Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/8845/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8845/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал" - Громніцький Ю.П.,

Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Онищенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019

(головуючий - Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Євсіков О.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019

(суддя Лиськов М.О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про зобов`язання здійснити закачування природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов`язання здійснити закачування природного газу обсягом 182,206 тис.куб.м, що належить позивачу, шляхом надання позивачу з боку відповідача послуг індивідуального робочого обсягу на місяць та індивідуальної потужності закачування на добу наперед.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Елікор Капітал згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 22.08.2016 № 220816/1 та додатковою угодою до нього № 1 від 30.09.2016 придбало у вересні 2016 року у ТОВ Карпатинадраінвест - оператора спільної діяльності за договором № 1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004, укладеного між ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Карпатинадраінвест , природний газ обсягом 2 692,206 тис.куб.м з ресурсу вересня 2016 року.

За твердженнями позивача з придбаного у ТОВ Карпатинадраінвест обсягу 2692,206 тис.куб.м природного газу ТОВ Елікор Капітал продало у вересні 2016 року ТОВ Газпромінвест ЛТД обсяг 2 510,000 тис.куб.м на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 20.09.2016 № 2-09/2016.

Посилаючись на те, що між ТОВ Елікор Капітал та AT Укртрансгаз укладено договір від 02.05.2018 № 1805000052 зберігання (закачування, відбору) природного газу, позивач стверджує, що у газотранспортній системі відповідача залишився належний позивачу на праві власності залишок природного газу обсягом 182,206 тис куб.м. з ресурсу вересня 2016 року спільної діяльності за договором №1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2014, укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатинадраінвест".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Суди мотивували свої висновки тим, що: перехід права власності на спірні обсяги природного газу не відбувся у зв`язку із відсутністю факту адміністрування Оператором газотранспортної системи такого переходу права власності з підстав неподання відповідних номінацій; спірний об`єм газу не міг бути переданий у власність позивача в момент підписання акту прийому-передачі від 30.09.2016, оскільки з 09.09.2016 по 10.10.2016 на природний газ, належний на підставі договору про спільну діяльність від 19.11.2004 (уповноважена особа ТОВ "Карпатинадраінвест") було накладено арешт ухвалами у кримінальному провадженні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Елікор Капітал" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що: суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що природний газ у спірному об`ємі не був переданий позивачу та позивач не набув права власності на нього; ухвалами суду від 09.09.2016 та від 10.10.2016 у кримінальному провадженні № 5201500000000002 не було накладено обмежень на природний газ, який є предметом даного спору; суди дійшли помилкового висновку про те, що у відповідача не виникло обов`язку надати позивачу потужність закачування (відбору) спірного обсягу природного газу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. АТ "Укртрансгаз" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. 22.08.2016 між ТОВ Карпатинадраінвест (оператор Спільної діяльності за договором № 1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 13.10.2004, укладеного між ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Карпатинадраінвест ) як продавцем та ТОВ Елікор Капітал як покупцем укладено договір № 220816/1 купівлі-продажу природного газу (з урахуванням додаткової угоди № від 30.09.2016).

9. Згідно з п. 3.1 договору №220816/1 продавець передає природний газ з ресурсу вересня 2016 року, що належить йому на праві власності, у точці входу (56ZE-92-00004105) в газопроводи УМГ "Харківтрансгаз". Покупець приймає природний газ у точці входу (56ZE-92-00004105) в газопроводи УМГ "Харківтрансгаз" та на підставі підписаного договору транспортування з ПАТ "Укртрансгаз" поставляє отриманий природний газ споживачам магістральними трубопроводами.

10. Відповідно до п. 3.2 договору №220816/1 від 22.08.2016 природний газ вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем при підписанні акту приймання-передачі фактичних обсягів газу.

11. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2016 у кримінальній справі №1-кс/760/12222/16 (№760/675/16) накладено арешт на природний газ, що зберігається у газосховищах ПАТ "Укртрансгаз" та належить в т.ч. - договір про спільну діяльність від 19.11.2004, уповноважена особа ТОВ "Карпатинадраінвест".

12. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2016 у кримінальній справі №1-кс/760/13747/16 (№760/675/16) накладено арешт на природний газ, що зберігається у газотранспортній системі та газосховищах ПАТ "Укртрансгаз" та належить в т.ч. - договір про спільну діяльність від 19.11.2004 р., уповноважена особа ТОВ "Карпатинадраінвест" (т.І, а.с. 134-135).

13. В подальшому 02.05.2018 між ТОВ "Елікор Капітал" та AT "Укртрансгаз" укладено договір від №1805000052 зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - договір зберігання).

14. Згідно з розділом II договору зберігання за договором Оператор (AT "Укртрансгаз") надає Замовнику (ТОВ "Елікор Капітал") послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у договорі, а Замовник зобов`язується оплатити Оператору вартість послуг на умовах, визначених договором.

15. Відповідно до п. 3.3. договору зберігання зобов`язання щодо оплати річної потужності та/або індивідуальних послуг на місяць виникають у момент надходження на адресу Замовника підписаної Оператором заявки на розподіл потужності (додаток 1 до цього Договору) з урахуванням строків оплати визначених у пункті 6.4 цього договору.

16. Відповідно до положення п. 5.1 договору зберігання Замовник зобов`язаний надавати Оператору номінації у порядку, встановленому Кодексом.

17. Листом від 10.04.2019 № 174-19 ТОВ "Елікор Капітал" звернулось до AT "Укртрансгаз" з проханням здійснити закачування до підземного сховища газу природного газу обсягом 182,206 тис.куб.м., що належить ТОВ "Елікор Капітал", шляхом надання з боку AT "Укртрансгаз" послуг індивідуального робочого обсягу на місяць та індивідуальної потужності закачування на добу наперед.

18. 10.04.2019 ТОВ "Елікор Капітал" подало заявку на розподіл потужності (додаток 1.2 до договору) на робочий обсяг 182,206 тис.куб.м належного позивачу природного газу шляхом надання позивачу з боку відповідача послуг індивідуального робочого обсягу на місяць та індивідуальної потужності закачування на добу наперед.

19. Посилаючись на те, що відповідач безпідставно не здійснив закачування до газосховища природного газу обсягом 182,206 тис.куб.м, що належить позивачу, шляхом надання оплачених послуг індивідуального робочого обсягу на місяць та індивідуальної потужності закачування на добу наперед, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

21. Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

22. За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

23. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

24. Позивач стверджує, що набув у власність спірний об`єм природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 220816/1 від 22.08.2016, що на думку позивача, підтверджується актом прийому-передачі фактичних обсягів природного газу у вересні 2016 року, датованим 30.09.2016.

25. Разом з тим, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суди встановили, що спірний об`єм газу не міг бути переданий у власність позивача в момент підписання такого акту, оскільки з 09.09.2016 по 10.10.2016 на природний газ, належний на підставі договору про спільну діяльність від 19.11.2004 (уповноважена особа ТОВ "Карпатинадраінвест") було накладено арешт ухвалами у кримінальному провадженні.

26. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів здійснення передачі ТОВ "Карпатинадраінвест" та прийняття позивачем в т.ч. спірного обсягу газу у визначеному п. 3.1. договору №220816/1 порядку (у точці входу (56ZE-92-00004105) та його подальшого транспортування споживачам магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз", як не містять і доказів існування між ТОВ "Елікор Капітал" та AT "Укртрансгаз" договірних правовідносин щодо транспортування та зберігання природного газу на момент підписання між ТОВ "Карпатинадраінвест" та ТОВ "Елікор Капітал" (30.09.2016) акту прийому-передачі фактичних обсягів природного газу обсягом 2 692,206 тис. куб. метрів у вересні 2016 року.

27. З наданого у матеріалах справи рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 у справі № 910/20912/17, постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 910/20912/17 та постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/20912/17, вбачається, що судами не встановлено факту належності на праві власності ТОВ "Карпатнадраінвест" природного газу обсягом 2 692,206 тис.куб.м. з ресурсу вересня 2016 року з урахуванням умов договору № 1747 від 13.10.2004 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

28. У наведених судових рішеннях, які набрали законної сили, зазначено про наявність спору щодо належності природного газу наведеного обсягу (в т.ч. спірного обсягу природного газу у даній справі) певному власнику.

29. При цьому судами правомірно відхилено посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 у справі № 910/20777/16, яким розглядалось питання недійсності договору купівлі-продажу № 220816/1 від 22.08.2016, укладеного між ТОВ "Карпатнадраінвест" та ТОВ "Елікор Капітал", оскільки у ньому не досліджувались обставини щодо переходу права власності на природний газ в обсязі 2 692,206 тис.куб.м. (в т.ч. в спірному обсязі 182,206 тис.куб.м.) від ТОВ "Карпатнадраінвест" до ТОВ "Елікор Капітал" або обставини належності на праві власності такого природного газу ТОВ "Карпатинадраінвест" чи ТОВ "Елікор Капітал".

30. Таким чином надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що весь спірний обсяг природного газу з ресурсу вересня 2016, видобутий на підставі договору №1747 від 13.10.2004 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, в тому числі спірний обсяг природного газ в об`ємі 182,206 тис.куб.м, знаходився під арештом та у податковій заставі, що встановлено у рішеннях господарських судів, які набрали законної сили, зокрема, у справах №922/3655/16 та № 910/20912/17, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для відчуження такого газу, щодо якого була застосована спецконфіскація.

31. Надавши оцінку поданому позивачем звіту про надання та розподіл природного газу замовника послуг транспортування № 1 від 30.09.2016, суди встановили, що він свідчить про те, що передача природного газу у спірному обсязі 182,206 тис.куб.м. мала б відбутись у віртуальній точці (56Х9200000005409), а отже перехід права власності мав бути адміністрований Оператором ГТС в визначеному п. 12 розділу 7 глави III Кодексу ГТУ порядку.

32. Судами встановлено, що згідно з комерційним звітом газовидобувного підприємства ПАТ "Укргазвидобування" за період з 01.09.2016 по 30.09.2016, звіту ТОВ "Карпатнадраінвест" за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 та звітом про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування №1 від 07.10.2016 за вересень 2019 року, відповідні номінації на обсяг природного газу - 2692,206 тис.куб.м не подавались та не підтверджувались Оператором ГТС.

33. Отже, оператор газотранспортної системи (відповідач) не адміністровував передачу права власності на наведений обсяг природного газу, оскільки відповідні номінації на віртуальну точку, в якій мала б відбутись передача природного газу (з урахуванням п. 3.1 договору №220816/1), не було подано.

34. Таким чином, встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що перехід права власності на спірні обсяги природного газу не відбувся у зв`язку із відсутністю факту адміністрування Оператором газотранспортної системи такого переходу права власності з підстав неподання відповідних номінацій, а також з огляду на те, що відповідно до встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили зокрема, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2016 у справі № 760/675/16-к про арешт природного газу оператора спільної діяльності за договором про спільну діяльність №1747 від 13.10.2004, обставин, обсяги передачі природного газу від оператора спільної діяльності ТОВ "Карпатнадраінвест" на інших замовників послуг транспортування не були підтверджені та зберігаються в ПСГ AT "Укртрансгаз" як газ невизначеного власника.

35. Відповідач був зобов`язаний виконувати обумовлені договором обов`язки виключно за наявності умов для їх виконання, передбачених договором та актами цивільного законодавства.

36. Так, відповідно до п. 1-3 розділу 1 глави IX Кодексу газосховищ з метою користування послугами зберігання (закачування. відбору) замовник подає оператору газосховища номінації/реномінації на закачування та/або відбір відповідно до умов цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.

37. Отже, користування послугами закачування (закачування, відбору) можливе виключно на підставі підтвердженої Оператором номінації/реномінації на закачування та/або відбір.

38. Встановивши відсутність доказів подання та підтвердження Оператором газосховищ передбаченої у п. 1-3 розділу 1 глави IX Кодексу газосховищ номінації на виконання умов договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що за таких обставин у відповідача не виникло обов`язку надати позивачу потужність закачування (відбору) спірного обсягу природного газу у кількості 182,206 тис.куб.м. (послугу індивідуального робочого обсягу на місяць).

39. Враховуючи зазначене, суди дійшли правомірного висновку про те, що наведені обставини виключають право такого Замовника вимагати у Оператора виконання його обов`язку щодо надання обумовлених договором послуг.

40. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право позивача, на захист якого спрямована позовна вимога, не є порушеним у зв`язку із невиконанням ним передбачених договором та Кодексом газосховищ обов`язків, здійснення яких Замовником є передумовою для реалізації такого права.

41. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів; відповідні доводи в цілому зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі. Водночас Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

43. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

44. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

47. Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав її задоволення.

Розподіл судових витрат

48. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі №910/8845/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець