 грн., що і є причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом статті 307 ГК України та статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

За приписом статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами (Правила перевезення вантажу) іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, на станції Ігрень Придніпровської залізниці та на станції Добропілля Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних. За результатами проведеної перевірки залізницею були складені комерційні акти: №453105/241, №453105/242, № 453105/243, № 453105/244, №453105/247, №453105/248, №453105/249, № 453105/250.

Зазначені комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838.

Доказів заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актах та посадових осіб, які їх підписали, а також факту опротестування їх з боку сторін відсутні.

Водночас, на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами не доведено, а саме залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів №№ 56871759, 53526505, 53451233, 56040678, 53571931, 53545968, 56169766, 63160964, 56067838, 60357258, 63523807, 62008008, 553341267, 56958325, 56131782, 63950307, 63424261, 61654521, 53501433, 62199765, 62468434, 63813836, 56115272, 60724838 та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти №453105/241, №453105/242, № 453105/243, № 453105/244, №453105/247, №453105/248, №453105/249, № 453105/250 не містять відомостей про те, що вагони мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі статтею 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до п. 2.7 роз`яснень президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Так, матеріали справи містять довідки вантажовідправника - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" за вих. №633/9, №633/14, №633/11, №633/13, №633/12 від 14.08.2019, та ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" за вих. №11/1005, №11/1004 від 06.08.2019, в яких зазначено вартість кам`яного вугілля, що поставлялось згідно накладних №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427.

Довідки за вих. №633/9, №633/14, №633/11, №633/13, №633/12 від 14.08.2019 підписані заступником директора філії "ДВТУ" ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" Гоменюк І.Ю. та головним бухгалтером ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" Гайдаєнко Н.І., а довідки за вих. №11/1005, №11/1004 від 06.08.2019 підписані генеральним директором Судак Н.Г., начальником відділу з планування та інвестицій Борисовою Т.А. та начальником дільниці відвантаження Назарчук І.В. та скріпленні печаткою підприємства.

Разом з цим, суд звертає увагу, що для визначення розміру збитків не є обов`язковим надання доказів понесення витрат з оплати вантажу, оскільки документом, що підтверджує розмір збитків може бути, в тому числі довідка про вартість вантажу.

Отже, вартість вантажу, яка є базою для нарахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку з чим заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими та відхиляються.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції - вугілля кам`яного у спірних вагонах слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Так, пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Виходячи зі змісту зазначених норм відбувається заміна кредитора у зобов`язанні відшкодування вартості втраченого вантажу.

Згідно з п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано рішення суду про визнання недійсності правочину з відступлення права вимоги відшкодування вартості втраченого вантажу. Зустрічний позов з цього приводу також не подавався.

Отже, ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" є належним позивачем у даній справі.

За приписами ч.1 ст. 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідачем не спростовано факту втрати частини вантажу прийнятого до перевезення та не надано контррозрахунку суми відшкодування вартості втраченого вантажу.

Відтак, на підставі положень статті 133 Статуту залізниць України вантажоодержувач передав право пред`явлення позову за недостачу вантажу, відправленого згідно залізничних накладних №№ 50667260, 50669480, 50679596, 50679604, 50740927, 50740521, 50766419, 50766427 вантажовідправнику, що підтверджується належним чином оформленими та засвідченими переуступним підписом вантажоодержувача на відповідних залізничних накладних, оригінали яких містяться у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача є необґрунтованими, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) вартість нестачі вугілля у розмірі 118 869,68 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2020

Суддя В.Г. Бєлік