Постанова

від 19.02.2020 по справі 910/12489/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. Справа№ 910/12489/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 19.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райдуга"

на рішення господарського суду міста Києва

від 19.02.2019 (повний текст рішення складено 05.03.2019)

у справі №910/12489/18 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Райдуга"

до Київської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2) Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник"

про визнання незаконним та скасування рішення №807/4871 від 17.05.2018,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Райдуга" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 807/4871 від 17.05.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Приватне підприємство "Райдуга" наголошувало на тому, що відповідно до рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004 позивачу було передано в оренду на 5 років земельну ділянку по вул. Малишка, 9-А у Дніпровському районі м. Києва площею 0,04513 га, кадастровий номер - 8000000000:66:158:0050 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом та підземним паркінгом. На підставі відповідного рішення між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки від 07.12.2004, який зареєстровано 17.01.2005 за № 66-6-00220, строк якого в подальшому було поновлено на 10 років з 18.10.2010 рішенням Київської міської ради № 551/3989 від 25.03.2010. На пленарному засіданні VI сесії VIII скликання Київської міської ради 17.05.2018 прийнято рішення № 807/4871, відповідно до якого розірвано договір оренди № 66-6-00220 від 17.01.2005, у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням норм Земельного кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2019 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Райдуга" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Приватного підприємства "Райдуга" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №807/4871 від 17.05.2018. Судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні суду є такими, що не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Позивач стверджував, що дійсною причиною дострокового розірвання договору оренди є одностороннє рішення відповідача відмовитися від забудови земельної ділянки, яка на думку позивача, була надана йому в оренду для забудови, саме з цією метою.

Разом з цим, позивач посилався на укладену угоду від 07.10.2015 про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої строк оренди договору продовжено на десять років, а саме до 18.01.2020, тому на думку позивача, строк виконання зобов`язання по забудові земельної ділянки не завершився 17.01.2018. З урахуванням даної угоди розпочався 18.01.2010, що за твердженням позивача свідчить про відсутність порушення ним умов договору оренди земельної ділянки.

Також позивач зазначив, що у результаті пролонгації 07.10.2015 договору оренди земельної ділянки зміст пункту 8.4. змінено, внаслідок чого кінцевий строк визначеної договором забудови припав не на 17.01.2008, як помилково вирішив суд першої інстанції, а на 07.10.2018, тому, на думку позивача, обчислення строку дії договору оренди земельної ділянки в рішенні місцевого господарського суду є помилковим.

Крім цього, позивач наголошував, що ним виконано повний комплекс проектних та інжинірингових робіт, а також здійснено комплекс підготовчих будівельних робіт, зокрема геотопозйомку, топографо-геодезичні роботи, обстежено земельні насадження, проведено роботи з перевірки функціонального призначення території та підтвердження можливості будівництва, було змонтовано огородження будівельного майданчика, організовано усю необхідну інфраструктуру, завезено будівельну техніку.

Таким чином, позивач стверджував, що внаслідок неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, суд першої інстанції помилково визначив недотримання строків забудови, як факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

В додаткових поясненнях позивач посилався на обставини, що не залежать від нього та які завадили йому завершити будівництво до 07.10.2018, а саме:

- впродовж періоду 2005-2010 будівництво не було здійснено, в зв`язку з об`єктивною необхідністю проходження процесу розробки та погодження проектної документації, отримання усіх дозволів, до того ж, виконанню будівельних робіт перешкоджали мешканці сусідніх будинків;

- впродовж періоду 2010-2015 будівництво не могло бути здійснено через відсутність договору оренди, що було зумовлено бездіяльністю відповідача;

- впродовж періоду 2015-2018 були вчинені усі необхідні дії та заходи щодо відновлення вихідних технічних даних проектної документації, зокрема, відновлення та отримання нових дозволів, проте здійснити запроектоване будівництво не вдалося через протиправні дії та протистояння певної групи громадських активістів, які створили конфлікт та суспільний резонанс, що привів до безпідставного скасування дозволу на будівництво.

Отже, позивач вважає, що причини не забудови ним спірної земельної ділянки впродовж визначеного договором оренди строку, а саме не пізніше трьох років з моменту реєстрації права оренди, тобто до 07.10.2018 є об`єктивними та від нього не залежали.

Короткий зміст відзиву третьої особи-2 апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти апеляційної скарги, третя особа-2 зазначила що позивачем було ототожнено строк, яким продовжено дію договору оренди земельної ділянки (до 18.01.2020), зі строком для забудови орендованої ділянки. З такими твердженнями третя особа-2 не погоджувалась, з огляду на наступне.

По - перше, предметом договору оренди земельної ділянки від 27.12.2004 була оренда (строкове платне користування) земельною ділянкою з визначеними характеристиками та цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом. Тобто забудовником виступав саме позивач (орендар спірної земельної ділянки), з наступним оформленням прав на збудоване на ділянці майно та подальше розпорядження ним.

Також третя особа-2 зауважила, що на момент розгляду справи між сторонами спору не виникало правовідносин щодо забудови спірної земельної ділянки.

По-друге, в договорі оренди земельної ділянки від 27.12.2004 позивач та відповідач встановили можливість, підстави та порядок одностороннього розірвання цього договору, які закріплені у пунктах 11.5, 11.6 даного договору та угодою про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2015 залишені без змін.

З огляду на викладене, третя особа-2 стверджувала, що позивачем та відповідачем були повністю погоджені підстави та механізм одностороннього розірвання договору, при цьому позивач погодився на можливість одностороннього розірвання за ініціативою орендодавця, при виникненні вказаних в договорі підставі, а також на форму розірвання договору - у вигляді відповідного рішення відповідача.

Таким чином, на думку третьої особи-2, договором оренди (в первісній редакції) був встановлений чіткий строк використання земельної ділянки позивачем за цільовим призначенням - три роки, перебіг якого розпочався з моменту державної реєстрації договору, тобто з 17.01.2005.

Третя особа наголошувала на тому, що позивачем у встановлений договором строк зобов`язання по завершенню забудови земельної ділянки не виконано, тобто допущено останнім порушення договірних умов щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

В подальшому відповідно до пункту 11 угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2015 абзац другий підпункту 8.4. пункту 8 договору оренди зі змісту якого вбачалося, що завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, в подальшому змінено в редакції цієї угоди, а саме, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди.

Таким чином, на думку третьої особи-2, доводи позивача про тотожність строків дії договору земельної ділянки та строків здійснення (завершення) забудови земельної ділянки спростовуються положеннями договору оренди.

За твердженням третьої особи-2 факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням був встановлений та зафіксований актом, складеним посадовою особою Департаменту земельних ресурсів відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890.

Крім цього, третя особа-2 зауважила, що положення договору оренди земельної ділянки від 27.12.2004 не оскаржувалось позивачем як недійсні чи такі, що порушують права останнього.

За таких обставин, третя особа-2 вважає дії відповідача щодо прийняття оспорюваного рішення є законними та такими, що відповідають волевиявленню членів територіальної громади.

В додаткових поясненнях третя особа-2 зазначила, що правові висновки Верховного Суду у справах № 910/2566/16 та №910/10643/18 не можуть застосовуватись при розгляді справи № 910/12489/18, оскільки зазначені справи не є тотожними та стосуються інших встановлених обставин справи, які є абсолютно різними, як за своєю природою, так і за своїм впливом на спірні правовідносини.

Разом з цим, третя особа посилалась на долучений до матеріалів справи лист відповідача № 190 (вх. № 28799 від 22.07.2009), який був наданий на його адвокатський запит Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 17.12.20018 № 05716-26693 (арк. справи 85, том № 3).

У зазначеному листі позивач звертаючись до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва вказав на своє ускладнення фінансування та кредитування об`єкту позивачем.

Також третя особа-2 вказувала на повторність порушення договірних умов позивача стосовно не здійснення позивачем забудови земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, передбаченого п. 8.4. спірного договору, як при первісній редакції договору оренди земельної ділянки від 27.12.2004, так після його поновлення та внесення змін на підставі угоди від 07.10.2015.

З огляду на викладене третя особа-2 стверджувала, що вищезазначий лист №190 (вх. № 28799 від 22.07.2009) є належним доказом того, що результатом власної господарської діяльності, здійснюваної в межах підприємства як основного призначення існування цього підприємства, стала неспроможність виконувати умови договору оренди земельної ділянки.

Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Чорної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18; призначено справу до розгляду на 07.05.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі №910/12489/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12489/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Кравчука Г.А., Михальської Ю.Б.; призначено справу до розгляду на 29.05.2019.

В судовому засіданні 29.05.2019 оголошено перерву на 12.06.2019.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №910/12489/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12489/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.; призначено справу до розгляду на 17.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 зупинено провадження у справі №910/12489/18 до розгляду Верховним Судом справ №910/10643/18 та №910/2566/16.

01.11.2019 до Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства "Райдуга" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому представник Приватного підприємства "Райдуга" зазначив, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі №910/12489/18 відпали.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №910/12489/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12489/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; поновлено апеляційне провадження у справі №910/12489/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.12.2019.

11.12.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.01.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 у справі №910/12489/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12489/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Райдуга" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Козир Т.П.; призначено справу до розгляду на 19.02.2020.

В судове засідання 19.02.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб-1,-2, які підтримали свої правові позиції стосовно апеляційної скарги Приватного підприємства "Райдуга".

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи

15.07.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" пунктом 72 якого Приватному підприємству "Райдуга" передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,45 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з збудовано-прибудованими торговельним комплексом та підземним на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На виконання вказаного рішення 27.12.2004 між Київською міською радою (орендодавець, відповідач) та Приватним підприємством "Райдуга" (орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 0,4513 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим комплексом та підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:6:158:0050.

Даний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.01.2005 за № 66-6-00220 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п. 3.1 договору його укладено на 5 (п`ять) років.

Відповідно до п. 6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Згідно акту приймання-передачі від 17.01.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 9-а, загальною площею 0,4513 га, кадастровий номер - 8000000000:6:158:0050.

Рішенням Київської міської ради № 551/3989 від 25.03.2010 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки Приватному підприємству Райдуга" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва" вирішено поновити на 10 років з 18.01.2010 договір оренди земельної ділянки від 17.01.2005 № 66-6-00220.

На виконання вказаного рішення 07.10.2015 між Київською міською радою та Приватним підприємством "Райдуга" укладено угоду про поновлення та внесення змін до договору, відповідно до якої поновлено до 18.01.2020 договір оренди земельної ділянки № 66-6-00220 від 17.01.2005.

17.05.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 807/4871 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,4513 га на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством "Райдуга" № 66-6-00220 від 17.01.2005 та надання земельної ділянки площею 0,4513 га на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва статусу скверу", відповідно до якого вирішено:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,4513 га на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством "Райдуга", № 66-6-00220 від 17.01.2005.

2. Надати земельній ділянці площею 0,4513 га на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва статусу сквера.

3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, продовжених на період до 2015 року рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 № 714/2783 та до 31.12.2017 рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 572/572 , додавши земельну ділянку, визначену пунктом 2 цього рішення, до переліку скверів Дніпровського району.

4. Комунальному підприємству з утримання зелених насаджень Дніпровського району міста Києва здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4513 га по вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:6:158:0050).

5. Комунальному підприємству з утримання зелених насаджень Дніпровського району міста Києва здійснити відповідні організаційно-правові заходи щодо благоустрою земельної ділянки площею 0,4513 га по вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:6:158:0050).

6. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

6.1 Вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,4513 га на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:6:158:0050), укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством "Райдуга" № 66-6-00220 від 17.01.2005.

6.2. Проінформувати Приватне підприємство "Райдуга" про прийняття цього рішення.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача спірне рішення прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України та регламенту Київської міської ради. Позивач вважає, що у разі використання орендарем землі не за цільовим призначенням дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін здійснюється в примусовому порядку за рішенням суду. При цьому на думку позивача, відповідачем не підтверджено факт використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, що суперечать екологічним вимогам.

Рішенням господарського суду міста Києва в позові відмовлено повністю.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Райдуга", а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з оспорюванного рішення, при його прийнятті Київська міська рада керувалась Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 9, 83, 93, 95, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 188 Господарського кодексу України та статтею 416 Цивільного кодексу України, Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006, пунктами 8.1, 8.4, 11.4 договору оренди земельної ділянки № 6-66-00220 від 17.01.2005 та тим, що Приватним підприємством "Райдуга" порушено пункт "а" статті 96 Земельного кодексу України в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що відповідно до пункту "г" статті 141 Земельного кодексу України, пункту 11.4 договору оренди є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 762, 792 ЦК України, ст.ст. 13 та 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст.ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.ст. 169 та 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначені підстави для припинення договору оренди землі, у тому числі за згодою сторін та на вимогу однієї із сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, вказані норми передбачають можливість розірвання договору в односторонньому порядку якщо це передбачено умовами договору.

При цьому, вищенаведені норми права не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Згідно з п. 11.4 договору він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативи орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 цього договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Отже, в пункті 11.4 договору сторони погодили підстави для розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою відповідача, однією з яких є порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору.

Відповідно до п. 11.5 договору договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Пунктом 11.6 договору визначено, що розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

За правилами п. 12.2 договору, у разі невиконання орендарем його умов та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

В пункті п. 8.4 договору сторони серед обов`язків орендаря погодили зокрема завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Тобто, пунктами 8.4, 11.4 договору сторони погодили можливість його розірвання в односторонньому порядку, що не суперечить ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Як вже зазначалось договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.01.2005, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 6-66-00220.

Отже, згідно умов п. 8.4 договору позивач зобов`язався завершити забудову земельної ділянки на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва у строк до 17.01.2008.

Проектна документація "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом та підземним паркінгом за адресою: вул. Андрія Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва", розроблена ТОВ "Архбуд-дизайн" була затверджена наказом позивача та погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 15-1869 від 19.02.2008.

Рішенням Київської міської ради №551/3989 від 25.03.2010 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки Приватному підприємству "Райдуга" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом та підземним паркінгом на вул. Малишка, 9 а у Дніпровському районі м. Києва" позивачу поновлено на 10 років з 18.01.2010 договір оренди земельної ділянки від 27.12.2004.

Відповідно до пункту 3 вказаного рішення Приватне підприємство "Райдуга" було зобов`язано звернутись у місячний термін до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням щодо організації робіт по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2005 №66-6-00220.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2011 у справі №57/247 позов Приватного підприємства "Райдуга" про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки задоволено частково. Зобов`язано Київську міську раду укласти договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 0,4513 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом по вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва з Приватним підприємством "Райдуга".

На виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2011 по справі №57/247 позивачем та відповідачем було укладено Угоду від 07.10.2015 про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на рухоме майно про реєстрацію іншого речового права (арк. справи 145, том 1) право оренди земельної ділянки зареєстровано на підставі Угоди від 07.10.2015 про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зі строком дії до 18.01.2020.

Згідно з Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва та складає відповідні протоколи та акти.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 16-1643-04 від 29.09.2016 Департаментом земельних ресурсів відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890, ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України головним спеціалістом Сокаревим О.В. було проведено обстеження земельної ділянки за адресою м. Київ, вул . Малишка , 9-а (кадастровий номер 8000000000:66:158:0050) у Дніпровському районі м. Києва та в ході обстеження встановлено:

- вид документа на користування: угода про поновлення та внесення змін до договору оренди від 07.10.2015 № 329;

- цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом;

- фактичне використання: зелені насадження та тимчасові споруди (торгівельні павільйони).

Таким чином обстеженням встановлено, що на земельній ділянці ростуть зелені насадження та розміщено кілька тимчасових споруд (торговельних павільйонів).

