Постанова

від 17.03.2010 по справі 33-32/259-07-8227

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 р. № 33-32/259-07-8227

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М.

суддів Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши касаційну ска ргу Закритого Київського акц іонерного товариства "Скломо нтаж"

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду

від 24.11.2009

та на рішення господарського суду Одесь кої області від 27.07.2009

у справі № 33-32/259-07-8227

за позовом Закритого Київського акц іонерного товариства "Скломо нтаж"

до 1. Малого підприємства "Алі са";

2. Затоківської селищної рад и Одеської області;

про визнання неукладеним дог овору оренди майна та зобов'я зання повернути майно

та за зустрічним позовом Малого підприємства "Аліс а"

до Закритого Київського акц іонерного товариства "Скломо нтаж"

про визнання дійсним договор у оренди

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позо вом Рибаченко В.О. (дов. №1-3 від 14.01.2009);

Петренко В.М. (дов. б /н від 27.08.2009);

- відповідача 1 за первісним позовом Величко І.О. (дов . б/н від 19.02.2009);

- відповідача 2 за первісним позовом не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Закрите Київське акціон ерне товариство "Скломонтаж" (далі - ЗКАТ "Скломонтаж"/пози вач за первісним позовом) зве рнулось до господарського су ду Одеської області з позово м до Малого підприємства "Алі са" (далі МП "Аліса"/ відповідач 1) та Затоківської селищної ра ди Білгород-Дністровського р айону Одеської області; за ут очненими позовними вимогами ЗКАТ "Скломонтаж" просило виз нати недійсним на майбутнє д оговір оренди майна бази від починку "Скломонтажник" від 24. 05.2000, укладений між МП "Аліса" та ЗКАТ "Скломонтаж" та повернут и ЗКАТ "Скломонтаж" майно, яке було передане в оренду МП "Алі са".

Під час первісного розгляд у даної справи МП "Аліса" подал о зустрічний позов та просил о (з урахуванням уточнених по зовних вимог) визнати дійсни м договір № 2 від 24.05.2000, укладений між ЗКАТ "Скломонтаж" та МП "Ал іса" щодо оренди цілісного ма йнового комплексу бази відпо чинку "Скломонтажник", яка роз ташована за адресою: смт. Зато ка Білгород-Дністровського р айону Одеської області, визн ати таким, що втратив чинніст ь з 24.05.2005 договір оренди № 2 від 24.05 .2000, укладений між ЗКАТ "Скломон таж" та МП "Аліса"; спонукати ЗК АТ "Скломонтаж" внести зміни в ідповідно до вимог чинного з аконодавства до договору оре нди № 2 від 24.05.2000, який укладено ЗК АТ "Скломонтаж" та МП "Аліса".

Рішенням господарського с уду Одеської області від 18.07.2008 у даній справі задоволено пер вісний позов ЗКАТ "Скломонта ж" та визнано недійсним догов ір оренди майна бази відпочи нку "Скломонтажник" від 24.05.2000, ук ладений між МП "Аліса" та ЗКАТ "Скломонтаж"; зобов'язано МП "А ліса" повернути ЗКАТ "Скломон таж" майно, яке було передане в оренду (перелік майна зазнач ено у рішенні суду). У задоволе нні зустрічного позову МП "Ал іса" в частині визнання дійсн им договору оренди від 24.05.2000 № 2, у кладеного строком на 49 років т а зобов'язання внести до ньог о зміни відмовлено. Провадже ння у справі в частині вимог з устрічного позову щодо визна ння таким, що втратив чинніст ь договір № 2 від 24.05.2000, укладени й строком на 5 років, припинено .

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 11.09.2008 у даній справі рішен ня господарського суду від 18.0 7.2008 скасовано частково; у перві сному позові про визнання не дійсним договору оренди № 2 ві д 24.05.2000 та повернення майна - ві дмовлено; пункт 5 резолютивно ї частини рішення скасовано, у зустрічному позові про виз нання договору № 2 від 24.05.2000 таки м, що втратив чинність - відм овлено; в решті рішення залиш ено без змін.

Постановою Вищого господа рського суду України від 10.12.2008 с касовані прийняті у даній сп раві судові рішення, справу н аправлено на новий розгляд д о місцевого господарського с уду.

Ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 23.04.2009 відмовлено у пор ушенні провадження за касаці йною скаргою МП "Аліса" з перег ляду у касаційному порядку п останови Вищого господарськ ого суду України від 10.12.2008 у дан ій справі.

За результатами нового роз гляду даної справи господарс ький суд Одеської області пр ийняв рішення від 27.07.2009 (суддя М азур Д.Т.), яким, в частині розгл яду первісного позову: по-пер ше, виключив зі складу відпов ідачів у справі Затоківську селищну раду Білгород-Дністр овського району Одеської обл асті; по-друге: відмовив у задо воленні позовних вимог ЗКАТ "Скломонтаж" про визнання неу кладеним договору оренди ціл існого майнового комплексу б ази відпочину "Скломонтажник " та про зобов'язання МП "Аліса " повернути ЗКАТ "Скломонтаж" м айно, отримане за актом прийм ання-передачі, згідно з догов ором оренди №2 від 24.05.2000; по зустр ічному позову: визнав дійсни м договір №2 оренди цілісного майнового комплексу бази ві дпочинку "Скломонтажник", роз ташованого у районі "Сонячни й" смт. Затока Білгород-Дністр овського району Одеської обл асті, укладений 24.05.2000 ЗКАТ "Скло монтаж" та МП "Аліса" зі строко м дії договору 49 років, а також , за власною ініціативою визн ав дійсним договір №2 оренди ц ілісного майнового комплекс у від 24.05.2000 зі строком дії 5 років ; стягнув з ЗКАТ "Скломонтаж" в итрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічн ого забезпечення судового пр оцесу.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 24.11.2009 (судді: Разюк Г.П., Коло колов С.І., Петров М.С.) вказане р ішення місцевого господарсь кого суду залишено без змін.

До Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою звернулося ЗКАТ "Скломо нтаж"; в касаційній скарзі ска ржник просить прийняті у дан ій справі судові рішення ска сувати та прийняти нове ріше ння, яким задовольнити його п озовні вимоги, а саме: визнати в мотивувальній частині суд ового рішення неукладеними д оговори оренди цілісного май нового комплексу бази відпоч инку "Скломонтажник" №2 від 24.05.200 9 строком на 5 та на 49 років; відн овити становище, яке існувал о до порушення прав; зобов'яза ти МП "Аліса" повернути ЗКАТ "С кломонтаж" майно бази, яке бул о передано в оренду на підста ві позицій 1, 19, 52,53 акту прийманн я-передачі від 2000 року на суму 1 54 954,10 грн. Підстави касаційної с карги обґрунтовуються поруш енням судами попередніх інст анцій норм матеріального та процесуального права, зокрем а, ст.ст. 153, 256,258, 332, 334, 347, 356 ЦК УРСР (1963 рок у), ст. ст. 13,16, 509 ЦК України, ст.ст. 1, 2 , 10, 11, 12, 19, 20 Закону України "Про оре нду державного та комунально го майна".

Відзив на касаційну скаргу позивача від відповідача не надходив, що не є перешкодою д ля суду касаційної інстанції переглянути в касаційному п орядку оскаржуваний судовий акт.

Сторони у справі належним ч ином повідомлялися про час т а місце розгляду даної справ и згідно з вимогами Інструкц ії з діловодства в господарс ьких судах України, затвердж еної наказом Голови Вищого г осподарського суду України в ід 10.12.2002 № 75.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду спра ви в касаційній інстанції, пр оаналізувавши на підставі фа ктичних обставин справи заст осування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного суд ового акту, вважає, що касацій на скарга підлягає частковом у задоволенню, враховуючи на ступне.

Згідно із статтею 108 Господ арського процесуального код ексу України Вищий господарс ький суд України переглядає за касаційною скаргою (подан ням) рішення місцевого госпо дарського суду та постанови апеляційного господарськог о суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України перегля даючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи під час нового розгля ду даної справи ЗКАТ "Скломон таж" заявами від 03.03.2009, 04.03.2009, 01.04.2009, 27.07.20 09 неодноразово уточнювало по зовні вимоги; кінцевими вимо гами ЗКАТ "Скломонтаж" по перв існому позову є: ? визнати (в мо тивувальній або резолютивні й частині рішення) договір №2 в ід 24.05.2000 оренди цілісного майно вого комплексу бази відпочин ку "Скломонтажник" у редакції зі строком дії на 49 років та до говір №2 від 24.05.2000 оренди цілісн ого майнового комплексу бази відпочинку "Скломонтажник" у редакції зі строком дії 5 рокі в неукладеними; ? відновити ст ановище, яке існувало до пору шення прав (порядку укладенн я договорів); ? зобов'язати від повідача повернути позивачу майно бази, яке було передане в оренду на підставі позиції 1, 19, 52, 23 акту приймання-передачі від 2000 року на суму 154 954,10 грн.

Розглядаючи первісний поз ов ЗКАТ "Скломонтаж" в частині вимоги визнати неукладеними договори оренди №2 від 24.05.2000, суд и попередніх інстанцій прийш ли до висновку, що чинним зако нодавством не передбачено та кого способу захисту прав, як визнання правочину неукладе ним, у зв'язку з чим відмовили ЗКАТ "Скломонтаж" у задоволен ні такої вимоги.

Вищий господарський суд Ук раїни не вбачає підстав для с касування прийнятого судами попередніх інстанцій рішенн я в частині відмови у задовол енні такої вимоги ЗКАТ "Склом онтаж", з огляду на таке.

Позовом у процесуальному с енсі є звернення до суду з вим огою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і п ідстави позову. Предметом по зову є певна матеріально-пра вова вимога позивача до відп овідача. Предмет позову коре спондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, п рямо передбачені законом з м етою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних ц ивільних прав та усунення на слідків такого порушення. Пі сля з' ясування фактичних обставин суд може зробити ви сновок про відповідність зая вленої матеріально - правово ї вимоги способам захисту п рава і про порушення охороню ваного законом інтересу по зивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за свої м змістом не відповідають матеріально-правовим способ ам захисту права суд прийм ає рішення про відмову у по зові.

Так, право кожної особи на з ахист свого права у разі його порушення, невизнання або ос порювання, а також на захист с вого інтересу, який не супере чить загальним засадам цивіл ьного законодавства закріпл ено статтею 15 Цивільного коде ксу України. Право на захист виникає з певних підстав, яки ми виступають порушення циві льного права, його невизнанн я чи оспорювання. Зміст конст итуційного права особи на зв ернення до суду за захистом с воїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України . Відповідно до приписів вказ аної статті кожна особа має п раво звернутися до суду за за хистом свого особистого нема йнового або майнового права та інтересу, при цьому, способ ами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визна ння права; визнання правочин у недійсним; припинення дії, я ка порушує право; відновленн я становища, яке існувало до п орушення; примусове виконанн я обов' язку в натурі; зміна п равовідношення; припинення п равовідношення; відшкодуван ня збитків та інші способи ві дшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (нем айнової) шкоди; визнання неза конними рішення, дій чи безді яльності органу державної вл ади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу м ісцевого самоврядування, їхн іх посадових і службових осі б. Суд може захистити цивільн е право або інтерес іншим спо собом, що встановлений догов ором або Законом.

Аналогічні приписи містят ься і в ст. 20 ГК України.

Судами попередніх інстанц ій правомірно встановлено, щ о ні Цивільним кодексом Укра їни, ні Господарським кодекс ом України, так само і іншими н ормативно-правовими актами н е передбачено такого способу захисту, як визнання договор у неукладеним, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками судів обох інст анцій про невірно обраний ЗК АТ "Скломонтаж" спосіб захист у порушеного права - визнати неукладеним договір оренди №2 від 24.05.2000 строком дії на 5 та на 49 років, що відповідно унемож ливлює задоволення такої по зовної вимоги.

Таку ж правову позицію викл адено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и", відповідно до якого "Вим ога про визнання правочину (д оговору) неукладеним не відп овідає можливим способам зах исту цивільних прав та інтер есів, передбачених законом. С уди мають відмовляти у позов і з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимо ги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України." (надалі пос танова Пленуму ВСУ).

Стосовно іншої вимоги ЗКА Т "Скломонтаж" про зобов'язанн я МП "Аліса" повернути набуте з а договором оренди №2 від 24.05.2000 м айно, в задоволенні якої суда ми попередніх інстанцій було відмовлено з тих підстав, що в казана вимога є похідною від вимоги про визнання неуклад еними договору оренди №2 від 24 .05.2000 зі строком дії на 5 та на 49 ро ків, в задоволенні якої було в ідмовлено, суд касаційної ін станції зазначає наступне.

Розглядаючи даний спір, суд и попередніх інстанцій встан овили, що надані ЗКАТ "Скломон таж" та МП "Аліса" оригінали пр имірників договору №2 від 24.05.2000 містять різні строки його ді ї, а саме: 5 та 49 років. Однак, як в казали суди попередніх інста нцій, наявність у договорі рі зних строків його дії не свід чить про його відсутність у д оговорі в цілому, а лише про їх (строків) паралельне існуван ня і не впливає на обсяг прав т а обов'язків сторін за догово ром. Крім того, суди зазначили , що на час укладення договору оренди №2 від 24.05.2000 не було імпер ативної норми, яка передбача ла б обов'язковість визначен ня сторонами єдиного строку дії договору.

Однак, такі висновки судів н е є правомірними, з огляду на т аке.

Згідно зі ст. 248 ЦК УРСР (Стр ок договору майнового найму) (в редакції чинній на момен т укладення договору №2 від 24.05. 2000) строк договору майнового н айму визначається за погодже нням сторін, якщо інше не вста новлено чинним законодавств ом.

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комуна льного майна" (у редакції чинн ій на момент укладення догов ору оренди №2 від 24.05.2000), застосув ання якого є можливим до спір них правовідносин, оскільки договір оренди №2 від 24.05.2000 не мі стить застереження щодо немо жливості застосування вказа ного нормативно-правового ак ту до даних правовідносин ст орін, передбачає, що термін , на який укладається договір оренди є істотною умовою ост аннього.

Відповідно до статті 153 ЦК У РСР (в редакції чинній на моме нт укладення договору №2 від 24 .05.2000) договір вважається укл аденим, коли між сторонами в п отрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всі х істотних умовах. Істотни ми, зокрема, є ті умови договор у, які визнані такими за закон ом або необхідні для договор ів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою одн ієї з сторін повинно бути дос ягнуто згоди.

Згідно з ч. 3 п. 8 постанови Пле нуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ пр о визнання правочинів недійс ними", не є укладеними правочи ни (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх уклад ення, зокрема, відсутня згода за всіма істотними умовами д оговору.

Отже, встановлення судами п опередніх інстанцій такої об ставини як наявність у примі рниках ЗКАТ "Скломонтаж" та МП "Аліса" договору оренди №2 від 24.05.2000 різного терміну його дії, а саме: 5 та 49 років, без застосу вання відповідних правових н аслідків, що настають при нед осягненні сторонами згоди за всіма істотними умовами дог овору, призвело до неправиль ного застосування судами поп ередніх інстанцій норм матер іального і процесуального пр ава та до передчасного висно вку в контексті заявленої ЗК АТ "Скломонтаж" вимоги про зоб ов'язання МП "Аліса" повернути спірне майно, в задоволенні я кої було відмовлено.

При цьому, є цілком безпідст авними висновки судів попере дніх інстанцій, що наявність у договорі оренди №2 від 24.05.2000 рі зних термінів його дії не впл иває на обсяг прав та обов'язк ів сторін за вказаним догово ром, оскільки як раз терміном дії договору і є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання (права та обов'яз ки) сторін, що виникли на підст аві цього договору.

Відповідно до ст. 47 ГПК Украї ни судове рішення приймаєтьс я суддею за результатами обг оворення усіх обставин справ и, а якщо спір вирішується кол егіально, - більшістю голосів суддів.

Згідно з приписами ст. 82 ГПК У країни результатом вирішенн я господарського спору є ріш ення.

Стаття 84 ГПК України містит ь вимоги, яким має відповідат и рішення господарського суд у; так, відповідно до п. 4 ч. 1 вказ аної норми резолютивна част ина рішення має містити висн овок про задоволення позову або про відмову у позові повн істю або частково по кожні й з заявлених вимог.

Проте, із резолютивної част ини рішення місцевого господ арського суду не вбачається, що судом першої інстанції ви рішено спір по одній з вимог З КАТ "Скломонтаж", а саме: про відновлення становища, яке і снувало до порушення порядку укладення договорів, заяв леній до розгляду позивачем за первісним позовом у заяві від 03.03.2009 №5109 про уточнення позо вних вимог, що не може свідчит и про розгляд судом першої ін станції даної справи в части ні первісного позову за резу льтатами обговорення усіх об ставин справи і є беззапереч ним порушенням судом норм пр оцесуального права.

Господарський суд апеляці йної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку ріше ння місцевого господарськог о суду, не виправив допущених судом першої інстанції пору шень, що свідчить про поверхн евий підхід суду апеляційної інстанції до розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду дано ї справи МП "Аліса" подало зуст річний позов, предметом яког о, з урахуванням уточнень, вик ладених у заяві від 10.06.2009 №162 (т. 5, а .с. 67-70), є вимога визнати дійсним договір оренди №2 від 24.05.2000 зі ст роком дії 49 років; обґрунтован а дана вимога тим, що вказаний договір відповідав на час йо го укладення вимогам ст.ст. 44, 15 3 ЦК УРСР, однак, під час розгля ду даної справи у судових інс танціях, ЗКАТ "Скломонтаж" под ало до суду аналогічний дого вір оренди №2 від 24.05.2000, проте зі с троком дії 5 років, хоча наспра вді цей договір було укладен о на 49 років.

Суди попередніх інстанцій , розглядаючи дану вимогу по з устрічному позову, виходили із того, що вимоги МП "Аліса" є о бґрунтованими та підлягають задоволенню, так само, як зазн ачив суд першої інстанції, пі длягає визнанню дійсним і до говір оренди №2 від 24.05.2000 зі стро ком дії 5 років, оскільки наявн ість двох термінів закінченн я строку дії договору оренди ніяким чином не обмежує конт рагентів угоди у здійсненні передбачених договором взає мних прав та обов'язків, а змін а умов чи тлумачення повинні відбуватися у порядку, визна ченому чинним законодавство м.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішен ня місцевого господарського суду, погодився із такими вис новками суду в частині розгл яду зустрічного позову, та за лишив його без змін.

Вищий господарський суд Ук раїни не може погодитися із т акими висновками суду, з огля ду на таке.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (у редакції чинній на момент ук ладення договору оренди №2 ві д 24.05.2000) нотаріальне посвідченн я угод обов'язкове лише у випа дках, зазначених у законі. Нед одержання в цих випадках нот аріальної форми тягне за соб ою недійсність угоди з наслі дками, передбаченими частино ю другою статті 48 цього Кодекс у.

Якщо одна із сторін повніст ю або частково виконала угод у, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріальног о оформлення угоди, суд вправ і за вимогою сторони, яка вико нала угоду, визнати угоду дій сною

Аналогічні приписи містят ься і в ст. 220 ЦК України.

Отже, як ЦК УРСР (1963 року), так і ЦК України, надають право сто роні договору пред'являти до суду відповідний позов про в изнання договору дійсним у р азі ухилення іншою стороною від його нотаріального посві дчення, яке (нотаріальне посв ідчення) є обов'язковим в силу закону для такого виду догов ору, а суду - право задовольн яти такі вимоги, виключно за в становлення судом таких факт ів: ? нотаріальне посвідчення договору є обов'язковим в сил у закону, ? сторона за договоро м ухиляється від нотаріально го посвідчення такого догово ру.

Інші вимоги щодо визнання д оговорів дійсними (окрім ухи лення від нотаріального посв ідчення), в тому числі заявлен і в зустрічному позові у спра вах про визнання договорів н едійсними не відповідають мо жливим способам захисту циві льних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задово ленню (частина 4 п. 13 постанов и Пленуму Верховного Суду Ук раїни від 06.11.2009 № 9 "Про судову пра ктику розгляду цивільних спр ав про визнання правочинів н едійсними").

Однак, як вказувалося вище , підставами заявленого МП "Ал іса" зустрічного позову про в изнання дійсним договору оре нди №2 від 24.05.2000 зі строком дії 49 р оків не є вищевказані обстав ини, з якими законодавець пов 'язує можливість визнання до говору оренди дійсним у судо вому порядку, а є зовсім інші о бставини, наявність яких не м ає своїм наслідком визнання договору дійсним у судовому порядку, що в силу наведеного , дає підстави дійти висновку про неправильно обраний МП "А ліса" спосіб захисту та інтер есів і є підставою для відмов и у позові.

Проте, суди попередніх інст анцій, розглядаючи даний спі р в частині зустрічного позо ву, на наведене увагу не зверн ули, та замість того, щоб відмо вити у зустрічному позові за вищевказаних підстав, визна ли дійсним договір оренди №2 в ід 24.05.2000 зі строком дії 49 років за відсутності для цього будь-я ких законодавчо передбачени х підстав, що є беззаперечним порушенням норм матеріально го та процесуального права, н аслідком якого є прийняття н еправомірного судового ріше ння.

Крім того, суд касаційної ін станції в силу вищевикладено го, вважає абсолютно необґру нтованим визнання судом перш ої інстанції за власною ініц іативою дійсним договору оре нди №2 від 24.05.2000 зі строком дії 5 р оків, оскільки, по-перше, ст. 83 Г ПК України, в рамках якої діяв суд першої інстанції без заз начення конкретного пункту в казаної норми, що надавав би й ому таке право, не передбачає право суду за власною ініціа тивою визнавати дійсними дог овори, а виключно недійсними (п. 1 ч. 2 ст. 83 ГПК України), по-друг е, прийняте ним за власною іні ціативою рішення (визнання д ійсним договору оренди №2 зі с троком дії 5 років) знаходитьс я в площині обраного МП "Аліса " способу захисту прав (визнан ня дійсним договору оренди № 2 зі строком дії 49 років), який (с посіб захисту), як вказувалос я вище, не може мати місце у да ному випадку, оскільки, відсу тні правові підстави, з якими законодавець пов'язує можли вість визнання дійсним у суд овому порядку договору оренд и №2 від 24.05.2000, що також свідчить п ро порушення судом першої ін станції норм процесуального права; крім того, вказана норм а передбачає обов'язковість клопотання сторони про вихід судом за межі позовних вимог , яке (клопотання) в матеріалах справи відсутнє.

Суд апеляційної інстанції , в свою чергу, переглядаючи в апеляційному порядку рішенн я суду першої інстанції, прий няте за власною ініціативою, погодився з доводами апеляц ійної скарги стосовно поруше ння судом першої інстанції п риписів ст. 83 ГПК України, не за значаючи в чому саме полягал о порушення судом першої інс танції вказаної норми, при ць ому, залишив рішення в цій час тині без змін, не врахувавши, щ о саме неправильне застосува ння судом першої інстанції п .п. 1, 2 ст. 83 ГПК України призвело до прийняття неправомірного рішення про визнання дійсни м договору оренди №2 від 24.05.2000 зі строком дії 5 років

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий та апел яційний господарські суди пр ипустилися неправильного за стосування приписів ч. 1 ст. 47 ГП К України щодо прийняття суд ового рішення суддею за резу льтатами обговорення усіх об ставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного , повного і об'єктивного розгл яду в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГП К України є підставою для ска сування судових рішень у спр аві, з передачею справи на нов ий розгляд.

Під час нового розгляду спр ави господарському суду слід взяти до уваги викладене в ці й постанові, вжити всі передб ачені законом засоби для все бічного, повного і об'єктивно го встановлення обставин спр ави, прав і обов'язків сторін, врахувати приписи постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.11.2009 №9 "Про судову прак тику розгляду цивільних спра в про визнання правочинів не дійсними", і в залежності від в становленого та у відповідно сті з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11112 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу З акритого Київського акціоне рного товариства "Скломонтаж " задовольнити частково.

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 24.11.2009 та рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 27.07.2009 у справі № 33-32/259-07-8227 скасува ти частково, а саме: по первісн ому позову - в частині відмо ви у задоволенні позовних ви мог про зобов'язання МП "Аліса " повернути ЗКАТ "Скломонтаж" м айно, отримане за актом прийм ання-передачі згідно з догов ором оренди № 2 від 24.05.2000, і в цій ч астині справу направити на н овий розгляд до господарсько го суду Одеської області; по з устрічному позову - скасува ти та прийняти нове рішення п ро відмову у задоволенні зус трічного позову.

В іншій частині постанову О деського апеляційного госпо дарського суду від 24.11.2009 та ріше ння господарського суду Одес ької області від 27.07.2009 у справі № 33-32/259-07-8227 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

С.В. Мирошниченко