Рішення

від 26.02.2020 по справі 910/16571/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2020Справа № 910/16571/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік , Волинська обл., м. Луцьк

до Приватного підприємства 3С , м. Київ

про стягнення 100 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Григор`єва Н.В.;

від відповідача: Нефьодов С.М.;

вільний слухач: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мобідік (далі - ТзОВ Мобідік /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства 3С (далі - ПП 3С /відповідач) про стягнення 100 000,00 грн, сплачених в якості передоплати за договором №01 від 17.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань згідно договору № 01 від 17.03.2019 щодо надання послуг в області консультацій, дослідження ринку та реклами, оскільки в додатках до договору сторони не погодили роботи, які будуть виконуватися відповідачем, відповідно сплачені кошти підлягають поверненню позивачу в повному обсязі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.11.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 23.12.2019.

23.12.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПП 3С заперечило проти задоволення позову, посилаючись на таке. На виконання умов договору №01 від 17.03.2019, відповідач направив позивачу додаток № 01 до договору, а також рахунок на оплату в розмірі 100 000,00 грн, який позивач відразу оплатив. Зокрема, в травні 2019 року відповідачем виконано роботи, оскільки відповідач замовив, оплатив та отримав сувенірну продукцію з логотипом торгової марки Help&Job . Проте, додаток до договору не підписав, а також в подальшому відмовився приймати виконані роботи, посилаючись на те, що він не погоджував з відповідачем жодних послуг. Крім того, позивач безпідставно вимагав повернути сплачений авансовий платіж в розмірі 100 000,00 грн за виконані відповідачем роботи.

23.12.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.01.2020.

08.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ТзОВ Мобідік зазначило, що відповідачем не надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Крім того, позивачем подано до суду заяву про участь у судовому засіданні 27.01.2020 в режимі відеоконференції.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.01.2020 відмовив у задоволенні заяви ТзОВ Мобідік про участь у судовому засіданні 27.01.2020 в режимі відеоконференції.

27.01.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.02.2020.

10.02.2020 на електронну пошту суду надійшли письмові відповіді позивача на питання відповідача, які були викладені у відзиві на позовну заяву.

10.02.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.02.2020.

27.02.2020 у судове засідання з`явились представники сторін. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мобідік (далі - клієнт) та Приватним підприємством 3С (далі - агенція) укладено договір №01, відповідно до якого агенція зобов`язалась виконати роботи та надати ексклюзивні послуги клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами у відповідності до додатку до даного договору, а клієнт зобов`язався прийняти та оплатити роботи та послуги, виконані/надані агенцією, на умовах, що встановлені у даному договорі та додатках до нього.

Згідно з п. 2.1. договору агенція розпочинає роботу тільки після отримання офіційного замовлення клієнта в письмовій формі (додатки до договору) та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у додатках, якщо інше не передбачено у додатках до даного договору.

У відповідності до п. 2.5. договору клієнт зобов`язаний остаточно розрахуватися з агенцією за виконані/надані агенцією роботи та послуги у розмірі, в порядку та в терміни, передбачені в додатках, на підставі акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що клієнт зобов`язаний впродовж 5 робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт підписати його або надати мотивовану відмову від його підписання, причому в такому випадку складається двосторонній протокол із зазначенням відповідних вимог і термінів їх виконання. Якщо протягом 3 робочих днів агенція не одержить підписаний клієнтом акт виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт та/або послуг, вони вважаються прийнятими з додержанням усіх умов договору.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. договору конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного договору, визначається на підставі відповідних письмових замовлень клієнта та узгоджується в додатках до даного договору. Строки (період) виконання/надання робіт та послуг агенцією клієнту узгоджуються в додатках до даного договору.

Розмір вартості робіт та послуг, порядок розрахунків та їх строки узгоджуються сторонами в додатках до даного договору (п. 4.1. договору).

Як стверджує відповідач, 10.05.2019 ПП 3С направило на адресу ТзОВ Мобідік додаток №01 від 10.05.2019 до договору №01 від 17.03.2019, в якому зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформованість кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job , а також виготовлення всіх необхідних матеріалів для проведення вищезазначених заходів. Період надання послуг : 18-19.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи та наголошується позивачем, цей додаток до договору останнім не підписано.

Водночас, разом з цим додатком № 01 від 10.05.2019 відповідачем направлений рахунок-фактура №СФ-0000029 від 10.05.2019 на загальну суму 100 000,00 грн, з зазначенням, що цей рахунок виставлений на оплату послуг реклами за повним циклом.

13.05.2019 платіжним дорученням №3 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за послуги реклами за повним циклом згідно рахунку-фактури №СФ-0000029 від 10.05.2019 .

За твердженням відповідача, на виконання укладеного між сторонами договору, в травні 2019 року ПП 3С у свою чергу замовило, оплатило та отримало сувенірну продукцію з логотипом торгової марки Help&Job , на підтвердження чого надано суду: 1) рахунок-фактуру ТзОВ ДС День Печати №ДС-000675 від 17.05.2019, видаткову накладну№ДС-0002311 від 17.05.2019, платіжне доручення № 333 від 17.05.2019 на суму 6 270,00 грн; 2) рахунок-фактуру ТзОВ Лівайн Торг №0076/0000777 від 07.05.2019, видаткову накладну № 0076/0000775 від 11.05.2019, специфікацію № 0076/0000775-С від 11.05.2019, платіжне доручення № 286 від 07.05.2019 на суму 8 850,00 грн; рахунок на оплату ТзОВ Шарте-Україна № 217 від 11.05.2019, видаткову накладну №239 від 17.05.2019, платіжне доручення № 320 від 11.05.2019 на суму 9 450,00 грн; рахунок на оплату ТзОВ Грейт Сувенір №ГС-120 від 14.05.2019, видаткову накладну №ГС-00000109 від 17.05.2019, платіжне доручення № 328 від 14.05.2019 на суму 17 108,00 грн; рахунок на оплату ТзОВ Декс Груп Універсал №379 від 10.05.2019, видаткову накладну №563 від 14.05.2019, акт надання послуг № 564 від 14.05.2019, рахунок на оплату №384 від 13.05.2019, видаткову накладну № 571 від 16.05.2019, акт надання послуг №572 від 16.05.2019, платіжне доручення № 290 від 10.05.2019 на суму 12 470,00 грн, платіжне доручення №324 від 13.05.2019 на суму 10 118,00 грн, платіжне доручення №361 від 28.05.2019 на суму 4 336,00 грн.

Крім того, відповідач стверджує, що погодження вказаних дій здійснювалось між сторонами шляхом надсилання листів електронною поштою, обміном інформацією в мессенджерах, а також під час особистих зустрічей. Крім того, відповідач долучив до свого відзиву на позовну заяву фотографії виготовленої продукції з логотипом торгової марки Help&Job .

За твердженням відповідача, 18.05.2019 та 19.05.2019 ПП 3С надало ТзОВ Мобідік послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформативність кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job в 2-х локаціях проведення досліджень - фестиваль Moto Open Fest .

20.05.2019 відповідачем надано позивачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680,00 грн, проте позивачем вказаний акт не підписаний.

20.06.2019 ТзОВ Мобідік направило на адресу ПП 3С лист, в якому відмовився від підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680,00 грн. При цьому, зазначив, що жодних офіційних письмових замовлень щодо надання послуг з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку ТзОВ Мобідік до ПП 3С не надавало, а також не вирішувалось питання щодо узгодження оплати такого виду послуг.

Водночас, позивач в цьому листі зазначає наступне: Прошу врахувати, що ТзОВ Мобідік звернулось саме до Вашого агентства з метою отримання якісних послуг щодо реклами та просування товарів та послуг, що надаються під торговою маркою Help&Job . Наша сторона не ставить за мету ухилитися від оплати послуг, які були реально виконані ПП 3С та які підтверджені документально .

В матеріалах справи міститься також вимога ТзОВ Мобідік про повернення у семиденний строк грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн. Вказана вимога не містить вихідного номера та дати, а також позивачем не долучено до цієї вимоги підтвердження направлення відповідачу.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна відповідь на вимогу за вих. №26/07/19 від 26.07.2019, в якій ПП 3С зазначає, що надало послуги в повному обсязі, тому підстав для повернення грошових коштів за фактично надані послуги реклами за повним циклом немає.

13.09.2019 ТзОВ Мобідік надіслало на адресу ПП 3С повідомлення про розірвання договору №01 від 17.03.2019 та просило повернути грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, надав відповідь вих. №3/10/19 від 03.10.2019 на вказане повідомлення, в якому повторно зазначив, що послуги були надані в повному обсязі, тому підстав для повернення грошових коштів за фактично надані послуги немає. Крім того, відповідачем було повторно направлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028, додаток № 01 до договору № 01 від 17.03.2019 та детальну інформацію щодо наданих послуг реклами за повним циклом.

16.10.2019 на адресу відповідача скеровано лист №б/н ТзОВ Мобідік з вимогою повернути сплачені кошти, а також повернуто два оригінальні примірники акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 та два оригінальні примірники додатку № 01 від 10.05.2019 до договору № 01 від 17.03.2019.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом до ПП 3С про стягнення сплачених грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з ненаданням відповідачем послуг в області консультацій, дослідження ринку та реклами у відповідності до додатку до даного договору, оскільки між сторонами такий додаток підписано не було, а також позивачем не надавалось будь-яких погоджень на виконання цих послуг.

В свою чергу, відповідач заперечує проти наведених позивачем доводів, посилаючись на те, що сторони в електронних листах, в месенджерах, а також при особистих зустрічах погодили надані послуги, крім того, відповідачем вже понесені витрати на виготовлення сувенірної продукції з логотипом торгової марки Help&Job , а тому вважає, що ним надані послуги реклами за повним циклом, які були оплачені позивачем платіжним дорученням №3 від 13.05.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що 17.03.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір №01, відповідно до якого відповідач зобов`язався виконати роботи та надати ексклюзивні послуги клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами у відповідності до додатку до даного договору, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити роботи та послуги, виконані/надані відповідачем, на умовах, що встановлені у даному договорі та додатках до нього.

Так, в п. 2.1. договору сторони погодили, що агенція розпочинає роботу тільки після отримання офіційного замовлення клієнта в письмовій формі (додатки до договору) та надходження суми передоплати у порядку та розмірах, вказаних у додатках, якщо інше не передбачено у додатках до даного договору. Крім того, відповідно до п. 3.1. та 3.2. договору конкретний перелік та обсяг робіт та послуг, що виконуються/надаються у відповідності з умовами даного договору, визначається на підставі відповідних письмових замовлень клієнта та узгоджується в додатках до даного договору. Строки (період) виконання/надання робіт та послуг агенцією клієнту узгоджуються в додатках до даного договору.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 10.05.2019 відповідач направив на адресу позивача додаток №01 від 10.05.2019 до договору №01 від 17.03.2019, в якому зазначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформованість кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job , а також виготовлення всіх необхідних матеріалів для проведення вищезазначених заходів. Період надання послуг : 18-19.05.2019. Цей додаток до договору позивачем не підписано.

Водночас, разом з цим додатком № 01 від 10.05.2019 відповідачем скеровано рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 10.05.2019 на загальну суму 100 000,00 грн, із зазначенням, що цей рахунок виставлений на оплату послуг реклами за повним циклом.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що 13.05.2019 платіжним дорученням №3 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за послуги реклами за повним циклом згідно рахунку-фактури №СФ-0000029 від 10.05.2019.

Отже, з наведеного вбачається, що між сторонами підписаний договір №01, відповідно до якого відповідач зобов`язався виконати роботи та надати ексклюзивні послуги клієнту в області консультацій, дослідження ринку та реклами, при цьому сторони передбачили, що погодження цих робіт здійснюється шляхом підписання відповідних додатків до цього договору.

Так, на виконання умов цього договору відповідачем надіслано додаток № 01 від 10.05.2019 та рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 10.05.2019 на суму 100 000,00 грн. Проте, позивач вказаний додаток не підписав, натомість 13.05.2019 здійснив оплату цього рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 3.

Судом також встановлено, що позивачем на виконання умов договору, після здійснення позивачем передоплати в повному обсязі були надані послуги з виготовлення сувенірної продукції з логотипом торгової марки Help&Job , на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні рахунки, видаткові накладні та платіжні доручення При цьому, відповідач наголошує на тому, що погодження вказаних дій здійснювалось між сторонами шляхом надсилання листів електронною поштою, обміном інформацією в мессенджерах, а також під час особистих зустрічей. Крім того, в матеріалах справи містяться фотографії виготовленої продукції з логотипом торгової марки Help&Job .

Відповідач стверджує, що 18.05.2019 та 19.05.2019 ПП 3С надав позивачу послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформативність кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job в 2-х локаціях проведення досліджень - фестиваль Moto Open Fest . За результатами наданих послуг, 20.05.2019 відповідачем надано позивачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680,00 грн, проте позивачем вказаний акт не підписано.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2019 ТзОВ Мобідік направило на адресу ПП 3С лист, в якому відмовилось від підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680,00 грн. При цьому, зазначило, що жодних офіційних письмових замовлень щодо надання послуг з вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку ТзОВ Мобідік до ПП 3С не надавало, а також не вирішувалось питання щодо погодження оплати такого виду послуг. Зокрема, в цьому листі позивач зазначив: Прошу врахувати, що ТзОВ Мобідік звернулось саме до Вашого агентства з метою отримання якісних послуг щодо реклами та просування товарів та послуг, що надаються під торговою маркою Help&Job . Наша сторона не ставить за мету ухилитися від оплати послуг, які були реально виконані ПП 3С та які підтверджені документально .

З наведеного вбачається, що відповідачем надані послуги з виготовлення сувенірної продукції з логотипом торгової марки Help&Job , при цьому, у відмові від підписання акту здачі-прийняття робіт, позивач підтвердив, що послуги відповідачем надаються саме щодо просування торгової марки Help&Job . Також, з наведеного вбачається, що відповідачем понесені фактичні витрати щодо виготовлення цієї продукції.

В подальшому, позивач та відповідач обмінювалися листами, в яких позивач відмовлявся підписувати акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та вимагав повернути сплачені грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн, а відповідач, в свою чергу, відмовлявся повертати передоплату в цій сумі, оскільки вважає, що ним виконані роботи в повному обсязі та просив прийняти ці роботи шляхом підписання відповідного акту здачі-прийняття робіт.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що незважаючи на не підписання ТзОВ Мобідік додатку № 01 від 10.05.20019, в якому зазначено, що послуги надаються щодо вивчення, дослідження та аналізу споживчого ринку, проведення інформаційних компаній, що включають вивчення потенціалу ринку, інформативність кінцевих споживачів щодо товарів під торговою маркою Help&Job , позивач фактично здійснив дії на погодження цих умов шляхом здійснення оплати в повному обсязі рахунку-фактури №СФ-0000029 від 10.05.2019, який був направлений разом цим додатком. Водночас, суд відзначає, що у відмові від підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000028 на суму 94 680,00 грн, позивач погодився, що ці послуги стосувалися просування торгової марки Help&Job .

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги ТзОВ Мобідік до ПП 3С про повернення сплачених грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн, у зв`язку з непогодженням позивачем на виконання відповідачем умов договору щодо надання послуг в області консультацій, дослідження ринку та реклами безпідставними, відповідно такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мобідік відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 03.03.2020.

Суддя В.В. Бондарчук