Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/4913/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/4913/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Поляк О.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Повар О.М.

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 (повний текст рішення складено 03.09.2018)

у справі № 910/4913/18 (суддя Ващенко Т. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафна Мей Юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія"

про стягнення 1 348 536, 64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дафна Мей Юкрейн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 348 536,64 грн., з яких: 1 .133 720,00 грн. основного боргу, 8 479,60 грн. 3% річних, 206 337,04 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано умови Договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 в частині повернення отриманих коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4913/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дафна Мей Юкрейн" 1 133 720 грн. 00 коп. позики, 96 102 грн. 18 коп. пені, 8 479 грн. 60 коп. 3% річних, 18 574 грн. 53 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов`язку по сплаті 1 133 720,00 грн. отриманої позики не виконав, вказану суму станом на час прийняття судового рішення не повернув, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. В той же час, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок пені та 3 % річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та з невірним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду наданий екземпляр договору № 12/12-16-1 від 12.12.2016, оскільки перший аркуш екземпляру договору позики не відповідає дійсним умовам вказаного договору щодо терміну повернення позики, на підтвердження чого відповідачем було надано ксерокопію договору позики з строком повернення 12.03.2021 включно. А тому, на думку апелянта, підстав стверджувати, що наданий позивачем перший аркуш спірного договору, який не містить підписів сторін та не завірений печатками підприємств, є саме оригіналом договору, у суду першої інстанції не було.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу № 910/4913/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/4913/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/4913/18 залишено без руху.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4913/18 та призначено справу до розгляду на 21.11.2018.

У судовому засіданні 21.11.2018 оголошено перерву в розгляді справи до 26.11.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 було оголошено перерву до 04.12.2018.

04.12.2018 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи давності документа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 призначено у справі № 910/4913/18 технічну судову експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Через відділ документального забезпечення суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому експерта установа повідомила, що у зв`язку з неоплатою виставленого відповідачу рахунку вартості судово-технічної експертизи ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи залишається без виконання. Разом з зазначеним листом до Північного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 910/4913/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 поновлено провадження у справі № 910/4913/18 та призначено до розгляду на 29.01.2020.

В судове засідання 29.01.2020 року з`явився представник позивача.

У судове засідання 29.01.2020 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 відкладено розгляд справи на 06.02.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020 року для розгляду справи № 910/4913/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 прийнято апеляційну скаргу у справі № 910/4913/18 у визначеному складі суду.

06.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було обґрунтовано необхідністю належного оформлення повноважень представника відповідача для представництва інтересів у суді апеляційної інстанції.

Крім того, 06.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача було подано клопотання про витребування доказів для проведення експертизи, в якому останній просив витребувати у позивача оригінал договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, укладеного між ТОВ "Арт Фешн Студія" та ТОВ "Дафна Мей Юкрейн" та направити на адресу відповідача рахунок КНДІСЕ для здійснення оплати вартості експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 було відкладено розгляд справи на 26.02.2020, зобов`язано сторін надати оригінал договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, направлено на адресу відповідача рахунок № 18784 від 15.10.2019 та запропоновано надати докази оплати експертизи на підставі вказаного вище рахунку (у разі здійснення такої оплати).

Позиції учасників справи

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

25.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить долучити до матеріалів справи висновок за результатами проведення судової фізико-хімічної експертизи матеріалів документів № 9353 від 29.08.2019.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Позивач, обґрунтовуючи неможливість подачі даних доказів до суду першої інстанції, зазначає, що поданий висновок не міг бути наданий суду раніше, оскільки на дату його виготовлення матеріали справи знаходились у КНІДСЕ. Також такий висновок не міг бути наданий і до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи місцевим господарським судом питання призначення у справі експертизи не підіймалося.

Враховуючи зазначені вище доводи апелянта, оскільки відповідачем у суді першої інстанції не ставилось на вирішення питання щодо призначення у даній справі експертизи, таке питання вирішувалось у суді апеляційної інстанції, а на дату виготовлення висновку експерта справа № 910/4913/18 перебувала у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, колегія суддів дійшла до висновку про прийняття до розгляду висновку за результатами проведення судової фізико-хімічної експертизи матеріалів документів № 9353 від 29.08.2019.

25.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача було подано заяву за підписом головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія Круть Т.Д., в якій останній зазначає, що директор відповідача самоусунулась від виконання обов`язків директора та не підписує фінансових і звітних документів товариства, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія на разі не має можливості видати доручення на ведення справ товариства у суді та оплатити послуги таких осіб.

Також в заяві вказано, що за результатами пошуку запитуваного судом договору позики серед документів, що знаходяться у товаристві, головним бухгалтером відповідача виявлено копію договору позики, яку було долучено до заяви. Вказані у копії договору позики відомості щодо отриманої відповідачем позики від позивача відображені у бухгалтерській та податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія , та станом на сьогодні заборгованість за позикою є простроченою.

Також, 26.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого заявник просить долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату рахунку за проведення експертизи у даній справі та в якому вказано, що інших документів, вказаних у клопотанні експерта, у відповідача не має.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 26.02.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 направлялась на юридичну адресу відповідача - АДРЕСА_2 та на адресу листування, яку вказував відповідач - АДРЕСА_1 .

Ухвала суду апеляційної інстанції від 06.02.2020, яка була направлена на юридичну адресу відповідача, останнім не отримана та повернулась до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду апеляційної інстанції від 06.02.2020, яка надсилалась відповідачу на адресу для листування, була отримана представником відповідача 11.02.2020.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб`єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Колегія суддів також враховує, що відповідачем на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 06.02.2020 були надіслані суду апеляційної інстанції документи, а тому такі дії відповідача також підтверджують обізнаність останнього про час та місце розгляду справи № 910/4913/18.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 26.02.2020 року за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дафна Мей Юкрейн (далі - позичальник) було укладено Договір № 12/12-16-1 позики (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Позикодавець передає Позичальнику у власність, а Позичальник приймає і зобов`язується повернути Позикодавцю в обговорений Договором термін суму в розмірі до 2 000 000,00 грн. на умовах Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 2.1 та визначено, що Договір набуває чинності в момент фактичної передачі першої частини позики Позикодавцем Позичальнику і припиняється поверненням позики в повному обсязі, якщо інше не буде встановлено угодою між сторонами Договору.

Позикодавець надає позику частинами шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Позичальника (п. 1.2 Договору). Зобов`язання Позикодавця з надання суми позики визнаються виконаними з моменту одержання грошей Позичальником на розрахунковий рахунок (п. 3.3 Договору).

При цьому за приписами п. 2.3 Договору Позикодавець має право надавати позику частками від загальної суми протягом терміну дії Договору.

Позивачем було надано відповідачу позику за Договором на суму 1.251.100,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 4 від 13.12.2016. на суму 20.000,00 грн., № 5 від 19.12.2016. на суму 60.000,00 грн., № 7 від 05.01.2017. на суму 60.000,00 грн., № 9 від 11.01.2017. на суму 200.000,00 грн., № 1292772449 від 16.01.2017. на суму 200.000,00 грн., № 15 від 16.01.2017. на суму 40.000,00 грн., № 1292772450 від 17.01.2017. на суму 9100,00 грн., № 1292772452 від 19.01.2017. на суму 70.000,00 грн., № 1292772457 від 20.01.2017. на суму 100.000,00 грн., № 1292772464 від 26.01.2017. на суму 70.000,00 грн., № 1292772467 від 01.02.2017. на суму 50.000,00 грн., № 1292772474 від 08.02.2017. на суму 24.000,00 грн., № 1292772475 від 08.02.2017. на суму 200.000,00 грн., № 1292772538 від 04.04.2017. на суму 16.000,00 грн., № 1375834105 від 18.04.3017. на суму 50.000,00 грн., № 1375834116 від 21.04.2017. на суму 50.000,00 грн., № 1375834150 від 19.05.2017. на суму 22.000,00 грн., № 1443011598 від 29.06.2017. на суму 10.000,00 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору Позичальник зобов`язується повернути позику в повному обсязі в термін до 12.03.2018 включно.

Відповідно до п. 2.3 Договору Позичальник має право погашати позику частками до настання дати, зазначеної в п. 2.2 Договору.

Зобов`язання Позичальника з повернення сум позики визнаються виконаними з моменту одержання коштів Позикодавцем у повному обсязі й обговорений Договором термін на розрахунковий рахунок (п. 3.4 Договору).

Платіжними дорученнями № 1375834115 від 03.05.2017. на суму 44.000,00 грн., № 1443011839 від 10.01.2018 на суму 73.380,00 грн. (на загальну суму 117.380,00 грн.), відповідачем було повернуто позивачу частину наданої за Договором позики.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання за Договором позики відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подачі позову у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 133 720,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що перший аркуш екземпляру договору позики, наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, не відповідає дійсним умовам вказаного договору щодо терміну повного повернення позики. На підтвердження своєї позиції відповідачем до суду першої інстанції було надано копію договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, за приписами пункту 2.2 якого Позичальник зобов`язується повернути позику в повному обсязі в термін до 12.03.2021 включно.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору про позики, згідно з якого в силу вимог ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В матеріалах справи міститься копія договору позики, надана позивачем, зі строком повернення позики до 12.03.2018.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказував, що наданий позивачем перший аркуш екземпляру договору позики не відповідає дійсним умовам вказаного договору щодо терміну повного повернення позики та зазначає, що з наявної у відповідача копії договору позики строк повернення грошових коштів визначений до 12.03.2021 року.

Враховуючи такі заперечення відповідача, судом апеляційної інстанції ухвалою суду від 04.12.2018 було призначено у даній справі технічну судову експертизу документів. На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи відповідає давність виконання першого аркушу Договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 року, укладеного між ТОВ "Доафна Мей Юкрейн" та ТОВ "Арт Фешн Студія", вказаній в Договорі даті його укладення?

2) Чи міг перший аркуш позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 року, укладеного між ТОВ "Доафна Мей Юкрейн" та ТОВ "Арт Фешн Студія", бути створений пізніше другого аркушу цього Договору?

3) Чи виконано цифровий напис " 2021" у пункті 2.2 копії договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, що засвідчена ОСОБА_1 , який міститься в матеріалах справи № 910/4913/18 (аркуш справи № 87) із застосуванням однієї і тієї самої комп`ютерної техніки, у один час та одним комплектом шрифту з іншими написами статті 2 цієї копії договору?

4) Чи виготовлено копію договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, що засвідчена ОСОБА_1 , який міститься в матеріалах справи № 910/4913/18 (аркуш справи № 87-88), шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально- розмножувальної техніки?

5) Чи використовувалась для створення копії договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, що засвідчена ОСОБА_1 , який міститься в матеріалах справи № 910/4913/18 (аркуш справи № 87-88), копія договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, що міститься в матеріалах справи № 910/4913/18 (аркуш справи № 14-15)"?

6) Чи відповідає дата оригіналу договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 р. періоду часу нанесення на нього відтисків печаток підписантів (Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНА МЕИ ЮКРЕЙН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ФЕШН СТУДІЯ")?

Також, було зобов`язано сторін надати експерту усі потрібні для проведення експертизи документи, у тому числі договір позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016.

05.12.2019 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення експерта про залишення ухвали суд без виконання у зв`язку з неоплатою виставленого відповідачу рахунку вартості судово-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 було зобов`язано сторін надати оригінал договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, направлено на адресу відповідача рахунок № 18784 від 15.10.2019 та запропоновано надати докази оплати експертизи на підставі вказаного вище рахунку (у разі здійснення такої оплати).

25.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача було подано заяву за підписом головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія Круть Т.Д., в якій останній зазначає, що директор відповідача самоусунулась від виконання обов`язків директора та не підписує фінансових і звітних документів товариства, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія на разі не має можливості видати доручення на ведення справ товариства у суді та оплатити послуги таких осіб.

Також в заяві вказано, що за результатами пошуку запитуваного судом договору позики серед документів, що знаходяться у товаристві, головним бухгалтером відповідача виявлено копію договору позики, який було долучено до заяви. Вказані у копії договору позики відомості щодо отриманої відповідачем позики від позивача відображені у бухгалтерській та податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Фешн Студія , та станом на сьогодні заборгованість за позикою є простроченою.

Крім того, з наданої копії договору позики вбачається, що строк повернення позики зазначений до 12.03.2018.

Також, 26.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого заявник просить долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату рахунку за проведення експертизи у даній справі та в якому вказано, що інших документів, вказаних у клопотанні експерта, у відповідача не має.

Враховуючи, що питання, які були поставлені на вирішення експерта ухвалою від 04.12.2018, стосувались, зокрема, і копії договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, який був наданий відповідачем, тоді як останнім не було надано ні на вимогу суду апеляційної інстанції, ні на вимогу експерта оригіналу договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, зважаючи на те, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів у судовому засіданні 26.02.2020 дійшла до висновку про недоцільність повторного направлення до експертної установи справи № 910/4913/18 для проведення технічної судової експертизи документів, так як вона не була б проведена через ненадання відповідачем витребуваних документів.

Крім того, з наданої відповідачем 25.02.2020 копії договору позики вбачається, що строк повернення позики зазначений до 12.03.2018.

В той же час, у зв`язку з ненаданням експертною установою висновку щодо поставлених судом апеляційної інстанції питань, позивачем за його замовленням було проведено фізико-хімічну експертизу договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 для подачі такого висновку до господарського суду у справі № 910/4913/18 у відповідності до ч. 2 ст. 69, ст. 101 ГПК України.

Відповідно до висновку № 9353 від 29.08.2019, який проведений Незалежним інститутом судових експертиз, експертом були здійснені наступні висновки:

- давність (період) виконання тексту першого аркушу Договору позики № 12/12-16-1 від 12 грудня 2016 року, укладеного між ТОВ Дафна Мей Юкрейн та ТОВ Арт Фешн Студія , відповідає вказаній в договорі даті його укладання;

- можливість створення першого аркушу договору позики (підміна аркуша) значно пізніше (через декілька тижнів та більше) другого аркуша категорично виключається. Встановити категорично можливість створення першого аркуша Договору позики № 12/12-16-1 від 12 грудня 2016 року, укладеного між ТОВ Дафна Мей Юкрейн та ТОВ Арт Фешн Студія , на декілька днів пізніше ніж текст з відбитками та підписами сторін другого аркушу не уявляється можливим;

- період виконання відбитків печаток ТОВ Дафна Мей Юкрейн та ТОВ Арт Фешн Студія в Договорі позики № 12/12-16-1 від 12 грудня 2016 року відповідає вказаній в договорі даті.

Тобто, висновком експерта підтверджується факт складення першої та другої сторінки договору позики № 12/12-16-1 від 12 грудня 2016 року у цей самий день.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

А тому, враховуючи вищевикладені обставини, колегією суддів не може бути прийнята до уваги надана апелянтом ксерокопія договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 зі строком повернення грошових коштів до 12.03.2021 р. (а.с. 87-88)

Більш того, як вже зазначалось вище, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції у відповідача витребовувався оригінал договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016.

Однак, у поданих заявах відповідач зазначав, що оригінал даного договору у останнього відсутній.

Частинами 5-6 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

А тому, оскільки іншою стороною (позивачем) ставився під сумнів надана відповідачем ксерокопія договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016, а оригінал такого договору відповідачем надано не було, суд першої інстанції правомірно не прийняв зазначений доказ (ксерокопію договору позики № 12/12-16-1 від 12.12.2016 зі строком повернення грошових коштів до 12.03.2021 р. (а.с. 87)) до уваги.

В той же час, позивачем оригінал договору поруки № 12/12-16-1 від 12.12.2016 був наданий на дослідження як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції. З поданого оригіналу договору поруки, який відповідає наявній в матеріалах справи копії (а.с. 14-15) вбачається, що строк повернення позики був встановлений до 12.03.2018.

А тому, враховуючи викладене в сукупності та з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги договір, який був наданий позивачем, та на підставі якого він звернувся з даним позовом до суду, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Посилання апелянта на невідповідність форми договору позики Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, а саме, що перший аркуш договору ніким з сторін не підписаний та не завірений печатками підприємств, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Чинне законодавство не містить вимог щодо необхідності підписання сторонами кожної сторінки договору, вчиненого у звичайній письмовій формі. Для того, щоб вважатися вчиненим у письмовій формі, договір повинен містити підпис кожної сторони (уповноваженого представника такої сторони). Кількість таких підписів та місце їх проставлення визначається за згодою сторін.

При цьому, правомірність правочину презюмується (стаття 204 Цивільного кодексу України), а порушення сторонами встановленої законом форми правочину не є підставою для визнання такого правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

В той же час, Порядок, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, є підзаконним нормативно-актом, що поширюється виключно на нотаріусів та встановлює порядок вчинення ними нотаріальних дій.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк оплати грошових коштів за договором позики є таким, що настав.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач в порушення умов договору позики не повернув позивачу суму позики у розмірі 1 133 720,00 грн., розмір якої підтверджений матеріалами справи, а тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про задоволення такої вимоги шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 133 720,00 грн.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 13.03.2018 по 11.06.2018, погоджується з здійсненим розрахунком та вважає його вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 8 479,60 грн.

Апелянтом наведеного позивачем та здійсненого судом першої інстанції розрахунку 3 % річних не спростовано, власного розрахунку суду апеляційної інстанції надано не було.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку прострочення повернення позики Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми позики за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, у даному випадку розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. А тому, відповідно до вірно здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 96 102,18 грн. пені за період з 13.03.2018 по 11.06.2018.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1 133 720 грн. 00 коп. позики, 96 102 грн. 18 коп. пені, 8 479 грн. 60 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 року у справі № 910/4913/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Фешн Студія" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 року у справі № 910/4913/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 року у справі № 910/4913/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/4913/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.03.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді О.І. Поляк

Є.Ю. Пономаренко