Постанова

від 04.03.2020 по справі 500/753/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/753/19 пров. № А/857/841/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Цар М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року (ухвалене головуючим суддею Дерех Н. В. у м. Тернополі о 12 год 36 хв) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА-2020" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА-2020" (далі - ТзОВ "НАДРА-2020") звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.02.2019 №1087592/41042974, № 1087593/41042974, № 1087594/41042974, №1087595/41042974, №1087596/41042974, №1087597/41042974, №1087598/41042974, № 1087599/41042974, №1087600/41042974, № 1087601/41042974, №1087602/41042974, №1087603/41042974, № 1087604/41042974, №1087605/41042974, від 28.02.2019 № 1090146/41042974, №1090147/41042974; від 04.03.2019 №1093444/41042974, №1093445/41042974, №1093446/41042974, №1093447/41042974, №1093448/41042974, №1093449/41042974, №1093450/41042974; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкових накладних від 10.01.2019 № 8, від 10.01.2019 № 9, від 11.01.2019 № 11, від 12.01.2019 № 12, від 14.01.2019 № 13, від 14.01.2019 № 14, 15.01.2019 № 15, від 15.01.2019 № 16, від 15.01.2019 № 17, від 15.01.2019 № 18, від 16.01.2019 № 19, від 16.01.2019 № 20, від 18.01.2019 № 22, від 21.01.2019 № 25, від 21.01.2019 № 26, від 21.01.2019 № 27, від 21.01.2019 № 28, від 22.01.2019 № 29, від 23.01.2019 № 32, від 23.01.2019 № 35, від 29.01.2019 № 39, від 25.01.2019 № 44, від 11.02.2019 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню, а податкові накладні підлягають реєстрації з огляду на відсутність у контролюючого органу визначених законом підстав для відмови у їх реєстрації.

Представник позивача подав до суду заяву про збільшення позивних вимог, в якій просив також визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області, викладене у протоколі від 26 січня 2019 року № 184, про визнання ТзОВ "НАДРА-2020" таким, що відповідає критеріям ризиковості за критерієм "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником", зобов`язати Головне управління ДФС у Тернопільській області виключити ТзОВ "НАДРА-2020" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості".

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області, викладене у протоколі від 26 січня 2019 року № 184, про визнання ТзОВ "НАДРА-2020" таким, що відповідає критеріям ризиковості за критерієм " наявна податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником" та зобов`язання Головного управління ДФС у Тернопільській області виключити ТзОВ "НАДРА-2020" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості" залишено без розгляду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано тієї обставини, що на вимогу контролюючого органу позивачем не надано всіх необхідних документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій за вказаними податковими накладними, що свідчить про правомірність рішень про відмову в їх реєстрації. Зазначає, що ряд первинних документів, наданих позивачем, не підписані у визначений законом спосіб, оскільки наявні на них підписи нанесені факсимільним відтворенням підпису , що не відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ "НАДРА-2020" перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість та займається, зокрема, оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

За здійсненими операціями в межах господарської діяльності ТзОВ "НАДРА-2020" складено податкові накладні від 10.01.2019 № 8, від 10.01.2019 № 9, від 11.01.2019 № 11, від 12.01.2019 № 12, від 14.01.2019 № 13, від 14.01.2019 № 14, 15.01.2019 № 15, від 15.01.2019 № 16, від 15.01.2019 № 17, від 15.01.2019 № 18, від 16.01.2019 № 19, від 16.01.2019 № 20, від 18.01.2019 № 22, від 21.01.2019 № 25, від 21.01.2019 № 26, від 21.01.2019 № 27, від 21.01.2019 № 28, від 22.01.2019 № 29, від 23.01.2019 № 32, від 23.01.2019 № 35, від 29.01.2019 № 39, від 25.01.2019 № 44, від 11.02.2019 № 6.

Після направлення вказаних податкових накладних в Єдиний реєстр податкових накладних для їх реєстрації позивач отримав квитанції про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації з підстав того, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем направлено контролюючому органу пояснення від 21.02.2019 № 14, від 27.02.2019 № 24, від 22.02.2019 № 18, від 01.03.2019 № 30, від 21.02.2019 № 16, від 22.02.2019 № 21, від 20.02.2019 № 10, від 20.02.2019 № 9, від 01.03.2019 № 27, від 01.03.2019 № 28, від 21.02.2019 №17, від 27.02.2019 № 22, від 27.02.2019 № 23, від 21.02.2019 № 15, від 20.02.2019 № 11, від 21.02.2019 № 13, від 20.02.2019 № 20, від 01.03,2019 № 29, від 28.02.2019 № 26, від 20.02.2019 № 12, від 22.02.2019 № 19, від 20.02.2019 № 8 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління ДФС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову в реєстрації зазначених вище податкових накладних від 26.02.2019 №1087592/41042974 (з підстави ненадання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена) та від 26.02.2019 № 1087593/41042974, № 1087594/41042974, №1087595/41042974, №1087596/41042974, №1087597/41042974, №1087598/41042974, № 1087599/41042974, №1087600/41042974, № 1087601/41042974, №1087602/41042974, №1087603/41042974, № 1087604/41042974, №1087605/41042974, від 28.02.2019 № 1090146/41042974, №1090147/41042974; від 04.03.2019 №1093444/41042974, №1093445/41042974, №1093446/41042974, №1093447/41042974, №1093448/41042974, №1093449/41042974, №1093450/41042974 (з підстав ненадання копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання /придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків).

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду яких скарги залишені без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не спростовано достовірності відомостей первинних документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій та не доведено порушення позивачем вимог чинного законодавства, що свідчить про протиправність відмови йому в реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (пункт 10 Порядку № 117).

Критерії ризиковості платника податку визначені Державною фіскальною службою України у листі від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У пункті 70 рішення від 20.10.2011 Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункту 21 Порядку № 117).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган вправі здійснювати перевірку та встановлювати відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, за наслідками чого зупиняти реєстрацію таких податкових накладних із зазначенням відомостей та переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції правильно виходив з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття зазначених рішень.

Так, судом першої інстанції встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних від 10.01.2019 № 8, від 10.01.2019 № 9, від 11.01.2019 № 11, від 12.01.2019 № 12, від 14.01.2019 № 13, від 14.01.2019 № 14, 15.01.2019 № 15, від 15.01.2019 № 16, від 15.01.2019 № 17, від 15.01.2019 № 18, від 16.01.2019 № 19, від 16.01.2019 № 20, від 18.01.2019 № 22, від 21.01.2019 № 25, від 21.01.2019 № 26, від 21.01.2019 № 27, від 21.01.2019 № 28, від 22.01.2019 № 29, від 23.01.2019 № 32, від 23.01.2019 № 35, від 29.01.2019 № 39, від 25.01.2019 № 44, від 11.02.2019 № 6 як передумови прийняття оскаржуваних рішень Комісії, оскільки у квитанціях про прийняття таких податкових накладних та зупинення їх реєстрації, відповідачем не вказано ні конкретного критерію ризиковості платника податку, ні конкретного переліку документів, які слід було подати позивачем. Вказані обставини є свідченням невідповідності рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій із здійснення яких були виписані відповідні податкові накладні.

Всупереч зазначеній у рішенні підставі його прийняття, контролюючим органом у рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної не наведено жодного порушення норм матеріального права, не зазначено, яку саме інформацію, зазначену у податковій накладній, позивачем не підтверджено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними та підлягають скасуванню.

Також судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.01.2019 № 8, від 10.01.2019 № 9, від 11.01.2019 № 11, від 12.01.2019 № 12, від 14.01.2019 № 13, від 14.01.2019 № 14, 15.01.2019 № 15, від 15.01.2019 № 16, від 15.01.2019 № 17, від 15.01.2019 № 18, від 16.01.2019 № 19, від 16.01.2019 № 20, від 18.01.2019 № 22, від 21.01.2019 № 25, від 21.01.2019 № 26, від 21.01.2019 № 27, від 21.01.2019 № 28, від 22.01.2019 № 29, від 23.01.2019 № 32, від 23.01.2019 № 35, від 29.01.2019 № 39, від 25.01.2019 № 44, від 11.02.2019 № 6, що відповідає вимогам пункту 28 Порядку № 117, згідно з яким податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється в день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Покликання скаржника на те, що надані позивачем документи не підписані у визначений законом спосіб, оскільки такі оформлені із застосуванням факсиміле, апеляційний суд до уваги не бере з огляду на те, що вказана обставина не була зазначена контролюючим органом як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних та для прийняття оскаржуваних рішень.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 500/753/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 04.03.2020