Рішення

від 25.02.2020 по справі 917/917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 Справа № 917/917/18

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап", вул. Соборності, 66, кім.608,Полтава,Полтавська область, 36000

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

про 1. визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап", оформленого протоколом від 25.04.2018 року;

2. скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі протоколу від 25.04.2018 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап";

3. визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап", оформленого протоколом від 12.06.2018 року;

4. скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі протоколу від 12.06.2018 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап",

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники сторін:

Представник позивача: Меладзе С. О., ордер №1014169 від 28.01.2020 р. ( в режимі відеоконференції)

Представники відповідача : Шульга В.С., посв. адвоката №1905 від 14.10.08 р., договір №23 від 02.01.19 р., Говорова С. Л., посв. адвоката № 057 від 11.04.2017 р., ордер ПТ №085301 від 19.12.18 р.,

Третя особа ОСОБА_2 не з"явився,

Третя особа ОСОБА_3 не з"явився.

Обставини справи : 30.07.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Інтерпап" про: 1) визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап" оформленого протоколом від 25.04.2018 року; 2) скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі протоколу від 25.04.2018 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап"; 3) визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап" оформленого протоколом від 12.06.2018 року; 4) скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі протоколу від 12.06.2018 року позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 31.07.2018 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

07.08.2018 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.08.2018 року відкрито провадження у даній справі, призначено проведення підготовчого засідання на 06.09.2018 року ( том1, арк. с. 90).

30.08.2018 року від імені позивача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду (том 1, арк. с. 102-103).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 усно повідомила суду, що не подавала такої заяви та підтримує свої позовні вимоги.

31.08.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві ( том 1, арк. с. 105-113).

06.09.2018 року від позивача надійшли клопотання:

1) про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1) (том1, арк. с. 173-174).

2) про проведення судово-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз (36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1) (том 1, арк. с. 175-177).

Також 06.09.2018 року від відповідача надійшли клопотання:

1) про проведення судової почеркознавчої експертизи по справі №917/917/18 за позовом МІГУЛІ ОСОБА_4 до ТОВ ТГ «Інтерпап» про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації (том1, арк. с. 166-169):

2) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) (том 1, арк. с. 170-172).

Суд ухвалою від 06.09.2018 року відклав вирішення заявлених клопотань про проведення експертиз до наступного судового засідання, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 27.09.2018 року та залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 1, арк. с. 186-189).

17.09.2018 року від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив (том 1, арк. с. 195-198).

21.09.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив ( том 1, арк. с. 239-240).

27.09.2018 року до суду надійшли:

- письмові заперечення позивача на клопотання відповідача щодо призначення судової почеркознавчої експертизи (том 2, арк. с. 1-2);

- заява відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №554/6160/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору (том 2, арк. с. 12-14);

- заперечення відповідача на клопотання позивача щодо призначення судової почеркознавчої експертизи (том 2, арк. с. 7-10);

- заперечення відповідача на клопотання позивача щодо призначення судово-технічної експертизи документів (том 1, арк. с. 243-247).

Суд ухвалою від 27.09.2018 року продовжив строки підготовчого провадження та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 29.10.2018 року (том 2, арк. с. 30-32).

17.10.2018 року від відповідача до суду надійшла заява про роз`яснення ухвали суду від 06.09.2018 року (том 2, арк. с. 41-45).

25.10.2018 року від відповідача до суду надійшла заява про відкликання заяви про роз`яснення ухвали суду від 06.09.2018 року (том 2, арк. с. 48).

26.10.2018 року від відповідача до суду надійшли:

- додаткові пояснення до заперечень проти клопотання про проведення почеркознавчої експертизи (том 2, арк. с. 50-52);

- додаткові пояснення (том 2, арк. с. 73-75);

- заява про поставлення питань на судову почеркознавчу експертизу (том 2, арк. с. 97-101).

В судовому засіданні 29.10.2018 року від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач письмово повідомила суду, що не подавала заяви про залишення даної позовної заяви без розгляду та підтримує свої позовні вимоги (том 2, арк. с 109).

В судовому засіданні 29.10.2018р. було оголошено перерву до 08.11.2018 року та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №554/6160/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору (том 2, арк. с. 12-14)

Ухвалою від 08.11.2018 року провадження у справі було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України на час проведення судової експертизи, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

27.11.2018 року до господарського суду Полтавської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи № 2118-2122 по господарській справі № 917/917/18.

Ухвалою від 28.11.2018 року поновлено провадження у справі, призначено розгляд клопотання експерта на 13.12.18 року на 10:00 год., визнано обов`язковою явку в судове засідання ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підписів. Зобов`язати позивача надати суду вільні зразки підписів та умовно-вільні зразки підписів ОСОБА_1 .

Мигуля А.А. в судові засідання 13.12.2018 року не з`явилась у зв`язку з чим було оголошено перерву до 18.12.2018 року.

В судове засідання 18.12.2018 року позивач також не з`явилась. За усним твердженням представника позивача Мігуля А.А перебувала на лікарняному. В судовому засіданні 18.12.2018 року представник позивача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та клопотання про відвід експерта та направлення матеріалів для проведення експертизи до іншої експертної установи.

В судовому засіданні 10.01.2019 року судом було розглянуто клопотання про відвід експерта, про що постановлено відповідну ухвалу. Також в засідання було відібрано експериментальні зразки підпису Мігулі ОСОБА_7 . Позивачем на виконання ухвали суду для направлення експерту було надано зразки підпису у 13 документах за період з 14.08.2018 року по 24.12.2018 року.

Відповідачем подано клопотання про долучення документів зі зразками підпису ОСОБА_1 для проведення судової почеркознавчої експертизи та направлення їх експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (арк. справи 175-257, том 2, арк. справи 1-66, том 3)

Ухвалою від 10.01.2019 року суд ухвалив: 1) для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 08.11.2018 року додатково надати експерту експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , відібрані в судовому засіданні 10.01.2019 року, а також вільні зразки підписів ОСОБА_1 , 2) погодити строки проведення експертизи у строк понад 90 днів, 3) відмовити у задоволенні клопотання відповідача про направлення наданих ним зразків підписів ОСОБА_1 для проведення експертизи, 4)провадження у справі № 917/917/18 зупинити до надання висновку судової експертизи, призначеної у даній справі.

21.03.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи №2118-2122, у зв`язку з чим суд поновив провадження у даній справі.

В судовому засіданні 07.05.2019 року позивачем було заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи документа - повідомлення від 12.03.2018 року, на якому міститься підпис позивача щодо повідомлення йому про проведення оспорюваних зборів. За твердженням позивача та його представника позивач даний документ не підписував, натомість позивачем в минулому було підписано кілька чистих аркушів. На думку позивача, час складання тексту повідомлення від 12.03.2018 року та час поставляння підпису позивача може не співпадати.

Ухвалою суду від 07.05.2019 року зупинено провадження у справі № 917/917/18 та призначено у справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Засл. проф. M.С. Бокаріуса ( м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

17.05.2019 року від відповідача до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.05.2019 року.

21.05.2019 року матеріали справи №917/971/18 були скеровані до Східного апеляційного господарського суду.

28.05.2019 року від експерта Г.В. Лошманової надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судово-технічної експертизи документів №10166, а також для вирішення другого питання ухвали - надати дозвіл на часткове пошкодження штрихів реквізитів на ділянках їх перетину у досліджуваному документі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року ухвала господарського суду Полтавської області від 07.05.2019 року залишена без змін.

Ухвалою суду від 19.07.2019 року було поновлено провадження у справі №917/917/18, розгляд клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судово-технічної експертизи документів №10166 призначено у судове засідання на 05.08.19 року на 11:00 год.

Ухвалою від 05.08.2019 року клопотання експерта задоволено частково. Вказано експерту, що перевіряємим періодом часу виконання наданого для дослідження документа, а саме повідомлення про проведення зборів від 12.03.2018 року, є березень 2018 року. Повідомлено експерта про неможливість надання на його клопотання вільних зразків печатки та вільних зразків тексту з огляду на ненадання таких зразків відповідачем. У разі неможливості проведення експертизи експерту повідомити про це суд. Надано експерту дозвіл на часткове пошкодження штрихів реквізитів на ділянках їх перетину у досліджуваному документі - оригіналі повідомлення про проведення зборів від 12.03.2018 року. Зупинено провадження у даній справі до проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 07.05.2019 року.

02.12.2019 року до господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Засл. проф. M.С. Бокаріуса надійшов висновок експерта №10166/24475/24476 від 21.11.2019 року за результатами проведення судово-технічної експертизи документів по справі №917/917/18.

З огляду на щодо ухвалою суду від 09.12.2019 року суд поновив провадження у даній справі та призначив судове засідання на 09.01.2020 року на 11.00. год.

24.12.2019 року від представника відповідача ОСОБА_8 . надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.01.2020 року, у зв`язку з перебуванням в цей день у відпустці за межами України, на підтвердження чого надано відповідні докази.

02.01.2020 року від представника позивача Огороднік ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням з 08.01.2020 по 20.01.2020 року у відпустці.

08.01.2020 року від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Також 08.01.2020 року від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку тим, що наявні об`єктивні причини неможливості його явки в судове засідання 09.01.2020 року. ОСОБА_2 повідомив про намір подати додаткові докази та пояснення.

08.01.2020 року від представника відповідача Шульги В ОСОБА_10 С. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у іншій судовій справі. При цьому представник зазначив, що докази такої участі адвоката у іншій справі не можуть бути надані через адвокатську таємницю.

Ухвалою суду 09.01.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотань учасників справи про відкладення судового засідання з мотивів, наведених у ухвалі. Також ухвалою суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2020 року на 10:00 год.

В судовому засіданні 29.01.2020 року суд розпочав слухання справи по суті.

В судовому засіданні 29.01.2020 року представник позивача заявив клопотання про проведення додаткової судово - технічної експертизи, про ознайомлення з матеріалами справи та про виклик експерта.

Представник відповідача заявив клопотання про поновлення строку для подачі доказу та про долучення до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит.

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи, оскільки підготовче провадження вже закрито і суд перейшов до розгляду справи по суті.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подачі доказу та про долучення до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит з огляду на приписи ст.80 ГПК України та відсутність поважних причин пропуску строку на подачу доказів.

Також суд роз`яснив представнику позивача, що він має право в будь-який час знайомиться з матеріалами справи.

При розгляді справи по суті було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.02.2020 року.

В судових засідання 29.01.2020 року та 26.02.2020 року представники учасників справи підтримали свої вимоги та заперечення, наведені в заявах по суті.

26.02.2020 р. на електронну адресу Господарського суду Полтавської області від позивача надійшло клопотання № б/н від 25.02.2020 р. (вх. № 2331 від 26.02.2020 р.) про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року зазначене клопотання повернуто без розгляду на підставі ст. 170 ГПК України.

При цьому суд роз`яснив представнику позивача в судовому засіданні 26.02.2020 року його право заявити таке клопотання усно, що і було зроблено представником позивача - заявлено клопотання з проханням повернутися до стадії підготовчого провадження у справі для призначення судової експертизи

В обґрунтування клопотання представник позивача посилався на те, що позивач з поважних причин не заявив дане клопотання на стадії підготовчого провадження з огляду на перебування представника позивача Огородник Т.Л. закордоном у період з 01 січня 2020 року до 15 січня 2020 року, а також отримання лише зараз повідомлення з іншої експертної установи щодо можливості провести експертизу.

Як вже зазначав суд, в судовому засіданні 29.01.2020 року суд розпочав слухання справи по суті, заслухав вступне слово представників учасників справи, перейшов до стадії дослідження доказів.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі для призначення судової експертизи як такого, що не узгоджується з приписами Господарського процесуального кодексу України.

Посилання представника позивача на практику деяких суддів щодо можливості повернення до підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті є недоречним, оскільки суд діє виключно в мажах і в спосіб, визначений законом. Однак положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають такого права суду як повернення зі стадії дослідження доказів при розгляді справи по суті до стадії підготовчого засідання.

Крім того, один (але не єдиний) представник позивача перебував у відпустці лише з 01.01.2020 року по 15.01.2020 року. При цьому жодних перешкод направити до суду таке клопотання поштою до закриття підготовчого засідання у позивача чи його представників не було.

Протокольною ухвалою 26.02.2020 року суд також відмовив позивачу у задоволенні клопотання про виклик експерта, оскільки виклик експерта за заявою учасників справи є правом, а не обов`язком суду та суд не вбачає необхідності отримання додаткових пояснень експерта щодо висновків, які вже були ним викладені у висновку. При дослідженні в судовому засіданні висновку експерта не було встановлено підстав для такого виклику.

В судовому засіданні 26.02.2020 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз`яснив порядок набрання рішенням законної сили та оскарження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:

21 травня 2007 року було проведено державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група Інтерпап , код ЄДРПОУ 35137937 (відповідач), про що внесено відповідний запис за № 1068 102 0000 019901 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

25.04.2018 року відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ ТГ Інтерпап з порядком денним:

1. Обрання Голови Зборів учасників.

2. Розгляд результатів внутрішнього розслідування фінансово - господарської діяльності Товариства за період з 01 січня 2016 року по 13 березня 2018 року. Прийняття рішення за наслідками розгляду завіту внутрішнього розслідування.

3. Розгляд питання про порушення Мігулею ОСОБА_4 обов`язків учасника Товариства, що суттєво ускладнює діяльність Товариства. Прийняття рішення за результатами розгляду.

4. Про зміну складу учасників Товариства. Прийняття рішення про зменшення та/або перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.

5. Про внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення Статуту в новій редакції.

6. Про уповноваження відповідальної особи на проведення державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап , оформлених протоколом № 25/4 від 25.04.2018 року ( арк.. справи 133-136, том 1), серед іншого, виключено ОСОБА_1 зі складу учасників товариства за перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначає, що прийняті 24.04.2018 року рішення порушують її корпоративні права, оскільки позивача не було повідомлено про їх проведення, не був повідомлений порядок денний зборів, підстави для виключення позивача з числа учасників товариства відсутні.

Крім того, 12 червня 2018 р. були проведені позачергові загальні збори учасників ТОВ ТГ Інтерпап , на яких було прийнято рішення про вступ нового учасника Товариства - ОСОБА_3 із часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 24,9 %, оформлені протоколом № 12/06-18 від 12.06.2018 року ( арк. справи 137-138, том 1). Проведено державну реєстрацію змін на підставі протоколу від 12.06.2018 р. позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап .

Позивач вважає проведення зазначених загальних зборів 12.06.2018 року, та відповідно прийняті на них рішення, неправомочними, оскільки вони, на його думку, є похідними від неправомірно прийнятих рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап , які відбулися 25.04.2018 р.

За твердження позивача, наведеного у позовній заяві, ОСОБА_2 будучи єдиним учасником ТОВ ТГ Інтерпап , після безпідставного та незаконного виключення позивача зі складу учасників Товариства, вживає заходів щодо продажу належної ОСОБА_1 на законних підставах частки у статутному капіталі ТОВ ТГ Інтерпап у розмірі 10 %.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги такими доказами, доданими до позову: копія заяви від 15.12.2015 p., посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 4773; копія заяви від 15.12.2015 p., посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 4774; копія договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ТГ Інтерпап від 15.12.2015 p., посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 47774; копія довідки АА № 030812 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

Відповідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З огляду на наведене суд розглядає позовні вимоги в межах підстав, наведених позивачем в заявах по суті. Пояснення позивача від 28.01.2020 року ( арк. справи 112-117, том 5), які містять інші підстави позову, на які позивач не посилався у заявах по суті, подані за межами підготовчого провадження та не є заявою по суті.

Таким чином, з посиланням на п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 25.02.2016 р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , ст.. 98 ЦК України, позицію Верховного Суду України, викладену у визначенні від 17 жовтня 2002 року ( Вісник Верховного Суду України № 4, липень 2003 p.) , ст. 29,32 Закону України № 2275 - VIII Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивача було належним чином повідомлено усно, а також 12 березня 2018 року письмово ознайомлено під підпис про порядок денний, час, місце проведення загальних зборів, а також про можливість ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень. Повідомлення містить всю передбачену чинним законодавством інформацію. Додатковим підтвердженням обізнаності Позивача про час і місце проведення позачергових загальних зборів Товариства являються звернення самої Мігулі до Товариства. Так, у травні 2018 року відповідач отримав поштою лист від ОСОБА_1 . В конверті містилось два листа від неї із проханням перенести загальні збори на інший час. Дані листи датовані 25 березня 2018 року та 23 квітня 2018 року, відправлені нею простим поштовим листом 25 квітня 2018 року, про що свідчить штамп на конверті. Оскільки ці листи були отримані вже після проведення загальних зборів учасників Товариства та внесення даних в реєстр, можливості задовольнити дане клопотання у товариства не було. Підставами для виключення ОСОБА_1 із числа учасників ТОВ ТГ Інтерпап стали такі обставини: позивач неправомірно розголошувала конфіденційну інформацію про діяльність Товариства, а також розповсюджувала неправдиву інформацію, позивач своїми діями перешкоджала досягненню цілей товариства. На думку відповідача, позовні вимоги про визнання недійсним і рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап , оформленого протоколом від 12.06.2018р., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки рішення від 12.06.2018р. жодним чином на зачіпає права та інтереси позивача, та було прийняте уже після виключення ОСОБА_1 із складу учасників Товариства. Враховуючи наведене відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень до відзиву подав такі докази: копія Статуту ТОВ ТГ ІНТЕРПАП затвердженого Протоколом №15/12-2015 Загальних зборів учасників від 15 грудня 2015року№; копія Протоколу №25/04 Позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап від 25 квітня 2018р.; копія Протоколу №12/06-18 Позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап від 12 червня 2018р.; копія повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап від 12 березня 2018року; копії Листів ОСОБА_1 про неможливість прибути на позачергові Загальні Збори учасників Товариства разом із копією конверту, в якому вони були надіслані; копія Наказу №9 від 22 січня 2009р. Про затвердження положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань (ч. 4 ст. 145 ЦК України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Збори приймають рішення, які оформляються відповідним протоколом.

Права учасників товариства визначені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як встановлено судом, рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТГ Інтерпап , оформлених протоколом № 25/4 від 25.04.2018 року ( арк. справи 133-136, том 1), серед іншого, виключено ОСОБА_1 зі складу учасників товариства за перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Позивач стверджувала, що не була повідомлена про дату проведення зазначених зборів та їх порядок денний.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи листи від 25.03.2018р. та 23.04.2018р., якими позивач повідомила про неможливість прийняття участі у загальних зборах TOB ТГ Інтерпап , в повідомленні від 12.03.2018 р. про проведення позачергових загальних зборів учасників TOB ТГ Інтерпап .

Судом було задоволено клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів, що містяться від імені позивача у зазначених вище листах та повідомленні про проведення зборів, оскільки позивач стверджувала, що не підписувала листи від 25.03.2018р., від 23.04.2018р. та повідомлення від 12.03.2018 р. про проведення позачергових загальних зборів учасників TOB ТГ Інтерпап .

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи документа - повідомлення від 12.03.2018р., на якому міститься підпис позивача щодо повідомлення йому про проведення оспорюваних зборів.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення заявленого клопотання позивач посилався на те, що даний документ не підписував, натомість позивачем в минулому було підписано кілька чистих аркушів. На думку позивача, час складання тексту повідомлення від 12.03.2018р. та час поставляння підпису позивача може не співпадати, що свідчить про необхідність проведення експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.05.2019р. у справі №917/917/18 задоволено клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи; призначено судово-технічну експертизу у справі №917/917/18

Відповідно до положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Судом оцінено висновки судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 2118-2122 від 19.03.2019 року) та судово-технічної експертизи документів (висновок експерта № 10166/24475/24476 від 21.11.2019 року), як належні та допустимі докази в розумінні ст. 76 - 79 ГПК України, які враховується судом при прийнятті рішення в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається із зазначених висновків експертів ( арк. справи 128-138, том 3; арк. справи 163-169, том 4) :

- Підписи від імені ОСОБА_1 у графах " ОСОБА_11 .A." листів від 25.03.2018 та 23.04.2018, якими ОСОБА_12 повідомила про неможливість прийняття участі у загальних зборах TOB ТГ "Інтерпал", виконані ОСОБА_1 ;

- Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Отримано особисто 12.03.2018 року - Мігуля ОСОБА_13 " повідомлення від 12.03.2018 про проведення позачергових загальних зборів учасників TOB ТГ "Інтерпап", виконаний ОСОБА_1 ;

- Підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Генеральний директор A.A. Мігуля" наказу TOB ТГ "Інтерпап" №9 від 22.01.2009 "Про затвердження Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію", виконаний ОСОБА_1 .

- Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "ЗАТВЕРДЖЕНО наказом генерального директора TOB Торгова група "Інтерпап" №9 від 22 січня 2009р. ( ОСОБА_11 . ОСОБА_14 )" положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію TOB ТГ "Інтерпап", виконаний ОСОБА_1 .

- У наданому для дослідження документі - повідомленні про проведення зборів від 12.03.2018, спочатку друкувався текст, поверх якого виконувалися підписи від імені ОСОБА_2 , Мігулі A. ОСОБА_15 ., рукописні записи дати; відтиск круглої печатки TOB ТОРГОВА ГРУПА ІНТЕРПАП наносився поверх підпису від імені ОСОБА_16 , друкованого тексту.

- У наданому для дослідження документі - повідомленні про проведення зборів від 12.03.2018 відтиск круглої печатки TOB ТОРГОВА ГРУПА ІНТЕРПАП нанесено у період часу після 28.02.2018 по 15.03.2018 року включно, згідно наданих відтисків-зразків; у даний період часу входить також дата, що зазначена у досліджуваному документі.

Отже, зі змісту наявних в матеріалах справи листів від 25.03.2018р. та 23.04.2018р., якими позивач повідомила про неможливість прийняття участі у загальних зборах TOB ТГ Інтерпап , повідомлення від 12.03.2018 р. про проведення позачергових загальних зборів учасників TOB ТГ Інтерпап та висновків експертиз вбачається, що позивач була повідомлена про проведення спірних зборів 25.04.2018 року та їх порядок денний.

Предметом доказування у даній справи є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі оспорюваних рішень, з підстав, наведених у позові; наявність чи відсутність порушення прав позивача оспорюваними рішеннями, а також ефективність способу захисту, обраного позивачем.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту при зверненні до суду із позовними вимогами про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап", оформленого протоколом від 25.04.2018 року та визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Торгова група "Інтерпап", оформленого протоколом від 12.06.2018 року, а також скасування державної реєстрації змін, проведених на підставі зазначених протоколів.

Так, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

За приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного заінтересованою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція).

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Також Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" були внесені зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у тому числі стаття 17 останнього була доповнена новою частиною п`ятою, яка містить, серед іншого, вказівку на спеціальні способи захисту.

Так, частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі N 923/876/16 (провадження N 12-88гс19), перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).

Дана правова позиція також наведена і у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 р. у справі N 927/97/19 (Провадження N 12-133гс19).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19).

Позивач у позові стверджує, що ОСОБА_2 , будучи єдиним учасником ТОВ ТГ Інтерпап , після безпідставного та незаконного виключення позивача зі складу учасників Товариства, вжив заходів щодо продажу належної ОСОБА_1 на законних підставах частки у статутному капіталі ТОВ ТГ Інтерпап у розмірі 10 %.

Як встановлено судом, після виключення позивача склад учасників товариства було змінено, як змінено і розмір часток.

Так, 12 червня 2018 р. були проведені позачергові загальні збори учасників ТОВ ТГ Інтерпап , відповідно на яких було прийнято рішення про вступ нового учасника Товариства - ОСОБА_3 із часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 24,9 %. В оспорюваному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Товариства в розмірі 24,9 % згідно договору купівлі-продажу від 12.06.2018 р.

Отже, позивач, виходячи зі змісту позову, прагне відновлення становища, яке існувало до порушення її прав, тобто відновлення такого складу учасників, із такими розмірами часток, яке існувало до виключення позивача та продажу частки у розмірі 24,9% іншій особі.

Стаття 5 Господарського процесуального кодексу України унормовує, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1)

При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).

Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 р. у справі N 923/876/16.

Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 р. у справі N 923/876/16 Верховний Суд застосував положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції після внесення змін Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") при розгляді справи про визнання недійсними рішень загальних зборів, прийнятих до набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Отже, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі №905/1513/16 та ін..

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на відмову у задоволенні позову з підстав невірно обраного способу захисту порушеного права суд не досліджує питання про наявність підстав для виключення позивача з числа учасників ТОВ ТГ "Інтерпап".

Сплата судових витрат покладається на позивача у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 02.03.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О.М.