Ухвала

від 04.03.2020 по справі 160/2461/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

04 березня 2020 р.Справа №160/2461/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/2461/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Криворізького північного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Криворізького північного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф-6186-23 Криворізького північного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 23999,94 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просить до розгляду справи по суті призупинити дію вимоги про сплату боргу недоїмки від 10 травня 2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 23999,94 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у період з 2009 р. року по 22 лютого 2015 р. перебував на обліку як фізична особа-підприємець.

В період з лютого 2015 р. по теперішній час позивач перебуває на військовій службі і є учасником бойових дій, а тому фактично та юридично господарська діяльність з лютого 2015 р. ним не здійснюється та винесення оскаржуваної вимоги є незаконним.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Розглянувши вищевказану заяву позивача, суд вважає її обґрунтованою, оскільки вимога про сплату боргу є виконавчим документом, а тому до вирішення справи по суті позивач може зазнати негативних наслідків, що пов`язані із виконанням вказаної вимоги.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 р. № Ф-6186-23 ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 23 999,94 грн.

Копію даної ухвали надіслати на адресу позивача (50038, м. Кривий АДРЕСА_1 ), Криворізького північного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (50074 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Героїв-підпільників, буд. 42) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник