Постанова

від 02.03.2020 по справі 672/1464/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/4820/148/20

Справа № 672/1464/19 Головуючий в 1-й інстанції Сакенов Ю. К.

Категорія: ст. 212 15 КУпАП Доповідач Федорова Н. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 січня 2020 року,-

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212 15 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

За постановою суду ОСОБА_1 , маючи непогашений борг у розмірі 26 грн. 36 коп., здійснила добровільний внесок на накопичувальний рахунок Партії За конкретні справи у розмірі 33 763 грн. та 120 000 грн., чим порушила п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону України Про політичні партії в Україні .

Закриваючи провадження у справі, суд мотивував своє рішення тим, що з часу виявленого адміністративного правопорушення минули строки накладення адміністративного стягнення.

Непогоджуючись з постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212 15 КУпАП.

Вважає її незаконною, прийнятою з порушенням ст. 245 КУпАП.

Наявні у справі докази, в розумінні приписів Податкового кодексу України, не підтверджують існування податкового боргу на дати перерахування внесків та умислу на вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення.

Лист Державної податкової служби від 03.09.2019 року з інформацією про наявність у даних облікової картки платника податків боргу в сумі 26 грн. 36 коп. є неналежним та недопустимим доказом, оскільки носить виключно інформативний та довідковий характер для органів ДПС України, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі № 808/3412/16.

Суд допустив неповноту розгляду справи, оскільки не взяв до уваги її пояснення та довідки ПАТ Укрпошта про те, що рекомендовані листи від НАЗК, в яких її викликали для надання пояснень, отримані не нею особисто, а її сусідкою без відповідних доручень.

Окрім того, 03.12.2019 року на час складання протоколу вона перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності.

Суд не взяв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено без її участі, такий вона не підписувала, фактично її було позбавлено право дати пояснення й заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення й те, що її належним чином не було роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП, що вказує на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, тому такий не може бути доказом у справі.

Разом з тим, при складанні протоколу порушено ст. 254 КУпАП, оскільки правопорушення виявлено 27.09.2019 року, протокол складено 03.12.2019 року, тобто поза межами встановленого строку.

Суд безпідставно не повернув протокол до НАЗК через його невідповідність вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП.

Також ОСОБА_1 просила поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки такий пропущений з поважних причин. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була присутня при проголошенні постанови 14 січня 2020 року. Дана постанова отримана нею лише 20 січня 2020 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, тому апелянтка не мала можливості вчасно її оскаржити протягом 10 днів з дня винесення такої. З апеляційною скаргою остання звернулась 30 січня 2020 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Стаття 7 КУпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КпАП України орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що висновки судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАП , є передчасними.

Зокрема, суддею належним чином не було з`ясовано, чи мала ОСОБА_1 податковий борг в сумі 26 грн. 36 коп. станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року, коли здійснюла внесок на рахунок політичної партії та чи порушувала вона при цьому вимоги ст.15 Закону України Про політичні партії в Україні .

Так, відповідно до оскаржуваної постанови, непогашений податковий борг у ОСОБА_1 станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року підтверджено листом Державної податкової служби України № 126/5/99-00-10-02-16 від 03.09.2019 року (а.с. 15).

Відповідно змісту даного листа, за даними інформаційної системи органів ДПС у ОСОБА_1 , станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року обліковувався податковий борг в сумі 26 грн. 36 коп.

Зазначена інформація у листі про наявність податкового боргу у ОСОБА_1 стала доказом, який, на думку судді, підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП .

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 наполягала на відсутності її вини у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, оскільки вказаний лист ДПС України від 03.09.2019 року № 126/5/99-00-10-02-16 не можна вважати належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 212-15 КУпАП .

Відповідно до ст. 15 Закону України Про політичні партії в Україні не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій, зокрема, фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Нормативне визначення податкового боргу міститься в ст. 14 ПК України , а саме підпункті 14.1.175 пункту 14.1, відповідно до якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом .

В той же час, підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Підпунктом 14.1.159 п. 14.1 . ст. 14 ПК України також зазначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Тобто Податковий кодекс України не ототожнює, а навпаки розрізняє, поняття податковий борг і податкове зобов`язання .

Так, податковим боргом визначається сума грошового зобов`язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлені строки, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК , законами з питань митної справи (п. 36.1 . ст. 36 Податкового кодексу України ).

Тобто, сума до сплати грошового зобов`язання для платника податків є податковим боргом тільки тоді, коли, по-перше, платник податків не сплатив податкове зобов`язання у визначені законом строки або не погасив нараховану пеню, яка уже була нарахована у зв`язку із несплатою/простроченням оплати податкового зобов`язання, по - друге, така сплата грошового зобов`язання платника податків є узгодженою (тобто вона є неоспореною з боку платника податків протягом строку, який відводиться для цього нормами ПК України або самостійно визначеною самим платником податків й несплаченою ним у законодавчо визначені строки).

Так, на підтвердження відсутності податкового боргу ОСОБА_1 надала копію листа ДПС № 7238/22-01-50-07 від 21.10.2019 року, з якого вбачається, що станом на 21.10.2019 року заборгованість зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) у останньої відсутня.

Доказом же того, що у ОСОБА_1 не було інформації про наявний податковий борг є відсутність в матеріалах справи будь-яких податкових повідомлень - рішень щодо наявності боргу у останньої.

Все вищевикладене в сукупності дає підстави стверджувати, що фізична особа вважається такою, що має податковий борг в розумінні нормативного визначення, яке відображене в п.п. 14.1.175 п.п. 14.1 . ст. 14 ПК України виключно тоді, коли це прямо передбачено приписами ПК України - тобто з моменту набуття податкового зобов`язання статусу узгодженого.

Попередньо сплативши 16.05.2018 року податок на землю у розмірі 286 грн. 18 коп., ОСОБА_1 повністю сплатила податкове зобов`язання за вказаний період, оскільки до складення 27.09.2019 року акту про проведення аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру За конкретні справи , ОСОБА_1 не знала про наявність у неї несплаченого, на думку фіскальної служби, податкового зобов`язання зі сплати пені.

Таким чином, єдиним доказом, який наявний в адміністративних матеріалах, відповідно до якого НАЗК, а за ним і суд першої інстанції зробили висновок про, нібито, існування станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року у ОСОБА_1 податкового боргу - є лист Державної податкової служби України № 126/5/99-00-10-02-16 від 03.09.2019 року, з якого в дійсності випливає наявність у ОСОБА_1 станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року податкового боргу.

Проте з вказаного листа в дійсності не випливає, в розумінні вищенаведених норм Податкового кодексу України , що саме станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року ОСОБА_1 було порушено встановлений законом порядок надання внеску на підтримку політичної партії, оскільки у даному листі ДПС не вказано будь-яких даних про те, що даним органом виносились відповідного змісту податкові повідомлення-рішення або податкові вимоги з вимогою погасити податковий борг, які було їй вручено до 25.04.2019 року та які у зв`язку з неоскарженням вказаного рішення, набули статус узгодженого грошового зобов`язання, як про це чітко й імперативно вказано у п.п. 14.1.175 п. 14.1 . ст. 14 ПК України , а отже стали податковим боргом.

Інформація, яка була надіслана НАЗК з боку ДПС України листом від 03.09.2019 року на запит НАЗК носила виключно інформативний характер.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 02.05.2018 року в рамках справи №826/3168/15, досліджуючи питання про те, коли ж рішення контролюючого органу вважається належними чином врученим платнику податку дійшов висновку, що належним чином врученими податкове повідомлення-рішення, податкова вимога є у разі надіслання останніх за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.

Зважаючи на все вищевикладене в сукупності з наявними в матеріалах доказами, відсутні будь-які юридичні підстави стверджувати про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу на момент здійснення внеску - 25.04.2019 року, 02.05.2019 року на користь Партії За конкретні справи , оскільки жодним належним, допустимим та достовірним доказом наявності у даного підприємства узгодженого податкового зобов`язання станом на 25.04.2019 року та 02.05.2019 року не підтверджено, протилежного НАЗК не доведено й відповідні докази останнього, зокрема, й ДПС України надано також до суду не було.

Разом з тим, заслуговують на увагу суду і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що остання не отримувала жодних повідомлень від НАЗК про її виклик для надання пояснень, що підтверджується відсутністю її особистого підпису у рекомендованих повідомленнях та даними довідки про те, що рекомендовані листи НАЗК їй особисто вручені не були (а.с. 49, 50). Крім того, у день складення протоколу про адміністративне правопорушення, остання перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЦ № 615673 (а.с. 47).

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не в повній мірі врахував усі обставини справи, не дослідив усі подані докази, що призвело до прийняття невмотивованого рішення, а тому суд вважає за необхідне скасувати постанову Городоцького районного суду від 14 січня 2020 року, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП , у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 212-15 , 247 , 251 , 284 , 289 , 294 КУпАП , суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 січня 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 14 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 21215 КУпАП скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.