Постанова

від 03.03.2020 по справі 684/933/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 684/933/18

Провадження № 22-ц/4820/463/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу про надання у власність земельної ділянки та витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області в складі судді Галиш І.Б. від 11 грудня 2019 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року прокурор Старокостянтинівської місцевої прокуратури, звертаючись в суд з цим позовом в інтересах держави до відповідачів, вказував, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року №22-17902-СГ затверджено проект землеустрою відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0021) та надано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. На підставі цього наказу 02.09.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.09.2017 року відчужив її на користь ОСОБА_3 .

Згідно договору купівлі-продажу від 30.12.2017 року ОСОБА_3 продала цю земельну ділянку ОСОБА_2 .

Водночас ОСОБА_1 неодноразово отримав у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі для даного виду використання, а саме: площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:007:0081), що розташована на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 22.11.2016 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 року №22-30263-СГ; 2 га (кадастровий номер 6821284800:02:035:0003), що знаходиться в межах населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 03.07.2017 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.06.2017 року №22-13490-СГ; 2 га (кадастровий номер 6823080800:03:014:0036), що знаходиться за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 04.08.2017 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.08.2017 року №22-15666-СГ; площею 1,7963 га (кадастровий номер 6822481800:09:003:0019), що знаходиться за межами населених пунктів Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 12.09.2017 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року №22-17919-СГ.

Оскільки спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6824484000:02:013:0021) вибула із земель державної власності внаслідок повторного незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну передачу одного виду використання, він не мав права на її відчуження, внаслідок чого наступні набувачі придбавали її в особи, яка не мала права на отримання та відчуження, тому ділянка підлягає витребуванню від добросовісного набувача.

З цих підстав прокурор просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року №22-17902-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0021) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (6824484000:02:013:0021).

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року № 22-17902-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0021) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0021) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині витребування у неї на користь держави земельної ділянки, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та відмовити у позові в цій частині. На її думку, судом не взято до уваги, що вона є законним та добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, на час її придбання ОСОБА_3 мала право її відчужити, оскільки придбала на законних підставах. Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з волі останнього шляхом прийняття наказу від 30.08.2017 року №22-17902-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, правові підстави для її витребування на користь держави відсутні. Крім того, вважає, що витребування у неї як добросовісного набувача спірної земельної ділянки на користь держави, призводить до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Зазначає, що оскільки земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року №22-17902-СГ, який прийнятий із порушенням вимог ст.ст. 116, 121, ЗК України, визнаний судом недійсним, волі держави на таке вибуття не було, тому може бути витребувана земельна ділянка у ОСОБА_2 як добросовісного набувача. Втручання держави в право власності ОСОБА_2 відповідає критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном та пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Заступник прокурора Хмельницької області надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника прокуратури Хмельницької області, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 03.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. Повідомив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.06.2017 року №22-12356-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що знаходиться за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області (6824484000:02:013) для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року №22-17902-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0021 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Водночас відповідач ОСОБА_1 неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно йому у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме: орієнтовною площею 2 га, що розташована на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області; орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовною площею 1,7963 га, що розташована за межами населених пунктів Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надало ОСОБА_1 дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою, а саме: орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області; орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовний розмір ділянки 1,7963 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (накази № 22-19524-СГ від 29.07.2016 року, № 22-2012- СГ від 02.02.2017 року, № 22-8131-СГ від 04.05.2017 року).

В подальшому, наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність відповідачу ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: земельну ділянку розташовану за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6822184500:06:007:0081 ( наказ № 22-30263-СГ від 11.11.2016 року ); земельну ділянку розташовану за межами населених пунктів Лісогірської сільської ради Городоцького району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821284800:02:035:0003 ( наказ № 22-13490-СГ від 22.06.2017 року); земельну ділянку розташовану за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6823080800:03:014:0036 ( наказ № 22-15666-СГ від 02.08.2017 року); земельну ділянку розташовану за межами населених пунктів Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області загальною площею 1,7963 га з кадастровим номером 6822481800:09:003:0019 ( наказ № 22-17919- СГ від 30.08.2017 року).

Згідно інформаційної довідки № 147867234 від 03.12.2018 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-30263-СГ від 11.11.2016 року зареєстровано 21.11.2016 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6822184500:06:007:0081; на підставі наказу № 22-13490-СГ від 22.06.2017 року зареєстровано 03.07.2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6821284800:02:035:0003; на підставі наказу № 22-15666-СГ від 02.08.2017 року зареєстровано 04.08.2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6823080800:03:014:0036; на підставі наказу № 22-17902-СГ від 30.08.2017 року зареєстровано 02.09.2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0021; на підставі наказу № 22-17919-СГ від 30.08.2017 року було зареєстровано 12.09.2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6822481800:09:003:0019.

Згідно інформаційної довідки № 147867234 від 03.12.2018 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_3 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2017 р. відчужила її на користь ОСОБА_2 , якій вказана земельна ділянка на цей час належить на праві власності.

Зі змісту зазначених договорів вбачається, що ОСОБА_4 , діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2 га, розташовану за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, Новосинявська сільська рада, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6824484000:02:013:0021, договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В. від 14.09.2017 року, та зареєстровано в реєстрі за №1409.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, Новосинявська сільська рада, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6824484000:02:013:0021, договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Щербатюк Н.М. від 30.12.2017 року, та зареєстровано в реєстрі за №1206.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час подання заяви на розроблення проекту землеустрою і на час набуття права власності на спірну земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки у власність по цьому виду використання та набув право власності на інші земельні ділянки за даним видом використання, тому наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2017 року прийнятий з порушенням вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України та підлягає визнанню недійсним. Оскільки волі у держави на таке вибуття не було, земельна ділянка може бути витребувана у ОСОБА_2 , як у добросовісного набувача.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для витребування земельної ділянки є безпідставними.

Так, згідно з статтями 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.

При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність ланцюжка правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 року у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 року у справі №6-140цс.

З врахуванням викладеного, оскільки, як встановлено судом, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - держави не з його волі, на підставі незаконного рішення державного органу, якому держава делегувала повноваження щодо розпорядженнями землями державної власності, то відновлення права держави на неї слід здійснювати шляхом її витребування від добросовісного набувача, якою є ОСОБА_2 .

Доводи апелянта про те, що спірна земельна ділянка вибула з волі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, суд не бере до уваги, оскільки незаконний наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі якого ОСОБА_1 отримав у власність спірну земельну ділянку, не може оцінюватись як воля власника цієї земельної ділянки - держави на вибуття із його володіння.

Народ України делегував державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Воля держави як власника земель може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах Щокін проти України від 14.10.2010 року, Сєрков проти України від 07.07.2011 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати суспільний, публічний інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, апеляційний суд констатує, що таке втручання у майно відповідача ОСОБА_2 є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує суспільний, публічний інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 березня 2020 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко