ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.02.2020Справа № 910/4804/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Укргіпробум"
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17"
про визнання недійсним наказу та свідоцтва про право власності,
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним:
- наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2002 р. №468-В про передачу у приватну власність будівлі вентцентру по вул. Марини Раскової, 17 у м. Києві, позначеної на плані будівлі літерою "Б";
- свідоцтва про право власності на будівлю вентцентру по вул. Марини Раскової , 17 у м. Києві, позначену на плані будівлі літерою "Б", видане 11.07.2002 р. Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ВАТ "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" (код 05275523) на підставі наказу від 05.07.2002 р. №468-В.
У позові ПрАТ "Укргіпробум" вказує, що наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.07.2002 р. № 468-В про передачу власності територіальної громади м. Києва (комунальної власності) у власність ВАТ "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" будівлі вентцентру, площею 49,3 кв. м., за адресою вул. М. Раскової, 17 , позначену на плані будівлі літерою "Б" та свідоцтво про право власності, видане 11.07.2002 р. на вказану будівлю вентцентру є незаконними, оскільки:
- згідно вимог діючого законодавства про приватизацію (Законів України Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) Про власність ) вказаний вентцентр не підлягає приватизації;
- Київська міська рада, як суб`єкт права комунальної власності згідно діючого на той час Закону України "Про власність" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення щодо приватизації будівлі вказаного вентцентру не приймала;
- при умові правомірності приватизації будівлі вентцентру, здійснена вона була з порушеннями передбаченої законом процедури та без урахування права на приватизацію вказаного об`єкта ПрАТ "Укргіпробум", який є основним користувачем.
Отже, за твердженням позивача, викладених в позові Головне управління комунальної власності м. Києва всупереч вимогам діючого законодавства про приватизацію державного майна, не маючи відповідного дозволу (необхідного обсягу цивільної дієздатності) прийняло рішення та видало свідоцтво про передачу у приватну власність ВАТ "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" будівлі вентцентру по вул. М. Раскової, 17 у м . Києві, позначеної на плані будівлі літерою "Б". Окремо, позивач наголосив на тому, що у разі ж відмови від укладення з ТОВ "ETC-17" договору піднайму частини нежитлового приміщення №19/17Б/2 від 05.11.2018 ПрАТ "Укргіпробум" буде позбавлений доступу до систем теплопостачання, водопостачання і водного пожежогасіння належної товариству будівлі по вул. М. Раскової, 19 у м. Києві , чим фактично будуть порушені права позивача.
Ухвалою суду від 22.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/4066/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Підготовче засідання у справі №910/4804/19 призначено на 28.05.2019.
14.05.2019 через відділ діловодства суду третьою особою-1 подана заява про відвід судді.
Ухвалою суду від 16.05.2019 визнано відвід судді Борисенко І.І необґрунтованим. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи №910/4804/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 20.05.2019 суддею О.Є.Блажівська у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Борисенко І.І. у справі № 910/4804/19 відмовлено.
16.05.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив, з тих підстав, що наказ від 05.07.2002 № 468-В Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна , та свідоцтво про право власності від 11.07.2002 серії НБ 010003871 були прийняті в межах компетенції та в спосіб, визначений законодавством. Також, відповідач зазначив, що вентцентр ніколи не був об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва, що вказано в листах-відповідях Департаменту від 13.02.2019 № 062/11/13-1449, від 20.02.2019 № 062/06/08-1768 та підтверджується листом Фонду державного майна України від 13.11.2018 № 10-20-22933, де вказано, що приватизацію державного майна по вул. М. Раскової, 17 здійснювало Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву в межах своїх повноважень, а Головне управління комунальної власності м. Києва лише здійснило документальне підтвердження права власності на вказану будівлю на основі вже існуючого права власності ВАТ Укргіпродревпром на вказаний об`єкт, відтак посилання на те, що Київська міська рада не приймала рішення про приватизацію є безпідставним.
24.05.2019 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві.
03.06.2019 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
14.06.2019 третьої особою-2 подані пояснення по справі, відповідно до яких третя особа-2 зазначила, що позов подано з порушенням строку позовної давності, а підстави для поновлення відсутні. Позовні вимоги є безпідставними, позивачем не доведено наявними доказами у справі та фактичними обставинами порушення своїх прав та інтересів.
18.06.2019 позивачем подані додаткові пояснення по справі.
26.06.2019 відповідачем подані додаткові пояснення по справі, в яких відповідач обґрунтовує відсутність порушення прав позивача та відсутність поновлення таких прав, в разі задоволення позову.
10.07.2019 позивачем подані додаткові пояснення по справі щодо спростування тверджень відповідача, викладених у поясненнях.
Також, 10.07.2019 позивачем подані додаткові пояснення на пояснення третьої особи, зокрема щодо спростування доводів про пропуск строку позовної давності та відсутності підстав для поновлення вказаного строку.
У судових засіданнях 28.05.2019, 20.06.2019, 11.07.2019 судом оголошувались перерви.
В підготовчому засіданні 30.07.2019 представник позивача підтримав подану 23.07.2019 заяву про зміну предмета позову у справі № 910/4804/19, а саме просить суд задовольнити позов та визнати недійсним:
1) Наказ Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації від 05.07.2002 р. №468-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна", в частині оформлення права власності (передачі у власність) Відкритому акціонерному товариству "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревопром" (код 05275523) будівлі ветцентру по вул. Марини Раскової, 17, у м. Києві, позначену на плані будівлі літерою "Б".
2) Свідоцтво про право власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації на підставі наказу від 05.07.2002 р. № 468-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" Відкритому акціонерному товариству "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" (код 05275523) на нежитлові будівлі по вул. Марини Раскової, 17 у м . Києві, позначені на плані будівлі літерами "А" і "Б", в частині оформлення права власності (передачі у власність) будівлі вентцентру по вул. Марини Раскової, 17 у м. Києві, позначеному на плані будівлі літерою "Б".
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову та заслухавши думку сторін, прийняв її до розгляду.
Представник третьої особи-2 підтримав подану раніше заяву про закриття провадження у справі №910/4804/19 згідно пунктів 1,2, 4 ст. 231 ГПК України, оскільки вважає що спір, не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що в заявленому позові, незважаючи на хибність змісту позовних вимог, є подання всіх чотирьох основних ознак публічно-правових відносин, що оскаржуються, а саме:
- відповідачем є суб`єкт, який наділений публічно-владними повноваженнями;
- наказ, що оскаржується, є імперативно нормативно-правовим актом за визначенням;
- позивач є підпорядкованим відповідачу по відношенню до предмету спору, тобто позивач не має і не може мати рівних прав відносно предмету спору із відповідачем;
- очевидним є домінування публічно-правового інтересу в результатах розв`язання спору, адже наслідком скасування приватизації є повернення об`єкту приватизації у власність, в даному випадку, держави.
Представник позивача у поясненнях поданих 30.07.2019 зазначив, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач приймаючи оскаржуване рішення, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення стосувалося оформлення права власності щодо іншої юридичної особи, а не позивача.
Таким чином позивач вважає, що це спір про цивільне право, і подальше оспорювання права власності на спірне нерухоме майно не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності на нерухоме майно.
При оспорюванні прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення про визнання права власності на нерухоме майно, виникає спір про право цивільне, який має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.
Представник відповідача погоджується з позивачем та зазначає, що справа належить до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статі), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку права на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Суд розглянувши подану третьою особою-2 заяву про закриття провадження у справі №910/4804/19 згідно пунктів 1,2, 4 ст. 231 ГПК України та заслухавши думку сторін вирішив відмовити в її задоволенні.
Представник позивача підтримав подане раніше клопотання про залучення до участі у справі регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (код 19030825, 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 50-Г) як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що право власності на будівлю вентцентру ВАТ "Укрдіпродеревпром" отримало в результаті приватизації, здійсненої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, а отже рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Заслухавши думку учасників спору, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Також, у судовому засіданні 30.07.2019, суд поставив на розгляд подану 29.07.2019 через загальний відділ діловодства суду заяву ТОВ "ЕТС-17" про вступ до справи у якості третьої особи без права самостійних вимог на стороні відповідача в порядку ст. 50 ГПК України.
На обґрунтування поданої заяви ТОВ "ЕТС-17" зазначає, що товариство є особою інтереси якої безпосередньо зачіпає заявлений позов. Оскільки ТОВ "ЕТС-17" було створено два роки тому для того, щоб за дорученням власників будинку №17 по вулиці Євгена Сверстюка (колишня назва - вулиця Марини Раскової) в місті Києві, забезпечити цей будинок комунальними послугами за прямими договорами із постачальниками цих послуг, тобто без участі посередника, яким є Позивач, а отже робота ТОВ "ЕТС-17" з вирішення цього завдання повністю спростовує твердження Позивача щодо перешкоджання його законній господарській діяльності як в майбутньому так і в минулому.
Суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ЕТС-17" про вступ до справи у якості третьої особи є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Ухвалою суду від 30.07.2019 залучено до участі у справі № 910/4804/19 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву ( код 19030825, 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 50-Г) в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" (код ЄДРПОУ 401185872; 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 17) про вступ до справи у якості третьої особи без права самостійних вимог на стороні відповідача задоволено.
30.08.2019 Фондом державного майна України подані письмової пояснення, які долучені судом до матеріалів справи. Окрім того, Фондом подано клопотання про розгляд справи без участі Фонду державного майна України.
02.09.2019 третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-17" подало до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що позов є необґрунтованим та безпідставним. Окрім того, третя особа-4 послалася на пропуск строку позовної давності для подання даного позову.
В підготовчому засіданні 08.10.2019 представник позивача підтримав подане раніше Клопотання про витребування доказів судом у справі №910/4804/19, а саме просить суд витребувати у Київського бюро технічної інвентаризації (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) наявну інформацію та копії документів, які підтверджують за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів зареєстроване в даний час в Бюро технічної інвентаризації право власності на будівлю за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 17 , позначену на плані літерою "Б".
Позивач довів суду, що отримати вказані відомості самостійно не може, оскільки на неодноразові запити, в тому числі і адвокатський запит, Київське бюро технічної інвентаризації відповідь не надало.
Відповідно до ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК. Якщо таке клопотання заявлене з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Cуд дійшов до висновку, що клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим ухвалою суду витребувано у Київського бюро технічної інвентаризації (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) наявну інформацію та копії документів, які підтверджують за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів зареєстроване в даний час в Бюро технічної інвентаризації право власності на будівлю за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 17 , позначену на плані літерою "Б".
У судовому засіданні 12.11.2019, підготовче засідання відкладалося.
12.11.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме витяг з технічної документації від 16.10.2000 на 12 арк. в 1 прим.
В підготовчому засіданні 26.11.2019 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З`ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.
Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.
Представники сторін зазначили про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 26.11.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/4804/19. Призначено розгляд справи №910/4804/19 по суті на 12.12.2019.
У судових засіданнях 12.12.2019, 14.01.2020, 06.02.2020, 20.02.2020 судом оголошувались перерви.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 25.02.2020 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засідання 25 лютого 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до наказу Міністерства лісової та деревообробної промисловості СРСР від 04.02.1974 №8 Про затвердження технічного проекту виробничого корпусу Укргіпродревпром по вул. М. Раскової в м. Києві , затверджено технічний проект виробничого корпусу Укргіппроддеревпром з наступними основними показниками: виробний корпус та вентиляційний корпус з надбудовоною трансформаторною підстанцією.
Як встановлено судом, після завершення будівництва приміщення вентцентру інституту Укргіпродеревпром біли обміряні Інвентрирізаційним бюро м.Києва та було складено Журнал внутрішніх площ приміщень будови літер Б , по ул. Марині Расковой 17 , який наявний в матеріалах справи, відповідно до якого також описані приміщення вентиляційного центру та площа цих об`єктів.
В 1995 році був зроблений Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Інституту Укргіпродеревпром. На схемі розташування земельної ділянки (сторінка 7 Технічного звіту) та абрисі земельної ділянки (сторінка 8 Технічного звіту) чітко зазначено, що вентиляційний центр із трансформаторною підстанцією, гаражами, складськими та підсобними приміщеннями (ТП 4118) знаходиться в межах прибудинкової ділянки будівлі №17 по вул. Марини Раскової, що належить саме інституту Укрдіпродеревпром .
Також, в матеріалах справи про оформлення права власності міститься завірена копія інвентарної картки обліку основних засобів № 001, складеної головним бухгалтером Укргіпродревпрома Загоровським Д.В. від 02.01.1996, за типовою формою № 03-6 затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352. Відповідно до вказаного наказу інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6) застосовується для обліку основних засобів та ведеться в бухгалтерії на кожний об`єкт чи групу об`єктів. В розділі "Коротка індивідуальна характеристика об`єкта" записуються тільки основні якісні та кількісні показники основного об`єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування та приналежності, що відносяться до нього. Так, в таблиці Коротка індивідуальна характеристика об`єкта якої вписано Будівля виробничого корпусу с вентцентром и ТП .
Отже, судом встановлено, що вентиляційний центр площею 579,7 кв.м є невід`ємною частиною будівлі за адресою м. Київ, вул. М. Раскової, 17.
З матеріалів справи вбачається, що ІПС ЕТАП РВ ФДМУ по м. Києву здійснювало приватизацію цілісного майнового комплексу Українського державного інституту Укрдіпродеревпром (код ЄДРПОУ - 05275523), за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 17.
Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу - Українського державного інституту Укрдіпродеревпром 29.12.1995 затверджений начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, складений за результатами інвентаризації майна Українського державного інституту Укрдіпродеревпром станом на 01.11.1995 р.
На підставі вказаного наказу Фонду державного майна України від 13.04.1994 р. №25-АТ до статутного фонду ВАТ "Укрдіпропапір" була передана будівля державного інституту "Укрдіпропапір" по вул. М. Раскової, 19 у м. Києві, площею 12294,0 кв.м, яка належала до загальнодержавної власності.
В матеріалах інвентаризаційної справи станом на 01.11.1995 р. значиться об`єкт нерухомості - будівля (інв. №001, введення в експлуатацію 1976).
Згідно наказу Фонду державного майна України від 13.04.1994 p. № 25-АТ Державний інститут "Укрдіпропапір" було перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Укрдіпропапір" (код ЄДРПОУ 00280689), яке в даний час є приватним акціонерним товариством "Укргіпробум".
Після завершення приватизації Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву було передано до статутного фонду ВАТ Укрдніпродеревпром будівлю за адресою: вул. м. Раскової, 17 (інв. №1), що підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 05.05.1998 № 30-03/2309.
Відповідно до протоколу підсумків продажу акцій ВАТ Укрдіпродеревпром №5 від 23.06.1998, продано 100% акцій, і наказом РВ ФДМУ по м. Києву від 07.07.1998 №1062 завершено приватизацію ВАТ Укрдіпродеревпром .
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 16.01.2001 №1, виданої за підписом голови правління та головного бухгалтера ВАТ Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств , значиться, що на балансі відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" за інвентарним номером 1 знаходиться будівля, яка складається з виробничого корпусу (літера "А") площею 4755,1 кв.м та невід`ємного від нього вентиляційного центру з трансформаторною підстанцією (літера "Б") площею 579,7 кв.м.
За станом на 01.01.2001 р. балансова вартість будівлі, з урахуванням зносу, індексації основних засобів та капітальних ремонтів, складала 1586333,22 грн. (відповідно, балансова вартість виробничого корпусу - 1575221, 90 грн. вентиляційного центру з трансформаторною підстанцією -11111,32 грн.).
Згідно технічного паспорту об`єкту, який повністю відповідає технічному паспорту 16.10.2000 року та матеріалам наступних інвентаризацій 05.12.2002р. та 25.02.2003р. (відповідні викопіювання зі справи - журнал 1977року та експлікації 2000- 2003років по будові літера Б - наявні в справі), відповідно до яких будівля за адресою: місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка (колишня - Марини Раскової) будинок 17 включає вентиляційний центр із трансформаторною підстанцією, гаражами, складськими та підсобними приміщеннями, що разом мають площу 579,7кв.м, до складу будівлі загальною площею 5334,8 кв.м.
В подальшому, будівля вентцентру за адресою вул. М. Раскової, 17, позначені плані будівлі літерою "Б", в якій знаходиться спільний теплопункт, системи водопостачання і водного пожежогасіння будівель була передана на підставі наказу №468-В від 05.07.2002р. у власність ВАТ "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" (код 05275523).
На підставі вказаного наказу № 468-В від 05.07.2002 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва 11.07.2002 р. було видане свідоцтво про право власності ВАТ "Укрдіпродеревпром" на будівлю вентцентру за адресою: вул. М. Раскової, 17 , позначену на плані будівлі літерою "Б".
Також, в подальшому, будівля вентцентру по вул. М. Раскової, 17 у м. Києві , позначена в плані будівлі літерою "Б" на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2003 рівних частинах перейшла у власність фізичним особам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які були акціонерами ліквідованого пізніше ВАТ "Укрдіпродеревпром".
ПрАТ "Укргіпробум" вважає наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.07.2002 р. № 468-В про передачу власності територіальної громади м. Києва у власність ВАТ "Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром" будівлі венцентру, площею 49,3 кв. м., за адресою вул. М. Раскової, 17 , позначену на плані будівлі літерою "Б" та свідоцтво про право власності, видане 11.07.2002 р. на вказану будівлю вентцентру, незаконними.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, до не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Департамент є правонаступником Головного управління комунальної власності м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 № 198/7535 Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) .
Згідно рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 Про затвердження Положень про головні управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пункт 7 абзац 28 Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювало у встановленому порядку оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності.
Порядок оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб, визначався Положенням про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, (далі - Положення), яке діяло на момент оформлення права власності.
Відповідно до підпункту 4.1.5 пункту 4.1 Положення Головне управління комунальної власності м. Києва здійснювало оформлення права власності та видавало свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об`єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації) на об`єкти, які в установленому порядку включені до переліку об`єктів, що підлягають приватизації (в т. ч. ті, що належать на праві повного господарського відання (оперативного управління) юридичним особам, включеним до переліку об`єктів, що підлягають приватизації).
Відкрите акціонерне товариство Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств Укрдніпродеревпром (далі - ВАТ Укрдніпродеревпром ) подало заяву із пакетом необхідних документів, передбачених п. 9, п. 10.2, п. 11.5 Положення, до Головного управління з питань майна зареєстровану під № 10967 від 26.12.2000. В заяві площа об`єкту нерухомості становить 5334,8 кв.м, яка пояснюється довідкою від 16.01.2001 № 1, що на балансі ВАТ Укрдніпродеревпром за інвентарним номером 1 знаходиться будівля, яка складається з виробничого корпусу (літера А ) площею 4755,1 кв.м та невід`ємного від нього вентиляційного центру з трансформаторною підстанцією (літера Б ) площею 579,7 кв.м.
Головним управлінням комунальної власності свідоцтво видавалось на нежилу будівлю по вул. М. Раскової, 17, разом з тим, вказана будівля включає в себе об`єкти позначені літерами А та Б . Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що другої будівлі , як окремого інвентарного об`єкту не існує, а в силу встановлених судом обставин справи, за наявними документами по справі, в силу вимог ст.ст.186, 187 ЦК України, встановлено, що вентиляційний центр площею 579,7 кв.м є невід`ємною частиною будівлі за адресою м. Київ, вул. М. Раскової, 17.
На підставі вищевикладеного Наказ від 05.07.2002 № 468-В Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна , та свідоцтво про право власності від 11.07.2002 серії НБ 010003871 були прийняті в межах компетенції та в спосіб, визначений законодавством на момент їх прийняття.
Також, Позивач, вказуючи на незаконність оспорюваного наказу та свідоцтва, посилається на те, що Київська міська рада не приймала рішення про приватизацію.
Вказані твердження визнаються судом необґрунтованими, адже суду не доведено та судом самостійно не встановлено, що вентцентр був об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва. Натомість, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи та зокрема листами Департаменту від 13.02.2019 № 062/11/13-1449, від 20.02.2019 № 062/06/08-1768 та листом Фонду державного майна України від 13.11.2018 № 10-20-22933, що приватизацію державного майна по вул. М. Раскової, 17 здійснювало Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву в межах своїх повноважень, а Головне управління комунальної власності м. Києва здійснило документальне підтвердження права власності на вказану будівлю на основі вже існуючого права власності ВАТ Укргіпродревпром на вказаний об`єкт.
Щодо літерування в технічній документації.
Позивач вказує, що в результаті перетворення Українського державного інституту по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств Укрдіпродеревпром до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Укрдіпродеревпром була передана тільки будівля за адресою: вул. Марини Раскової, 17 позначена в технічній документації літерою А . Проте, відповідно до пунктів 7, 8, 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, на кожний об`єкт, розташований на земельній ділянці або території за одним місцезнаходженням (адресою) у тому числі на захисні споруди, запроваджується літерування будинків, господарських будівель та нумерація споруд. Кожен будинок та господарська будівля, починаючи з основної, літерується великими літерами алфавіту. Наприклад, "А" - житловий будинок; "Б"; "В" --господарські будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо). Літерування будівель, яке проводиться під час проведення технічної інвентаризації, не стосується місцезнаходження (адреси) об`єкта нерухомості.
Як було зазначено раніше, після завершення приватизації Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву було передано до статутного фонду ВАТ Укрдніпродеревпром будівлю за адресою: вул. м. Раскової, 17 (інв. №1), що і підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 05.05.1998 № 30-03/2309.
У листі РВ ФДМУ по м. Києву №30-03/1650 від 28.03.2001 р. до Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації зазначено, що згідно з нормативними документами по інвентаризації майна в процесі приватизації, в інвентарні описи нерухомого майна, які надаються до органів приватизації, заносяться лише інвентарні номера об`єктів та їх балансова і залишкова вартість на дату оцінки. Щодо розмірів площ приміщень та будівель, то ці відомості містяться у технічних паспортах, іншій технічній документації на об`єкти.
Відповідно до матеріалів технічної документації на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Марини Раскової, 17, складеної Київським міським бюро технічної інвентаризації від 16.10.2000, об`єкт включає в себе два будування позначені літерою А та літерою Б .
Відповідно до ст.ст. 186, 187 Цивільного кодексу України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Відтак, після завершення приватизації Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву було передано до статутного фонду ВАТ Укрдіпродеревпром будівлю за адресою: вул. М. Раскової, 17 (інв. №1), що підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 05.05.1998 № 30-03/2309, відповідно до якої виробничий корпус позначений на плані літерою А та вентиляційний центр позначений літерою Б це і є один інвентарний об`єкт за адресою: вул. М. Раскової, 17.
Також, як було зазначено раніше, в матеріалах справи міститься завірена копія інвентарної картки обліку основних засобів № 001, складеної головним бухгалтером Укргіпродревпрома Загоровським Д.В. від 02.01.1996, за типовою формою № 03-6 затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352. Відповідно до вказаного наказу інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6) застосовується для обліку основних засобів та ведеться в бухгалтерії на кожний об`єкт чи групу об`єктів. В розділі "Коротка індивідуальна характеристика об`єкта" записуються тільки основні якісні та кількісні показники основного об`єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування та приналежності, що відносяться до нього, відповідно до якої зазначено венцентр.
Щодо посилання позивача на те, що наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.07.2002 p. № 468-В та похідне від нього свідоцтво про право власності від 11.07.2002 р. є незаконними та такими, що підлягають скасуванню тому, що згідно вимог діючого законодавства про приватизацію вказаний вентцентр не підлягає приватизації, суд вказує наступне.
В обґрунтування вищевказаного твердження позивач посилається на пункт "г" частини 2 та пункт "г" частини 4 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 р. №2163-XII.
Суд вказує, що частина локальних мереж тепло - та водопостачання, якою здійснюється відповідне забезпечення водою та теплом будинку №17 розташовані у підвалі будинку. Але ці частини мереж, а саме трубопроводи, вентилі, вузли змішування та обліку (частково), не є об`єктами загальнодержавного значення.
Крім того, в обґрунтування твердження про незаконність наказу відповідача від 05.07.2002р. № 468-В та похідного від нього свідоцтва про право власності від 11.07.2002 p., позивач посилається на рішення Київської міської ради від 23.03.2000р. за №59/780 згідно якого не підлягає приватизації Державне комунальне об`єднання "Водоканал" (м. Київ, вул. Лейпцігська, 1-А, код 033227664), яке в даний час перетворене в відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Це посилання є також неналежним, адже частина локальних мереж водопостачання, якою здійснюється водопостачання до будинку №17 не є мережами, що знаходяться на балансі ВАТ АК Київводоканал , що підтверджується також наявними у справі договорами постачання теплової енергії.
Щодо тверджень позивача про те, що не було враховано права на приватизацію вказаного об`єкту Приватним акціонерним підприємством Укргіпробум , суд також визнає вказані твердження безпідставними, адже Департамент не здійснював приватизацію вказаного об`єкту. Органом приватизації виступало Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву, та судом не встановлено порушення прав позивача в цій частині.
Правові підстави для такого твердження позивач не наводить. Посилання позивача на Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 року № 2171-ХІІ (втратив чинність на підставі Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 р. № 2269-УІІІ) - є необґрунтованим в даному випадку, адже приписи цього закону не стосуються продажу акцій відкритих акціонерних товариств на публічних аукціонах, а саме так і здійснювалась приватизація ВАТ Укрдіпродеревпром . А тому в чому саме полягало порушення прав ПрАТ Укргіпробум , позивач також не вказує.
Одночасно, суд вказує, що судом не встановлено, що оспорюваний наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.07.2002 № 468-В та свідоцтва про право власності від 11.07.2002 серії НБ № 010003871 на об`єкт нерухомого майна нежилу будівлю за адресою: вул. Марини Раскової, 17, позначену на плані літерою Б ніяким чином не порушують права Приватного акціонерного товариства Укргіпробум .
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
В свою чергу, право власності на вказаний об`єкт Відкрите акціонерне товариство Укрдіпродеревпром отримало в результаті приватизації здійсненої Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву. Більше того, скасування вказаних наказу і свідоцтва виданих Головним управлінням комунальної власності м. Києва не призведе до поновлення прав Позивача, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між способом захисту порушених прав та можливим настанням юридичних наслідків у разі задоволення позовних вимог. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до органу місцевого самоврядування, з використанням правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, який діяв в межах і в спосіб встановлений чинним законодавством.
Посилання на можливе майбутнє порушення прав не досліджується судом, тому, що є передчасним та не може слугувати підставою для задоволення позову.
З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить суд, відповідачем не порушено, а судом не встановлено обставин на які позивач посилається у позові як на підставу своїх вимог, суд відмовляє Позивачу у задоволенні позову повністю.
Щодо позовної давності, суд вказує наступне.
Відповідно до п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки суд, відмовляє в задоволенні позову по суті за необґрунтованістю та безпідставністю, суд не застосовує позовну давність до даних правовідносин.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У позові Приватного акціонерного товариства "Укргіпробум" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.03.2020
Суддя І.І. Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 05.03.2020 |
Номер документу | 87994620 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні