Ухвала

від 02.03.2020 по справі 914/1432/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"02" березня 2020 р. Справа № 914/1432/19

Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Кордюк Г.Т.

одержавши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент , б/н б/д (вх. №01-05/744/20 від 24.02.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 (повне рішення складено 21.01.2020)

у справі №914/1432/19 (суддя Мороз Н.В.)

за первісним позовом: Товариства з обмеженою діяльністю БМ Галичина , с. Дроговиж, Львівська область

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент , м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо , м. Львів

про стягнення 300 572, 97 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент , м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою діяльністю БМ Галичина , с. Дроговиж, Львівська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо , м. Львів

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 28.11.2018.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент та Товариства з обмеженою відповідальністю Західінфо на користь Товариства з обмеженою діяльністю БМ Галичина 268 850, 10 грн. основної заборгованості, 13 522, 25 грн. інфляційних втрат, 4 952, 14 грн. 3% річних, 4 309, 86 грн. судового збору та 13 766, 40 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. В задоволенні вимог зустрічного позову відмовлено повністю.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент оскаржило рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову про стягнення 300 572, 97 грн., а зустрічний позов задоволити - визнати договір про відступлення права вимоги №1 від 28.11.2018 недійсним.

При цьому, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19 та зазначає, що оскаржуване рішення суду апелянт отримав лише 28.01.2020.

Оцінивши наведені апелянтом підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржуване рішення прийнято судом 15.01.2020, повний текст складено 21.01.2020 та отримано апелянтом 28.01.2020, що підтверджується доданими до апеляційної скарги копією поштового конверта та роздруківкою з офіційного сайту АТ Укрпошта .

Відтак, з врахуванням положень ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19 закінчився 10.02.2020. При цьому, зважаючи на отримання вказаного рішення 28.01.2020, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду у випадку подання апеляційної скарги до 17.02.2020 включно.

Однак, апеляційну скаргу подано скаржником до Західного апеляційного господарського суду 19.02.2020, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту ч.1. ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними , крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не обгрунтовано неможливості подати апеляційну скаргу у визначений ст.256 ГПК України строк, а тому правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними . При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку .

Окрім того, згідно з п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Однак, апелянтом, в порушення вимог ч.3 ст. 258 ГПК України, не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, хоча і зазначено про наявність такого в додатках до апеляційної скарги.

Як вбачається з акту Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, під час відкриття листа, що надійшов від Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент у справі №914/1432/19 виявлено відсутність додатку, а саме: оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Частиною 2 ст.260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частина 1 ст.174 ГПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за поданя позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З врахуванням наведених законодавчих положень, предмета первісного та зустрічного позову, а також вимог апеляційної скарги за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19 підлягає сплаті 9 346,29 грн. судового збору.

Разом з тим, суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч.10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Леовест Девелопмент , б/н б/д (вх. №01-05/744/20 від 24.02.2020), на рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19 залишити без руху.

2. Апелянту усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України Про судовий збір порядку та розмірі; вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 15.01.2020 у справі №914/1432/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кордюк Г.Т.