Рішення

від 28.02.2020 по справі 442/3419/15-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3419/15-ц

Провадження №2/442/19/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи Добрівлянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди-

встановив :

19.05.2015 позивач звернулася з позовом до суду до відповідачів, у якому просила зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом звільнення проходу та проїзду до вказаної земельної ділянки від належного їм транспортного засобу, а також не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні зазначеним проїздом загального користування; стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову вказує на те, що вона є власником житлового будинку із господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Проїзд та прохід до вказаного будинковолодіння здійснюється позивачем через землі загального користування, а саме проїзд (вулицю загального користування) повз сусіднє будинковолодіння за АДРЕСА_2 , в якому проживають відповідачі.

Починаючи з літа 2014 року між позивачем та членами її сім`ї та відповідачами постійно відбуваються спори щодо безперешкодного користування проїздом по землях загального користування до будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме щодо усунення перешкод в такому користуванні, оскільки відповідачі заперечують щодо будь-якого проходу в такому користуванні, чи проїзду позивача повз їх будинковолодіння та створюють перешкоди у цьому шляхом розташування собаки на припоні чи розміщення транспортного засобу, які в тій чи іншій мірі перекривають прохід.

Такі факти також підтверджуються актом перевірки комісії Добрівлянської сільської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Добрівлянської сільської ради за №32, від 07.10.2014.

Однак незважаючи на всі роз`яснення та попередження відповідачі і надалі продовжують чинити перешкоди у доступі до власного будинковолодіння.

Актом від 06.02.2015 повторно було встановлено факт незаконного вчинення перешкод зі сторони відповідачів у вільному користуванні проїздом, який полягав у розміщенні на проїзді загального користування транспортного засобу, що унеможливило вільний доступ позивача до власного помешкання.

Також, даним Актом встановлюється відсутність у відповідачів будь-яких правовстановлюючих документів на спірну частину земельної ділянки та належність транспортного засобу одному з відповідачів.

Згідно схеми (абрису) земельних ділянок) в с. Добрівляни, спірна земельна ділянка є проїздом до земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу. Оскільки проїзд є землею загального користування, тому відповідно доступ до нього повинен бути відкритим.

Також, відповідачі своїми діями постійно створюють незручності щодо користування належним майном, унеможливлюючи прохід чи проїзд, що в свою чергу приносить душевні страждання від даної ситуації, не говорячи про фізичну біль в деяких випадках, коли для повернення до власного помешкання необхідно було бігти втікаючи від укусів собаки відповідачів.

20.05.2015 провадження у справі відкрито.

16.07.2015 провадження у справі зупинено.

07.09.2016 провадження у справі відновлено.

23.11.2016 позивачем подано заперечення на зустрічний позов.

21.12.2016 у прийнятті зустрічного позову відмовлено.

06.03.2019 призначено земельно- технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

25.11.2019 провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням висновком експертизи.

Представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вступному слові позовні вимоги підтримали та дали пояснення, які по суті та змісту відповідають викладеному у позовній заяві. Позов просили задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечила та просила у позові відмовити. Просила стягнути понесені нею судові витрати за проведення експертизи в розмірі 13973 грн.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не з`явилися.

Представник третьої особи Добрівлянської сільської ради подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши вступне слово сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2004, посвідченого державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Єдин Л.В. ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 ( витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Дрогобицького державного комунального міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №5423682 від 12.11.2004).

Актом від 15.09.2014 перевірки заяви ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Добрівлянської сільської ради від 07.10.2014 №32, встановлено, що повз будинок мешканців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до будинку ОСОБА_1 проходить вулиця загального користування. Цією вулицею на протязі багатьох років користуються, як жителі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та і ОСОБА_1 і її батьки, про що свідчать письмові свідчення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 категорично проти транспортного пересування повз її домогосподарства. На її подвір`ї біля самого проїзду вулиці загального користування знаходиться на упоні собака, яка вибігає на половину даної вулиці і створює загрозу нанесенню травм мешканцям домогосподарства ОСОБА_1 .

Рішенням Добрівлянської сільської ради від 07.10.2014 за №32, зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не створювати жодних перешкод для вільного пішого і транспортного користування вулицею загального користування мешканцям сусіднього домогосподарства.

Рішенням від 17.02.2015 за №8, виконавчого комітету Добрівлянської сільської ради за актом перевірки зобов`язано ОСОБА_3 невідкладно забрати автомобіль із проїзної частини вулиці та не створювати жодних перешкод для пішого і транспортного користування вулицею загального користування мешканцям сусіднього домогосподарства ( власник ОСОБА_1 )

Актом виїзного спільного засідання комісії Добрівлянської сільської ради, Дрогобицької райдержадамністрації та управління Держемагенства у Дрогобицькому районі від 08.07.2015 встановлено, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів ( відсутнє право власності на земельну ділянку). ОСОБА_3 користується земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів( відсутнє свідоцтво про право власності на нерухоме майно ( земельну ділянку).

Вздовж будинковолодінь №№59,60 по АДРЕСА_2 проїзд до проектованої дороги ( без назви) перекритий 5-ма воротами: 1-ші ворота шириною 3 м.- з АДРЕСА_2 ; 2-гі ворота шириною 3,10 м. - розташовані на земельній ділянці будинковолодіння АДРЕСА_2 біля гаражу, ці ворота закриті на замок; 3- ті ворота шириною 3,00 м. - розташовані на межі земельної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_1 ; 4-ті ворота шириною 3,00м. - розташовані на земельній ділянці будинковолодіння АДРЕСА_1 біля нежитлової будівлі ( сараю); 5-ті ворота шириною 3,00 м. - з проектованої дороги ( без назви) до будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Згідно опорного плану с. Добрівляни, розробленого РПІ Укрземпроект у 1968 - проїзд з АДРЕСА_3 Шкільної до проектованої дороги ( без назви) впродовж будинковолодінь АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 відсутній.

Проектовано дорога є в наявності, як польова дорога, якою користуються жителі с. Добрівляни для ведення особистого селянського господарства на городах, розташованих на цій місцевості. Ця польова дороги не придатна для здійснення транспортного та пішого руху до будинковолодіння АДРЕСА_1

Встановлені АДРЕСА_2 до проектованої дороги ( без назви) не позначені на опорному плані с. Добрівляни. Вирішено рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дотримуватися правил добросусідства згідно ст.103 ЗК України.

Згідно з висновком експерта №6 за результатами проведення судової земельно-технічої експертизи від 20.11.2019, облаштувати заїзд до будинковолодіння АДРЕСА_4 , у відповідності до ДБН не представляється можливим. Можливість проходу та проїзду до такого будинковолодіння з північно-західної сторони існує. Існуючий проїзд не відповідає будівельним нормам і правилам, а саме п. 15.3.1 ДБН Б 2.2.-12:2019 Планування та забудова територій . Існуючий прохід відповідає вимогам ДБН.

Експерт ОСОБА_9 у судовому засіданні свій висновок підтримав.

Так, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи не підтверджують законність облаштування проїзду до його будинковолодіння повз подвір`я відповідача.

Судом встановлено, що у плані забудови спірної земельної ділянки, не зазначено проїзд до ділянки позивача.

Також звертає на себе увагу та обставина, що органом місцевого самоврядування - у попередні роки не приймались рішення про облаштування проїзду до будинковолодіння позивача,чи будь-якого іншого проїзду на спірній земельній ділянці.

Згідно до ч.1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Пунктом 4.1 Порядку розроблення містобудівної документації , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290, передбачено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_1 перейшло право приватної власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування (копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - а.с. 9). З цього випливає, що до неї згідно ч.2 ст.120 Земельного Кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані житловий будинок і господарські споруди, та на ділянку, яка необхідна для їх обслуговування.

Оскільки відповідно до пунктів 1, 7 розділу X Перехідні положення ЗК України право користування земельною ділянкою зберігається за ОСОБА_1 до його належного переоформлення, то питання про користування чужою земельною ділянкою (у тому числі про встановлення права проходу та проїзду через неї) має вирішуватись на підставі норм матеріального права, які відповідають цим правовідносинам (зокрема, наявності правових підстав для встановлення сервітуту), а не шляхом зобов`язання усунути перешкоди. Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13-ц..

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, яку він використовував в якості проїзду, то суду не було правових підстав вважати, що відповідачем було порушено його відповідне право.

У відповідності до ст. 391 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою. Позов про усунення порушень, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що він є власником земельної ділянки, і що діями відповідача порушується його право власності. Для цього, крім правовстановлюючих документів на земельну ділянку необхідно буде представити суду докази, що підтверджують факт порушення закону (технічних норм і правил), а також докази порушення прав позивача.

Проте, суд вважає, що позивачем не доведено факту порушення її прав як землекористувача земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до змісту стст. 133, 141 ЦПК України у разі відмови у задоволені позову витрати повкладаються на позивача. Так, відповідно до квитанції №ПН1529, від 03.05.2019, АК Кредобанк відділення м. Дрогобич ОСОБА_3 сплатила 13973,00 грн. за проведення земельно-технічної експертизи, та подала клопотання про їх відшкодування. Таким чином такі підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи Добрівлянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 13973 грн. судових витрат за проведення експертизи в користь ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.03.2020.

Сторони :

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі :

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Добрівлянська сільська рада Дрогобицького району Львівської області, ЄДРПО :04373927, адреса: вул. Л. Українки,1, с. Добрівляни Львівської області.

Суддя Хомик А.П.