Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/9052/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/9052/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп"

про зобов`язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 18 129,80 грн.,

за участю представників:

від позивача: Олейнік Н.О.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" про зобов`язання визнати та включити кредиторські вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в розмірі 18 129,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від визнання вимог позивача кредиторськими та включення їх у зазначеній сумі до проміжного ліквідаційного балансу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 (суддя Джарти В.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що оскільки звернення позивача із грошовими вимогами до відповідача у ліквідаційній процедурі відбулося після спливу встановленого ліквідаційною комісією строку для пред`явлення вимог кредиторів, правових підстав для задоволення заявленого позову немає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 (судді: Дикунська С.Я., Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 залишено без змін із тих самих підстав.

Постановою Верховного Суду від 15.10.2019 (судді: Дроботова Т.Б., Пільков К.М., Чумак Ю.Я.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі № 910/9052/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. При цьому, Верховним Судом зазначено, що спірні вимоги кредитора підлягають розгляду судом по суті; підставою для відмови у визнанні цих вимог може бути їх необґрунтованість або пропуск кредитором установленого частиною 5 статті 112 Цивільного кодексу України місячного строку на звернення до суду з позовом.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №910/9052/18, однією з підстав передачі справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва був факт того, що судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин затвердження/незатвердження проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп". Також, у постанові зазначено, що ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність у матеріалах справи Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2015-6566063 від 26.02.2015 Про затвердження Умов та Правил надання банківських послуг .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019, справу №910/9052/18 передано на розгляд судді - Приходько І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 вирішено здійснювати розгляд справи №910/9052/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 09.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у даній справі на 27.01.2020.

24.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання у даній справі на 19.02.2020, зважаючи на вказівки Верховного Суду встановлено відповідачу строк до 19.02.2020 для надання актуальної інформації, а також інформації станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом (липень 2018 року), підтвердженої належними та допустимими доказами, щодо обставин затвердження/незатвердження проміжного ліквідаційного балансу. Встановлено позивачу строк до 19.02.2020 для надання Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2015-6566063 від 26.02.2015 Про затвердження Умов та Правил надання банківських послуг , а також надати пояснення, підтверджені належними та допустимими доказами, з приводу правової природи витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, явку представників учасників справи визнано обов`язковою.

Жодних доказів на виконання вимог ухвали, зокрема, щодо обставин затвердження/незатвердження проміжного ліквідаційного балансу, відповідач не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2020.

У судовому засіданні 02.03.2020 представник позивача надав пояснення, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судове засіданні 02.03.2020 (як в усі попередні судові засідання) не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Жодних клопотань або заяв по суті справи, також витребуваних судом доказів не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направленням на адресу місця реєстрації копій ухвал суду.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не заявив жодних заяв, клопотань та заперечень, не направив повноважного представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило свою організаційно-правову форму на АТ КБ "Приватбанк" (позивач, банк за договором) та ТОВ "Аліот Груп" (відповідач, клієнт за договором) укладено Договір банківського обслуговування (поточного рахунку) № WWGMBX шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - Умови) та Заява на банківське обслуговування належним чином заповнена і підписана Клієнтом в сукупності є укладеним між клієнтом суб`єктом господарювання та банком Договором банківського обслуговування суб`єктів господарювання (далі - Договір).

За змістом п.п. 3.1.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених Наказом СП-2015-6566063 від 26.02.2015 "Про затвердження "Умов та Правил надання банківських послуг", комплексне обслуговування клієнта здійснюється відповідно до законодавства України, банківських правил, договору й тарифів Банку.

Позивачем підтверджено, що витяг з умов та правил надання банківських послуг , який наявний у матеріалах справи є саме витягом з Правил надання банківських послуг, затверджених Наказом СП-2015-6566063 від 26.02.2015 "Про затвердження "Умов та Правил надання банківських послуг".

Відповідно п. 3.1.3.5 Умов банк здійснює комплексне банківське обслуговування клієнта-суб`єкта господарювання з урахуванням його специфіки роботи і видів діяльності з наданням таких видів послуг: відкриття рахунку; розрахунково-касове обслуговування; дистанційне управління рахунком; користування рахунком за допомогою мобільного зв`язку; корпоративні платіжні картки (банк відкриває клієнту картковий рахунок і видає корпоративні платіжні картки (далі - КІІК) однієї з платіжних систем: Visa International або MasterCard Inc для оплати товарів і послуг у торговельно-сервісній мережі, отримання готівки у пунктах видачі готівки та у банкоматах); розміщення коштів на депозитному рахунку.

