Постанова

від 03.03.2020 по справі 280/5093/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5093/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (суддя - Прасов О.О., повний текст складено 25.11.2019р.) у справі №280/5093/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ізатекс-Агро до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ Ізатекс-Агро звернулося до суду з позовом, в якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 за №799 «Про затвердження складу Комісії ГУ» , створеного на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у Протоколі №30 від 13.02.2019 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО» таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку;

2) зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з бази ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО» в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ «Ізатекс-Агро» до переліку ризикових платників є протиправним та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності Товариства з огляду на те, що всі податкові накладні, які позивач реєструє в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарської діяльності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року позов задоволено.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було надано суду доказів того, що ТОВ Ізатекс-Агро здійснює або здійснювало ризикові господарські операції. З цих підстав суд вказав на те, що відповідачами не було обґрунтовано мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яке оформлено протоколом №30 від 13.02.2019р. щодо віднесення позивача до ризикових платників податків.

Крім цього суд вказав на те, що оскаржуване рішення прийнято без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. З цього приводу суд зазначив те, що контролюючим органом не було залучено позивача до процесу прийняття рішення та не забезпечено його участь у засіданні Комісії, на якому було прийнято спірне рішення.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Позиція відповідача фактично полягає у тому, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. З цього приводу відповідач також вказує на те, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено того, що рішення контролюючого органу про віднесення позивача до ризикових платників податків, порушує його права чи законні інтереси.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ Ізатекс-Агро є юридичною особою, зареєстроваю в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, взято на облік контролюючим органом ДФС та є платником податку на додану вартість.

Рішенням Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом №30 від 13.02.2019р., ТОВ «Ізатекс-Агро» включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, стало підставою звернення із позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України ).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72 , 73 ПК України .

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187 , абзацу першого пунктів 201.1 , 201.7 , 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України . Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року (справа №480/4006/18).

Аналізуючи встановлені обставини справи та приймаючи до увагу вищезазначену правову позицію Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки встановлені обставини у справі не дають підстав для висновку щодо порушення прав чи законних інтересів позивача у спірних відносинах, так як внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, оскільки розміщена в інформаційно-аналітичних системах інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою реалізації своїх повноважень.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі №280/5093/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Ізатекс-Агро - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 03.03.2020р.

Повне судове рішення складено 04.03.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк