Рішення

від 02.03.2020 по справі 128/1303/18

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1303/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлялатінвест до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани про визнання договору оренди землі недійсним , -

в с т а н о в и в :

ТОВ Поділлялатінвест звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани про визнання договору оренди землі недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.07.2012 року між ТОВ Поділлялатінвест , як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, було укладено договір оренди землі щодо належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Парпуровецької сільської ради Вінницького району, договір укладений строком на 8 років щодо земельної ділянки розміром 1,6942 га кадастровий номер 0520684900:06:005:0063, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вінницькому районі, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 26 грудня 2012 року №052060004002536. Вищевказаний договір є чинним на даний час, ніким не оскаржений та не визнаний в судовому порядку недійсним.

В квітні 2018 року, при підготовці документів для перереєстрації прав оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що відповідачі уклали між собою договір оренди від 26 квітня 2017 року б\н.

Частиною 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , а також пунктом 12.5 вищевказаного Договору оренду землі визначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Статтями 31 та 32 Закону України Про оренду землі , а також пунктами 12.2 - 12.4 укладених з позивачем договорів оренди землі визначається перелік підстав, за яких договір оренди може бути припинений, в тому числі шляхом його розірвання в судовому порядку. Жодної з таких підстав на даний момент не настало.

Таким чином, договір оренди землі, укладений між власником земельної ділянки - ОСОБА_1 та позивачем є чинним.

Відповідно до статті 317 ЦК України право власності складається з права володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 792 ЦК України визначено, що право оренди земельної ділянки складається з права володіння та права користування.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі , згідно ст.13 якого договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно положень ч. З ст. 640 ЦК України (чинного на час укладення з позивачем договорів оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Державну реєстрацію договору оренди землі, що укладений між ТОВ Поділлялатінвест та ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку здійснено відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №174 від 02.07.2003 року, Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, які діяли до 01.01.2013 року.

Враховуючи, що Договір оренди землі № 187 від 01.07.2012 року, набув чинності в момент реєстрації - 26.12.2012 року, і земельну ділянку було передано за актом приймання-передачі, право володіння і користування (право оренди) вищевказаною земельною ділянкою вибуло із відання ОСОБА_1 та передано позивачу на строк 8 років, тобто включно до 26.12.2022 року (щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520684900:06:005:0063).

Тому, ОСОБА_1 з моменту реєстрації вищевказаного Договору оренди землі не мав прав оренди (права володіння і користування) щодо цієї землі, не міг її передати іншій особі - ТОВ Хижинецькі лани за договором оренди землі б\н від 26 квітня 2017 року.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього ЦК України.

Нормами статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Право оренди землі було зареєстровано 5.05.2017 року, про що ОСОБА_2 , державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради прийнято рішення 35116484 від 11.05.2017 14:22:43.

Оспорюваний договір оренди землі укладено та зареєстровано в період дії договору оренди землі, за якими орендарем є позивач та з порушенням його прав, а тому є недійсними.

За наведених обставин позивач звертається до суду із даним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 26 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани строком на 7 років щодо земельної ділянки розміром 1,6942 га, кадастровий номер 0520684900:06:005:0063, розташованої на території Хижинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області та стягнути з відповідача судові витрати.

12.06.2018 року на позовну заяву позивача директором ТОВ Хижинецькі Лани надано відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, оскільки договір оренди, який є предметом судового розгляду, являється законним та дійсним, так як укладений з вільним волевиявленням сторін, дотримано вимогу щодо його державної реєстрації. Також, договір був зареєстрований за нормами Порядку, який вже діяв на той час, а позивач не надав жодного доказу, що договір був дійсно переданий на його державну реєстрацію.

23.06.2018 року представником позивача ТОВ Поділлялатінвест - Костур О.В. надано відповідь на відзив, в якому представник зазначив, що твердження представника відповідача, про те, що Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, який діяв до 01.01.2013 року не регламентував порядок реєстрації Договорів оренди землі не відповідає дійсності, так як він втратив чинність 01.01.2013 року. Записи про оренду та суборенду земельної ділянки проводиться в розділі 4 поземельної книги, що відповідає додатку до вказаної постанови. Враховуючи, що договір, яким є предметом судового розгляду зареєстрований до 1 січня 2013 року, в силу Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень він визнається дійсним. Вказаний закон не містить положень щодо обов`язкового приведення до його норм (тобто до проведення державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав) договорів оренди землі, що укладені до 01.01.2013 року. Крім того, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містить чітке положення, що під час державної реєстрації встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

В судове засідання 02.03.2020 року представник позивача ТОВ Поділлялатінвест - Варцаба С.А. не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов підтримує та просить його задоволити.

13.06.2018 року відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в зв`язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.

В подальшому, 23.09.2019 року відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутність, позов визнає в повному обсязі та не заперечує щодо його задоволення.

Представник відповідача ТОВ Хижинецькі Лани в судове засідання 02.03.2020 року не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, врахувавши позицію учасників процесу, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як встановлено по справі, 01.07.2012 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ Поділлялатінвест , в особі Генерального директора Костура Олександра Васильовича, як орендаря, було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6942 га, кадастровий номер 0520684900080050063, що розташована на території Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, договір укладено строком на 8 років, розмір орендної плати в рік становить 700 грн. (а.с. 4).

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 02.04.2012 року (а.с. 6) та передана в оренду на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки від 27.12.2012 року.

Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі 26.12.2012 року зроблено запис № 2536 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Поділлялатінвест (а.с. 29 - 31).

26.04.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ Хижинецькі лани , в особі голови товариства Вітковської Людмили Миколаївни, як орендаря, було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,6942 га, кадастровий номер 0520684900080050063, що розташована на території Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, договір укладено строком на 7 років (а.с. 37 - 41).

Вказана земельна ділянка передана в оренду на підставі акту прийому - передачі земельної ділянки в оренду від 26.04.2017 року (а.с. 42).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, на підставі заяви ОСОБА_3 від 05.05.2017 року, державним реєстратором Бадюк О.В. внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: орендодавець: ОСОБА_1 , орендар: товариство з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани (а.с. 51 - 52).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 р. № 6-127цс13 зазначено, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вимог статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір оренди землі від 01.07.2012 року, укладений між позивачем та ОСОБА_1 на момент укладення договору оренди землі 26.04.2017 року, який є предметом судового розгляду, був чинний, ніким не оскаржений, в судовому порядку не був визнаний недійсним, залишається бути чинним і на даний час.

Враховуючи вищевикладене, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Поділлялатінвест про визнання договору оренди землі від 26.04.2017 року недійсним є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів, в рівних частках, на користь позивача судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 638, 640 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлялатінвест - задоволити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 26 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани строком на 7 років щодо земельної ділянки розміром 1,6942 га, кадастровий номер 0520684900:06:005:0063, розташованої на території Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Хижинецькі лани , код ЄДРПОУ 41145542, в рівних частках, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлялатінвест , код ЄДРПОУ 35212563 судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 04.03.2020 року.

Суддя О.І. Бондаренко