23.02.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за участю директора ТОВ "ІБС "КДС Інвест" (виконує функції замовника), відповідно до якого проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства щодо об`єкта будівництва: "будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом за адресою: вул. Андрія Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва" та встановлено, що під час виїзду на місце 14.02.2017 встановлено, що за вказаною адресою знаходиться земельна ділянка вільна від забудови. Будівельні роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутні.

Інспекцією державною архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Приватному підприємству "Райдуга" видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0298-Дн/р від 23.04.2008 з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом за адресою: вул. Андрія Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва.

Рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекцією України від 02.03.2018 № 18 було анулювано дозвіл на виконання будівельних робіт №02987-Дн/Р від 23.04.2008 з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим торговельним комплексом та підземним паркінгом за адресою: вул. Андрія Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на 17.01.2008 (закінчення трирічного строку забудови) і станом на момент прийняття відповідачем оспорюваного у даній справі рішення (17.05.2018) забудова об`єкту нерухомого майна позивачем не здійснена, а наведені ним обставини не дають правових підстав вважати, що умови договору оренди, щодо встановлення трирічного строку забудови, порушені не з вини позивача.

З приводу посилань позивача на те, що на об`єкті будівництва проведено ряд підготовчих робіт, а саме виконання проектних робіт, проведення геотопозйомки. проведення топографо-геодизичних робіт, обстеження зелених насаджень, проведення робіт з перевірки функціонального призначення території та підтвердження можливості будівництва, поставки елементів огородження, встановлення санітарних біокабін, про надання послуг з охорони тощо, колегія суддів зауважує наступне.

Згідно договору № ПФЗ 01/03 від 21.03.2016 позивачем передано функції замовника по проектуванню та будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом та підземним паркінгом на вул. Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК "КДС Інвест".

З матеріалів справи вбачається, що договори стосовно виконання робіт на спірній земельній ділянці укладалися з відповідними організаціями та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК "КДС Інвест" (який в договорах зазначений, як замовник), копії даних договорів містяться в матеріалів справи (арк. справи 60-114, 120-131 том-1).

Разом з цим позивач, як орендар спірної земельної ділянки, до суду не надав доказів, що він безпосередньо приймав участь у будівництві на спірній земельній ділянці.

Умовами статті 13 "Суборенда земельної ділянки" договору оренди земельної ділянки від 27.12.2004, встановлено наступний порядок узгодження між сторонами передання земельної ділянки в суборенду:

13.1 орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду включно за письмовою згодою орендодавця;

13.2. орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду, шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення.

13.3. умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами даного договору і не суперечать йому.

Відповідно до пункту 2 Угоди про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2015 умови договору оренди, за винятком строку дії договору оренди, пунктів 2, 4,5,8 та 11, залишися без змін.

Таким чином, позивач та відповідач визнали обов`язковою умовою виникнення у позивача права на передання земельної ділянки або її частини в суборенду - письмову згоду відповідача, яка з огляду до статуту останнього, як органу місцевого самоврядування, повинна бути оформлена у вигляді рішення відповідача, прийнятого в установленому законодавством порядку.

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи, відповідач не приймав будь-яких рішень про надання своєї згоди позивачу на передання земельної ділянки площею 0,4153 га на вул. Малишка, 9-А у Дніпровському районі м. Києва або її частини в суборенди.

Заперечення представника позивача у суді апеляційної інстанції щодо передачі спірної земельної ділянки у суборенду іншій особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК "КДС Інвест", спростовується наявною копією рахунку на оплату № 219 від 31.08.2018. Зі змісту вказаного рахунку вбачається, що позивач вимагав з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "КДС Інвест" сплати компенсацію з орендної плати за землю за період з травня по вересень 2018.

Колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права відповідно до п. 11.1 договору у встановленому порядку звернутись до Київської міської ради з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, проте доказів вчинення відповідний дій суду не надано.

Про необхідність надання будь-яких доказів щодо звернення позивача до відповідача з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, вказано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 910/3111/19.

Враховуючи викладене, та те, що позивач був обізнаний з умовами договору оренди в частині існування у нього обов`язку закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки після державної реєстрації договору оренди, із відповідними наслідками не закінчення такої забудови у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 8.4. договору оренди земельної ділянки в частині строків завершення забудови земельної ділянки, що свідчить про її використання не за призначенням, та відповідно про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.01.2005 за № 6-66-00220.

Доводи позивача про те, що виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації, інших документів на будівництво об`єкта на земельній ділянці не залежало від волі позивача, а також наявність конфліктної ситуації навколо спірної земельної ділянки, що виникла внаслідок незадоволення мешканцями сусідніх будинків щодо забудови земельної ділянки, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, а зазначені обставини не звільняли позивача від обов`язку належним чином виконувати умови договору щодо забудови земельної ділянки, а також вживати відповідних заходів для усунення порушень його права на користування земельною ділянкою. Не підтверджено жодними доказами наявність обставин що перешкоджали розпочати будівництво об`єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача.

Посилання позивача про неможливість будівництва через протиправні дії мешканців сусідніх будинків, громадських активістів та різних громадських організацій, які під виглядом відстоювання інтересів місцевої громади та боротьби за довкілля вчиняли супротив будівництву, колегія суддів відхиляє як неналежні, оскільки вони документально не підтверджені останнім. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що на громадському обговорені, яке відбулося 08.04.2010 за участю представників Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, замовника будівництва та мешканців прилеглих до будівництва будинків було підтримано проведення всіх подальших робіт щодо проектування та будівництва житлового будинку з вбудованим торгівельним комплексом та підземним паркінгом на вул. Малишка 9 а у Дніпровському районі за умови дотримання забудовником будівельних норм та існуючих вимог нормативних актів з обов`язковим проведенням всіх необхідних експертиз, про що був складений протокол від 08.04.2010, тому посилання позивача про перешкоджання будівництву спростовуються матеріалами справи.

Також в матеріалах справи наявний лист Приватного підприємства "Райдуга" № 190 (вх. № 28799 від 22.07.2009), в якому позивач зазначив як причину звернення до Київської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Малишка, 9-А у Дніпровському районі м. Києва, саме ускладнення фінансування та кредитування об`єкту будівництва.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо правового висновку Управління правового забезпечення Київської міської ради від 08.05.2018 № 08/230-890, оскільки підставою повернення проекту рішення Київської міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,4513 га на вулиці Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством "Райдуга" №66-6-00220 від 17.01.2005 та надання земельній ділянці площею 0,4513 га на вулиці Малишка, 9-а у Дніпровському районі м. Києва статусу скверу" стало не подання до проекту рішення матеріалів, які б містили інформацію про дату реєстрації права оренди, відповідно і строк завершення забудови земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:158:0050). А також до проекту рішення не додано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Райдуга", в якому б підтверджувався факт, використання спірної земельної ділянки не за цільовим признанням. Даний висновок не містить посилання на порушення Київської міської ради норм діючого законодавства при підготовці проекту рішення.

Щодо посилань скаржника на протиправність оспорюваного рішення внаслідок його суперечності правовому висновку Конституційного Суду України щодо неможливості скасування органом місцевого самоврядування своїх попередніх рішень, внесення до них змін, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), колегія суддів зазначає, оспорюваним рішенням про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2004 не скасовувались попередні рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди, а було реалізовано господарську компетенцію відповідача на підставі положень договору оренди, які були погоджені позивачем та відповідачем при його укладені.

Стосовно доводів скаржника про неправомірне надання спірній земельній ділянці статуту скверу, оскільки зміна цільового призначення у даній справі порушує права позивача як користувача спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки позивачем було порушено умови договору 8.4. договору, він втратив статус землекористувача спірної земельної ділянки, а тому подальше присвоєння такій земельній ділянці статусу скверу - не порушує прав позивача як землекористувача, оскільки його право було припинено. А тому доводи скаржника не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райдуга" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/12489/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/12489/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.03.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Т.П. Козир