ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11837/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Мачульського Г. М.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Кротюка О. В.,
відповідачів - Сеніва А. М.,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (судді: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 (суддя Ващенко Т.М.) у справі
за позовом Громадської організації "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства"
до Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадська організація "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області" та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус",
про визнання протиправною бездіяльності та визнання договору продовженим,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2017 року Громадська організація "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (далі - ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (далі - Управління спільної комунальної власності), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадська організація "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області" (далі - ГО "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області") і Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (далі - ПАТ "КБ "Глобус"), про:
- визнання протиправною бездіяльності Вінницької обласної ради, зокрема ненадання у встановлений законом строк висновку-відповіді на питання про продовження (припинення) договору від 24.05.2016 № 14-20 (далі - договір);
- визнання укладеним між Управлінням спільної комунальної власності та ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" договору оренди приміщення, розташованого на першому поверсі адміністративного будинку по вул. Театральній, 14 у м. Вінниці загальною площею 339,8 м 2 , продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, з урахуванням дозволів на передачу частини орендованих приміщень у суборенду.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 11, 626, 629, 759, 760, 763, 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані тим, що позивач як орендар нерухомого майна належним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди, тому має переважне право укласти договір на новий строк. При цьому оскільки орендодавець у визначений законом місячний строк не повідомив про необхідність використання орендованого майна для власних потреб, вважається, що продовження договору погоджено з орендодавцем.
Крім того, позивач наголосив, що у порушення норм чинного законодавства щодо обов`язку органу, уповноваженого управляти державним та комунальним майном, протягом п`ятнадцяти днів надіслати орендодавцеві висновки на подану заяву про продовження (припинення) договору оренди. Вінницька обласна рада, відповіді не надала, а отже зазначеного обов`язку не виконала.
ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" зауважила, що після закінчення терміну дії договору (24.05.2017) позивач продовжує використовувати майно за призначенням, своєчасно вносити оренду плату, що фактично свідчить про надання згоди на продовження договору оренди.
1.3. У відзиві на позовну заяву Вінницька обласна рада, заперечуючи проти її задоволення , наголосила, що постійна комісія обласної ради з питань регулювання комунальної власності та приватизації не погодила проєкт розпорядження про продовження дії спірного договору.
Відповідач вважає безпідставними доводи ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" про необхідність надання Вінницькою обласною радою висновку-відповіді про продовження терміну дії договору оскільки ці доводи не відповідають положенням статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою, у свою чергу, передбачено порядок укладення договору, а позивач документи для укладення нового договору оренди не направляв.
1.4. Управління спільної комунальної власності у відзиві на позовну заяву, також заперечуючи проти її задоволення, наголосило на невідповідності дійсності тверджень позивача про належне виконання ним договірних зобов`язань. Відповідач також акцентував на направленні позивачеві у зв`язку із закінченням терміну договору у визначений законом строк (до збігу місячного терміну після закінчення договору) листа про припинення дії договору.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Спір розглядався судами неодноразово.
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 18.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.2. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції установив факт закінчення договору оренди і направлення орендодавцем у строк, визначений у Законі України "Про оренду державного та комунального майна", повідомлення про припинення цього договору. При цьому суд установив, що орендар скористався своїм переважним правом укласти договір на новий строк, відповідачі не довели наявності підстав для припинення переважного права позивача на укладення договору оренди на новий строк. У зв`язку з наведеним суд визнав наявними правові підстави для продовження договору оренди приміщення на запропонованих позивачем умовах, зокрема на строк до 23.05.2018.
Проте відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки станом на дату вирішення спору у цій справі новий строк, на який укладається договір оренди, закінчився, а продовження договору на новий строк не є предметом спору у цій справі, позов не може бути задоволено.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019. Резолютивну частину рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду про припинення дії договору з 23.05.2017, водночас установив, що право позивача на укладення договору оренди на спірне комунальне майно на новий строк не є порушеним.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивач не заявив вимогу про укладення договору оренди на новий строк із застосуванням переважного права, його позовні вимоги про визнання спірного договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах є необґрунтованими та не можуть бути задоволено.
Суд апеляційної інстанції також не установив обставин на підтвердження доводів позивача про бездіяльність Вінницької обласної ради (ненадання у визначений у законі строк висновку-відповіді на питання продовження (припинення) договору), отже дійшов висновку, що позов у цій частині також не може бути задоволено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ГО "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Скаржник наголошує на залишенні судами поза увагою доводів позивача, що Управління спільної комунальної власності не є органом місцевого самоврядування, не має жодних владних функцій, право оперативного управління майном в Управління спільної комунальної власності немає. Рішення Вінницької обласної ради про уповноваження згідно зі статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на прийняття рішень про укладення чи припинення договору оренди нерухомого майна не надано.
Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19, а також у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16, заявник касаційної скарги наголошує, що дії балансоутримувача - Управління спільної комунальної власності щодо повідомлення орендаря про припинення договору оренди є такими, що не можуть спричиняти жодних юридичних наслідків, оскільки Управління не може підміняти Вінницьку обласну раду, а сама рада жодних рішень не приймала.
Щодо періоду, на який позивач просив суд визнати укладеним договір, такі обставини не залежали від волі ГО "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області", а зумовлені строком, протягом якого справа розглядається у судах, і відсутність процесуальних підстав змінювати позовні вимоги під час повторного розгляду справи після її направлення на новий розгляд.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу Вінницька обласна рада просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, акцентуючи на правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5868/18 стосовно того, що у разі якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після його закінчення орендодавець висловив заперечення щодо поновлення договору на новий строк, такий договір припиняється.
Так, відповідно до Порядку передачі в оренду майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області, затвердженого рішенням Вінницької обласної ради від 28.10.2011 № 220, Управління спільної комунальної власності визначено орендодавцем майна на нормативному рівні (уповноважено), основне завдання якого - виступати стороною у договорах оренди. І саме орендодавець за укладеним між сторонами договором Управлінням спільної комунальної власності відповідно до пункту 10.5 договору і частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомило орендаря (позивача) про припинення договору оренди (лист від 20.06.2017 № 01-04-01/907).
Крім того, Вінницька обласна рада зазначає про безпідставність наведених у касаційній скарзі посилань на правову позицію у справі № 910/4446/16, оскільки у цій справі балансоутримувач не був стороною договору, у зв`язку з чим не міг заявляти вимог про зобов`язання орендаря повернути майно і повідомляти орендареві про відсутність наміру продовжити договір.
3.3. Управління спільної комунальної власності у відзиві на касаційну скаргу, заперечуючи проти її задоволення, також наголошує на наявності у нього повноважень повідомляти орендареві про відсутність наміру продовжити договір з урахуванням змісту Порядку передачі в оренду майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області, затвердженого рішенням Вінницької обласної ради від 28.10.2011 № 220, а отже і на безпідставності доводів скаржника.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції, який змінив мотивувальну частину рішення місцевого суду, норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Як свідчать матеріали справи свідчать та установили суди попередніх інстанцій:
- згідно з розпорядженням Вінницької обласної ради від 23.05.2016 № 103 "Про продовження терміну дії договору оренди приміщення площею 339,80 м 2 , розташованого в адмінбудинку за адресою: вул. Театральна, буд. 14, м. Вінниця з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства", орендодавцем якого виступає Управління спільної комунальної власності", Управлінню спільної комунальної власності дозволено продовжити термін дії договору оренди приміщення з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства";
- 24.05.2016 між Управлінням спільної комунальної власності (за договором - управління) та ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (за договором - орендар) укладено договір № 14-20 оренди приміщення, що перебуває у спільній власності територіальної громади області, за умовами якого управління надає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 339,8 м 2 , яке буде використано для розміщення громадської організації;
- згідно з пунктом 1.4 договору об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і перебуває на балансі Управління спільної комунальної власності, яке є орендодавцем;
- за умовами пункту 3.12 договору у разі припинення його дії орендну плату, плата за комунальні послуги та експлуатаційні витрати орендар сплачує до дня фактичної передачі приміщення управлінню;
- орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок управління орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати; у разі припинення дії договору оренди повернути управлінню орендоване майно відповідно до пункту 4.5 договору (пункти 5.2, 5.3 договору);
- згідно з пунктом 4.5 договору у разі закінчення строку дії договору або його розірванні орендар зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі об`єкт оренди управлінню у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди;
- договір діє з 24.05.2016 до 23.05.3017 за правилами пункту 3 статті 631 Цивільного кодексу України (пункт 10.1 договору);
- відповідно до пункту 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
- дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (пункт 10.7 договору).
4.3. Суди установили, що 24.05.2016 Управління спільної комунальної власності та ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" склали і підписали акт приймання-передачі, за яким управління передало, а орендар прийняв згідно з договором у користування нежитлові приміщення загальною площею 339,8 м 2 в адмінбудинку по вул. Театральній, 14 у м. Вінниці.
4.4. У подальшому згідно з розпорядженням Вінницької обласної ради від 06.01.2017 № 6 Управлінню спільної комунальної власності надано згоду на укладення орендарем (ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства") договору суборенди частини орендованих приміщень загальною площею 216,9 м 2 із ГО "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області".
01.02.2017 між ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (орендар) і ГО "Асоціація спортивної боротьби Вінницької області" (суборендар) укладено договір суборенди приміщень № 1-17-1.
Згідно з розпорядженням Вінницької обласної ради від 28.02.2017 № 41 ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" дозволено передати в суборенду частину орендованих нею приміщень, розташованих в адмінбудинку за адресою: вул. Театральна, 14, м. Вінниця, орендодавцем яких є Управління спільної комунальної власності, для розміщення банківської установи.
28.04.2017 між ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (орендар) і ПАТ "КБ "Глобус" (суборендар) укладено договір суборенди приміщення загальною площею 55,0 м 2 , що перебуває у спільній власності територіальних громад області.
4.5. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" про визнання протиправною бездіяльності Вінницької обласної ради, зокрема ненадання у встановлений законом строк висновку-відповіді на питання про продовження (припинення) укладеного договору (від 24.05.2016 № 14-20) і про визнання цього договору оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, з урахуванням дозволів на передачу частини приміщень у суборенду, із посиланням на положення статей 11, 626, 629, 759, 760, 763, 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
4.6. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 626, 627 зазначеного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.7. Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.
Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
4.8. Особливості регулювання відносин, пов`язаних з орендою державного і комунального майна, наведено, зокрема у Законі України "Про оренду державного і комунального майна" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає умови укладення, особливості зміни, припинення і поновлення договору оренди державного і комунального майна .
Статтею 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" регламентовані порядок та підстави продовження договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, коли орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди (частина 2 цієї статті), так і у випадку укладення договору оренди на новий термін у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частина 3 цієї статті).
Згідно з частиною 2 статті 17 цього Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
За змістом частини 2 статті 26 зазначеного Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
4.9. Суди попередніх інстанцій установили, що за змістом пункту 10.1 укладеного між Управлінням спільної комунальної власності (орендодавець) і ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" договору він діє з 24.05.2016 до 23.05.2017.
Відповідно до пункту 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
4.10. Як свідчать матеріали справи та встановив суд апеляційної інстанції, ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" звернулося до Управління спільної комунальної власності з листом від 05.05.2017 № 01-05/17, в якому повідомило про намір продовжити користування об`єктом оренди та про намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, у зв`язку з чим просило Управління спільної комунальної власності підтвердити продовження терміну дії спірного договору шляхом укладення додаткової угоди про продовження його дії на той самий термін і на тих самих умовах (том 1, а. с. 21).
Управління спільної комунальної власності звернулося до Вінницької обласної ради (лист від 13.05.2017 № 01-04-02/683) із повідомленням про відсутність заперечень стосовно продовження договірних відносин з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства", у зв`язку з чим просило винести на розгляд постійної комісії обласної ради з питань регулювання комунальної власності та приватизації відповідний проєкт розпорядження про продовження терміну дії договору оренди (том 1, а. с. 120).
За змістом статті 15 Регламенту Вінницької обласної ради 7 скликання, затвердженого рішенням 4 сесії обласної ради 7 скликання від 11.02.2016 № 31, проекти рішень ради, а також матеріали, пропозиції і зауваження до них, в обов`язковому порядку попередньо розглядають відповідні постійні комісії (том 1, а. с. 162-187).
Згідно з Положенням про постійні комісії обласної ради 7 скликання, затвердженого рішенням 1 сесії обласної ради 7 скликання від 04.12.2015 № 7, постійні комісії є органами обласної ради, що обираються із числа її депутатів. У межах своїх повноважень ці комісії вивчають, попередньо розглядають та готують питання для внесення на пленарні засідання обласної ради, здійснюють контроль за виконанням рішень сесій обласної ради та власних рекомендацій і висновків.
Суд апеляційної інстанції установив, що як свідчать матеріали справи, постійна комісія з питань регулювання комунальної власності та приватизації не погодила наданий Вінницькою обласною радою проєкт розпорядження щодо продовження терміну дії договору оренди з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (том 1, а. с. 121-123).
Так, ураховуючи неприйняття постійною комісією з питань регулювання комунальної власності та приватизації рішення про продовження терміну дії договору, Управління спільної комунальної власності (лист від 20.06.2017 № 01-04-01/907) повідомило ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" про припинення спірного договору про оренду приміщення, що перебуває у спільній власності територіальних громад області, укладеного між Управлінням спільної комунальної власності та ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства"; просило позивача звільнити орендовані приміщення і повернути майно за актом приймання-передачі (том 1, а. с. 124).
4.11. Суди попередніх інстанцій установили, що Управління спільної комунальної власності як орендодавець за договором повідомило ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" (орендаря) у строк, визначений у частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", про припинення договору оренди. Отже, договір від 24.05.2016 № 14-20 пролонгований не був.
4.12. При цьому положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" свідчать, що лише за умови неповідомлення орендодавцем орендаря про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору відповідно до частини 2 статті 17 цього Закону договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Водночас положення частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України ("Переважні права наймача") передбачають можливість для добросовісного орендаря реалізувати переважне право на укладення договору оренди на новий строк перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, а не автоматичне продовження договору оренди.
Отже, договір оренди припиняється, якщо буде встановлено, що на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку орендодавець заперечив щодо продовження договору або щодо поновлення договору на новий строк.
При цьому з огляду на те, що у частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Таку праву позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 904/8389/17, № 904/7825/17, № 914/204/17, № 920/120/18, № 911/1841/17.
Крім того, щодо форми повідомлення орендодавцем орендаря про припинення або зміну умов договору оренди суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідна вимога (повідомлення) про припинення договору оренди не обов`язково має називатися лише заявою. Ця заява може бути направлена однією зі сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
Таку праву позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду № 904/7825/17, № 911/1841/17.
4.13. Стосовно доводів ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства", що Управління спільної комунальної власності є неналежним орендодавцем за договором оренди та, відповідно, не має компетенції повідомляти про припинення договору, суд апеляційної інстанції зазначив, що за змістом положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).
Згідно з абзацом 2 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
За змістом статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку передачі в оренду майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, затвердженого рішенням Вінницької обласної ради від 28.10.2011, від імені територіальних громад сіл, селищ, міст області повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна здійснює управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.
За змістом пункту 1 Положення про управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області - це установа, яка є спільною власністю територіальних громад Вінницької області, виконавчим органом обласної ради з питань ефективного використання майна, управління якою здійснює Вінницька обласна рада.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ зазначеного Положення основними завданнями управління є, зокрема, здійснення згідно з чинним законодавством та в межах повноважень, визначених обласною радою, функцій з управління майном спільної комунальної власності територіальних громад області та державним майном, що у встановленому законом порядку передано до сфери управління Вінницької обласної ради; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до спільної комунальної власності територіальних громад області; від імені обласної ради виступати стороною у договорах оренди та інших угод щодо майна, що є спільною власністю територіальних громад області.
Суд апеляційної інстанції установив, що як свідчать матеріали справи, спірний договір оренди укладено на підставі розпорядження Вінницької обласної ради від 23.05.2016 № 103 "Про продовження терміну дії договору оренди приміщення площею 339,80 м 2 , розташованого в адмінбудинку за адресою: вул. Театральна, буд. 14, м. Вінниця з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства", орендодавцем якого виступає Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області".
Ураховуючи викладене, з огляду на те, що засновником і власником Управління спільної комунальної власності є територіальна громада Вінницької області, від імені якої діє Вінницька обласна рада, а згідно з розпорядженням від 23.05.2016 № 103 Вінницької обласної ради Управлінню спільної комунальної власності надано право на укладення спірного договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність в Управління спільної комунальної власності прав орендодавця спірного нерухомого майна, належного територіальній громаді, у тому числі і права, передбаченого частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", щодо повідомлення орендареві про припинення договору оренди.
Крім того, як правильно наголосив суд апеляційної інстанції, однією із необхідних умов для продовження договору оренди державного чи комунального майна, окрім відсутності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору, є згода органу, уповноваженого управляти таким майном.
Як установили суди, комісія з питань регулювання комунальної власності та приватизації Вінницької обласної ради не погодила продовження терміну дії договору оренди з ГО "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства".
Під час розгляду справи Вінницька обласна рада підтвердила, що як орган, уповноважений управляти майном, висловила своє волевиявлення - незгоду на продовження договору оренди.
Отже, оскільки як Управління спільної комунальної власності (орендодавець за договором), так і Вінницька обласна рада (орган, уповноважений управляти спірним майном) у визначений законом строк висловили свої заперечення щодо продовження дії договору, позивач був про це повідомлений, договір оренди від 24.05.2016 № 14-20 припинив свою дію з 23.05.2017.
При цьому продовження користування позивачем орендованим майном і сплата орендної плати не є достатньою підставою вважати договір продовженим, оскільки свої заперечення проти такого продовження орендар висловив у формі та у строки, передбачені законом.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 300 цього Кодексу (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на дату відкриття касаційного провадження у справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду у справі, якою змінено мотивувальну частину рішення місцевого суду, прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції немає.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1 . Касаційну скаргу Громадської організації "Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 910/11837/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Г. М. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 05.03.2020 |
Номер документу | 87995499 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні