Ухвала

від 03.03.2020 по справі 127/21094/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/21094/17

Провадження №1-кп/127/1558/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Київської області смт. Буча, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що у обвинувачених закінчується строк дії запобіжного заходу, судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно обвинувачених обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, можуть перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих та свідків, які ще не були допитані, переховуватися від суду та вчиняти нові злочини, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_8 щодо продовження строку тримання під вартою заперечили, просили змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України наразі відсутні, а нові ризики прокурором недоведені.

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо продовження строку тримання під вартою заперечив, просили змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки він довгий час перебуває під вартою, у нього поганий стан здоров`я, а саме захворювання очей та він втрачає зір. Наразі йому призначено ІІІ гр. інвалідності. Також, він має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Намірів ухилятися від суду не має.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_7 щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заперечили, підтримали думки адвоката ОСОБА_8 та обвинувачених.

Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст.331КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілих та свідків тому більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Також, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, ні він, ні його захисник не навели суду підстав для зміни, скасування запобіжного заходу.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом осіб на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, до суду не надходило.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, із урахуванням відомостей, які надійшли від обвинуваченого ОСОБА_6 суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178КПК України.

Згідно ч. 3 ст.176КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного засобу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, суд має право застосовувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотання, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

При вирішенні клопотання суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003, взяття під варту є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, під час досудового розслідування ухвалою суду відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також тривалий час утримується під вартою, поряд з цим рішення по кримінальному провадженню не прийнято, винуватість обвинуваченого не доведена. Обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Крім того, у нього поганий стан здоров`я та рішенням спеціалізованої офтальмологічної МСЕК від 24.02.2020 йому встановлено ІІІ гр. інвалідності, зобов`язується з`являтися в судові засідання, не перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Суд також враховує те, що органами державного обвинувачення не зазначено достатніх даних які підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_6 буде ухилятись від судового провадження, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні чи продовжувати злочинну діяльність. Крім того, прокурор не довів, що встановлені під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризику або ризикам.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку що суду не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у разі не продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому суд вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, зможе забезпечити запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177КПК України щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194КПК України та зобов`язати останнього: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 370-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Змінити ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 міру запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов`язання.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти з зали суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194КПК України та зобов`язати обвинуваченого: прибувати до суду у визначений час, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та перебування.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у відповідності до ч. 2 ст.179КПК України в разі невиконання покладених на нього обов`язків до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали суду, в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, 60 днів до 01.05.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: