Рішення

від 19.02.2020 по справі 917/2016/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Справа № 917/2016/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко JI. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»

до Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача Охотська Т. О., посвідчення №1248 від 18.05.2015

від відповідача Таратута А. Ф., док. в матер. справи

Обставини справи : Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» звернулося в суд з позовом до Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області про визнання додаткової угоди № 22 від 22.10.2019 про поновлення договору оренди землі № 523 від 03.06.2019, укладеною в редакції позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» , як добросовісного користувача земельних ділянок, що належним чином виконував свої обов`язки на підставі договору оренди землі № 523 від 03.06.2019 та дотримався процедури реалізації переважного права орендаря на продовження вказаних договорів на новий строк. Підставою позову позивач визначив частини 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Ухвалою від 25.11.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10:40 10.12.2019.

Відповідач проти позову заперечив (заперечення на позов вх. № 13537 від 06.12.2019 в матеріалах справи), посилаючись на те, що 24.09.2019 27 сесією 7 скликання прийнято рішення відмовити в поновлені договору оренди № 523 від 03.06.2011 з ТОВ АФ «Добробут» на новий строк.

Ухвалою від 04.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:40 19.02.2020.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011 Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» уклали договір оренди землі № 523 та підписали акт приймання - передачі, який є невід`ємною частиною договору.

Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, загальною площею 108,5 га (невитребувані паї).

Згідно з пунктами 15-16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як зазначив позивач він добросовісно виконував свої зобов`язання згідно з договором та використовував земельну ділянку за її цільовим призначенням.

До договору оренди землі № 523 були укладені додаткові угоди № 1 від 21.07.2011, № 2 від 20.01.2012, № 3 від 07.02.2012, №3 від 01.06.2012, № 4 від 30.10.2012, № 2 від 31.05.2013 № б/н від 05.10.2013, № 8 від 03.03.2014, № 9 від 11.09.2014, № 10 від 17.12.2014, № 11 від 11.03.2015, № 12 від 29.04.2015, № 13 від 01.09.2015, № 14 від 30.12.2015, № 15 від 15.03.2016, № 16 від 05.10.2016, № 17 від 27.12.2016, №18 від 26.01.2017 ,№ 19 від 21.04.20І7, №20 від 05.01.2018, № 21 від 05.12.2018.

Згідно з додатковою угодою № 21 від 05.12.2018 до договору оренди землі були внесені зміни, а саме: пункт 2 договору викладено в новій редакції, де зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 26,2653 га, в тому числі: рілля (6 невитребуваних паїв) - 26,2653 гектарів.

Пункт 8 договору викладено в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання відповідно до чинного законодавства та діє до 31 грудня 2019 року .

Також змінено пункт 9 договору щодо розмірів орендної плати.

У 2019 році Козельщинська районна державна адміністрація Полтавської області передала повноваження щодо розпорядження зазначеними землями Василівській сільській раді Козельщинського району Полтавської області, у зв`язку зі змінами в законодавстві.

На виконання вимог пункту 8 договору ТОВ Агрофірма "Добробут" 28.08.2019 звернулося до відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі.

22.10.2019 ТОВ Агрофірма "Добробут" повторно звернулася до відповідача з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі № 523 від 03.06.2011 та додало проект додаткової угоди до договору.

31.10.2019 позивач отримав, надісланий відповідачем лист вих. №271/02-27 від 31.10.2019, яким повідомлено наступне: « 24.09.2019 27 сесією 7 скликання прийнято рішення відмовити в поновлені договору оренди № 523 від 03.06.2011 з ТОВ АФ «Добробут» на новий строк.

Як зазначено у повідомленні, рішення сесії, за результатами поіменного голосування депутатів мотивоване тим, що термін дії договору оренди закінчується і сільська рада, згідно з статтею 31 Закону України «Про оренду землі» , статті 26 пункту 34, статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» надає перевагу людині, яка запропонувала кращі умови.

Згідно з пунктом 1 рішення 27 сесії 7 скликання Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 24.09.2019 «Про укладання договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на невитребувані земельні частки (паї) по Василівській сільській раді» сільська рада вирішила відмовити позивачу в поновлені договору оренди на новий строк в зв`язку із закінченням терміну договору оренди № 523 від 03.06.2011.

Позивач вважає, що Василівською сільською радою Козельщинського району Полтавської області порушено його переважне права на поновлення договору оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Приписами статей 13 та 14 Конституції України та статті 324 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи предметом спірного договору оренди землі є земельна ділянка загальною площею 26,2653 га (невитребувані паї), згідно з додатковою угодою № 21 від 05.12.2018 до договору оренди землі.

З 01.01.2019 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні .

Зазначеним Законом статтю 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" викладено в наступній редакції:

"Стаття 13. Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям)".

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду, проте станом на час розгляду справи спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав.

Доказів щодо спростування вказаних обґрунтувань відповідача матеріали справи не містять та інших доказів на момент прийняття рішення позивач не надав.

Згідно з статтею 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 79-1 Земельного кодексу України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, пролонгація укладеного раніше договору в порядку, передбаченому частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є неможливою.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д. М. Сірош