Постанова

від 31.07.2020 по справі 640/16353/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16353/19 Головуючий у І інстанції - Смолій І.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року у справі за позовом Гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа: Київська міська рада, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року Гаражний-будівельний кооператив Строй-Авто звернувся до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа: Київська міська рада, в якому просив суд: зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати у встановлений Законом строк проект рішення та подати проект на Київської міської ради

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року позов задоволено повністю.

Зобов`язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати у встановлений Законом строк проект рішення та подати проект на розгляд Київської міської ради.

Стягнуто на користь гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто (код ЄДРПОУ 38968847) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Позивачем не усунуто зауваження до документації із землеустрою, які зазначені в листі від 09.08.2019 року № 05716-14900. Наголошує, що Позивачем завищено суму витрат на правничу допомогу.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення Третьої особи, в яких просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 15.11.2013 К-22172 з про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельній ділянці по вулиці Деміївській, 35-37 у Голосіївському районі міста Києва , кадастровий номер 8000000000:79:142:0083, площею 0,78 га для експлуатації та обслуговування гаражів (далі - Земельна ділянка).

За результатами розгляду клопотання Позивача щодо відведення вказаної земельної ділянки Відповідачем підготовлено проект рішення Київській міській раді від 08.10.2014 року ПР-5813, яким відмовлено у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі витягу з протоколу № 11 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 25.11.2014 року.

Позивач повторно звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 14.04.2017 року К-29805 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення Земельної ділянки.

Так, у відповідності частини третьою статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) листом від 08.06.2017 року № МЗ - 2539 Позивач повідомив Київську міську раду про початок виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки без надання такого дозволу.

Відповідачем видано завдання від 13.06.2017 року № ЗВП - 5655 на проектування Земельної ділянки з обліковим номером 79:142:0083 на підставі листа про використання права мовчазної згоди від 08.06.2017 року № МЗ 2359.

Як зазначає Позивач, після отримання дозволу на проектування, укладено договір із КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та повідомлено третю особу про розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки без надання дозволу, за принципом мовчазної згоди.

Згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення Позивачеві Земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування гаражів Позивач звертався до Відповідача із заявами від 15.02.2019 року № 50030-003666870-031-03, від 04.03.2019 року № 50371-003720460-031-03, від 21.03.2019 року № 50320-003772198-031-03, від 10.04.2019 року № 50113-003837522-031-03, від 27.05.2019 року № 50371-003965711-031-03, від 25.06.2019 року № 50113-004060821-031-03 та від 26.07.2018 року №50038-004154922-031-03.

За результатами розгляду заяв Позивача, Відповідач повертав зазначену документацію із землеустрою на доопрацювання листами:

- від 21.02.2019 року № ВСН-1413 (обґрунтувати визначення меж земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки проходять по існуючим будівлям та спорудам; обґрунтувати розміщення на земельній ділянці об`єктів комерційного призначення, а саме: адмінкорпусу тощо; додати інформацію про членів кооператив);

- від 07.03.2019 року № ВСН-1546 (обґрунтувати визначення меж земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки проходять по існуючим будівлям та спорудам; додати інформацію про членів кооперативу; додати рішення загальних зборів; пояснити як вирішені майново-правові питання, враховуючи що рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 року № 852/852 було надано дозвіл на розроблення проекту Обслуговуючому-гаражному кооперативу "Деміївський-авто";

- від 27.03.2019 року № ВСН-1708 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів Позивача від 04.03.2018 року № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 року № 8-01/03-19);

- від 15.04.2019 року № ВСН-1905 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів Позивача від 04.03.2018 року № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 року № 8-01/03-19);

- від 04.06.2019 року № ВСН-2245 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів Позивача від 04.03.2018 року № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 року № 8-01/03-19);

- від 02.07.2019 року № ВСН-2461 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів Позивача від 04.03.2018 року № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 року № 8-01/03-19);

- від 09.08.2019 року № 05716-14900 (додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; надати пояснення щодо вирішення майново-правових питань з власниками гаражів розміщених на межі ділянки та в межах червоних ліній (які передбачено знести, відповідно до листів Позивача від 04.03.2018 року № 7-01/03-19 та від 21.03.2019 року № 8-01/03-19).

Не погоджуючись з даною позицією Відповідача, Позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4.1 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №241/2463 (далі - Порядок) визначено, що громадяни зацікавлені в одержані земельної ділянки у межах Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальну Київської міської ради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).

Так, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 ЗК України.

Згідно з частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 4.8 Порядку передбачено, що після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради зземельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:

- підготовки висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України";

- занесення відповідної інформації до міського земельного кадастру (за необхідності);

- підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування);

- підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування). Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо:

- правового статусу земельної ділянки;

- правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності);

- особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

До кадастрової справи обов`язково додаються:

- витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК "Кадастр" про земельну ділянку;

- матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради;

- матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради.

Пунктом 4.9 Порядку, підготовка висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки, внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) здійснюється у десятиденний термін. Внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру здійснюється безпосередньо Департаментом земельних ресурсів на безоплатній основі.

За результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Відповідно до статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно пункту п. 2.1. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві затвердженого рішенням Київської міської ради 20.04.2017 року №241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.12. Порядку у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Київська міська рада не надала дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу за принципом мовчазної згоди, про що письмово повідомляє Київську міську раду через приймальню Київради з земельних питань. До письмового повідомлення, в якому зазначається реєстраційний номер справи-клопотання, додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Пунктом 2.14. Порядку на підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" згідно договору № 268 від 07.06.2017 року, який погоджено у відповідності зі статтею 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки та отримано кадастровий номер 8000000000:79:142:0083 для експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Деміївський 35 - 37, у Голосіївському районі міста Києва (кадастрова справа Д-8782).

Відповідно до п.3.9. Порядку, після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про документацію із землеустрою) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою відповідного рішення щодо розпорядження земельною ділянкою звертається в установленому порядку до центру надання адміністративних послуг з заявою на отримання адміністративної послуги.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що заяви Позивача повертались без розгляду по суті та з майже однаковими зауваженнями. Однак, згідно п.3.6. Порядку забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій", надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт.

До заяви на отримання адміністративної послуги додаються документи передбачені п. 3.10.1. Порядку.

Зазначеним Порядком, а саме п.3.13. передбачено, що у разі невідповідності заяви про отримання адміністративної послуги та складу доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява не приймається.

При цьому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, всі подані заяви з додатками прийнято адміністратором центру адміністративних послуг без зауважень.

Згідно з п 4.8., 4.9. Порядку підготовка висновку, підготовка пояснювальної записки, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) або відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність) здійснюється у десятиденний термін.

Крім того, Позивач заявою від 26.07.2019 року № 50038-004154922-031-03 на виконання вимог Відповідача надав схему розташування гаражів членів ГБК Строй-Авто .

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем дотримано процедури подання відповідних документів для підготовки Відповідачем проекту рішення для розпорядження земельною ділянкою.

Щодо доводів Відповідача про те, що рішенням Київської міської ради від 26.12.2014 року № 852/852 ОГК "Деміївський-авто" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки для експлуатації та обслуговування гаражів колегія суддів зауважує, що, як зазначено у відзиві на позовну заяву, за наявною у Відповідача інформацією ОГК Деміївський-Авто , жодних дій, спрямованих на розроблення документації із землеустрою не вживав.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім іншого, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано до суду документи (завірені копії), а саме: договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 року; витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер серії КВ в„– 053125; попередній розрахунок суми судових витрат; квитанція прибуткового касового ордера від 01.07.2019 року.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо пропорційності їх розміру та зв`язку з розглядом справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно даних попереднього розрахунку суми судових витрат було включено до складу витрат на правничу допомогу за підготовку та відправку заперечення на відзив учасникам по справі. Аналіз змісту даного відзиву свідчить про те, що останнє фактично відтворює узагальнену у позовній заяві позицію Позивача щодо спірних правовідносин.

Крім того, до складу судових витрат включено підготовку та друк заяви про забезпечення позову. Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що витрати, пов`язані з підготовкою заперечення на відзив учасникам по справі та заяви про забезпечення позову у межах даного спору не можна вважати витратами, пов`язаними з розглядом справи, у зв`язку з чим приходить до висновку про необхідність їх виключення зі складу належної до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень суми витрат на професійну правничу допомогу, визначивши останню у розмірі 3 463,20 грн.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість висновків суду першої інстанції про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки судом першої інстанції було правильно вирішено спір по суті, проте помилково стягнуто судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат слід змінити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року - змінити.

Викласти третій абзац резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року у наступній редакції:

Стягнути на користь Гаражно-будівельного кооперативу Строй-Авто (код ЄДРПОУ 38968847) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199097) .

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко