Ухвала

від 13.02.2020 по справі 752/17031/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17031/18

Провадження №1-кс/752/1676/20

У Х В А Л А

про арешт майна

13.02.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 та слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання внесеного в рамках кримінального провадження № 12018100000000806 від 14.08.2018 року старшим слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

12 лютого 2020 року старший слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого 11.02.2020 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100000000806 від 14.08.2018 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 199 КК України.

З метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення або відчуження, слідчий просить накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд встановив наступне.

11.02.2020 в період часу з 18 год. 25 хв. по 19 год. 46 хв. відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим у кримінальному провадженні прийнято рішення про проведення невідкладної слідчої дії, а саме обшуку автомобіля Мерседес атего НОМЕР_1 , на якому перевозився підакцизний товар, у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним з врятуванням майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, так як воно могло бути реалізовано.

Під час обшуку автотранспорту виявлено речі та документи, зокрема 12 дванадцять ємкостей кубічних з однорідною прозорою рідиною, запах характерний для спирту етилового з данних ємкостей взято зразки для проведення експертизи в кількості 6 пластикових пляшок та якісне посвідчення № 296 від 12.02.2020 року, пломбу з написом А16332057 Elivery Del Auto.

Постановою від 11.02.2020 року старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 вилучене майно визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Разом з тим, згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Також, слід зазначити, що положення ч. 2 ст. 168 КПК України передбачають, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюються лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 233 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи у відповідності до зазначених норм закону ті обставини, що майно, про арешт якого слідчий ставить питання було вилучено під час обшуку проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, тобто без ухвали слідчого судді, та на момент розгляду клопотання слідчого дозволу на відповідну слідчу дію надано не було, суд не вбачає правових підстав для накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя