Постанова

від 02.03.2020 по справі 640/16621/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16621/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські інновації до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Смартторг ЛТД (код 41125678) за червень 2017 року, про що складено відповідний Акт від 26 березня 2019 року №322/26-15-14-04-05/35632037 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 16-31).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 14.1. ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 145602,00 грн. суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, у тому числі на 110882,00 грн. за червень 2017 року та на 34720,00 грн. за липень 2017 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 13 травня 2019 року №0024001404, яким Позивачу збільшено на 218403,00 грн. суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі на 145602,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 72801,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Смартторг ЛТД , як Постачальником, укладено Договір поставки від 05 червня 2017 року №5617, згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське володіння) Замовнику визначений цим Договором товар (надалі іменується Товар ), а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Також, між Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Смартторг ЛТД , як Девелопером, укладено Договір Девелопменту від 16 червня 2017 року №16617, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Девелопер приймає на себе зобов`язання надати послуги з розробки, оперативного планування проекту по організації роботи з прокладання мереж, для найбільш економічно вигідного використання та реалізації проекту, а Замовник зобов`язується оплатити надані Девелопером послуги.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Смартторг ЛТД , як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, укладено Договір від 19 червня 2017 року №19617, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику, у відповідності до умов даного Договору, комплекс робіт і послуг по виготовленню брендованої продукції та нанесенню логотипу на сувенірну продукцію Замовника.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Рахунки-фактури, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Податкові накладні.

Між Позивачем, як Боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю Смартторг ЛТД , як Первісним Кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Марелі , як Новим Кредитором, укладено Договір про відступлення права вимоги від 13 червня 2017 року №11, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Первісним кредитором Новому Кредитору відступлено права вимоги, належного Первісному кредитору, в межах яких Новий Кредитор стає Кредитором за Договором № 16617 від 16 червня 2017 року та Договором № 19617 від 19 червня 2017 року, укладеними між Первісним кредитором та Боржником. За даним Договором до Нового Кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов`язків: право вимоги боргу на загальну суму 581214,00 грн., який виник в рамках виконання умов за Договором № 16617 від 16 червня 2017 року та Договором №19617 від 19 червня 2017 року, укладеними між первісним Кредитором та Боржником.

Також, між Позивачем, як Боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю Смартторг ЛТД , як Первісним Кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Марелі , як Новим Кредитором, укладено Договір про відступлення права вимоги від 12 червня 2017 року №12, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Первісним кредитором Новому Кредитору відступлено права вимоги, належного Первісному кредитору, в межах яких Новий Кредитор стає Кредитором за Договором № 5617 від 05 червня 2017 року, укладеним між Первісним кредитором та Боржником. За даним Договором до Нового Кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов`язків: право вимоги боргу на загальну суму 292398,00 грн., який виник в рамках виконання умов за Договором № 5617 від 05 червня 2017 року, укладеним між первісним Кредитором та Боржником.

Позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марелі перераховано грошові кошти в загальній сумі 873612,00 грн., що підтверджується Звітом за дебіторськими та кредиторськими операціями за рахунком Позивача НОМЕР_1 за період з 25.07.2017 року по 25.07.2017.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідач на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на наявність відкритих кримінальних проваджень стосовно посадової особи контрагента Позивача.

Згідно з частиною шостою ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Проте, ані вироку суду в кримінальному провадженні, ані ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення відповідних осіб від кримінальної відповідальності Відповідачем не надано.

Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №826/16304/17 за позовом Приватного підприємства МБК до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-рішення, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 03.03.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Єгорова Н.М.

Федотов І.В.