Картковий рахунок - банківський рахунок, за яким здійснюються операції по пластиковим картам. Корпоративна платіжна карта - платіжна карта, яка дозволяє її держателеві здійснювати операції за рахунок коштів, що знаходяться на картковому рахунку юридичної особи або підприємця. Платіжний ліміт карти - сума у валюті карткового рахунку, в межах якого допускається здійснення платежів держателем карти. Платіжний ліміт карти включає власні кошти Клієнта, зменшені на суму незнижувального залишку, і кредитний ліміт за картою.

Положеннями п. 3.5.1.15 Умов визначено, що власники корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) і отримувати готівку у таких випадках: отримання готівки у гривнях для здійснення розрахунків, пов`язаних з виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження у межах України з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами - підприємцями; здійснення розрахунків у безготівковій формі у гривнях, пов`язаних зі статутною і господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження у межах України; отримання готівки в іноземній валюті за межами України та у встановленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження; здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов`язані з витратами на відрядження і витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України. Повітряного кодексу України. Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародну конвенцію про дорожній рух у розмірах, встановлених для вивозу готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами Національного банку, які регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.

Кошти, списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, які здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, вважаються виданими під звіт власнику платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані винятково за цільовим призначенням (п. 3.5.1.19 Умов).

Як встановлено матеріалами справи, за період з 14.07.2015 по 14.10.2015 відповідач за допомогою корпоративної карти № 5169332403168951 здійснив оплату товарів, перевів кошти на карту Приватбанку в загальному розмірі 4 052,00 грн., проте на рахунку юридичної особи були відсутні кошти у вказаній сумі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , з зв`язку з чим по рахунку відповідача № НОМЕР_1 у вказаний період виникло грошове зобов`язання - овердрафт.

При отримані коштів за допомогою корпоративної карти з відповідача була стягнута комісія за використання кредитних коштів в сумі 9,35 грн. понад залишок коштів на поточному рахунку юридичної особи.

Таким чином, в результаті вказаних дій відповідача по Договору виник несанкційований овердрафт в загальній сумі 4 061,35 грн., який відповідач зобов`язаний погасити не пізніше наступного дня з моменту виникнення вказаного овердрафту.

Крім цього, 31.01.2017 відповідач за допомогою корпоративної карти № 5169332403168951 розплатився за товари та послуги в загальному розмірі 46,00 грн., проте на рахунку юридичної особи були відсутні кошти у вказаній сумі, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , у зв`язку з чим 01.02.2017 по рахунку відповідача № 206780562091 виник несанкціонований овердрафт.

У результаті вказаних дій представника відповідача по Договору виник несанкційований овердрафт в сумі 46,00 грн., який відповідач зобов`язаний погасити не пізніше наступного дня з моменту виникнення вказаного овердрафту.

За приписами п. 3.5.1.51 Умов та Правил надання банківських послуг, чинних на момент виникнення несанкціонованого овердрафту (з 14.07.2015 по 14.10.2015, 31.01.2017), у разі виникнення по картрахунку несанкціонованого овердрафту клієнт зобов`язується повернути його в наступний банківський день з моменту його виникнення і сплатити банку штраф за його користування в розмірі, встановленими тарифами. Сплата штрафу здійснюється в останній день користування несанкціонованим овердрафтом, але не пізніше терміну його повернення. Заборгованість клієнта по поверненню несанкціонованого овердрафту та штрафу за його користування починаючи з наступного дня за датою вимоги банку, вважається простроченою.

Відповідно Тарифів, що діяли в Банку в період з 14.07.2015 по 14.10.2015, процентна ставка за овердрафтовим кредитом встановлювалась:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо за період з 1-3 дня використовується процентна ставка 31% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 4-7 днів - 32% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-ми днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 8-15 днів - 33% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 15-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 16-30 днів - 34% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-дня встановлюється подвоєна процентна ставка річних інтервалу " 16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно Тарифів, що діяли в банку 31.01.2017 процентна ставка за овердрафтовим кредитом встановлювалась:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо за період з 1 -3 дня використовується процентна ставка 25% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 4-7 днів - 26% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-ми днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 8-15 днів - 26,5% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 15-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 16-30 днів - 27% річних;

- у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31 - дня встановлюється подвоєна процентна ставка річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Положеннями п. 3.5.1.52 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань по погашенню несанкціонованого овердрафту, клієнт сплачує банку штраф у розмірі 200% від діючої процентної ставки за овердрафтами. Сплата штрафу здійснюється клієнтом за кожний день такого порушення.

Відповідно до п. 3.5.1.53 Умов та Правил надання банківських послуг у разі несвоєчасного погашення заборгованості по несанкціонованому овердрафту, включаючи заборгованість, що виникла на підставі п. 3.5.1.52 цих Умов клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості по несанкціонованому овердрафту, але не вище подвоєною % ставки НБУ за кожний день прострочення, в тому числі заборгованості, передбаченої п. 3.5.1.52 Умов за кожний день прострочення.

Таким чином, в зв`язку з непогашенням несанкціонованого овердрафту за Договором на наступний день з моменту його виникнення - до 07.09.2017 банком нараховано проценти та пеню за виникнення та користування несанкційованим овердрафтом, з огляду на що станом на 05.06.2018 за відповідачем рахується заборгованість перед банком за Договором WWGMBX в сумі 18 026,77 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4 061,35 грн, заборгованості за відсотками - 7 506,80 грн. та заборгованості по пені в сумі 6 458,62 грн.

На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за Договором WWGMBX позивачем була надано банківську виписку про рух грошових коштів на рахунку товариства: по тілу кредиту - виписки по рахункам НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 з моменту отримання відповідачем кредиту і до дати звернення з кредиторськими вимогами до відповідача.

Крім цього, в зв`язку з непогашенням несанкціонованого овердрафту по Договору на наступний день з моменту його виникнення - до 01.02.2017 банком нараховано проценти та пеню за виникнення та користування несанкційованим овердрафтом, отже станом на 05.06.2018 у Товариства існує заборгованість перед Банком за Договору WWGMBX в сумі 103,03 грн., що складається з: 46.00 грн. - заборгованості за кредитом, 33,81 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованих за період з 01.02.2017 по 05.06.2018 згідно п. 3.5.1.51 Договору; 23,22 грн - заборгованості по пені, нарахованої на підставі п. 3.5.1.52 Договору (Умов та Правил надання банківських послуг) за період з 01.02.2017 по 05.06.2018 включно.

На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів за Договором VWGMBX надано виписки по рахунках позичальника, на яких обліковується кредит: по тілу кредиту - виписки по рахункам НОМЕР_2 ; НОМЕР_4 з моменту отримання відповідачем кредиту і до дати звернення з кредиторськими вимогами до відповідача.

З огляду на наведене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 129,80 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 4 107,35 грн., заборгованості за відсотками - 7 540,61 грн. та заборгованості по пені в сумі 6 481,84 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ "Аліот Груп" (код ЄДРПОУ 39738249) перебуває в стані припинення з 27.04.2016, у зв`язку з чим 05.06.2018 позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами разом з розрахунком заборгованості, Договором банківського обслуговування з додатками, виписками про рух коштів та Витягами з Умов та Правил надання банківських послуг, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення.

Однак, зазначена заява з кредиторськими вимогами не була отримана відповідачем, а повернулась за зворотною адресою за закінченням строку зберігання, й отримана позивачем 26.06.2018, що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта", що, на думку позивача, свідчать про ухилення від визнання грошових вимог та стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив про передчасність висновків місцевого та апеляційного господарських судів в частині відсутності підстав для визнання кредиторських вимог і включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 1-4 статті 105 цього Кодексу передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Разом із цим у частині 5 статті 105 Цивільного кодексу України, на яку як на підставу для відмови у позові послалися суди в оскаржених судових рішеннях, дійсно зазначено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Однак, у свою чергу, за змістом положень частин 3, 4 статті 112 цього Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Частиною 5 статті 112 Цивільного кодексу України унормовано, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

У свою чергу, відповідно до частини 6 статті 105 зазначеного Кодексу кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

За таких обставин, відмова у позові про визнання кредиторських вимог позивача виключно із мотивів їх несвоєчасного заявлення до відповідача є безпідставною, зважаючи на положення вищезазначених приписів законодавства.

Таким чином, кредиторські вимоги позивача, які виникли після прийняття рішення про ліквідацію ТОВ "Аліот Груп", є зобов`язаннями ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 18 129,80 грн. є обґрунтованою та доведеною, місячного строку на звернення до суду з позовом, установленого частиною 5 статті 112 Цивільного кодексу України кредитором не порушено.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020, зважаючи на вказівки Верховного Суду, встановлено відповідачу строк до 19.02.2020 для надання актуальної інформації, а також інформації станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом (липень 2018 року), підтвердженої належними та допустимими доказами, щодо обставин затвердження/незатвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Жодних відомостей, доказів та пояснень з приводу обставин затвердження/незатвердження проміжного ліквідаційного балансу відповідач не надав.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, через що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 9, ідентифікаційний код 39738249) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) за договором банківського обслуговування № WWGMBX від 27.04.2015, що виникли станом на 05.06.2018 у загальному розмірі 18 129,80 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 4 107,35 грн., заборгованості за відсотками - 7 540,61 грн. та заборгованості по пені в сумі 6 481,84 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот Груп" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 9, ідентифікаційний код 39738249) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2020.

Суддя І.В. Приходько