Рішення

від 27.02.2020 по справі 611/1046/19

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/1046/19

Провадження №2-а/611/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Барвінкове у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області , про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Приходько А.В. (далі по тексту - інспектор), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 21 жовтня 2019 року засобами поштового зв`язку ним отримано: повідомлення про виклик для надання пояснень №255-ДК/0038/04/01/1-19 від 07 жовтня 2019 року; постанову про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19 від 16 жовтня 2019 року; протокол про адміністративне правопорушення №255-ДК/0424П/07/01-19 від 16 жовтня 2019 року; протокол про адміністративне правопорушення №255-ДК/0423П/07/01-19 від 16 жовтня 2019 року; припис №255-ДК/0360ПР/03/01-19 від 16 жовтня 2019 року; повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №255-ДК/0256/ШК/11/01-19 від 16 жовтня 2019 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 вважає постанову про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19 від 16 жовтня 2019 року, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без його виклику, що є грубим порушенням ч.1 ст. 268 КУпАП, п. 6 розділу ІІІ Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2017 № 6 (далі - Інструкція), та призвело до винесення постанови, котра не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, під час складання протоколів інспектором не дотримано вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, п.2, абз.7 п.5, п.6 розділу ІІ Інструкції. Таким чином, позивач вважає, що недотримання інспектором вимог законодавства позбавило його можливості скористатися своїм правами передбаченими ч.1 ст.268 КУпАП, а також свідчить про те, що протоколи про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2019 року складалися без виїзду на місцевість для обстеження земельних ділянок. Крім того, зазначені протоколи складені на підставі припущень інспектора, на що вказує відсутність акту обстеження земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про порушення ст. 245 КУпАП.

Позивач посилається також й на порушення інспектором ст.ст.251, 280 КУпАП, відповідно до яких уповноважена особа має всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів які підтверджують факт вчинення особою адміністративних правопорушень, за які ст. ст. 53, 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати: незаконними дії державного інспектора; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19 від 16 жовтня 2019 року по справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачені ст.с.53,53-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн.; закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 53, 53-1 КУпАП.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Крім того, зобов`язано державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Приходько Андрія Вікторовича надати в судове засідання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року замінено неналежного відповідача по справі - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Приходько Андрія Вікторовича на належного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Зобов`язано відповідача надати в судове засідання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, являючись суб`єктом владних повноважень і будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не надав, а тому справа, відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, була розглянута за відсутності представника відповідача.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, в судове засідання також не з`явились, були повідомлені про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності представника не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Приходьком А.В. складено протоколи про адміністративне правопорушення №255-ДК/0424П/07/01-19 та №255-ДК/0423П/07/01-19 (а.с.15-17, 18-20).

За загальним правилом, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення протокол складається уповноваженою на те посадовою особою. У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. (ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП).

Частиною 2 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п. п. 2.1, 2.5, 2.6, 2.8 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 6 від 19.01.2017, зареєстрованої у Мінюсті України 07.02.2017 року за № 173/30041 (далі - Інструкція), у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі зазначаються: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім`я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол: нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; - прізвища, імена га по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис; - інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

У протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.5, 3.7, 3.9, 3.10, 3.14 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справа розглядається у 15-денний строк з дня одержання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

У розгляді справи можуть брати участь потерпілі, законні представники, захисник (адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), свідки, експерт, перекладач.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача на недотримання інспектором вимог КУпАП, а саме: встановлено, що обидва вищезазначені протоколи про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2019 року, складені відносно ОСОБА_1 не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції, а саме: у протоколі не зазначені пояснення Ігнатенка С.Г.; відсутній підпис останнього під відомостями про роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП; при цьому у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання та отримання, протокол також не містить його підпису про отримання другого примірника протоколу чи про відмову в його отриманні.

Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

А тому, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не був присутній при складенні щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2019 року, суд вважає це порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та погоджується з твердженнями позивача в цій частині також.

Крім того, 16 жовтня 2019 року інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст.53, 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.(а.с.11-14).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2019 року відносно позивача було складено протоколи про адміністративне правопорушення, в яких вказано, що їх буде розглянуто о 10 годині 16 жовтня 2019 року, тобто у той же день, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколи було розглянуто та за результатами винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, що є порушенням права особи, щодо якої розглядається справа.

За приписами ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279 КУпАП).

За змістом ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що відповідає визначеному ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, згідно якого обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд відмічає, що представник відповідача в судове засідання не з`явився, правомірність рішення не довів, не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 53, 53-1 КУпАП. Крім того, як вже зазначалось ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати в судове засідання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , проте відповідні матеріали представником відповідача не надано.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, п. 10 Інструкції постанова має містити: назву постанови (відповідно до вимог статті 284 КУпАП); повну назву посади державного інспектора, який виніс постанову, його прізвище, ім`я та по батькові; дату розгляду справи та номер постанови; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження, місце проживання/реєстрації та роботи або навчання, посада (для посадових осіб), ідентифікаційний номер фізичної особи (за наявності)); опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення; розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок та строк її відшкодування; рішення по справі; порядок виконання постанови; порядок і строк оскарження постанови; порядок набрання чинності постановою; строк пред`явлення постанови до виконання.

Пунктом ґ ч.1 ст.211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Статтею 53 КУпАП передбачає відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням.

За визначенням статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

З аналізу даної правової норми вбачається, що використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняття вказаної земельної ділянки і одночасно не може бути ознакою використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки для цього, в першу чергу, вказана земельна ділянка має бути передана у власність чи надана в користування, в тому числі в оренду.

Як встановлено судом, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо індивідуалізувати земельну ділянку, площею 0,8589 га, розташовану в межах земельної ділянки з кад.№63204818:03:000:01247, за межами населених пунктів на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Матеріали справи не дають можливості встановити точне місцезнаходження ділянки, з приводу самовільного зайняття якої, чи то порушення правил використання якої, оскільки не зазначено її точних координат, меж чи то сусідніх ділянок, що унеможливлює точне визначення предмету адміністративного правопорушення, з приводу якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Стаття 53 КУпАП є бланкетною та порядок її виконання визначається іншими нормативно-правовими актами, зокрема ст. 211 Земельного кодексу України, яка є спеціальною по відношенню до всіх інших нормативних актів.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем суду не надано жодних письмових, фото- або відеоматеріалів за допомогою яких зафіксовано порушення позивачем ст. 53 КУпАП, не надано будь-яких інших доказів, на підставі якого винесено оскаржувану постанову.

Також, матеріали справи не містять відповідні Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Акт обстеження земельної ділянки.

Як слідує з тексту норми ст.53 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення, пов`язана з використанням ділянки не за цільовим призначенням, полягає в активних діях правопорушника, спрямованих на вилучення з ділянки певних вигод, не пов`язаних з його цільовим призначенням, чи негативно впливають на стан земельної ділянки.

Також, за ст.53 КУпАП обов`язковим елементом об`єктивної сторони є цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони.

Крім того, відповідно до ст. 53-1 КУпАП, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.

Склад правопорушення за ст. 53-1 КУпАП є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія - особа усвідомлює, що земельна ділянка їй не належить або вона не має права нею користуватися, однак вчиняє умисні дії, спрямовані на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності та надає можливість визнати такі дії правомірними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого правопорушення, що в свою чергу, виключає наявність всіх необхідних складових для утворення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів представником відповідача на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надано.

Отже, з наведеного вбачається, що належними та допустимими доказами вина позивача, у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП, не доведена.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19 від 16 жовтня 2019 року підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі - закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про визнання незаконними дії державного інспектора, яка задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з тим, у випадку оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, належним способом захисту права особи є скасування оскаржуваної постанови про притягнення до відповідальності, у зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання дій інспектора незаконними задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеодастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області , про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №255-ДК/0337По/08/01-19 від 16 жовтня 2019 року, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель відділу контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеодастру у Харківській області Приходьком Андрієм Вікторовичем відносно Ігнатенка

ОСОБА_2 провадження у справі про адміністративні правопорушення за ст. ст. 53, 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеодастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області , про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Повне найменування сторін:

1.Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , номер і серія паспорта НОМЕР_2 , місце проживання:

АДРЕСА_1 .Відповідач - Головне управління Держгеодастру у Харківській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39792822, місцезнаходження, вул. Космічна, 21, поверх 9, м. Харків, 61145;

3.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

-Барвінківська районна державна адміністрація Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04059450, місцезнаходження: вул. Центральна, 8, м. Барвінкове, Харківська область, 64701;

-Григорівська сільська рада Барвінківського району Харківської області ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 23009274, місцезнаходження: вул. Садова, 61, с. Григорівка, Барвінківський район, Харківська область, 64751.

Суддя Ю. А. Коптєв