Постанова

від 03.03.2020 по справі 640/2243/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2243/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Паллет Енд Тімбер Юкрейн звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року № 00013261402, № 00013271402 та № 00542514099.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року даний адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність апеляційної скарги та наполягав на законності оскаржуваного рішення.

18 лютого 2020 року у справі було оголошено перерву до 03 березня 2020 року з метою надання можливості сторонам подати до суду додаткові пояснення з питань, що були поставлені у судовому засіданні.

28 лютого 2020 року і позивачем, і відповідачем було подано додаткові письмові пояснення, що взяті судом до уваги при вирішенні спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 25 грудня 2014 року по 30 червня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки Контролюючим органом складено Акт від 21 вересня 2018 року № 652/26-15-14-02-04/39564647 (в тексті - Акт або Акт перевірки).

Згідно висновків Акта, перевіркою встановлено порушення Товариством, зокрема:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 44.1-44.3 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1519676,00 грн., в тому числі: за 2015 рік у сумі 456206,00 грн., за 2016 рік у сумі 513235,00 грн., за 2017 рік у сумі 355813,00 грн., за І півріччя 2018 року у сумі 194422,00 грн.;

- пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 169929,00 грн., в тому числі за вересень 2015 року у сумі 39577,00 грн., за жовтень 2015 року у сумі 40853,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 38387,00 грн., за грудень 2015 року у сумі 398843,00 грн., за січень 2016 року у сумі 31761,00 грн., за лютий 2016 року у сумі 43791,00 грн., за березень 2016 року у сумі 60629,00 грн., за квітень 2016 року у сумі 60082,00 грн., за травень 2016 року у сумі 62007,00 грн., за червень 2016 року у сумі 60680,00 грн., за липень 2016 року у сумі 60932,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 36337,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 41674,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 41053,00 грн., за листопад 2016 року у сумі 38386,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 32928,00 грн., за січень 2017 року у сумі 28097,00 грн., за лютий 2017 року у сумі 32002,00 грн., за березень 2017 року у сумі 32905,00 грн., за квітень 2017 року у сумі 30235,00 грн., за травень 2017 року у сумі 27030,00 грн., за червень 2017 року у сумі 26136,00 грн., за липень 2017 року у сумі 29941,00 грн., за серпень 2017 року у сумі 40015,00 грн., за вересень 2017 року у сумі 36597,00 грн., за жовтень 2017 року у сумі 40027,00 грн., за листопад 2017 року у сумі 39355,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 33008,00 грн., за січень 2018 року у сумі 34416,00 грн., за лютий 2018 року у сумі 38345,00 грн., за березень 2018 року у сумі 40093,00 грн., за квітень 2018 року у сумі 37380,00 грн., за травень 2018 року у сумі 34104,00 грн., за червень 2018 року у сумі 31687,00 грн.;

- пункту 2.8 розділу 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму 994047,38 грн.

За результатами розгляду заперечення до Акта перевірки висновки щодо встановлених порушень відповідачем залишено без змін.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року:

- № 00013261402 форми Р про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 2 074 646,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 414 929,00 грн.;

- № 00013271402 форми Р про сплату грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 785 544,00 грн., у тому числі штрафні санкції - 265 868,00 грн.;

- № 0054251409 форми С за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 1 988 094,76 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року № 00013261402, № 00013271402 та № 00542514099 рішенням Державної фіскальної служби України від 25 січня 2019 року № 3835/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно ч. 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 169 929,00 грн. та податку на прибуток на суму 1 519 676,00 грн. за результатами господарських операцій із придбання у ТОВ Квінта , ТОВ Нафтогазова компанія Народна , ТОВ Нафтова компанія Народна , ТОВ Кремінь нафта ЛТД паливно-мастильних матеріалів.

Зокрема, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено здійснення позивачем у перевіряємому періоді придбання паливно-мастильних матеріалів за готівкові кошти, які видавались працівникам підприємства під звіт. Готівкові кошти видавались з каси товариства під звіт працівникам, зокрема, водіям автотранспортних засобів. В свою чергу, водії придбавали паливно-мастильні матеріали за готівкові кошти на автозаправочних станціях та звітували перед товариством у вигляді фіскальних чеків.

Використання виданих під звіт коштів підтверджується фіскальними чеками, копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання вимог ПК України постачальниками позивача були виписані податкові накладні, факт їх реєстрації в ЄРПН встановлений перевіркою, зауважень щодо їх форми чи змісту відповідачем не висловлено.

При цьому, нафтопродукти придбавались позивачем для експлуатації транспортних засобів КАМАЗ, модель 43101, об`єм двигуна 10800 куб.см., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1990, колір зелений, кузов № НОМЕР_2 , тип НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , видане 05.12.2013 Центр ДАІ 8009; автонавантажувачів вилкових Тойота (модель 62-8FD15FV), TCM FG20N5, Linde H25D-03, Mast H20DA 2WD 2HD1026B, Балконкар; КАМАЗ, модель 43101, об`єм двигуна 10800 куб.см., державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 1990, колір зелений, кузов № НОМЕР_2 , тип НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 , видане 24.11.2016 Центр 3246; ЗІЛ, модель ЗІЛ-131, об`єм двигуна 6000 куб.см., державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 1975, колір зелений, кузов тип бортовий, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 , видане Ірпінським МРЕВ 27.11.2001; ГАЗ, модель ГАЗ-5204, державний реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 1979, колір зелений, кузов № НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_11 , видане Ірпінським МРЕВ 15.07.1999, отриманих в користування (платне та безоплатне) за договорами від 02.01.2015 б/н, від 01.08.2016 б/н, від 28.11.2016 № 28112016-1-ТР, від 01.04.2015 № 01042015-2-ТР, від 01.04.2015 № 01042015-1-ТР, укладеними із ТОВ Євро Пак Юкрейн , ТОВ Б.С. Груп , ТОВ Форест Інвестмент , ПАТ НДІ склопластиків і волокна .

Згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 02 січня 2015 року № 44/15, укладеного між позивачем (за договором - покупець) та ТОВ Квінта (за договором - продавець), продавець зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти (товар) для виробничого споживання, а покупець прийняти і оплатити товар.

При цьому, відповідно до змісту пункту 5.1 розділу 5 договору від 02 січня 2015 року № 44/15 за бажанням покупця світлі нафтопродукти, а саме дизельне паливо (літнє, зимове), бензин (А92, А95) можуть відпускатися на автозаправних станціях (АЗС) продавця за талонами продавця. Талон дає можливість покупцю, що придбав нафтопродукти, залишити нафтопродукти у продавця на зберігання і отримувати їх в обмін на талони.

Наведеним спростовуються твердження відповідача щодо невідповідності за часовим фактором хронології подій, зазначених у звітах та фіскальних чеках (здійснення перевезення за маршрутом суцільним порядком, перебування транспортного засобу на АЗС).

Факт сплати в безготівковій формі на користь ТОВ Квінта вартості придбаних згідно договору від 02 січня 2015 року № 44/15 нафтопродуктів підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахункам позивача № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 за перевіряємий період.

Між тим, як вже було зазначено, контролюючий орган в Акті перевірки стверджує, що ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн було завищено витрати на загальну суму 8 442 644 грн. (без ПДВ), у тому числі за 2015 рік у сумі 2 534 475 грн.; за 2016 ріку сумі 2 851 304 грн.; за 2017 рік у сумі 1 976 740 грн.; за І півріччя 2018 року у сумі 1 080 125 гривень.

Відтак, згідно п.5 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом МФУ № 727 від 20 серпня 2015 року, ДПС має посилатись на конкретні документи, що підтверджують дане порушення саме на такі суми та саме в тих періодах. Проте, фактично в Акті перевірки названі документи ( Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ) в кількості п`яти штук, що на думку ДПС підтверджують порушення:

- за 2015 рік у сумі 3 567,03 грн. з ПДВ, в т.ч. 2 972,53 грн без ПДВ;

- за 2016 рік у сумі 21 704,93 з ПДВ, в т.ч. 18 087,44 грн без ПДВ;

- за 2017 рік у сумі 9 959,10 з ПДВ, в т.ч. 8 299,25 грн без ПДВ;

Загалом на 35 231,06 грн, в т.ч. 29 359,22 грн без ПДВ.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем вказано, що підзвітна особа фізично не мала можливості для вчинення відображених в звітах про використання грошових коштів господарських операцій. По ідентичним звітам та фіскальним чекам з АЗС паливо придбавалось у наступних контрагентів....

Водночас, ані Податковий кодекс України, ані Порядок не містять терміну ідентичний документ . Тому посилання відповідача на те, що по ідентичним звітам та фіскальним чекам з АЗС паливо придбавалось у наступних контрагентів.. не має сенсу, оскільки у кожного звіту та чеку свій унікальний номер, у них різні дати та час, грошові суми тощо. Таким чином, в супереч вимогам п. 5 Розділу II Порядку, інспектори ДПС без посилання на первинні документи, що підтверджують факт порушення, тобто безпідставно, стверджують про завищення ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн витрат на загальну суму 8 413 284,78 грн. (без ПДВ), у тому числі:

Де (сума завищення проголошена ДПС - сума завищення підтверджена документами) = сума безпідставно знята з витрат інспекторами

за 2015 рік у сумі (2 534 475 - 2 972,53) =2 531 502,47 грн.;

за 2016 рік у сумі (2 851 304 - 18 087,44) = 2 833 216,56 грн.;

за 2017 рік у сумі (1 976 740 - 8 299,25) = 1 968 440,75 грн.;

за І півріччя 2018 року у сумі (1 080 125 - 0)= 1 080 125 гривень.

