Рішення

від 28.02.2020 по справі 640/16353/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/16353/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа Київська міська рада про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Гаражно-будівельного кооперативу "Строй-Авто" (надалі також - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (надалі також - відповідач), третя особа Київська міська рада (надалі також - третя особа) в якому просить суд зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати у встановлений Законом строк проект рішення та подати проект на Київської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у передачі у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності за адресою: м.Київ, вул.Деміївська, 35-37.

Відповідачем надано суду письмовий відзив в якому зазначив, що позивачем не усунуто зауваження до документації із землеустрою, які зазначені в листі від 09.08.2019 №05716-14900.

Третьої особою, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надано.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 15.11.2013 К-22172 з про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельній ділянці по вулиці Деміївській, 35-37 у Голосіївському районі міста Києва , кадастровий номер 8000000000:79:142:0083, площею 0,78 га для експлуатації та обслуговування гаражів (далі - Земельна ділянка).

За результатами розгляду клопотання позивача щодо відведення вказаної земельної ділянки відповідачем підготовлено проект рішення Київській міській раді від 08.10.2014 ПР-5813, яким відмовлено у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі витягу з протоколу №11 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 25.11.2014.

Позивач повторно звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 14.04.2017 К-29805 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення Земельної ділянки.

Та у відповідності частини третьою статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) листом від 08.06.2017 № МЗ - 2539 позивач повідомив Київську міську раду про початок виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки без надання такого дозволу.

Відповідачем видано завдання від 13.06.2017 № ЗВП - 5655 на проектування Земельної ділянки з обліковим номером 79:142:0083 на підставі листа про використання права мовчазної згоди від 08.06.2017 №МЗ 2359.

Як зазначає позивач, після отримання дозволу на проектування, укладено договір із КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та повідомлено третю особу про розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки без надання дозволу, за принципом мовчазної згоди.

Згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення позивачеві Земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування гаражів позивач звертався до відповідача із заявами від 15.02.2019 № 50030-003666870-031-03, від 04.03.2019 № 50371-003720460-031-03, від 21.03.2019 № 50320-003772198-031-03, від 10.04.2019 № 50113-003837522-031-03, від 27.05.2019 № 50371-003965711-031-03, від 25.06.2019 № 50113-004060821-031-03 та від 26.07.2018 №50038-004154922-031-03.

За результатами розгляду заяв позивача, відповідач повертав зазначену документацію із землеустрою на доопрацювання листами:

від 21.02.2019 № ВСН-1413 (обґрунтувати визначення меж земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки проходять по існуючим будівлям та спорудам; обґрунтувати розміщення на земельній ділянці об`єктів комерційного призначення, а саме: адмінкорпусу тощо; додати інформацію про членів кооператив);

від 07.03.2019 № ВСН-1546 (обґрунтувати визначення меж земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки проходять по існуючим будівлям та спорудам; додати інформацію про членів кооперативу; додати рішення загальних зборів; пояснити як вирішені майново-правові питання, враховуючи що рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 852/852 було надано дозвіл на розроблення проекту Обслуговуючому-гаражному кооперативу Деміївський-авто ;

від 27.03.2019 № ВСН-1708 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів позивача від 04.03.2018 № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 № 8-01/03-19);

від 15.04.2019 № ВСН-1905 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів позивача від 04.03.2018 № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 № 8-01/03-19);

від 04.06.2019 № ВСН-2245 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів позивача від 04.03.2018 № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 № 8-01/03-19);

від 02.07.2019 № ВСН-2461 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів позивача від 04.03.2018 № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 № 8-01/03-19);

від 09.08.2019 № 05716-14900 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів позивача від 04.03.2018 № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 № 8-01/03-19).

Не погоджуючись з даною позиціє відповідача, позивач звернувся до суду.

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови і розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2002 № 182/342 (далі - Положення).

Пунктом 4.1 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок) визначено, що громадяни зацікавлені в одержані земельної ділянки у межах Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальну Київської міської ради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

Так, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 ЗК України.

Згідно з частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 4.8 Порядку передбачено, що після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради зземельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:

- підготовки висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України";

- занесення відповідної інформації до міського земельного кадастру (за необхідності);

- підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування);

- підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування). Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо:

- правового статусу земельної ділянки;

- правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності);

- особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

До кадастрової справи обов`язково додаються:

- витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК "Кадастр" про земельну ділянку;

- матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради;

- матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради.

Пунктом 4.9 Порядку, підготовка висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки, внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) здійснюється у десятиденний термін. Внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру здійснюється безпосередньо Департаментом земельних ресурсів на безоплатній основі.

За результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Відповідно до статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно пункту п. 2.1. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві затвердженого рішенням Київської міської ради 20.04.2017 №241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.12. Порядку у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Київська міська рада не надала дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу за принципом мовчазної згоди, про що письмово повідомляє Київську міську раду через приймальню Київради з земельних питань. До письмового повідомлення, в якому зазначається реєстраційний номер справи-клопотання, додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Пунктом 2.14. Порядку на підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі згідно договору № 268 від 07.06.2017, який погоджено у відповідності зі статтею 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та отримано кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 для експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Деміївський 35 - 37, у Голосіївському районі міста Києва (кадастрова справа Д-8782).

Відповідно до п.3.9. Порядку, після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про документацію із землеустрою) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою відповідного рішення щодо розпорядження земельною ділянкою звертається в установленому порядку до центру надання адміністративних послуг з заявою на отримання адміністративної послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви позивача повертались без розгляду по суті та з майже однаковими зауваженнями. Однак, згідно п.3.6. Порядку забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій", надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт.

До заяви на отримання адміністративної послуги додаються документи передбачені п. 3.10.1. Порядку.

Зазначеним Порядком, а саме п.3.13. передбачено, що у разі невідповідності заяви про отримання адміністративної послуги та складу доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява не приймається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, всі подані заяви з додатками прийнято адміністратором центру адміністративних послуг без зауважень.

Згідно з п 4.8., 4.9. Порядку підготовка висновку, підготовка пояснювальної записки, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) або відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність) здійснюється у десятиденний термін.

Отже, позивачем дотримано процедури подання відповідних документів для підготовки відповідачем проекту рішення для розпорядження земельною ділянкою.

Відповідачем наголошено на тому, що за даними міського земельного кадастру зазначена Земельна ділянка площею 0,8356 га обліковується за ОГК Деміївський-авто .

Рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 № 852/852 ОГК Деміївський-авто надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки для експлуатації та обслуговування гаражів.

Однак, згідно бази ДП Діловодство спеціалізованого суд (ДСС) Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 №826/3771/15 у задоволенні адміністративного позову Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 26.12.2014 року №852/852 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому гаражному кооперативу ОГК Деміївський-Авто на вул. Деміївській, 35-37 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування гаражів - відмовлено повністю.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд приймає до уваги те, що до зазначеної вище заяви для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду документи (завірені копії), а саме: договором про надання правової допомоги від 01.07.2019; витягом з Єдиного Реєстру адвокатів України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер серії КВ №053125; попередній розрахунок суми судових витрат; квитанція прибуткового касового ордера від 01.07.2019.

Дослідивши зазначені документи в контексті норм ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, суд приходить до висновку щодо часткового стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 5000,00 грн., оскільки судових засідання не відбувалось. Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне. Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення є правом суду і відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, а тому не є ані позовною вимогою, що не була вирішена судом, ані способом виконання судового рішення, ані стосується судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто (код ЄДРПОУ 38968847) до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати у встановлений Законом строк проект рішення та подати проект на розгляд Київської міської ради.

Стягнути на користь гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто (код ЄДРПОУ 38968847) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій