Постанова

від 03.03.2020 по справі 676/3396/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 березня 2020 року

м. Київ

справа № 676/3396/19

провадження № 61-1054св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Кочубіївське ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року в складі судді: Бондаря О. О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного підприємства Кочубіївське (далі - ПП Кочубіївське ) про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позов обґрунтований тим, що 05 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське строком на 10 років укладено договір оренди № 387 щодо земельної ділянки загальною площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Вказаний договір 04 лютого 2008 року зареєстрований в Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 0408755330305.

Позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , оформив право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2839 га, кадастровий номер 6822483300:04:010:0273, що розташована на території Кадиєвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Право власності позивача посвідчене Свідоцтвом про право на спадщину від 04 жовтня 2018 року № 1-1196. 26 лютого 2019 року позивачем на адресу відповідача з дотриманням вимог частини третьої статті 148-1 ЗК України надіслано повідомлення із вимогою виплатити орендну плату за користування протягом 2008-2018 років земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер 6822483300:04:010:0273. Проте, станом на дату звернення до суду з позовом, ПП Кочубіївське не виплатило належну ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою, згідно договору оренди № 387 від 05 жовтня 2005 року.

ОСОБА_1 просив стягнути з ПП Кочубіївське 14 885,89 грн як орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кадиєвецькою сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, згідно договору оренди № 387 укладеного 05 жовтня 2005 року строком на 10 років між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське , зареєстрованого 04 лютого 2008 року в Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 0408755330305.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2019 року прийнято позовну заяву і відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП Кочубіївське орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 6 144 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 05 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське строком на 10 років було укладено договір оренди № 387 земельної ділянки площею 2,2839га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до заяви про прийняття спадщини від 07 липня 2008 року за № 1851 ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_2 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 оформив право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2839, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273.Починаючи з 07 липня 2008 року позивач набув право на отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки.Відповідно до пункту 4 Договору оренди земельної ділянки за № 387 від 05 жовтня 2005 року орендар оплачує орендну плату протягом терміну дії договору оренди не пізніше 31 грудня кожного року. Тобто, починаючи з 01 січня 2009 року кожного року позивач мав право вимагати виплату йому орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою. Зберігаючи в себе примірник договору оренди земельної ділянки, позивач знав і повинен був знати про наявність в нього права вимоги виплати орендної плати , оскільки відповідно до статті 1268 ЦК України він набув право власності на земельну ділянку, яка перебувала в оренді , з моменту подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Представник ПП Кочубіївске в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на пропуск позивачем позовної давності. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тому з відповідача підлягає стягненню орендна плата за останні три роки дії договору оренди земельної ділянки з 2016 - 2018 роки.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2019 року підготовчі дії у справі закінчено, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи на 16 грудня 2019 року у приміщенні Хмельницького апеляційного суду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 05 жовтня 2005 між ОСОБА_2 та ПП Кочубіївське було укладено договір № 387 оренди земельної ділянки. 04 лютого 2008 року даний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 07 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Кам`янець-Подільської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 оформив право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2839 га, кадастровий номер: 6822483300:04:010:0273. 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 на адресу ПП Кочубіївське надіслано повідомлення із вимогою виплатити орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер 6822483300:04:010:0273, протягом 2008-2018 років. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Положеннями частини п`ятої статті 1268 ЦК України закріплено, що спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому суд першої інстанції правильно виходив з того, що починаючи з 07 липня 2008 року позивач набув право на отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, а з 01 січня 2009 року та кожного року позивач мав право вимагати виплати орендарем орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, відповідно, початок перебігу позовної давності розпочався з дня прийняття спадщини ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зробив правильний висновок про стягнення на користь позивача орендної плати в межах позовної давності за 2016-2018 роки, та відмову у задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення орендної плати за період 2008-2015 років у зв`язку з пропуском позовної давності на підставі заяви відповідача про застосування позовної давності, поданої ним до ухвалення рішення.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким стягнути з ПП Кочубіївське на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 8 741,89 грн, як орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2,2839 га, кадастровий номер 6822483300:04:010:0273. При цьому посилався на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що перехід права власності на нерухоме майно, в т. ч. у порядку спадкування, підлягає державній реєстрації; право власності на земельну ділянку, в т.ч. в порядку спадкування, виникає у особи з моменту державної реєстрації такого права; - до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, з моменту переходу права власності (державної реєстрації такого переходу) переходять права та обов`язки за чинним договором оренди землі, зокрема право орендодавця на отримання орендної плати. Таким чином, у спірних правовідносинах, саме з моменту виникнення у позивача права власності на земельну ділянку, до нього перейшли усі права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договором оренди землі № 387 від 05 жовтня 2005 року. Право на отримання орендної плати за Договором оренди № 387 у позивача виникло з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2018 року № 1-1196 та реєстрації цього ж дня відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Надіславши відповідачу лист-повідомлення від 25 лютого 2019 року та не отримавши кошти на свій розрахунковий рахунок, позивач дізнався про не бажання відповідача виплачувати належні йому кошти, як орендну плату за користування земельною ділянкою упродовж 2008-2018 років та почався перебіг позовної давності.

Звертає увагу, що ухвалою від 25 листопада 2019 року Хмельницький апеляційний суд ухвалив підготовчі дії у справі № 676/3396/19 закінчити та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи на 16 грудня 2019 року у приміщенні Хмельницького апеляційного суду. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування. Спір виник зі спадкових відносин врегульованих Книгою 6 ЦК України Спадкове право . Відтак справа не могла бути розглянута в порядку спрощеного провадження.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині не задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПП Кочубіївське про стягнення коштів в сумі 8 741,89 грн як орендної плати за користування земельною ділянкою. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

У частині третій статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2019 року підготовчі дії у справі закінчено, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи на 16 грудня 2019 року у приміщенні Хмельницького апеляційного суду.

У вступній частині постанови Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2019 року

суд апеляційної інстанції вказав про те, що розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування (пункт 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України).

Спір у справі, що переглядається, виник щодо спадкування, оскільки позивач, як спадкоємець власника земельної ділянки, пред`являє вимоги про стягнення боргу по орендній платі до орендаря земельної ділянки.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства Кочубіївське про стягнення коштів в сумі 8 741,89 грн як орендної плати за користування земельною ділянкою скасувати.

Передати справу № 676/3396/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства Кочубіївське про стягнення коштів в сумі 8 741,89 грн як орендної плати за користування земельною ділянкою на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков