Рішення

від 12.02.2020 по справі 761/9900/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9900/19

Провадження № 2/761/1026/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Буцан Р.О.

за участю:

представника позивача Чуніхіна О.М.

представника відповідача Галаса П.В.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Тарасенка Iгоря Миколайовича, комунального підприємства Реєстраційне бюро м. Києва , акціонерного товариства Альфа Банк , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, визнання договору іпотеки припиненим,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд визнати протиправними дії державного реєстратора Тарасенко Ігоря Миколайовича, Комунальне підприємство Реєстраційне бюро , м. Києва (ЄДРПОУ 42484787) та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 45419480 від 07.02.2019, час винесення 16:53:48 год.), яким за АТ Альфа-Банк (23494714), яке є правонаступником Акціонерного Товариства Укрсоцбанк (код ЄРДПОУ 00039019), зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 125,70 м. кв., номер запису про право власності 30193383 зареєстроване 06.02.2019 та поновити відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Позивачем - ОСОБА_2 , визнати Іпотечний Договір № 02-10/1599 від 17.05.2007) припиненим з 09.04.2014 у зв`язку з чим зобов`язати реєстраційні органи зняти заборони на відчуження предмета іпотеки, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження предмета іпотеки та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою квартири, яка є предметом іпотеки за адресою АДРЕСА_1 .

Аргументуючи свої вимоги позивач посилається на обставини викладені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача - АТ Альфа Банк , який вступив в справу, як правонаступник АТ Укрсоцбанк , проти позовузаперечував, підтримав відзив, наданий АТ Укрсоцбанк .

Відповідачі - Державний реєстратор Комунального підприємства Реєстраційне бюро Тарасенко І.М. та КП Реєстраційне бюро в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином,пояснень, щодо заявлених позовних вимог не направили. Про причину неявки не повідомили.

Третя сторона - ОСОБА_1 вважав, що позов підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

17 травня 2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК та ОСОБА_1 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №10-29/3182, за яким останній отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах максимального ліміту заборгованості до 200000,00 доларів США з графіком повернення кредиту, передбаченим п. 1.1.2 договору кредиту до 16.05.2022 зі сплатою 13% річних. 31.07.2007 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту, якою змінено п. 1.1 договору та встановлено суму максимального ліміту до 230000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та банком був укладений Іпотечний договір № 02-10/1599 від 17.05.2007 (серія та номер 1765) предметом іпотеки була власна квартира позивача розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Іпотечний договір діє до припинення основного зобов`язання за Кредитним договором.

Внаслідок укладання Іпотечного договору на квартиру, що є предметом іпотеки, накладено обтяження: номер запису про обтяження № 30193839 від 17.05.2007, реєстраційний номер обтяження № 4973804 від 17.05.2007, реєстраційний № 4986446 від 21.05.2007 Державному реєстрі іпотек, запис про іпотеку № 30193424 від 21.05.2017.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2018 (справа № 761/41849/16-ц (провадження № 2/761/1259/2018) за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у позовних вимогах було відмовлено. Крім того, суд вказав на закінчення позовної давності щодо основної та додаткової вимог.

Крім того, зазначеним вище судовим рішенням було встановлено, що строк користування кредитом вважається таким, що сплив.У зв`язку з цим, 09.09.2008 року(п.4.4 Договору на 91 день), припинився не лише строк кредитування, а й взаємні права та обов`язки сторін договору. Із заяви на переказ готівки №kr42534 від 09.09.2008 року залишок по кредиту становив 209998,88 доларів США. Судом було також встановлено, що третя Сторона ОСОБА_1 сплатив суму заборгованості частинами в загальному розмірі 243313,52 доларів США, що було підтверджено наданими квитанціями (останній платіж від 09.04.2014).

Судом було з`ясовано, що без відома власника квартири Державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційне бюро міста Києва Тарасенко І.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон від чуження об`єктів нерухомого майна 06.02.2019 були внесені відомості, на підставі рішення № 45419480 від 07.02.2019, завдяки яким ПАТ Укрсоцбанк став власником квартири, що перебувала в іпотеці. Крім того, заява про вчинення реєстраційних дій була подана на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , рішення було прийнято за цією ж адресою, а квартира була переоформлена за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У п. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку вказано, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В ст. 33 Закону зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з частинами 1-2 ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека припиняється в разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно п. 4.1 Іпотечного Договору у разі не виконання або не належного виконання Позичальником основного зобов`язання Банк (Відповідач 3) має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет Іпотеки.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №10-29/3182 від 17.05.2007 припинив свою дію 09.04.2014, з моменту внесення останнього платежу.Таким чином, договір іпотеки № 02-10/1599 від 17.05.2007 припиняє свою дію разом з основним зобов`язанням 09.04.2014.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про споживче кредитування якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , згідно якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

За змістом частин 1-2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Зі змісту приведених вище положень ст.ст.17, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" випливає, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

Одже, суд вважає, що дії державного реєстратора були протиправними та безпідставними. Крім того, такі дії були вчинені з порушенням діючого законодавства.

На підставі викладеного керуючисьст. ст. 15; 16; 509; 526;593; 598; 599; 1049 - 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.1,3,7,17,33,36,37 Закону України Про іпотеку , Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до державного реєстратора Тарасенка Ігоря Миколайовича, комунального підприємства Реєстраційне бюро м. Києва , акціонерного товариства Альфа Банк , третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, визнання договору іпотеки припиненим - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Тарасенко Ігоря Миколайовича, Комунального підприємства Реєстраційне бюро , м. Києва (ЄДРПОУ 42484787) та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 45419480 від 07.02.2019, час винесення 16:53:48 год.), яким за Акціонерним Товариством Укрсоцбанк (код ЄДРПОУ 00039019) зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 125,70 м.кв. номер запису про право власності 30193383, зареєстроване 06.02.2019, шляхом поновлення відомостей в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а сааме запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем - ОСОБА_2 .

Визнати Іпотечний договір № 02-10/1599 від 17.05.2007 року припиненим з 09.04.2014, у зв`язку з чим виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження вищевказаного предмету іпотеки.

Стягнути з державного реєстратора Тарасенка Ігоря Миколайовича, коммунального підприємства Реєстраційне бюро м. Києва (ЄДРПОУ 42484787), акціонерного товариства Альфа Банк (ЄДРПОУ 00039019) в рівних частках на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1536,80 (тисячу п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: