Рішення

від 26.02.2020 по справі 926/2718/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

27 лютого 2020 року Справа № 926/2718/19

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до Військової частини НОМЕР_1 , м. Чернівці

про стягнення 7387,47 грн страхового відшкодування в порядку регресу

Суддя Желік Б.Є.

Секретар судового засідання Чепишко Д.В.

представники:

від позивача адвокат Купар І.Ю.;

від відповідача не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі МТСБУ) м.Київ звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про стягнення на його користь з Військової частини (надалі В/Ч) НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) 7387 грн 47 коп., у тому числі 6087 грн 47 коп. понесених витрат і 1300 грн витрат на послуги аварійного комісара, а також 1921 грн на повернення судового збору.

Ухвалою від 03.12.2019р. Господарський суд Чернівецької області прийняв до розгляду позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини НОМЕР_1 м. Чернівці про стягнення 7387,47 грн. грошових коштів; відкрив загальне позовне провадження у справі № 926/2718/19 та призначив підготовче засідання з її розгляду на 23.12.2019р.

Ухвалами від 23.12.2019р. та від 17.01.2020р. підготовче засідання двічі судом відкладалось з підстав, наведених в ухвалах, у тому числі у зв`язку із витребуванням від позивача додаткових доказів, неприбуттям в судові засідання представника відповідача та ненадходженням від нього до суду письмового відзиву на позов.

Останньою ухвалою підготовче засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, відкладено судом на 03.02.2020р.

У судовому засіданні від 03.02.2020р. суд продовжив підготовче провадження з урахуванням обставин, що склалися у справі та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.02.2020р.

Ухвалою від 07.02.2020р. суд закрив підготовче провадження у справі і призначив її до розгляду по суті на 27.02.2020р., визначивши участь сторін у розгляді справи обов`язковою.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо причин його неприбуття від відповідача до суду не надійшло.

Письмовий відзив на позовні вимоги у справі відповідачем до суду також не надано.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. (ч. 1 ст. 202 Господарський процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідача належним чином повідомлено судом про дату, час і місце проведення сьогоднішнього засідання (а. с. 102), у зв`язку з чим, керуючись наведеними вище процесуальними нормами, суд розглядає дану справу за наявними у ній матеріалами та за відсутністю представника відповідача.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

МТСБУ м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) м. Чернівці про відшкодування 7387,47 грн шкоди, завданої джерелом підвищеною небезпеки, у тому числі 6087,47 грн страхового відшкодування, виплаченого потерпілому відповідно до Наказу МТСБУ № 537 від 24.01.2017р. про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та 1300 грн витрат за послуги аварійного комісара.

Від відповідача будь-яких письмових заперечень щодо заявлених до нього позовних вимог у даній справі до суду не надійшло.

Дослідивши наявні у справі матеріали, надавши їм належну правову оцінку, суд встановив.

Згідно з постановою Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2016р. у справі № 686/16992/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а. с. 16).

Наведеною постановою Хмельницький міжрайонний суд Хмельницької області встановив, що 16.08.2016р. близько 10 год. 35 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Урал» державний номерний знак НОМЕР_3 по проспекту Мира, 102 у місті Хмельницькому, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, недотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel» державний номерний знак НОМЕР_4 , після чого не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2108» державний номерний знак НОМЕР_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 524 про оцінку автомобіля марки «ВАЗ-2108» державний номерний знак НОМЕР_5 , складеного 09.09.2016р. ТОВ «Експерт-Авто» (свідоцтво: серія ААВ від 27.10.2011р.) згідно з Протоколом огляду транспортного засобу від 08.09.2016р. (а. с. 22), встановлено, що матеріальні збитки, завдані власнику автомобіля марки «ВАЗ-2108» державний номерний знак НОМЕР_5 внаслідок його пошкодження складають 6346,43 грн. (а. с. 17-21).

Про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 16.08.2016р. у місті Хмельницькому між транспортними засобами «ВАЗ-2108» державний номерний знак НОМЕР_5 та марки «Урал» державний номерний знак НОМЕР_3 , позивача 19.08.2016р. повідомлено водієм ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого зазначений ОСОБА_3 (а. с. 31).

Таке повідомлення у відповідності до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і в разі оформлення матеріалів ДТП співробітниками Державтоінспекції МВС України, надається органу страхування водієм.

17.10.2016р., у відповідності до наведеної статті Закону, водій потерпілого транспортного засобу ОСОБА_2 звернувся до позивача, МТСБУ м. Київ, із заявою про відшкодування йому оціненої шкоди, заподіяної транспортному засобу «ВАЗ-2108» державний номерний знак НОМЕР_5 шляхом наїзду на нього транспортного засобу «Урал» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 (а. с. 14).

26.01.2017р. по платіжному дорученню № 537рв Моторне (транспортне) страхове бюро України, позивач, перерахувало на банківську картку ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 6087,47 грн (а. с. 30).

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Згідно з листом № 306/419310 від 03.12.2019р., наданим Головним управлінням військової служби правопорядку Збройних Сил України Міноборони України у відповідь на запит МТСБУ, транспортний засіб «Урал-4320» військовий номерний знак НОМЕР_3 шасі № НОМЕР_6 р.в., зареєстрований відділенням ВІБДР Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку 15.09.2015р., технічний талон транспортного засобу Збройних Сил України ЗХ № 36590, на час скоєння ДТП перебував на обліку Військової частини НОМЕР_1 (м. Чернівці) - а. с. 55.

Згідно з підпунктами «г» і «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо ДТП визначено в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР; а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, норми спеціального Закону № 1961-IV надають страховику, який виплатив страхове відшкодування, альтернативне право на звернення з позовом у порядку регресу до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, у визначених Законом випадках.

Однак згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У матеріалах справи відсутні заперечення і докази В/Ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) того, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 , який згідно з постановою Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2016р. визнаний винним у скоєнні ДТП 16.08.2016р. у місті Хмельницькому, під час його скоєння не був у трудових відносинах з відповідачем або неправомірно заволодів транспортним засобом відповідача в цей день.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, альтернатива, визначена підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV, до спірних правовідносин не застосовується.

Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Отже, з урахуванням викладеного МТСБУ м. Києва правомірно визнано відповідачем власника транспортного засобу, водія якого суд визнав винним у скоєнні ДТП, тому страхове відшкодування в сумі 6087,47 грн, заявлене у позові підлягає стягненню судом з В/Ч НОМЕР_1 на користь МТСБУ.

Поряд з цим, підлягають задоволенню і позовні вимоги в сумі 1300 грн, які були сплачені позивачем за надання йому послуг аварійним комісаром згідно з умовами договору № 2016/8 від 25.02.2016р. з ПАТ СК «Універсальна» «Про участь в процесі врегулювання справ щодо здійснення регламентних виплат» (а. с. 85-88) по платіжному дорученню № 00044рв від 25.01.2017р. (а. с. 28).

Судовий збір в сумі 1921 грн, сплачений позивачем по платіжному дорученню №9792928 від 18.09.2019р., підлягає відшкодуванню також за рахунок відповідача.

Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ до Військової частини (надалі В/Ч) НОМЕР_1 м. Чернівці про стягнення 7387,47 грн страхового відшкодування в порядку регресу.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) (ідент. код НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; Банківські реквізити: р/р/ НОМЕР_8 ; в Укрексімбанку м. Києва; МФО 322313; ідент. код 21647131) кошти в розмірі понесених витрат в сумі 6087 грн 47 коп., витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 1300 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 1921 грн 00 коп.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2020 року.

Суддя Б.Є. Желік