Постанова

від 25.02.2020 по справі 927/771/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 927/771/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019

у справі № 927/771/19 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ"

до Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій

про стягнення 516 288,66 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з`явились

від відповідача - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 516 288,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору щодо оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 74-ТП/19 від 25.03.2019.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі № 927/771/19 провадження у справі в частині стягнення 430 926, 52 грн основної заборгованості по сплаті за електричну енергію закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позов ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" до Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 85362, 14 грн задоволено.

Стягнуто з Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" 6233,69 грн процентів річних, 6449,25 грн інфляційних нарахувань, 72679,20 грн пені та 1921 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості поставленої електроенергії за лютий 2019, з посиланням на приписи ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені, інфляційних та 3 % річних. В частині основної заборгованості у зв`язку зі сплатою її відповідачем провадження закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Спеціалізований авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі № 927/771/19 та прийняти нове, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" до Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо стягнення 6233,69 грн процентів річних, 6449,25 грн інфляційних нарахувань, 72679,20 грн пені - відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі невірного з`ясування обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на невірність проведення позивачем розрахунку штрафних санкцій, оскільки прострочка виконання договірного зобов`язання з 13.03.2019 не могла настати до дати укладення між сторонами договору. На рахунку-фактурі № 21016/23528/1 від 28.02.2019 міститься підпис ОСОБА_1 про його отримання, однак, за доводами скаржника, відповідач зазначену особу не уповноважував на представництво сторони у правовідносинах з позивачем. Вказаний рахунок відповідач отримав лише 30.08.2019. Судом не була надана належна правова оцінка обставинам щодо складання рахунку в останній день звітного місяця, тоді як обґрунтованим може бути рахунок складений 01.03.2019. Також відповідач зазначає, що поза увагою суду було залишено те, що заборгованість за лютий 2019 скаржник оплатив в рамках договору № 21016 від 25.09.2019. На думку апелянта, судом безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019, справа № 925/771/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Розпорядженням № 09.1-08/5048/19 Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. - у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019, для розгляду справи № 925/771/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі № 927/771/19; встановлено учасникам справи процесуальний строк для надання відзиву, заперечень на апеляційну скаргу, заяв, клопотань протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

В межах встановлених судом процесуальних строків, від ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що сторонами в комерційній пропозиції, у відповідності до ст. 631 ЦК України, обумовлено можливість поширення умов договору на правовідносини сторін, що виникли до його укладення. Щодо отримання ОСОБА_1 спірного рахунку сторона зазначає, що в матеріалах справи наявні рахунки за інші періоди, які отримані цією ж особою, однак оплачені відповідачем. Також, відповідач був поінформованим про наявність заборгованості з оплати рахунку за лютий 2019, що підтверджується відповідними доповідними записками відповідача. Твердження апелянта про отримання рахунку в серпні 2019 позивач вважає помилковими, оскільки направлення у визначену дату здійснювалось повторно, про що зазначено в листі № 1553 від 21.08.2019. Також позивач вказує на безпідставність доводів апелянта щодо незастосування судом положень закону щодо зменшення штрафних санкцій, оскільки відповідачем такого клопотання не заявлялось та не подавалось жодних доказів на його обґрунтування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 розгляд справи призначено на 23.01.2020.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, для розгляду справи № 927/771/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 справу № 927/771/19 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 25.02.2020.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, для розгляду справи № 927/771/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 справу № 927/771/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Представники сторін в судове засідання 25.02.2020 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових рекомендованих відправлень, згідно яких позивачем отримано поштову кореспонденцію суду 30.01.2020, а відповідачем - 31.01.2020.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на письмове викладення сторонами своїх доводів та заперечень, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлялись про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

На підставі заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 25.03.2019 (а.с. 28) між ТОВ ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (постачальник за договором, позивач у справі) та Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір №74-ТП/19 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), який є публічним договором, умови якого розроблені на підставі Закону України Про ринок електричної енергії , Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 24).

Пунктом 3.3. Договору сторони визначили, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Розділом 5 Договору ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії (п.п. 5.1, 5.3, 5.7, 5.8, 5.9) сторони визначили, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну на електричну енергію має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадку застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів). Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10 Договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п. 5.11 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За змістом п. 5.12 Договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 13.2. Договору сторони визначили, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання.

Згідно з п. 3.4 Договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.

Початок постачання електричної енергії, у відповідності до заявки-приєднання, є 01.01.2019.

Відповідно до комерційної пропозиції № 1, що є додатком № 2 до Договору, розділом ціна (тариф) електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, затвердженими Регулятором, та включають в тому числі витрати на розподіл електричної енергії.

Термін дії договору та умови пролонгації згідно комерційної пропозиції визначено до 31 грудня 2019 року. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладання договору, з 01 січня 2019 року (комерційна пропозиція № 1, додаток № 2 до Договру).

Згідно акту прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії № 74-ТП/19/23528/1 від 28.02.2019 позивачем в лютому 2019 поставлено відповідачу електричну енергію на суму 430927,92 грн (з ПДВ).

Позивачем сформовано рахунок-фактуру № 21016/23528/1 від 28.02.2019 на суму 430927,92 грн, який отримано ОСОБА_1

Листом № 1553 від 21.08.2019 позивачем повторно було здійснено направлення відповідачу рахунку та акту про використану електроенергію за лютий 2019 року з проханням підписати та повернути по 1 примірнику рахунку та акту на адресу ТОВ Енера Чернігів та погасити заборгованість.

Оскільки відповідач за отриману електроенергію за лютий 2019 не розрахувався, ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" пред`явлено позов про стягнення з Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій заборгованості в сумі 430926,52 грн (з урахуванням зарахування переплати за рахунком № 21016/115503/1 за липень 2019). Крім того, на суму заборгованості позивачем нараховано за період з 13.03.2019 по 04.09.2019 пеню в сумі 72679,20 грн, інфляційні в сумі 6449,25 грн та річні в сумі 6233,69 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття місцевим господарським судом провадження у даній справі відповідачем сплачено суму основної заборгованості, а тому провадження в частині вказаних вимог правомірно було закрито судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Підставою для перегляду оскаржуваного рішення є незгода відповідача з висновками суду про задоволення позову в частині стягнення пені, інфляційних та річних.

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно преамбули до Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон № 2019-VIII), який набрав чинності 11.06.2017, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2019-VIII постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному вебсайті.

Споживач, в силу ч. 3 ст. 58 Закону № 2019-VIII, зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, зі змісту укладеного між сторонами правочину, зокрема, п. 3.4, вбачається, що початок постачання електричної енергії визначається заявкою-приєднанням, яка визначає його 01 січням 2019 року.

Також, як вже зазначалось у даній постанові, у відповідності до комерційної пропозиції № 1, що є додатком № 2 до договору, сторонами узгоджено, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладання договору, з 01 січня 2019 року.

Частиною 3 статті 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги те, що укладаючи договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг сторонами узгоджено можливість поширення його умов на правовідносини, що передували укладенню вказаного правочину, судова колегія відхиляє безпідставні твердження апелянта щодо помилкового визначення початку перебігу строку прострочення виконання відповідачем зобов`язань до моменту його укладення. До того ж, презумпція правомірності правочину у відповідній частині договору не спростована.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами в комерційній пропозиції визначено термін надання рахунку за спожиту електричну енергію (дата), згідно якої рахунок надається не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Постачальник оформляє та надає акт про прийняття-передавання універсальної послуги. Згідно комерційної пропозиції строк оплати сторонами визначено протягом 7 робочих днів від дати отримання рахунку.

В підтвердження обставин постачання відповідачу електроенергії в лютому 2019 позивачем було надано акт прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії № 74-ТП/19/23528/1 від 28.02.2019, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Крім того, матеріали справи містять рахунок-фактуру № 21016/23528/1 від 28.02.2019 на суму 430927,92 грн, в якому в рядку рахунок отримав наявний підпис та прізвище ОСОБА_1

Заперечуючи проти отримання уповноваженим представником Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України вказаного рахунку апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем довіреність на представництво ОСОБА_1 у взаємовідносинах з ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" не видавалась, а тому датою отримання вказаного рахунку є 30.08.2019 (надіслання позивачем рахунку як додаток до листа № 1553 від 21.08.2019).

Однак вказані доводи судова колегія визнає непереконливими, оскільки у відповідності до наявних у матеріалах справи рахунків-фактур №74-ТП/19/30180/1 від 31.03.2019, №21016/56171/1 від 30.04.2019, №21016/75213/1 від 31.05.2019, №21016/91144/1 від 30.06.2019, які також отримані ОСОБА_1 , відповідач розрахувався без будь-яких зауважень щодо неналежної особи, що його отримала.

Крім того, на спростування факту неотримання вказаного рахунку-фактури відповідачем також свідчать доповідні записки відповідача адресовані ДС України з надзвичайних ситуацій № 90/01-37/14 від 13.04.2019, №90/01-37/178 від 06.05.2019, №90/01-37/1472 від 25.04.2019, №90/01-37/2722 від 16.08.2019, №90/01-37/2918 від 04.09.2019, №90/01-37/3015 від 13.09.2019, зі змісту яких вбачається обізнаність відповідача про існування заборгованості за спожиту електричну енергію, в тому числі за лютий 2019 року.

Поряд з цим, як вірно зауважено місцевим господарським судом, доказів відсутності трудових правовідносин з ОСОБА_1 відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем належними засобами доказування не спростовано доводів позивача про вручення рахунку-фактури № 21016/23528/1 від 28.02.2019 представнику відповідача. Крім того, зважаючи на відсутність проставленої ОСОБА_1 дати отримання цього рахунку, апеляційна інстанція вважає, що його датою вручення слід вважати 28.02.2019.

Твердження апелянта про те, що рахунок-фактура № 21016/23528/1 від 28.02.2019 може бути обґрунтованим лише у випадку його виставлення 01.03.2019 відхиляються, оскільки жодним чином не доводять обставин невірного визначення об`єму та/або вартості поставленої електроенергії. До того ж, як вже зазначалось, акт прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії № 74-ТП/19/23528/1 від 28.02.2019 на ту ж суму поставленої електроенергії підписаний відповідачем без будь-яких зауважень і заперечень. За цих же обставин, аргументація апеляційної скарги щодо посилань на договір визнається необґрунтованою.

Як слушно зауважено місцевим господарським судом, умовами п.6.1 договору №74-ТП/19 встановлено право відповідача вимагати від позивача пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому договором та чинним законодавством порядку. Однак вказаним правом сторона не скористалась.

Таким чином, виходячи зі змісту наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № 21016/23528/1 від 28.02.2019 та положень комерційної пропозиції № 1, як невід`ємної частини договору (додаток № 2 до договору), вірним є висновок суду першої інстанції про те, що останнім днем строку сплати рахунку є 07.03.2019 (включно), оскільки відповідачем належними засобами доказування не було спростовано факту його поінформованості з наявною заборгованістю за спірним рахунком, а відтак і його отримання 28.02.2019.

Також колегія критично оцінює й твердження апелянта про те, що заборгованість за лютий 2019 ним була сплачена в рамках договору № 21016 від 25.09.2019, оскільки з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку позивача вбачається, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції перераховано позивачу суми платежів згідно договору 74-ТП/19 та акту № 21016/23528/1, що у подальшому стало підставою для подання позивачем заяви про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основаної заборгованості. Поряд з цим, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що в спірному рахунку за лютий 2019 вказано, що в платіжному дорученні слід зазначити: оплата за активну електроенергію, рахунок № 21016/23528/1 (а.с. 31).

Крім того, колегія суддів дослідивши зміст договору № 21016 від 25.09.2019 та додатків до нього, встановила, що в заявці-приєднанні початком поставки електроенергії визначено 25 вересня 2019, а згідно комерційної пропозиції термін дії договору з 25.09.2019 по 31.12.2019 та вартість поставленої на період вересень-грудень 2019 електроенергії, у відповідності до додатку № 3 до договору № 21016 від 25.09.2019, становить 127553,68 грн (а.с. 99-105). Тоді як, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за поставлену відповідачу електроенергію в лютому 2019. Отже, вказаний правочин не відноситься до предмету доказування у даній справі, а відтак доводи апелянта про ненадання судом оцінки вказаному правочину в оскаржуваному рішенні відхиляються апеляційною інстанцією.

Посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки вищенаведеним обставинам не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не спростовують факту прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання з оплати отриманої електроенергії.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленої електроенергії за лютий 2019, чого в суді апеляційної інстанції апелянтом не спростовано, судова колегія, здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку неустойки, встановила відповідність його матеріалам справи, а тому вважає, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 72679,20 грн (за період з 13.03.2019 по 06.08.2019 з суми заборгованості 430927,92 грн та за період з 07.08.2019 по 04.09.2019 з суми заборгованості 430926,52 грн) правомірно були задоволені судом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи суму заборгованості відповідача та проведених позивачем зарахувань переплати споживача за інший період, за оцінкою колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 6233,69 грн процентів річних (за період з 13.03.2019 по 06.08.2019 з суми заборгованості 430927,92 грн та за період з 07.08.2019 по 04.09.2019 з суми заборгованості 430926,52 грн), а також інфляційних в сумі 6449,25 грн (за період березень-липень 2019 року).

Доводи апелянта про незастосування судом до спірних правовідносин приписів ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки відповідачем, з огляду на принцип диспозитивності господарського процесу, клопотання про зменшення неустойки не заявлялось, будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій згідно наведених норм, не надавалось.

Таким чином, посилання скаржника щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права при невірному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі № 927/771/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі №927/771/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 у справі №927/771/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Спеціалізований авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій.

4. Справу №927/771/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк

Повний текст постанови підписано 04.03.2020