Постанова

від 03.03.2020 по справі 910/17437/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. Справа№ 910/17437/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

позивача Бороденко О.А.

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 18.12.2019

у справі № 910/17437/19 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані"

до Фонду державного майна України

про визнання рецензії на звіт про оцінку права вимоги протиправною, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фонду державного майна України про визнання рецензії на звіт про оцінку права вимоги протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2019 у справі №910/17437/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" у відкритті провадження у справі. Позовну заяву з доданими до неї документами повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована наступним. Виносячи вказану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що Рецензія на Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає критичний висновок щодо повноти та правильності виконання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Звіту про оцінку майна. Встановлена правова природа Рецензії на звіт про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі № 910/17437/19 про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ЕНД ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ" до Фонду державного майна України про визнання рецензії на звіт про оцінку права вимоги протиправною, зобов`язання вчинити дії. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі № 910/17437/19 про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ЕНД ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ" до Фонду державного майна України про визнання рецензії на звіт про оцінку права вимоги протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Апеляційна скарга мотивована наступним. На думку скаржника посилання суду першої інстанції при винесені даної ухвали на постанову великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 не є доречними, оскільки у наведеній вище справі Верховним Судом розглядався спір про визнання недійсним звіту про оцінку майна, і всі правові висновки стосуються виключно правової природи про оцінку майна, а не рецензії на звіт.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 у справі №910/17437/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №910/17437/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" та призначено до розгляду на 03.03.2020.

В судове засідання, яке відбулось 03.03.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Ураховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник позивача підтримав доводи наведені в апеляційний скарзі та просив суд скасувати ухвалу суду Господарського суду від 18.12.2019.

Відповідно до ч. 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.12.2019 без змін.

Частиною 1 статті 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є:

- визнання протиправною Рецензії на Звіт про оцінку права вимоги зобов`язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" № 602 від 05.01.2012, що належить ПАТ "Український професійний банк" (код рецензії 99-16-0539) від 10.11.2019, складену рецензентом Коваль Людмилою Василівною, що працює у штаті Фонду державного майна України;

- зобов`язання Фонду державного майна України виключити з Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності інформацію про результати рецензування, яка внесена до Державного реєстру на підставі Рецензії на Звіт про оцінку права вимоги зобов`язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" № 602 від 05.01.2012, що належить ПАТ "Український професійний банк" (код рецензії 99-16-0539) від 10.11.2016, складної рецензентом Коваль Людмилою Василівною, що працює у штаті Фонду державного майна України.

Судом установлено, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001.

Відповідно до ч.4 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Отже, ураховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Тому, можна зробити висновок, що рецензія на звіт про оцінку майна є похідним поняттям від самого звіту.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Також, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі, несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень та посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності органів державної влади та органів місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Водночас, Рецензія на Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки за результатами критичного розгляду звіту, висновки щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Таким чином, Рецензія на Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає критичний висновок щодо повноти та правильності виконання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Звіту про оцінку майна.

Отже, встановлена правова природа Рецензії на звіт про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Посилання скаржника на те, що в даній постанові Верховного Суду іде мова про визнання недійсним звіту про оцінку майна, а не рецензії на звіт, як у даній справі, не є доцільним, судом апеляційної інстанції вважаються необґрунтованими, оскільки у даному випадку рецензія можлива лише за наявності звіту, тобто є похідним від звіту. Отже, ураховуючи позицію Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку застосування позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові №914/881/17 є доречною.

Крім того, вказаний спір про визнання недійсним рецензії на звіт про оцінку майна та застосування відповідних наслідків не може бути розглянутий й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства, що узгоджується із правовою позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17.

Ураховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається скаржник-Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані", в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі №910/17437/19.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" .

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн енд проперті менеджмент компані" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі №910/17437/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17437/19.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна