Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/14983/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14983/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Комунального підприємства "Новосілівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - КП "Новосілівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг", Підприємство, позивач, скаржник) - Губенко І.В. (адвокат, а/п від 01.03.2019 №7312),

відповідача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", відповідач) - Лисенко В.О. (адвокат, свідоцтво від 26.05.2010 № 3420),

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз") - Шимко Л.М. (адвокат, а/п від 19.04.2019 №7629),

Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") - Болдін В.В. (адвокат, а/п від 31.07.2017 № КВ 001198),

розглянув касаційну скаргу Підприємства,

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 (суддя Борисенко І.І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий - суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Яковлєв М.Л.)

зі справи № 910/14983/18

за позовом Підприємства

до АТ "НАК "Нафтогаз України"

про визнання права на споживання газу,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : АТ "Київгаз"; АТ "Укртрансгаз".

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2018 року Підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "НАК "Нафтогаз України" про визнати за собою право на споживання природного газу за 3 господарськими договорами поставки, а саме: за договором поставки природного газу від 14.09.2016 № 1553/1617-ТЕ-41 в обсязі 233,326 тис. куб.м. у січні 2017 року; за договором поставки природного газу від 14.09.2016 № 1620/1617-БО-41 в обсязі 19,565 тис. куб.м. у січні 2017 року; за договором поставки природного газу від 09.11.2016 № 1893/1617-КП-41 в обсязі 2,529 тис. куб.м. у січні 2017 року.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що АТ "НАК "Нафтогаз України" не визнає права КП "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" на споживання газу у спірний період, що виражається у ненаданні номінацій на постачання природного газу на січень 2017 року, не підписання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" актів приймання-передачі природного газу за відповідний період, а отже і не здійснення останнім постачання природного газу, що призвело до позбавлення Підприємства можливості реєстрації бюджетного фінансового зобов`язання та виконання зобов`язань по оплаті спожитого газу та потягнуло за собою звернення ПАТ Київгаз до КП Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг щодо врегулювання небалансу спожитого природного газу на суму 3 208 637,12 грн за січень 2017 року, відповідно до акта виконання робіт врегулювання небалансу спожитого природного газу та рахунку на оплату № 241213/7153 (у зв`язку з не видачею номінації), з якою Підприємство не погодився та виклав свої заперечення у листі від 11.05.2018 вих. №107.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, у задоволенні позову КП "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" відмовлено повністю.

2.2. Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. При цьому суд вказував, що оскільки позивачем заявлено вимогу визнати за ним право на використання помісячно у конкретному обсязі природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, а договором поставки газу передбачено перехід права власності на природний газ до споживача після підписання актів приймання-передачі, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі. При ухваленні рішень місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом врахована правова позиція, яка викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 18.04.2018 у справі № 910/6916/17, від 04.04.2018 у справі № 910/6914/17.

2.3. Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що позивач звернувся з вимогою про визнання його права на споживання природного газу за укладеними з відповідачем договорами у визначених обсягах у січні 2017 року, тобто у періоді, який на час звернення до суду з позовом минув. Тобто позивач просив суд визнати існування у нього права на споживання газу у минулому, стверджуючи, що інакше спожитий газ може бути розцінений як несанкціоновано відібраний, внаслідок чого відповідач вимагатиме від позивача оплату спожитого газу у підвищеному розмірі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем заявлено вимогу, спрямовану на визнання існування права у минулому, а не визнання порушеного, оспорюваного або невизнаного права, яке існує, може бути поновлене і, як наслідок, може бути реалізоване у випадку його визнання.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/14983/18, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник вважає, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими, а рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

4.2. Підприємство зазначає, що, враховуючи вимоги Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, позивач, як споживач природного газу за Договорами 1, 2, 3 мав право отримувати природний газ у відповідному місяці постачання виключно від одного постачальника, яким визначено АТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальника із спеціальними обов`язками покладеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Наявність у позивача договірних відносин з АТ "НАК "Нафтогаз України" виключала можливість укладення договору з іншим постачальником.

4.3. Скаржник звертає увагу на те, що АТ "НАК "Нафтогаз України", наділений спеціальними обов`язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, а тому на підставі відповідних договорів постачання природного газу та спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, Правил постачання природного газу та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р, було зобов`язане постачати природний газ Підприємству, як виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій, і це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом, а тому АТ "НАК "Нафтогаз України", щодо невидачі номінації є неправомірними.

4.4. Підприємство зазначає, що несвоєчасне подання номінацій відповідачем має наслідком незабезпечення позивачем безперебійного постачання природного газу, що порушує права та інтереси не тільки позивача, а й створює загрозу для сталого проходження опалювального сезону.

4.5. Скаржник вважає, що КП "Новосілівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" мало безумовне право на споживання природного газу у січні 2017 року.

4.6. Також Підприємство звертає увагу на те, що відмовляючи Підприємству у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили: відсутність безумовного обов`язку у відповідача здійснювати постачання природного газу позивачу у випадку невиконання останнім вимог Постанови № 758; не постачання позивачу природного газу у січні 2017 року, відсутність у транспортного підприємства права на здійснення транспортування природного газу позивачу, що на думку скаржника, не відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

5. Позиції учасників справи, викладені у відзивах на касаційну скаргу

5.1. У відзиві на касаційну скаргу, направленому на адресу Касаційного господарського суду 12.02.2020 АТ "Укртрансгаз" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

5.2. АТ "Київгаз" 18.02.2020 подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу Підприємства, в якому просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.

5.3. АТ "НАК "Нафтогаз України" 19.02.2020 направив на адресу Касаційного господарського суду відзив, у якому посилаючись на безпідставність доводів скаржника, просив залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5.4. АТ "НАК "Нафтогаз України" вважає обґрунтованими та законними висновки судів попередніх інстанцій, а їх рішення такими, що ухвалені з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 18.04.2018 у справі № 910/6916/17, від 04.04.2018 у справі №910/6914/17, від 05.04.2018 у справі №910/6917/17.

5.5. Крім того, АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що позивач та відповідач, під час укладання та внесення змін до договорів керувались Законом України Про ринок природного газу , постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, а отже були обізнані про зміст та вимоги вказаних нормативних документів, а також необхідність виконання обов`язків, які вони покладають на сторін договору, в тому числі щодо обов`язку виконання пункту 17 Постанови № 758 позивачем.

В свою чергу, Договори постачання природного газу не містять жодної норми, яка би встановлювала безумовний обов`язок відповідача здійснювати постачання природного газу позивачу у випадку невиконання останнім вимог Постанови № 758.

Отже, право позивача на придбання природного газу за укладеними з АТ НАК Нафтогаз України договорами не є абсолютним та залежить від ряду умов, зокрема від належного виконання позивачем пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

При цьому, позивачем не було виконано вимоги пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.15 №758, у зв`язку з чим Компанією не надавалися номінації та не здійснювалося постачання природного газу позивачу у січні 2017 року.

Так станом на 26.12.2016: загальна заборгованість позивача перед НАК Нафтогаз України складала 4 091 107,37 грн. (Інформація про стан розрахунків міститься в матеріалах справи); рівень розрахунків позивача за усіма укладеними з ПАТ НАК Нафтогаз України договорами про постачання природного газу становив лише 76 відсотків (менше 90%); рівень виконання графіку погашення заборгованості та поточних платежів становив лише 41 відсоток.

У зв`язку з наявною заборгованістю за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків, АТ "НАК "Нафтогаз України" не мало правових підстав підтверджувати позивачу планові обсяги природного газу на січень 2017 та, відповідно, не здійснювало постачання природного газу споживачу у січні 2017 року.

Також, АТ "НАК "Нафтогаз України" вказує на те, що скаржник безпідставно посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.16 № 742-р Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року , з огляду на те, що назване розпорядження є складовою частиною законодавчої бази, що регулює правовідносини на ринку природного газу, що має розглядатися в сукупності з приписами Закону Про ринок природного газ , Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, Правил постачання природного газу, Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу тощо, назване розпорядження не нівелює приписів закону, а договори постачання природного газу не містять жодної норми, яка б встановлювала безумовний обов`язок відповідача подавати номінацію щодо позивача у випадку невиконання останнім вимог Постанови від 01.10.2015 № 758.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Комунальним підприємством "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (яке є правонаступником КП "Новосілки" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області) як споживачем та Публічним акціонерним товариством "Київгаз" як оператором ГРМ 31.12.2015 укладено договір розподілу природного газу № 241213 (для споживачів, що не є побутовими; далі - Договір), за яким останній зобов`язався надавати споживачу послуги з розподілу природного газу.

6.2. Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір розподілу природного газу відповідає типовому договору розподілу природного газу, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

6.3. Згідно з пунктом 1.2 Договору умови цього договору однакові для всіх Споживачів на території дії ліцензії та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

6.4. Відповідно до пункту 1.3 Договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк (пункт 1.3 Договору).

6.5. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

6.6. Пунктом 3.1 Договору розподілу встановлено, що санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

6.7. За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (пункти 3.2, 3.3 Договору).

6.8. Пунктом 7.4 Договору передбачено, що споживач зобов`язується, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

6.9. Відповідно до пункту 9.1 Договору Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у споживача; несанкціонованого відбору природного газу.

6.10. Публічним акціонерним товариством "Національною НАК "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 14.09.2016 укладено договір №1553/1617-ТЕ-41 постачання природного газу (для населення) (надалі - Договір 1), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

6.11. Постачальник згідно з Договором від 14.09.2016 №Г553/1617-ТЕ-41 передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 1 500 тис. куб. метрів (одна мільйон п`ятсот тисяч куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис куб.метрів): жовтень 2016 - 100, листопад 2016 - 250, грудень 2016 - 300, січень 2017 - 320, лютий 2017 -280, березень 2017 - 250 (пункт 2.1 Договору 1).

6.12. У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування. Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов`язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

6.13. В пункті 3.8 Договору 1 сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування:

- рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом;

- копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами. Вибір одного із зазначених документів здійснюється постачальником.

6.14. Ціна за 1000 куб.метрів природного газу за цим договором становить 4942 грн, крім того податок на додану вартість - 20% . Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн (пункт 5.2 Договору 1).

6.15. Відповідно до п. 6.5. Договору 1, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:

- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;

- оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору 1).

6.16. Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області" 14.09.2016 укладено договір № 1620/1617-Б0-41 постачання природного газу (для бюджетних установ/організацій та інших споживачів; далі - Договір 2).

6.17. Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору 2).

6.18. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 110 тис. куб. метрів (сто десять тисяч куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис.куб.метрів): жовтень 2016 - 10, листопад 2016 - 15, грудень 2016 - 20, січень 2017 - 25, лютий 2017 - 20, березень 2017 - 20. (пункт 2.1 Договору 2).

6.19. У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування. Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов`язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

6.20. Сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування: рахунок постачальника на оплату Споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом; рахунок постачальника на оплату споживачем вартості інших витрат, понесених постачальником у зв`язку з врегулюванням небалансу. До рахунку додаються документи, що підтверджують розмір зазначених витрат постачальника та факт їх понесення, як то: копії відповідних договорів купівлі-продажу (поставки), зберігання (закачування, відбору) природного газу; копії актів приймання-передачі газу, актів наданих послуг, копії номінацій, алокацій, рішень (ухвал, постанов) судів, платіжних доручень, а також копії будь-яких інших документів, що підтверджують зазначені витрати та факт їх понесення замовником; копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами. Вибір одного із зазначених документів здійснюється постачальником (пункт 3.8 Договору 2).

6.21. Ціна за 1000 куб.метрів природного газу за цим договором з 01.10.2016 становить 5 635,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 1 127,00 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу разом з ПДВ - 6 762,00 грн (пункт 5.2 Договору 2).

6.22. Відповідно до пункту 6.6. Договору 2, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:

- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;

- оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

6.23. У разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим Споживачеві рахунком, Споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.

6.24. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (пункт 12.1 Договору 2).

6.25. Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області" 09.11.2016 укладено договір №1893/1617-КП-41 постачання природного газу (для підприємств, організацій та інших Споживачів (крім бюджетних установ/організацій; далі - Договір 3).

6.26. Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору 3).

6.27. Постачальник передає споживачу з 01.11.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 10,5 тис. куб. метрів (десять тисяч п`ятсот куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис.куб.метрів): листопад 2016 - 2,1, грудень 2016 - 2,1, січень 2017 - 2,1, лютий 2017 - 2,1, березень 2017 - 2,1 (пункт 2.1 Договору 3).

6.28. У разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об`єктами споживача, споживач зобов`язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування. Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов`язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

6.29. Сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування: рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом; рахунок постачальника на оплату Споживачем вартості інших витрат, понесених постачальником у зв`язку з врегулювання, небалансу. До рахунку додаються документи, що підтверджують розмір зазначених витрат постачальника та факт їх понесення, як то: копії відповідних договорів купівлі-продажу (поставки), зберігання (закачування, відбору) природного газу; копії актів приймання-передачі газу, копії номінацій, алокацій, рішень (ухвал, постанов) судів, платіжних доручень, а також копії будь-яких інших документів, що підтверджують зазначені витрати та факт їх понесення замовником; копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами. Вибір одного із зазначених документів здійснюється постачальником (пункт 3.8 Договору 3).

6.30. Ціна за 1000 куб.метрів природного газу за цим договором з 01.11.2016 становить 6 819,00 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 1 363,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу разом з ПДВ - 8 182,80 грн (пункт 5.2 Договору 3).

6.31. Відповідно до пункту 6.6. Договору 3, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:

- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;

- оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначається в надісланому Споживачеві рахунку із призначенням платежу.

6.32. У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством.

6.33. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.11.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (пункт 12.1 Договору 3).

6.34. Згідно з пунктами 3.1 вказаних договорів, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

6.35. Відповідно до пункту 3.2 Договорів від 14.09.2016 № 1553/1617-ТЕ-41; від 14.09.2016 № 1620/1617-БО-41; від 09.11.2016 № 1893/1617-КП-41 постачання природного газу, споживач подає Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою.

6.36. Обсяги постачання підтверджуються Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

6.37. Виходячи зі змісту пунктів 7.2, 7.3 договорів від 14.09.2016 № 1553/1617-ТЕ-41; від 14.09.2016 № 1620/1617-БО-41; від 09.11.2016 № 1893/1617-КП-41, постачання природного газу, споживач зобов`язаний самостійно припинити (обмежувати) використання природного газу у разі порушення строків оплати за договором про постачання природного газу, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу, інших випадках, передбачених цим договором та законодавством; постачальник має право припинити або обмежити постачання природного газу споживачеві у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу для забезпечення об`єктів газоспоживання споживача.

6.38. Пунктом 3.2 Договору розподілу визначено умови надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, а саме: наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача; відсутність простроченої заборгованості за цим Договором.

6.39. Такі умови Договору на розподіл та Договору постачання природного газу узгоджуються з вимогами чинного законодавства України, зокрема:

- главою 5 розділу VI Кодексу ГРМ відповідно до якої послуги з розподілу природного газу надаються споживачу оператором ГРМ за умов:

1) наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період;

2) забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу;

- пункт 17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.15 №758, в силу вимог якого Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює постачання природного газу виробнику теплової енергії (в даному випадку Позивачу) за умови, зокрема:

- укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

- відсутності у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК Нафтогаз України за використаний природний газ, або

- відсутності у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК Нафтогаз України за спожитий до 1 січня 2016 природний газ за всіма укладеними з НАК Нафтогаз України договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або

- рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК Нафтогаз України договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків;

- надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

6.40. Позивач стверджує, що за спірний період (січень 2017 року), на виконання договорів постачання природного газу, позивачем було спожито природний газ у таких об`ємах: за договором від 14.09.2016 №1553/1617-ТЕ-41 - 233,326 тис. куб.м., про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2017; за договором від 14.09.2016 №1620/І617-Б0-41 - 19,565 тим. куб.м. про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2017; за договором від 09.11.2016 №1893/1617-КП-41 2,529 тис. куб.м., про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2017.

6.41. У лютому 2017 року ПАТ НАК Нафтогаз України повернуто не підписані акти приймання-передачі природного газу спожитого у січні 2017 року на 255 тис. куб.м., на підставі невиконання умов пункту 17 Постанови КМУ від 01.10.2015 №758 та зазначено, що ПАТ НАК Нафтогаз України не здійснював постачання природного газу КП Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг у вказаний період, що підтверджується листом ПАТ НАК Нафтогаз України від 15.02.2017 №26-1612/1.2-17, підписаним Першим заступником голови правління.

Крім того, листом від 15.02.2017 №26-1612/1.2-17 повідомлено, що АТ "НАК "Нафтогаз України" не підтверджувала планові обсяги (номінації) природного газу на лютий 2017 року по всіх укладених договорах у зв`язку з порушенням КП "Новосілівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" умов пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

6.42. За твердженням позивача, спір у справі виник внаслідок невизнання відповідачем права на споживання газу за січень 2017 року, безпідставно вважаючи, що позивач здійснював несанкціонований відбір природного газу у зв`язку з чим вимагають сплату спожитого газу у подвійному розмірі. Таким чином позивач просить суд визнати за ним право на споживання природного газу у січні 2017 року за трьома господарськими договорами поставки, а саме:

1) за договором поставки природного газу від 14.09.2016 № 1553/1617-ТЕ-41 в обсязі 233,326 тис. куб.м. у січні 2017;

2) за договором поставки природного газу від 14.09.2016№ 1620/1617-БО-41 в обсязі 19,565 тис. куб.м. у січні 2017;

3) за договором поставки природного газу від 09.11.2016 № 1893/1617-КП-41 в обсязі 2,529 тис. куб.м. у січні 2017.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

7.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

7.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

8.2. Частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.4. За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд звертається до власних правових висновків викладених у постановах Верховного Суду України від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.

8.5. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

8.6. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

8.7. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

8.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання його права на споживання природного газу за договорами від 14.09.2016 № 1553/1617-ТЕ-41, від 14.09.2016 № 1620/1617-БО-41, від 09.11.2016 № 1893/1617-КП-41 з АТ "НАК "Нафтогаз України" у визначених обсягах у січні 2017 року, тобто у періоді, який на час звернення до суду з позовом минув. Тобто, Підприємство просило суд визнати існування у нього права на споживання газу у минулому, стверджуючи, що інакше спожитий газ може бути розцінений як несанкціоновано відібраний, внаслідок чого АТ "НАК "Нафтогаз України" вимагатиме від Підприємства оплату спожитого газу у підвищеному розмірі.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу, спрямовану на визнання існування права у минулому, а не визнання порушеного, оспорюваного або невизнаного права, яке існує, може бути поновлене і, як наслідок, може бути реалізоване у випадку його визнання.

Висновку про те, чи існувало у Підприємства право на споживання газу на певних умовах у визначений період у минулому, суд може дійти, розглядаючи спір, зокрема за вимогою, спрямованою на ефективний захист прав або законних інтересів позивача, які можуть бути реалізовані. Натомість вимога про визнання права у минулому спрямована на встановлення підстав існування права або законного інтересу, за захистом якого особа може звернутись, однак сама по собі ефективним способом захисту не є.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обрання позивачем неналежного способу захисту, а відтак відсутностю підстав для задоволення позовних вимог Підприємства у цій справі.

8.9. Аргументи скаржника даного висновку не спростовують та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, що встановлені судовими інстанціями.

8.10. Проте, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що встановивши, що позивачем заявлено вимогу, яка фактично є вимогою про встановлення юридичного факту, а відтак не підлягає розгляду в судовому порядку за правилами ГПК України, і не є ефективним способом захисту та не призводить до відновлення прав позивача у суду достатньо підстав для відмови у задоволенні позову. Таким чином, суд приходить до висновку про виключення з мотивувальної частини оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій висновки щодо: відсутності підстав для документального оформлення обсягів природного газу, спожитого позивачем у січні 2017 року; невиконання позивачем вимог пункту 17 Положення; та висновку про те, що право на придбання природного газу за укладеними з Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами не є абсолютним та залежить від ряду умов.

8.11. Інші доводи Підприємства, які наведені в касаційній скарзі, зводяться до власного тлумачення норм законодавства.

8.12. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.13. Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8.14. За таких обставин доводи Підприємства, викладені у касаційній скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 8 цієї постанови.

8.15. Доводи АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у відзивах на касаційну скаргу, приймаються судом касаційної інстанції з урахуванням позиції викладеної у пункті 8 цієї постанови.

8.16. Доводи АТ "Київгаз", викладені у відзиві на касаційну скаргу, відхиляються судом касаційної інстанції як неналежні.

8.17. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.2. Звертаючись з касаційною скаргою, Підприємство не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

9.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу підприємства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

10.1. Понесені Підприємством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Новосілівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/14983/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос