Постанова

від 26.02.2020 по справі 925/1293/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 925/1293/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп", с. Святопетрівське, Київська область

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019

у справі №925/1293/19 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп", с. Святопетрівське, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", м. Золотоноша, Черкаська область

про стягнення 16396183 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп" (далі - ТОВ "Скайсіті-Груп", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (далі - ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", відповідач) про стягнення 16396183 грн. заборгованості за договорами: №01/03/14 від 03.04.2014, № 02/04/14 від 04.04.2014, №ЗЛ-0000061 від 04.04.2014, №001-3/04 від 29.04.2014, №01-1/04 від 30.04.2014, № 02-01/02/05 від 05.05.2014, №10-4/05 від 06.05.2014, №02-1/06 від 06.05.2014, №268 від 06.05.2014, №00021-6/06 від 07.05.2014.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати виконаних позивачем будівельно-ремонтних робіт. Виконані роботи відповідач прийняв без зауважень, про що сторони підписали акти приймання-передачі, однак їх вартість відповідач не сплатив.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто ТОВ "Скайсіті-Груп".

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що заявником не усунуто недоліків визначених ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.11.2019 про залишення позовної заяви без руху.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Скайсіті-Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19 скасувати.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального (ст. 8 Закону України "Про судовий збір") та процесуального (ст.ст. 2, 4, 123 Господарського процесуального кодексу України) права, що призвело до порушення гарантованих прав апелянта доступу до суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/1293/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 поновлено ТОВ "Скайсіті-Груп" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Скайсіті-Груп" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.11.2019 у задоволенні клопотання про відстрочення сплату судового збору позивачу відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази сплати судового збору до Державного бюджету України або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала Господарського суду Черкаської області суду від 11.11.2019 була отримана уповноваженим представником позивача 14.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто ТОВ "Скайсіті-Груп" на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

До позовної заяви згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Правовий аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Тобто відстрочка сплати судового збору за приписами ст. 8 цього Закону, обумовлюється не лише єдиною підставою майнового стану заявника, чим спростовуються твердження апелянта, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 вказаного Закону, є врахування майнового стану сторін.

Таким чином, за відсутності визначених законом умов для відстрочення судового збору з огляду на майновий стан сторони, суд першої інстанції правомірно відхилив відповідне клопотання ТОВ "Скайсіті-Груп".

З огляду на наведене та те, що скаржник не усунув недоліки позовної заяви в зв`язку з відхиленням його клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування п. 1 ст. 6 Конвенції, доводи апелянта з приводу встановлення йому перешкод для захисту порушеного права як безпідставні та необґрунтовані, адже сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями ГПК України, Закону України "Про судовий збір" та не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Разом з цим, необхідність сплати судового збору дійсно є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується із вимогами ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку із відсутністю підстав для задоволення вимог апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним господарським судом на ТОВ "Скайсіті-Груп".

Керуючись ст. ст. 129, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2019 у справі №925/1293/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1293/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко