Ухвала

від 26.02.2020 по справі 907/648/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"26" лютого 2020 р. м. Ужгород Справа№ 907/648/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород від 01.11.2019 (надійшла до суду 04.11.2019) про визнання неправомірними дії (повідомлення), про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича та зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019

у справі №907/648/18

За позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи - підприємця Суханова Олександра Олександровича, м. Ужгород

про стягнення суми 530916,76 грн.

За участю представників:

від позивача (скаржника) - Гомза Діана Володимирівна, довіреність № 02/32.01-10 від 02.01.2020

від відповідача - не з`явився

від органу ДВС - Губаль Олег Зіновійович, головний державний виконавець, посвідчення № 1246

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019 по справі №907/648/18 затверджено мирову угоду від 25 лютого 2019, укладену між сторонами.

Зі змісту мирової угоди випливає, що Боржник фізична особа-підприємець Суханов Олександр Олександрович визнає свої зобов`язання в повному обсязі перед стягувачем (Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради) по сплаті суми заборгованості за користування земельною ділянкою площею 12310 кв.м., що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 80 (кадастровий номер 2110100000:20:002:0002), в розмірі 530916,76 грн. (п`ятсот тридцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн. 76 коп.).

Боржник зобов`язується та гарантує сплатити Стягувачу суму заборгованості 530916,76 грн. протягом шести місяців (до 30 числа поточного місяця) з дня підписання мирової угоди, а саме до 25.08.2019 року (дата останнього платежу), кожного місяця рівними частками в сумі 88486,13 (вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 13 коп.) грн.

Боржник зобов`язується та гарантує сплатити Стягувачу 50 % від суми сплаченого судового збору в розмірі 3981,88 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна грн. 88 коп.) грн. протягом місяця з дня підписання мирової угоди, а саме до " 25" березня 2019 року.

03 жовтня 2019 року департаментом міського господарства було подано заяву про відкриття виконавчого провадження щодо виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019р. у справі № 907/648/18, що підтверджується відповідною заявою 03.10.2019р. з відміткою про її реєстрацію в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби.

18 жовтня 2019 року на адресу департаменту міського господарства надійшло повідомлення 10.10.2019р. № 62596 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за підписом головного державного виконавця Губаля Олега Зіновійовича.

Як вбачається із змісту повідомлення 10.10.2019р. №62596 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, підставою його винесення слугувало твердження головного державного виконавця Губаля О.З. про те, що у виконавчому документі відсутні дії примусового характеру щодо ФОП Суханов О.О. з огляду на приписи вимог п. 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Департамент міського господарства вважає вказане повідомлення необґрунтованим і таким, що прийнято з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, скаржник зазначає, що дії приватного виконавця є неправомірними, оскільки ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження". У разі не виконання сторонами угоди своїх зобов`язань передбачених статтею 193 ГК України, кожен з них має право звернути ухвалу суду про затвердження цієї Мирової угоди до примусового виконання, умови мирової угоди від 25.02.2019 та ухвала Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019р. у справі № 907/648/18 містять умови та можливість застосування заходів примусового характеру спрямованих на виконання вищевказаних виконавчих документів, у разі не виконання сторонами їх умов. Також заявник просив суд поновити пропущений процесуальний строк на звернення з даною скаргою.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.11.19 було поновлено Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради строк для подання скарги на дії державного виконавця та призначено розгляд скарги від 01.11.2019 у справі №907/648/18 на 04.12.19 року.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року розгляд скарги було відкладено на 20 січня 2020 р.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року розгляд скарги було відкладено на 03 лютого 2020.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2020 за клопотанням скаржника розгляд скарги відкладено на 19.02.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року розгляд скарги було відкладено на 26 лютого 2020.

Представник скаржника у судовому засіданні з розгляду скарги заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник боржника явку свого уповноваженого представника не забезпечив, письмово викладеної позиції по суті вимог скаржника суду не подав.

Представник органу ДВС у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні. Зокрема, зазначає, що ухвала про затвердження мирової угоди свідчить лише про затвердження мирової угоди на певних умовах та про закінчення провадження у справі, але не містить у своєму змісті вимог про вчинення певних виконавчих дій, які в силу Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню;

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника боржника.

Заслухавши пояснення стягувача та представника органу ДВС, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Аналогічні положення містить ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ст. 327 Господарського процесуального кодексу України ).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019 затверджено Мирову угоду від 25.02.2019 у справі № 907/648/18, укладену між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород та фізичною особою - підприємцем Суханов Олександр Олександрович, м. Ужгород про стягнення суми 530916,76 грн.

В ухвалі суду зазначено, що вона набирає законної сили з моменту її підписання, 05.03.2019, є виконавчим документом, який в разі несвоєчасного та неповного виконання зобов`язаною особою встановлених зобов`язань по тексту цієї ухвали, може бути пред`явлений до виконання у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" , протягом трьох років.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" , який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державних виконавців та у передбачених цим Законом випадках приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням засад верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями ст. 192 ГПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Статтею 193 ГПК України передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Таким чином, наведені вище норми законодавства свідчать, що державний виконавець зобов`язаний був вчинити всі необхідні дії для фактичного виконання ухвали суду при відсутності її добровільного виконання боржником та настання строку виконання грошового зобов`язання за умовами мирової угоди, чого останнім здійснено не було. Зворотного відділом ДВС суду не наведено, доказів неможливості виконання ухвали суду не подано.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно з ч. 2 цієї статті здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Судом встановлено, що державний виконавець всупереч приписів ст. ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" не вчинив жодних виконавчий дії, спрямованих саме на фактичне виконання ухвали суду.

Обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов`язків, у той час як статтею 18 Закону України Про виконавче провадження закріплено обов`язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У свою чергу, неправомірними дії (повідомлення), про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича по даній справі фактично позбавила скаржника права на грошові кошти.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та справедливого виконання рішення, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі- Конвенція).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав і обов`язків цивільного характеру. У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

При цьому, у справі Іммобільяре Саффі проти Італії Європейський суд з прав людини відзначив, що затримка у виконанні судового рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яка захищається п. 1 ст. 6 Конвенції, у зв`язку із чим саме на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Отже, виконання судового рішення у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачені ст. 6 Конвенції.

Слід зауважити, що у справі "Півень проти України" Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд з прав людини дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Перелічені елементи є основними складовими права кожного на справедливий суд. Це стандарти, які сприяють задоволенню основних потреб і цінностей громадян - безпеки і справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород від 01.11.2019 (надійшла до суду 04.11.2019) про визнання неправомірними дії (повідомлення) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича та зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019.

З огляду на вищенаведене, вимоги по скарзі належить задовольнити, визнати неправомірними дії (повідомлення), про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича та зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019 у справі №907/648/18.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород від 01.11.2019 (надійшла до суду 04.11.2019) про визнання неправомірними дії (повідомлення), про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича та зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019 у справі 907/648/18 задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати повідомлення, про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.10.2019 №62596 головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губаля Олега Зіновійовича

Зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2019 у справі №907/648/18.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 03.03.2020. Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ремецькі О.Ф.