Таким чином, можна говорити про сумнівність, необґрунтованість та недостовірність висновків Акту перевірки про фізичну неможливість вчинення відображених в звітах про використання грошових коштів господарських операцій, оскільки відповідачем досліджено та описано лише п`ять звітів, в той час як в перевіряє мий період мали місце близько півтори тисячі авансових звітів, які не досліджувались, а висновки по ним зроблені лише на підставі ідентичності документів .

Крім того, відповідно до пп. 3 п. 4 розділу III Порядку виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Однак, Акт перевірки позивача від 21 вересня 2018 року №652/26-15-14-02-04/339564647 не містить відомостей або таблиць, що повинні додаватись до акту документальної перевірки, з повним переліком однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду на суми порушення в 8 442 644 грн. (без ПДВ), яку перевіряючі встановили по Звітам про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт .

Окремо слід зазначити, що згідно висновків, викладених в Акті сума порушення (8 442 644 грн. (без ПДВ) сформована працівниками ГУ ДФС у м. Києві, виходячи із обсягів операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів через авансові звіти від підзвітних осіб по наступним контрагентам на загальну суму 10 131 175,74 грн. з ПДВ:

- ТОВ Квінта (ЄДРПОУ 30878945) на суму 6 126 082,5 грн.;

- ТОВ Нафтова компанія Народна (ЄДРПОУ 39807254) на суму 438 459,05 грн.;

- ТОВ Нафтогазова компанія Народна (ЄДРПОУ 38675288) на суму 297 754,58 грн.;

- ТОВ КРЕМІНЬ НАФТА ЛТД (ЄДРПОУ 39426526) на суму 2 268 879,61 грн.

Проте, така сума включає не лише операції з придбання паливно-мастильних матеріалів через авансові звіти, а й безготівкові розрахунки з ТОВ Квінта на суму 1 081 033,3 грн. без ПДВ, здійснені шляхом перерахування коштів з банківського рахунку, та стосовно яких звіти про використання грошових коштів згідно чинного законодавства не складаються.

В бухгалтерському обліку ТОВ ПАЛЛЕТ ЕНД ТІМБЕР ЮКРЕЙН такі операції з придбання палива шляхом здійснення безготівкових розрахунків відображено за допомогою рахунків 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , як це передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, а не за допомогою рахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами .

Як вбачається з Акту перевірки, досліджені п`ять авансових Звітів відображали закупівлю пального за готівку у двох контрагентів - ТОВ Квінта на суму 31 664,03 грн з ПДВ та - ТОВ КРЕМІНЬ НАФТА ЛТД на суму З 567,03 з ПДВ. Таким чином, з огляду на вищевикладене, невідомо, яким чином в суму порушення потрапили обсяги взаємовідносин з ТОВ Нафтова компанія Народна на суму 438 459,05 грн. та ТОВ Нафтогазова компанія Народна на суму 297 754,58 грн., адже в попередніх дослідженнях перевіряючих ці контрагенти жодного разу не згадувались.

Також судом встановлено, що в перевіряємому періоді, крім перелічених контрагентів (ТОВ Квінта , ТОВ Нафтогазова компанія Народна , ТОВ Нафтова компанія Народна , ТОВ Кремінь нафта ЛТД ) паливно-мастильні матеріали позивачу поставляли ТОВ Стейт Оіл , ПП Укрпаллетсистем , ТОВ Укрнафта , ТОВ Астелкар , ТОВ Укртатнафтасервіс , ТОВ Джаз Оіл , ТОВ Поділлянафтозбут , Вентус Ресурс , ТОВ Гермес Оіл .

Отже, з огляду на наявні у справі первині документи, на переконання суду, товариством підтверджено реальність здійснення господарських операцій із придбання паливно-мастильних матеріалів у перевіряємому періоді.

Відтак, з вищенаведеного вбачається, що сума порушення в розмірі 8 442 644 грн. (без ПДВ), зазначена в Акті перевірки, включає в себе готівкові та безготівкові взаєморозрахунки за 3,5 роки з чотирма контрагентами - ТОВ Квінта , ТОВ Нафтова компанія Народна , ТОВ Нафтогазова компанія Народна , ТОВ КРЕМІНЬ НАФТА ЛТД . При цьому зазначена сума порушення підтверджується лише п`ятьма документами, що відображають придбання товару лише за готівку на загальну суму 29 359,22 грн без ПДВ і лише з двома контрагентами - ТОВ Квінта , ТОВ КРЕМІНЬ НАФТА ЛТД .

Таким чином, приймаючи до уваги зміст первинних документів та ту обставину, що подальший рух придбаних матеріалів був досліджений під час перевірки та не спростований відповідачем в ході судового розгляду, судом встановлено реальність здійснених господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування позивачем складу податкового кредиту та валових витрат у перевіряємому періоді за результатами господарських операцій із придбання паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу свідчить про безпідставність нарахування відповідачем позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 074 646,00 грн. та податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 785 544,00 грн., у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2018 року № 00013261402 та № 00013271402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, в Акті перевірки зазначено про порушення позивачем пункту 2.8 розділу 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, пункту 15 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, в результаті чого перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму 994 047,38 грн.

Так, відповідно до пункту 2.8 Положення № 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно із пунктом 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Положення № 148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство здійснює збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Згідно висновку експерта від 03 квітня 2019 року № 01/03/19, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, висновки Акта перевірки з питань дотримання порядку ведення касових операцій щодо перевищення ліміту залишків готівки в касі в загальній сумі 994 047,38 грн. через відсутність на видаткових касових ордерах від 23 серпня 2016 року № 1559, від 15 січня 2018 року № 27, від 20 лютого 2018 року № 110 підписів одержувача коштів згідно наданих на дослідження відповідних бухгалтерських документів документально та нормативно не підтверджуються.

Також, при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було враховано, а відповідачем жодним чином не спростовано, пояснення, надані свідками ОСОБА_1 (бухгалтер ТОВ Паллет Енд Тімбер Юкрейн у відповідному періоді) та ОСОБА_2 (ГДРІ відділу контролю за рахунковими операціями управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві).

Зокрема, ОСОБА_1 підтвердила свою присутність під час перевірки та повідомила, що жодних запитів на отримання документів та/або їх копій як до початку, так і впродовж всього перевірочного заходу від контролюючого органу не надходило, що ставить під сумнів обсяг дослідження ревізорами всього обсягу документів за цим заходом. При цьому, товариством були надані всі документи, що стосуються перевіряємого періоду. Наголосила, що інспектор приїздив двічі, щось фотографував. За її словами, спірні ордери містили підписи одержувачів коштів. З приводу наданого відповідачем опису документів повідомляє, що останній з`явився під час розгляду справи в суді.

Ревізор-інспектор ОСОБА_2 . стверджував, що підписи одержувача коштів на видаткових касових ордерах на загальні суми 89000,00 грн., 303985,95 грн. та 601060,83 грн. були відсутні. Зазначає, що сфотографував відповідні ордери, оскільки зробити копії останніх в кімнаті, де проводилась перевірка, не було можливості. Не зміг повідомити дату складання опису документів, вказавши при цьому, що опис складався після того, як ордери були сфотографовані. Підкреслив, що опис складав для себе особисто і це відбувалось під час перевірки, при цьому запит щодо надання ордерів не робився.

З огляду на встановлені обставини суд критично ставиться до наданого відповідачем опису отриманих копій документів, що належать до предмета перевірки, оскільки його оформлення не передбачене положеннями податкового законодавства, відповідний документ складений в односторонньому порядку та без попереднього направлення запиту про надання документів та/або їх копій.

В той же час, позивачем надавалися заперечення до Акту перевірки, в якості додатків до яких долучались завірені копії спірних ордерів, які містять підписи отримувача коштів.

Відтак, висновки відповідача щодо невідповідності ордерів вимогам чинного законодавства в частині відсутності в них підписів отримувача коштів є недоведеними, а тому не приймаються судом до уваги в якості підстави для притягнення позивача до відповідальності шляхом нарахування фінансових санкцій у вигляді штрафу, тому податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року № 00542514099 було прийняте за відсутності передбачених законом підстав, отже підлягає скасуванню.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного колегія суддів резюмує, що судом першої інстанції правомірно було зазначено, що відповідач не довів обґрунтованості його висновків про порушення позивачем податкового законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Відповідно до ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, в апеляційній скарзі відповідачем жодним чином не спростовано оскаржуване рішення, не зазначено, з якими саме доводами суду не погоджується податковий орган, не вказано, які обставини судом встановлено не вірно чи не повно, які докази сторін не взято до уваги чи які норми права порушено.

Будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, висновків, викладених в оскаржуваному рішенні не спростовано, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2020 року .

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку